Паті з трьох DD та клерика.
Результаты поиска по запросу «
Швейцария и мир
»
Украина Россия восток война авария смерть песня новое песочница Пісні України Моя Україна разная политота андрей
Скрябін (не опублікована пісня).
Виктор Цой погиб с неопубликованной и незавершённой песней, которая заканчивается словами ". . . завтра будет война".
Андрей Кузьменко погиб завершивши песню про действующую войну на востоке Украины, но не успев ее опубликовать. . .
Не превышайте скорость и следуйте правилам езды, лучше опоздать, чем эмоциональный момент получение счета вашими родственниками на похороны услуги.
Автомобильные аварии забрали жизней больше, тем личинки поедающие ваш мозг, пока вы спите. . .
фэндомы український YouTube Samokhvalov Studio стетхем Моя Україна разная политота
Будь, як Стетхем
Комедійна постановка від Samokhvalov Studio.
«Коли люди тебе не розуміють, залишається тільки один вихід».
мова много букв фэндомы Моя Україна разная политота
Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?
Колись я писав допис про володіння англійською мовою, а цього разу позичив статтю про нашу рідну. Написано "живо", цікаво й подекуди кумедно, як на моє почуття гумору. Допису вже третій рік, тому, можливо, хтось із вас бачив. Автор: киянин Зен Антипоп. А для шапки й наочності знайшлось зображення з інструкцією.Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".
Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!
Звісно ж слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. Отже.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. [На ваших очах готується хитрюща змова жидобандерівців - прим. мої]. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість нашим людям та компаніям заробити, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої попаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного та історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і усі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. [Овва! Ось і поплічників згадали]. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни і усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Власне, чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушиватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтесь того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб ідеально оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс, коли завантажуєте кіно з інтернета, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. [Також є портал з торент-толокою Гуртом і невеличка команда дубляжу аніме та серіалів Ukrdub].
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово.
Наприклад, почніть спілкуватися українською у себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?"
Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, у магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями, тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відтворенню україномовного наволишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, навіть коли людина вдома та з друзями природньо спілкується українською, а у громадських місцях та/або на роботі переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу, тощо. Усіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли знаходитесь за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"! [їх упізнають трохи за іншими критеріями]
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері [на головній Реактору. Годі приховувати нашу "окупацію" - всі й так з України :D].
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших гаджетів, комп'ютера, веб-сайтів та соцмереж на українську. Зокрема, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу у налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК та Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ);
- в банкоматі зажди обирайте українську, взагалі скрізь де є можливість обрати українську - робіть це. А де нема - запитуйте у власників "чому" й вимагайте, щоб було;
- коли шукаєте щось у Гуглі, чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Гугл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спочатку на українську версію, а на іншомовну лише якщо такої статті в українській нема, або інформації в ній недостатньо (як альтернативу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша та об'єктивніша особливо зі спірних питань) [поганим знавцям в нагоді стане Вікіпедія спрощеною англійською]. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика усе це враховує;
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або об'ява у вашому під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою.
А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж з вами вже переконалися, що наше суспільство діє значно швидше й ефективніше за державу. До того ж у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. [йшов шістнадцятий рік... люстрацією якщо й пахне, то тільки сміттєвою]
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст та ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
Медведи фэндомы живность Ukraїner длиннопост Моя Україна разная политота
Домажир. Медведи, которых спасли от людей
В Украине есть огромная проблема с животными, которые содержатся в ужасных условиях в цирках, частных зоопарках и даже на заправках. В Украине на воле осталось около 200 особей и приблизительно такое же число держат в неволе. В мире проводятся кампании, направленные на защиту медведей от жестокости. Среди самых распространённых методов спасения медведей от нелегальной эксплуатации – создание медвежьих прибежищ. Одним из таких является «Домажир», находящийся неподалёку от Львова.
Медвежье прибежище «Домажир» находится на территории природоохранной зоны Расточье – холмистой кряжи, тянущейся ото Львова до польского Томашова. Здесь проходит водораздел между Балтийским и Черным морями, потому местность богата на уникальную растительность. Место выбрали австрийские зооблагодетели – фонд «Four Paws», и с помощью местной администрации основали реабилитационный центр для медведей, пострадавших от людской деятельности.
Создание убежища
Подобные медвежьи убежища (приюты) есть в США, Канаде, даже в тропических странах, как Малайзия или Индонезия – там в приютах берегут от исчезновения малайских медведей (более известных как sun bear). Медвежий приют – это большой участок леса, окруженный защитной оградой, где медведи, спасённые от ужасных условий, могут проводить остаток жизни в природной среде. Здесь они плавают в бассейнах, поднимаются на деревья и бегают по земле, для многих из них – впервые в жизни.
Идея «Домажира» возникла в 2012 году, а физические очертания приют обрёл в мае 2016, когда началось строительство. Игорь Ныколин, директор реабилитационного центра, вспоминает:
— Первый камень был заложен в помещении рецепции, или «Welcome зоны», как мы её называем. Это стартовая точка для экскурсий, откуда посетители идут наблюдать за нашими воспитанниками. Медведи «Домажира» живут посреди леса – в условиях, которые мы создали приближёнными к настоящим. Животных, которые пребывали в неволе, нельзя восстановить на 100%. Они никогда не вернутся в дикую природу. Украина имеет проблему с содержанием бурого медведя, который занесён в Красную книгу.
У местных медведей невесёлое прошлое: кто-то приехал из передвижного зоопарка или цирка после запрета таких развлечений в Украине, кого-то удалось спасти из травильной станции или охотничьей зоны. Организовывая экскурсии, в «Домажире» надеются научить посетителей ответственному отношению к живой природе, показать жизнь в гармонии с дикими животными. Потому одно из важных направлений деятельности – эко-просветительское.
