Украинские обои

Тато.Донька.Браунінг.

Отныне - "Переяслав"

Одному из самых старых городов Украины вернули историческое название.

Основанный в 907 году город до середины прошлого века имел более лаконичное имя Переяслав. Приставку Хмельницкий добавили 12 октября 1943 на основании решения Президиума Верховного Совета РСФСР.

14 декабря 2017 Киевский областной совет поддержал переименование. Также рассматривается демонтаж памятника в честь 300-летия Переяславской рады.

18 сентября 2019 на заседании Комитета Верховной Рады по вопросам организации государственной власти, местного самоуправления, регионального развития и градостроительства депутаты единогласно поддержали решение о переименовании Переяслава-Хмельницкого на Переяславль.

30 октября 2019 Верховная Рада Украины переименовала город Переяслав-Хмельницкий на Переяславль.

Нет единой версии происхождения названия города. По одной из версий название происходит от события: воин князя Владимира победил печенежского богатыря и «перенял у них славу». По другой - от мужского имени Преслав. Название употреблялось как Переяславль, то есть указывала на то, что город принадлежал Переяславу или был основан ним.

У Переяслава также много эпитетов. Распространено название «Город-музей».

В то время были часты нападения степных кочевников. С битвы против печенегов легенда об основании города связывает и само его название:

"Налетели то на поселение враги. Среди кочевников был один непобедимый витязь. Стал тот витязь вызвать себе врага из русинов, но никто из княжеской дружины не решался принять вызов. Загрустил ясный князь - стало ему стыдно и обидно. И тут вышел юноша из простолюдинов, что и согласился стать на поединок с язычником. Жестокий был поединок. И одолел парень печенега, чем и "перея славу" себе. В честь этой победы город стали называть Переяславлем".

Перемога Кожум'яки над печенігом з «Радзивіллівського літопису»

Владимир Великий заложил здесь большую крепость для защиты южных границ Руси от кочевников.

Остатки городища Х-ХIII вв сохранились в районе слияния рек Альта и Трубеж. Здесь находился детинец - (центральная часть города), где жили представители власти - как княжеской, так и религиозной. Еще во времена Владимира Великого детинец укрепили защитными стенами и сторожевыми башнями. Ремесленники и неимущие мещане заселяли предместье.

В это время город назывался Переяславль Руський - в отличие от Переяславля Залесского во Владимиро-Суздальском княжестве (теперь Ярославская область России), основанного выходцами из Переяславля Русского (там даже есть река Трубеж).

Битвы маркетологов на подъездах к Киеву

Ukraїner про голодомор 1932-1933 років

Голодомор — це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави.
Тоді з України вивезли весь урожай і худобу, не залишивши людям нічого. Ні крихти хліба. За даними Інституту національної пам’яті від штучного голоду померло від 4 з половиною до 7 мільйонів осіб. Тобто, у пік смертності у червні 1933 року в Україні помирали щодоби – 34 170 осіб, тобто щогодини – 1 420 осіб, щохвилини – 24 особи. Кожні 5 секунд — 2 людини. Щоб вижити, українці їли усе: жолуді, шишки, листя, кору і траву.

Упродовж кількох останніх місяців команда Ukraїner та Національного Музею Голодомору-геноциду досліджувала різні регіони України в пошуках свідків геноциду українського народу. Їх залишились одиниці, у 1932–1933 роках їм було по 6-12 років, але спогади тих часів закарбувались у їхній пам'яті на все життя. Бо такі події не забуваються. У роки тоталітаризму більшість свідків, що пережили Голодомор, змушені були мовчати про свій досвід. Ukraїner вирішили зібрати їхні свідчення з усієї України і таким чином зберегти. Пам'ятаймо.

український дизайн кімоно для проекту "Imagine One World Kimono Project" на святкуванні Олімпійських ігор у Токіо

киберпанк, который мы заслужили

Під час будівництва дороги біля Трускавця знайшли поселення, якому понад 7000 років

Під час будівництва нової об’їзної дороги Трускавця, поблизу села Модричі,  «Рятівна археологічна служба» знайшла сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яка вважається давнішою, ніж трипільська. Серед знахідок – серпи, кераміка, кремнієві знаряддя праці і заготовки для нoжів.

Дослідники виявили сліди «довгого дому» площею приблизно 23х8 м, в якому могли проживати близько 50 людей. Такі будинки зі стовповою конструкцією і плетеними стінами, по центру яких є ями або господарські об’єкти, притаманні культурі лінійно-стрічкової кераміки.

Археолог Микола Шніцер розповів, що найцікавішими віднайденими артефактами є вироби з кременю, скребки, вкладення до серпа, кам’яне тесло, елементи обсидіану – вулканічного скла, керамічний посуд з орнаментом з ліній, які утворюють стрічки, що і дало назву культурі. Виявлені знахідки передадуть в музей. В який саме – ще радяться. Можливо, у музей «Дрогобиччина» або Львівський обласний краєзнавчий музей у Винниках.

Розкопки розпочали 1 вересня, вони триватимуть ще до кінця наступного тижня. Після цього тут розпочнуть роботи дорожники, які вже будують об’їзну на інших ділянках. 

https://zaxid.net/arheologichni_znahidki_vikom_7000_rokiv_poblizu_truskavtsya_foto_n1507554