Пикси и брут фон

Два роки підготовки, півтори тисячі фахівців, 58 знімальних змін,  спеціально збудована дерев’яна фортеця часів Київської Русі, півтори сотні унікальних костюмів, сотні кілограмів реквізиту, сотні трюків та вражаючі масштабні батальні сцени – і врешті решт зйомки першого українського фентезі про супергероїв «Сторожова застава» завершено! 

«Сторожова застава» - перший український фільм-фентезі з сучасними візуальними ефектами для широкої аудиторії, знятий за мотивами однойменної книги українського письменника Володимира Рутківського. Це історія про те, як звичайний школяр Віктор через загадковий портал часу потрапляє у загадкове минуле, де знайомиться з билинними богатирями Олешком, Іллею, Добринею і разом із ними встає на захист Сторожової застави від половців. Вітько опиняється в самому епіцентрі неймовірних подій, вступає в битву з міфічними істотами і дізнається, що таке справжня хоробрість.

Магічний портал у світ першого українського фентезі про супергероїв «Сторожова застава» відкриється вже 22 грудня у день зимового сонцестояння! 

ссылка на гифку

СТОРОЖОВА ЗАСТАВА

Слоган: Захисти минуле заради майбутнього

Режисер: Юрій Ковальов

Продюсер: Єгор Олесов, Юрій Прилипко

Оператор: Юрій Король

У ролях: Даниіл Каменський, Єва Кошева, Роман Луцький, Олег Волощенко, Олександр Комаров, Георгій Дерев'янський, Слава Красовська, Наталя Сумська, , Ержан Нуримбет, Ерболат Тогузаков, Іван Денисенко, Олег Михайлюта

Жанр: пригоди, фентезі

Дата релізу: 22 грудня 2016

Хронометраж: 100 хв

Країна: Україна

Виробництво: Kinorob

 Я у захвоті!!!!

Цветные фото, ориентировочно 1941 г.

Количество больных пневмонией в инфекционной больнице Николаева с начала 2020 года в 18 раз больше, чем год назад

Светлана Федорова сообщила, что в январе - марте 2018 года в больнице с пневмонией было 2 пациента. За аналогичный период 2019 года в инфекционной больнице было 3 таких больных. 
За первый квартал 2020 года, январь - март, в Николаевской областной инфекционной больнице, с диагнозом пневмония было 56 пациентов.
Светлана Федорова также сообщила, что если в 2018 и 2019 году летальных случаев пневмонии в ее больнице не было, а в этом году зафиксировано уже 2 смертельных случая.
При этом, Николаевская область на сегодня остается единственной в Украине, где официально не зарегистрировано ни одного случая коронавирусного заболевания.

Десятку лідерів очолили Тайвань, Уганда, Коста-Ріка, Мексика, Колумбія, Оман, Філіппіни, Нова Зеландія, В’єтнам та Португалія. Гірші показники мають Чехія (65 місце), Саудівська Аравія (66) та Кувейт (67).

Руины Зельцского костела

Это самый большой католический собор на юге Украины. Точнее то, что от него осталось. Можно только представлять, как выглядел величественный католический собор, который в начале ХХ века построили немецкие колонисты. В советское время святыню превратили в сельский клуб, и с этого периода, конечно же, осталась надпись над входом «Славься, Родина наша свободная». 

Во время Второй мировой войны церковь разгромили, а уже опосле не стали восстанавливать. С тех пор она так и стоит.

Костел Успения Пресвятой Богородицы построили в 1901 году. А с конца XVIII века на этом месте раскинулась большая немецкая колония Зельц. Сейчас это поселок Лиманское, на самой границе Украины и Молдовы.

Откуда вообще под Одессой появились немцы? Екатерина II, взойдя на престол, сразу открыла границы – империя ждала всех, кого не устраивала жизнь на родине. В Россию из Европы потянулись толпы бездомных, разоренных и погорельцев. Тем, кто селился в необжитых местах, выделяли землю, солидное денежное пособие и на 30 лет освобождали от налогов и пошлин. На юге Российской империи первые немецкие колонисты появились в начале 19 века. Всего они основали почти 200 городов, часть из них под Одессой. Кроме Зельца – Маннгейм, Кандель, Люстдорф, Нейбург, Гросс-Либенталь, Кляйн-Либенталь и многие другие.

Зельц был основан в 1798 (на 4 года позже Одессы). Кирху построили через сто лет – в 1901. До этого здесь стояла небольшая церквушка. Сразу после завершения строительства, костёл стал главным католическим собором всего Кучурганского округа (в него входило 6 немецких колоний и в каждой была своя церковь).

На святыне немцы не экономили. Костел построили не из дешевого, традиционного для Одессы ракушняка, а из кирпича. Строительство костела обошлось в 110 тысяч рублей. По тем временам это очень много. В лучшие годы он выглядел вот так:

Костёл Успения Пресвятой Богородицы считался одним из красивейших в Украине. Сейчас можно увидеть лишь его жалкие останки. Костёл имел две башни высотой почти 60 метров. После революции их разрушили. На фасаде еще видны барельефы крестов.

Внутри масштабы постройки впечатляют еще больше, чем снаружи. Зал церкви поделен на три части. По обе стороны от центрального нефа – боковые, чуть меньшие.

