Результаты поиска по запросу «
Типы девушек
»
фэндомы Hetalia футбол Моя Україна разная политота
*Арт старый аж 2012 года, но сегодня мы будем все смотреть футбол ^^
фэндомы Моя Україна разная политота
В українських говорах побутує досить багата й розгалужена система назв частин хлібини. Ці частини можуть указувати на різні ознаки: розмір, спосіб відокремлення, черговість відокремлення тощо.
Діалектологиня ЄВГЕНІЯ ТУРЧИН у дослідженні «Лексична реалізація мікрополя “частини хлібини” в українських говорах» (у зб.: Структурні рівні українських говорів. – К., 1985. – С. 146–165) розробила класифікацію діалектних назв частин хлібини за згаданими ознаками:
• відламаний шматок хліба довільного розміру: кус (кусóк, кýсник, кýсничок, кýсман, кýсмет), шмат (шматóк, шматóчок), кавáл (кавáлок, кавáлець, кавáльчик), дарáб (дарáба, дарáбка, дарáбчик, дарáбиць), букáт (букáта, букáтка), фалáт (фалáток), лóмоть, ломáка;
• відрізаний великий (товстий) шматок хліба: окрáєць (крáєць), лýстка, пáлусток, бáйда, байди́га, бардá, барди́га, ковирдя́ка, штáба, штали́ба, бацамáн, кубéта, лупéт(а), зап’я́ток, ски́ба, ски́бка, кус, кýсман, дарáба, бужéра;
• відрізаний через усю хлібину плоский великий шматок хліба: ски́ба (крýгла, кругловáя), ски́бка, скибéла, óбертень, обертýха, лýста (лýстка), крóнка, грíнка;
• відрізаний навскіс до половини хлібини невеликий шматок: ски́бка, ски́ба, крóмка (крóнка), грíнка, лýста, бáйда (байди́на), пáйка, партéка, зап’я́ток, зап’є́сток, кусóк, шматóк, кýсник, окрýшок, дáраб, дарáба, фалáт, букáта, скрáєць, лупíток, липíстка, підкíвка, шáйтка;• перший відрізаний малий шматок хліба: окрáєць (крáєць, скрáєць, закрáєць, окрáєнець, óкрай, окрáйок, скрáвок, крáїк, закрáйчик, окраю́ха), цілýшка (цілýшок, поцілýшко, цілýйка, поцілýнок), челю́стка, горбýшка, лобóк (злóбок, лобóчок, лóбчик, лобáшка), óсух (осýшок, всýшок), сухáр, при́ліпка, óкурка, скíрка, шкури́нка, твердýшка, óкрух, окрýшок, крýщик, крýмка, спи́лочок, верхýшка, поти́личник;
• останній малий шматок, що залишається від хлібини: послíдок, вíдліпка, окрáєць, скрáйок, крáїк, óкрай.
А як називають частини хлібини у ваших краях або у вашій родині?
фэндомы суд опечатка #Моя Україна разная политота
Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс перше в Україні судове рішення про булінг, ось тільки в ньому написано, що особа вчинила проти постраждалої... боулінг
http://reyestr.court.gov.ua/Review/79641598
http://reyestr.court.gov.ua/Review/79641598
фэндомы Вышиванка одежда Спадок вишиванка украшения Моя Україна разная политота
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.1
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Запорізька обл. Вільнянський район
Модель: Анастасія Вергелес – актриса, телеведуча, менеджер творчої програми фестивалю «З країни в Україну».
Керсетка – жіночий плечовий одяг без рукавів та коміра, оздоблений спеціальними складками по спинці – вусами. Особливо багато вусів (до 17-ти) мали керсетки з дорогих тканин – оксамиту, щільного шовку, кубового ситцю. Щоб отримати складки в умовах селянського побуту, кравець складав тканину потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі. Зверху накладалася друга дошка і близько трьох мішків збіжжя. Під таким пресом матеріал висихав і форма фіксувалася так міцно, що склади не розходилися.
Харківська обл. Балаклійський район
Модель: Ірина Данилейко. Етномузиколог. Учасниця фольклорного гурту «Михайлове Чудо». Ініціатор створення музично-етнографічного проекту «ЕГЕ-films».
Дукач – традиційна прикраса українських селянок, що мала вигляд великої монети з металевим бантом, оздобленим кольоровими скельцями. На його виготовлення потрібно було дві монети: одну вставляли в оправу, а з іншої робили бант. Золотий дукач своїй похресниці дарував хрещений батько на першу річницю хрестин. Бажано було, щоб на монеті був викарбуваний образ тієї великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерина, Варвара, Марія тощо.
Черкаська обл. Черкаський район
Модель: Катерина Афанасьєва. Захоплюється українськими народними мистецтвами – писанкарством та малярством.
Ґерсет – тип керсетки, характерний для Півночі Черкащини. Шили його з тонкої крамної вовняної тканини, а поли закладали у дуже дрібні складки. Технологія створення таких складок в умовах селянського побуту була наступною: кравець складав сукно потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі, згори накривав другою дошкою і ставив три мішки збіжжя. Під таким пресом сукно висихало і форма фіксувалася настільки міцно, що складки більше ніколи не розходилися.
Хмельницька обл. Новоушицький район
Модель: Лідія Афанасьєва. Бабуся, що є хранителькою традицій роду. Виховала дітей, онуків і навіть правнуків.
Баюр – вовняний кольоровий тканий пояс, довжиною до 3 метрів. Існує багато різних способів його пов'язування . На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та стегнового одягу, підтикуючи спереду або позаду. Вийти без пояса за ворота у кінці XIX ст. вважалося настільки ж непристойним, як вийти оголеним.
Закарпатська обл. Виноградівський район
Модель: Анастасія Єрмакова. Фольклорист. Займається дослідженням та популяризацією бессарабської народної культури. Солістка Національної філармонії України.
Пацюрки – локальна назва намиста на Закарпатті, яке виготовляли з кольорового скла. Специфічна технологія виготовлення зумовлювала легкість та мерехтливість прикраси. Воно було досить дешевим, але, на жаль, нетривким.
Баршун – ткана шийна прикраса з бісеру. Такі прикраси дівчата та жінки виготовляли у домашніх умовах, використовуючи бісер чеського виробництва.У Карпатах виготовлення прикрас з бісеру для себе та подруг було улюбленим заняттям дівчат у вільний від господарської роботи час, коли вони могли кілька годин присвятити нанизуванню "пацьорок" на нитки.
фэндомы Roshen арт стрит-арт Українське мистецтво мурал Моя Україна разная политота
Roshen відкрила на проспекті Науки два підземних переходи зі стінописами
Підземны переходи розмалювали відомі українські муралісти та графіті-художники: Андрій Кальков, Саша Корбан, Шум & Настя Ку, Рома Wius, команда Kickit.
У травні в Києві закрили на ремонт підземні переходи, що ведуть з проспекту Науки до Центрального автовокзалу та Деміївського ринку. Доки тривали ремонтні роботи, пішоходи могли перейти вулицю через наземний перехід із світлофором. Кияни пропонували залишити і наземний, і підземний переходи — і дати можливість містянам обирати, яким користуватися, і навіть створили петицію.
Перший - відкритий у серпні:
Другий - відкритий у вересні:
Джерела:
