Самобутній український художник і педагог Олекса Новаківський (1872–1935), який народився на Східному Поділлі, навчався в Краківській академії образотворчих мистецтв і 1913 р. на запрошення митрополита Андрея Шептицького переїхав до Львова, часто зображав на своїх символічних барвистих полотнах національне вбрання.
Овал О. Новаківського «Народне мистецтво»
Новаківський Олекса. Автопортрет. 1911.
Овал О. Новаківського «Наука» («Освіта»)
Інтерес підігрівало відразу дві речі: З однієї сторони фільм цікавив, як історичне полотно, хоча я думаю ніхто, окрім наших прокатчиків, не позиціонував його саме як чисто історичний фільм. З іншої сторони - це фільм знятий не Україною, але про Україну.
Скажу відразу - фільм сподобався, дуже сильно сподобався. Напевне навіть настільки сильно - що увійшов в перелік самих улюблених фільмів. Хороший художній драматичний фільм, з історичним підтекстом. Хороші історія і сюжет, хороша операторська робота, хороша режисура, хороша акторська гра, звук та спецефекти. І скільки я читав відгуки в інтернеті, і чув від багатьох знайомих які також не пожаліли 50 гривень на білет - фільм сподобався більшості. Або навіть якщо і не сподобався, то явного негативу не викликав.
Але наші критики зовсім іншої думки. Причому, це нищівна критика, яка інколи прямо таки котиться до того, щоб не пускати "Гіркі Жнива" на великі екрани. І в цьому виникає питання - як же так?
Я досить тісно працюю з кінотеатрами нашого регіону, і особисто від адміністрації чув про проблему з відвідуванями сеансів. Фільм просто не популярний. І на це повпливала думка критиків.
Відразу скажу, що Західні критики також були розчаровані стрічкою, а точніше деякими аспектами, але їхня критика в більшій мірі відноситься до не досить продуманої рекламної кампанії, дещо незграбної звукової чи операторської роботи над фільмом.
Узагальнити можна так: фільм начебто і хороший, але очікувалося більшого професіоналізму від авторів. Добре, на четвірочку, але можна та треба краще.
А що ж наші критики. А от тут і бардак, вибачте мене. Таке відчуття ніби Україна давно має якщо вже не свій Голлівуд, то Боллівуд точно. Піднявся такий шум і гам, ніби цей фільм знятий в десь в Кремлі. І це і обурює, і дивує.
До проблем фільму відносять так звану граничну гіперболізацію і безкомпромісний поділ світу на чорне та біле. Я можливо далекий від основ кінематографу, але хіба для художнього фільму це не допустимий прийом? Так, краски в фільмі згущували, особливо стосовно постаті Сталіна. Але не настільки сильно, щоб скотитися до пропаганди й абсурду. А підвищення контрасту і інтонації дозволило краще перейнятися переживаннями героїв.
Також критики вважали, що фільм антисемітський, і підводить до висновку, що українцеві по-справжньому добре лише за межами України. Хм... дивно, чи автори цих висловлювань дивилися взагалі цей фільм. Я особисто не замітив ніяких антисемітських мотивів. А про еміграцію так взагалі абсурд - добру частину фільму йде мова проборотьбу за Україну, про любов до неї і патріотизм. Так, в фільмі піднімається питання пошуку дому за кордоном, але хіба ж від доброго життя? Від безвиході, і це яскраво показано.
Особливо порадувала Олена Панченко з «Апострофа», яка заявила, що фільм знятий не про українців, і не для українців. В цій заяві правди 50 на 50, а от здорового глузду 0. Так, фільм знімався орієнтовано на західного глядача. І про це заявлялося в відкриту. Емігранти зняли цей фільм на власні кошти, і розкрили в ньому історичні аспекти Української історії - болючі аспекти, про які в самій Україні інколи забувають. Чому ж за всі роки незалежності Україна з її талантами не змогла відзняти стрічку, яка б більш маштабно розкривала суть проблеми геноциду українського народу?
Звинувачень дуже багато, але всі вони впираються в одне - знімали не ми тому і фе...
І це дуже прикро. Так фільм не історичний, художній, зроблений по шаблонах, має ряд ляпів, але він єдиний в своєму роді, і з того що ми маємо - від найкращий. Навіть відносно нещодавній "Поводир" не зміг викликати таку бурю емоцій, як "Гіркі жнива".
На вашу думку - заслуговую цей фільм такої критики?
| Так, фільм не вдався абсолютно | |
|
|
1 (2.3%) |
| Так, але не настільки сильної | |
|
|
10 (23.3%) |
| Ні, проблеми фільму можна пробачити за його душевність | |
|
|
9 (20.9%) |
| Які проблеми, фільм чудовий! | |
|
|
23 (53.5%) |
Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітрів Кавказських, шумом Карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Най душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опромінеться, бо Ти все життя моє, бо Ти все щастя моє.
Задзвони мені брязкотом кайданів, скрипом шибениць в понурі ранку, принеси мені зойки закатованих у льохах, тюрмах, і на засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб зросла завзяттям міць, щоб сміло йшов я в бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих дітей Твоїх, величну смерть героїв Української Нації, і тисячі інших, незнаних нам, що їх кості порозкидані, або тайком поховані
Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху хай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай моєму! Зрости мене до ясних чинів. В тих чинах хай знайду я смерть, солодку смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно, Свята, Могутня, Соборна!
Кінорежисер-постановник: А. Грачова. Режисер: Л. Зарубін.
Художники-постановники: М. Чурилов, І. Котков.За ескізами: В. Мельниченко.
Аніматори: К. Чикин, А. Грачова.
Художники-живописці: Н. Мильковицька, Л. Снєжко, М. Королькова, І. Бородаєва, О. Фоменко, В. Козаренко, О. Макарова, С. Головін.
Ролі озвучили: Б. Бенюк, Н. Сумська, І. Кадубец, В. Мазур, Є. Шах.
У фільмі звучить музика композиторів: В. Рунчака, В. Шаповаленко, М. Скорульського, Л. Грабовського, В. Рибальченко, Б. Мошкова, О. Скрябіна.
Тінь Сонця, адмыслова для нашага Палка, запісалі песню па-беларуску "Перамогі сцяг".
У дзень перамогі ў Аршанскай бітве, калі 8 верасня 1514 года войска Вялікага Княства Літоўскага ўшчэнт разграміла пад Оршай войска Маскоўскага княства, мы прэзентуем вам кліп на гэтую песню.
У галоўнай ролі ваяр-каліновец з пазыўным "Булак", які з самага пачатку поўнамаштабнай вайны ўстаў у шэрагі абаронцаў Украіны і быў сярод герояў, якія адстаялі Кіеў.
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1024 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 116 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 77 |
 | український YouTubeПодписчиков: 59 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 46 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 31 |
 | Радио JUCПодписчиков: 25 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 13 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