Можно только догадываться зачем немцы отгрохали такую махину в небольшом поселении. Судя по архивным документам, в царское время в Зельце жило 600 человек. Похоже, церковь могла вместить всё село сразу.

Судя по архивным документам, внутреннее убранство церкви было очень богатым. В 1901 здесь установили резной алтарь, сделанный на заказ в Австрии. Вскоре – добавили кафедру и боковой алтарь. В 1906 установили деревянные статуи Св. Антония и распятого Христа.

В крыше – огромные дыры.

Немецких переселенцев в этих краях радушно встретили, но жилось им не всегда хорошо – что при царе, что при большевиках. В 1919 одесские немцы-колонисты не выдержали и подняли восстание против продразверстки и мобилизации в Красную армию. Правда, мятеж быстро подавили, а у участников конфисковали всё имущество.

На противоположной стене буквы почти стерлись. Тут было написано "Чёрт возьми, как хочется жить и жить!". Довольно цинично для церкви.

А еще эта кирха знаменита благодаря сериалу "Ликвидация". Именно здесь снимали сцены, когда Гоцман разгонял блатной сходняк.

Костёл резко выделяется на фоне одноэтажных домиков. Разрушенным он стоит еще с послевоенного времени. Наши точно не будут заморачиваться с реконструкцией – одна надежда на немцев. Одесскую кирху восстановили же. Католические общины из южных земель Германии уже давненько подумывают собрать деньги на восстановление храма. Пока не сложилось.

По приблизительным подсчетам, строительные работы и отделка собора будут стоить не меньше $6 млн. Причем, судя по всему, здание придется строить с нуля – руины находятся в более чем плачевном состоянии и, увы, восстановлению не подлежат.

Руины костёлов – единственное, что напоминает о немецком происхождении бывших колоний. Сейчас это самые обычные советско-украинские села. От былой славы не осталось даже названий. Зельц стал Лиманским, Маннгейм – Каменкой, Кандель – Рыбальским, Люстдорф – Черноморкой, Гросс-Либенталь – Великодолинским и так далее.

Джерело: dcfc-lad.livejournal.com

Гривня

Слово “гривна” має корінь із санскритським griiv’aa – “потилиця”. На думку істориків, назва “гривня” походить від прикраси із золота чи срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на “загривку”).

Гривня, що складалася з певної кількості монет, називалася гривнею кун (грошово-рахункова одиниця). Гривня срібла (вагова) і гривня кун (лічильна) стали на Русі платіжно-грошовими термінами.

Перші згадки про гривню з’явилися вже в XI столітті. Ця грошова одиниця використовувалася в Київській Русі. Історик Іван Кондрат’єв ще в 1893 році писав: “Гривня була відома з самого заснування Русі і мала трояке значення: як знак відмінності, як відома вага і як монета”.

В XX столітті гривня вводилася в обіг двічі. Перший раз в 1918 році, а вже потім в 1996-му. Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 “шагів” і дорівнювала 1/2 рубля.

Протягом 1918 року в Берліні видрукувано грошові знаки номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут. В ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – свою улюблену алегорію “Молода Україна” у вигляді осяяної дівочої голівки у вінку.

Уже в 1990-х перша серія банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 і 20 гривень була виготовлена ​​в 1992 році канадською компанією Canadian Bank Note Company. Український дисидент Левко Лук’яненко якраз був призначений послом в Канаді і попросив канадську діаспору допомогти Україні обзавестися власною валютою.

Нинішні копійки відповідно до давніх традицій Русі споконвічно мали називатися “шаги”, але Верховна рада вирішила назвати українські монети “копійками”, щоб населенню було звичніше.

Символ гривні був введений в 2004 році з ініціативи тодішнього глави НБУ Сергія Тігіпка. Знак являє собою варіант прописної кириличної букви Г з двома горизонтальними рисами, що символізують стабільність, як і в знаках інших валют, наприклад, долар чи євро. Офіційне скорочення валюти – “грн”.

Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці – дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги – одна.

Ще коли главою НБУ був Сергій Тігіпко, планувалось випустити масовим тиражем не лише монет номіналом в одну гривню, а й двогривневих, а також п’ятигривневих монет. Він стверджував, що хоч у виготовленні монети і дорожче банкнот, зате служать набагато довше. Проте до випуску монет номіналом дві гривні, п’ять гривень та навіть десять гривень, справа дійшла лише в 2018 році.

Дрібні купюри номіналом 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, псуються, і їх НБУ міняє на нові. Більші – номіналом 10, 20, 50, і 100 гривень – в обігу перебувають до 3-х років, а 200 і 500 гривневі купюри – від 5 років і більш.

У зв’язку з фізичним зносом банкнот Нацбанк щорічно вилучає з обігу близько 640 млн. банкнот всіх номіналів, переважну більшість з яких складають банкноти невеликих номіналів – 1, 2, 5, 10 або 20 гривень.

У 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала українську гривню однією з п’яти найкрасивіших валют світу. Крім неї, в компанії призерів виявилися австралійський і американський долари, євро і болгарський лев. До сьогоднішнього дня на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр, а точна кількість виготовлених банкнот – державна таємниця.

Також багато зроблених пам'ятних монет. Пам'ятні монети 2019 року:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

учебник 7 класс.