Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.
01.12.2013
Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.
11.12.2013
Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.
Фото Ганна Грабарська
11.12.2013
Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.
15.12.2013
Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану.
19.01.2014
Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.
21.01.2014
Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.
22.01.2014
Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.
21.01.2014
Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.
22.01.2014
Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем".
22.01.2014
Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.
24.01.2014
Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...
27.01.2014
Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.
18.02.2014
Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.
18.02.2014
Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі.
20.02.2014
Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.
23.02.2014
Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.
Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили можливість для змін в Україні.
Більше фото тут humanfactor
Родина військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України потребує Вашої допомоги!
У 11-річної доньки Юрія та Світлани Олексійчуків виявлено пухлину в головному мозку. Лікарями встановлено діагноз: МР-признаки об`ємного утворення лівої гемосфери мозочка, пілоцитарна астроцитома.
Потрібні невідкладне оперативне втручання для видалення пухлини та подальше лікування дитини. Вартість лікування складає понад 100 тис. гривень. Сім’я не спроможна самостійно оплатити оперативне лікування та післяопераційну реабілітацію.
Мама – Олексійчук Світлана Анатоліївна, мічман, військовослужбовець військової частини А1940;
Батько – Олексійчук Юрій Євгенович, підполковник, військовослужбовець Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, неодноразово виконував службові (бойові) завдання в зоні проведення АТО, учасник бойових дій.
Командування звертається до всіх небайдужих за можливістю надати посильну допомогу сім’ї військовослужбовців у лікуванні дитини.
Может быть, совсем случайно, на реакторе сидит кто-то с этой Дыры, кому невпадлу погулять?)
25 августа, наш самый главный еврей, опубликовал вот это на своей страничке в фейсбуке. Дальше цитирую :
Хочу звернути вашу увагу на показову статистику щодо тарифів на водоспоживання у країнах Дунайського регіону: обсяг інвестицій у середньому тарифі в Україні найнижчий.(Ну да, люди то не шибко богатые) Тобто, на оновлення і ремонт комунікацій у нашій країні йде лише 1,15 грн із загальної суми 8,21 грн/куб. (Шита?! Ремонт?! Гдето происходит ремонт и ЗАМЕНА?!) Для порівняння у Молдові у перерахунку на гривні обсяг інвестицій у тарифі - 3,06 грн з 23,55 грн/куб, а в Австрії - 36,02 грн з 90,06 грн. (Может сравним минимальные зарплаты?)
Я був мером 8 років і я розумію, про що йде мова. Штучно занижуючи тарифи місцева влада гальмує модернізацію труб, котелень та іншої інфраструктури у власному місті.(Воравать меньше нужно, суки) Для допомоги тим, хто не може платити, в Україні працює система субсидій. А мораторій знову прирівнює бідних і багатих. Досить займатися популізмом! Краще інвестувати в енергоефективність: модернізацію котелень, заміну теплотрас, зменшення втрат, утеплення будинків.
А еще сегодня день Шахтера!
Вітаю з Днем шахтаря!!!
(ватные петросянные комментарии будут нещадно баниться)
В этот день чтят (это чувство нельзя перевести на русский) вшановують память погибших в результате геноцида против украинского народа, когда был искусственно созданный дефицит пищи в 1932-1933 гг, который привел к смерти более 3,5 млн людей (а по неофициальным данным гораздо больше).
По мнению большинства историков, причиной возникновения в Украине и других частях СССР голода в 1932-33 годах была принудительная и репрессивная для крестьян политика хлебозаготовок, которую осуществляла коммунистическая власть.
Количество жертв Голодомора отличается из-за нехватки достоверных демографических данных того периода. Считается, что от голода в Украине умерло 3-3,5 миллионов человек. Всего количество жертв во всем Советском Союзу оценивают в 7 млн.
Голодомор затронул также Поволжье и Кубань (где жило много этнических украинском), Беларусь, Южный Урал, Западную Сибирь и Казахстан.
Само слово "Голодомор" впервые появилось в печатных трудах украинских эмигрантов в Канаде и США в 1978 году. В СССР в то время историкам позволяли говорить лишь о "трудности с продовольствием", но не о голоде.
В 2006 году, Верховная Рада официально признала Голодомор 1932-33 годов геноцидом украинского народа.
Более 20 стран уже признали голод в Украине 1932-33 годов геноцидом украинского: Австралия, Андорра, Аргентина, Бразилия, Грузия, Эквадор, Эстония, Испания, Италия, Канада, Колумбия, Латвия, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польша, Словакия , США, Венгрия, Чехия, Чили, а также Ватикан как отдельное государство.
Также в 2006 году, СБУ рассекретила более 5000 страниц государственных архивов о Голодоморе.
Доступными стали документы (в т.ч. и фото) о селянских повстаниях, которые предшествовали Голодомору, и о которых советская власть умалчивала: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=628
ФОТО ПОВСТАНЦІВ К. І. ТА Ф. КРУПА, І.МАТВІЄНКО, В. ДОНЦОВ, Ф.КУЧЕРОВ ТА Ю. БУШЛІ.
ПРЕДСТАВНИКИ ТА АКТИВІСТИ РПК. НОВО-КРАСНЕ. 1932 РІК:
Также стали доступны дневники жертв Голодомора http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=627
В 16-00 начнется массовая акция: каждый неравнодушный может зажечь свечу в память о погибших от Голодомора.
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1031 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 113 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 78 |
 | український YouTubeПодписчиков: 55 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 47 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 32 |
 | Радио JUCПодписчиков: 23 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 14 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
