Смерть з косою

Roshen відкрила на проспекті Науки два підземних переходи зі стінописами

Підземны переходи розмалювали відомі українські муралісти та графіті-художники: Андрій Кальков, Саша Корбан, Шум & Настя Ку, Рома Wius, команда Kickit.

У травні в Києві закрили на ремонт підземні переходи, що ведуть з проспекту Науки до Центрального автовокзалу та Деміївського ринку. Доки тривали ремонтні роботи, пішоходи могли перейти вулицю через наземний перехід із світлофором. Кияни пропонували залишити і наземний, і підземний переходи — і дати можливість містянам обирати, яким користуватися, і навіть створили петицію.

Перший - відкритий у серпні:

Другий - відкритий у вересні:

Джерела:

https://hmarochos.kiev.ua/2020/08/12/na-prospekti-nauky-vidkryvsya-pidzemnyj-perehid-zi-stinopysamy-vidremontovanyj-roshen/

https://hmarochos.kiev.ua/2020/09/21/roshen-vidkryla-na-prospekti-nauky-drugyj-pidzemnyj-perehid-zi-stinopysamy/?fbclid=IwAR1y3-yMkHHRX_-HIHlFumeK6WLhvy37VCjJ2DERslGlxzCPnAR9T3P8MCY

https://hmarochos.kiev.ua/2020/08/12/kyyany-proponuyut-zberegty-nazemnyj-perehid-yakyj-tymchasovo-oblashtuvaly-bilya-avtovokzalu/

Хеллоуин в парке Горького _ 

Видео из официального канала КП "Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького"

25 августа, наш самый главный еврей, опубликовал вот это на своей страничке в фейсбуке. Дальше цитирую :

Хочу звернути вашу увагу на показову статистику щодо тарифів на водоспоживання у країнах Дунайського регіону: обсяг інвестицій у середньому тарифі в Україні найнижчий.(Ну да, люди то не шибко богатые) Тобто, на оновлення і ремонт комунікацій у нашій країні йде лише 1,15 грн із загальної суми 8,21 грн/куб. (Шита?! Ремонт?! Гдето происходит ремонт и ЗАМЕНА?!) Для порівняння у Молдові у перерахунку на гривні обсяг інвестицій у тарифі - 3,06 грн з 23,55 грн/куб, а в Австрії - 36,02 грн з 90,06 грн. (Может сравним минимальные зарплаты?)

Я був мером 8 років і я розумію, про що йде мова. Штучно занижуючи тарифи місцева влада гальмує модернізацію труб, котелень та іншої інфраструктури у власному місті.(Воравать меньше нужно, суки) Для допомоги тим, хто не може платити, в Україні працює система субсидій. А мораторій знову прирівнює бідних і багатих. Досить займатися популізмом! Краще інвестувати в енергоефективність: модернізацію котелень, заміну теплотрас, зменшення втрат, утеплення будинків.

ссылка на гифку

А еще сегодня день Шахтера!
Вітаю з Днем шахтаря!!!

Наконечники стріл знайдених в Меджибожі і околицях

19 грудня в Києві засяяла новорічна ялинка.

Як на мене - найкрасивіша за останні десять років! (і без реклами!)

Навколо ялинки облаштували святковий новорічний простір

А біля пам'ятнику Богдану Хмельницькому облаштували оглядовий майданчик з якого можна спуститись таким чином:

Сезон разваг открыт самые криповые получат вербочкой.

Навіть якось незвично від того що раніше Схід був більш україномовним, ніж Захід. Як вийшло так що сторіччя потому ситуація протилежна?

На початку 18 ст. указом російського царя Петра І у Східній Україні було заборонено друкувати українською мо­вою релігійну літературу. Це позначилося на книгови­давничій справі в цілому.

Староукраїнська літературна мова силоміць витіснялася російською. Українська мова функці­онувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

З кінця 18 ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченко своєю творчістю під­ніс українську літературну мову до рівня загальнонародної.

Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості Пантелеймон Куліш, І. Я. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський та інші письменники.

У 60—80-х рр. 19 ст. розвиток української літературної мови галь­мувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876).

З початку 20 століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Особ­ливо бурхливо вона розвивається після віднов­лення української державності (1917) і практично до кінця 1-ї третини 20 ст.

Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури.

З її допомогою виросла нова українська інтелігенція.

І хоч у роки більшовицьких репресій робилося усе, щоб загальмувати процес роз­витку української мови, однак знищити мову, укорінену в системі освіти й культури, засобах масової ін­формації, було вже неможливо. Новий наступ на неї здійснено в часи застою: вона почала зникати з навчальних закладів, науки, інших сфер суспільного життя.

1989 року завдяки зусиллям патріотичної української громадськості BP республіки прийняла Закон УPCP "Про мови в Українській PCP", який на­дав У. м. статус державної. Цей статус закріпле­но в Конституції України 1996.