Условия проживания
Территория приюта сейчас занимает почти 8 га, на ней размещено 7 вольеров со всей медвежьей инфраструктурой (в том числе игрушками для развития природных навыков или бассейном для купания). По стандартам безопасности фонда «Four Paws» реабилитационный центр ограничен от леса двойным электрозабором. У косолапых нет причин бежать, однако необходимо обезопасить себя от случаев проявления их исследовательской натуры: медведи склонны обходить большие территории в поисках еды, а их лапы приспособлены рыть подкопы. Игорь делится наблюдениями:
— В плане развития медведи очень интеллектуальные животные. Они знают наши голоса, отзываются на них, и, как правило, они очень активные. Особенно в летний период, утром и вечером. Днём медведи могут спать, даже посетителям мы не гарантируем, что они увидят всех. На этой большой территории животные могут легко спрятаться, у них есть свои укромные места. Мы также помогли построить берлоги и надеемся, что медведи будут спать этой зимой.
Сейчас на реабилитации в «Домажире» пребывает 9 животных. Начали заселение в прошлом июле, первым воспитанником стал Потап. Его нашли благодаря активистам, которые сообщили, что возле ресторана в парке есть клетка с медведем. Предыдущий хозяин просто оставил медведя, заведя бизнес в Польше. Скоро в приюте к Потапу присоединились Тайсон, Машутка, Маня и другие косолапые:
Тайсон прибыл из охотничьей станции около Коломыи, а Машутка жила в тесной клетке, её использовали для травли, тренировали собак. Оба медведя были очень худыми, сейчас интересно наблюдать, как они набирают вес.
Все животные, попавшие сюда, не имели надлежащих условий жизни, в том числе, правильного рациона. Но сейчас питаются правильно:
— На 80% рацион вегетарианский, то есть фрукты, овощи, тыквы, яблоки, сливы, персики, апельсины. Очень любят рыбу, мы даём им курятину и не даём много сладкого. Если хлеб, только чёрный. У многих животных здесь есть стоматологические проблемы. Очень надеемся, что этой зимой они пойдут в зимнюю спячку. Раньше они не могли этого делать из-за неполноценного рациона и плохих условий содержания.
Спасение и перспективы медведей
Зоозащитники из «Домажира» следят за ситуацией с медведями по всей Украине. У них есть список из 40 животных, которые сейчас пребывают в неволе и потенциально нуждаются, чтобы их приютили. К сожалению, помочь всем и сразу невозможно. В соответствии со стандартами, медведя нужно содержать на территории не менее половины гектара. В том числе, у животного должна быть своя комната (бокс), куда можно спрятаться при плохих погодных условиях. Для этого нужны инвестиции. В приоритете на заселение в приют – те животные, которые пострадали более всего.
Процесс передачи медведя от собственников в реабилитационный центр начинается с переговоров, когда хозяев убеждают отдать животное под опеку добровольно. В противном случае проблему решают при посредничестве экологических инстанций и суда. Согласно законодательству, только таким образом можно произвести изъятие животного от недобропорядочного хозяина. Игорь рассказывает, что так в приют попала медведица Христина, представительница особенного тянь-шаньского подвида бурых медведей:
— Это очень старая медведица, которую использовали в цирке. Она ездила из города в город, и у неё был свой трюк. Один раз она даже попала на телевидение, в какую-то развлекательную программу. Тогдашний хозяин не хотел лишаться такой выгоды. Он держал Христину в мини-бусе в клетке размерами метр на полтора. Её заставляли участвовать в сомнительных шоу, водили на поводке. Тогда мы столкнулись с серьезным противодействием, пытаясь забрать Христину на содержание. Всё решилось благодаря поддержке активистов.
Далее зоозащитникам из «Домажира» помогают коллеги – приезжает команда профессионалов из берлинского Института зоологии. Игорь обращает внимание на недостаток специалистов по присмотру за дикими животными и делится планами о постройке большого образовательного центра дикой природы.
Для перевозки животное сначала усыпляют транквилизатором и делают ветеринарный осмотр. Используют современное оборудование для ультразвукового исследования, анализа крови, состояния зубов. После этого медведя перемещают в клетку, будят и транспортируют. В первые сутки проходит привыкание к новому месту, и, наконец, медведя выпускают в просторный лесной вольер. Команда приюта внимательно следит за первыми шагами животных в новом, приспособленном для них пространстве.
В реабилитационном центре для медведей животные доживают в гуманных условиях. В среднем, жизнь такого животного длится 30 лет. Воспитанники «Домажира» сейчас в возрасте 5-6 лет – время активности и расцвета сил. Однако на полноценное продолжение рода эти медведи не способны, политика фонда предусматривает стерилизацию. Игорь объясняет:
- Обучение матерями детей в природе происходит на протяжении 2-3 лет, а дальше они уже идут в самостоятельную жизнь. Но наши медведи не смогут воспитать, потому что и сами утратили необходимые для выживания навыки. Ныне падает много желудей – если кинуть их медведю через сетку, он их съест, но сам не подбирает. Это говорит о том, что он зависим от человека.
В будущем «Домажир» планируют расширить на два больших лесных вольера, что поможет спасти ещё 5-6 животных. Игорь говорит, что самостоятельно действовать тяжело:
— Мы не можем решить все проблемы, нужна целостная государственная программа. В последние годы действительно делают что-то в этом направлении – идут изменения в законодательстве с требованиями лучших условий содержание диких животных. Я бы хотел сказать даже добрые слова в сторону Министерства экологии, они осознают проблему и пытаются действовать.
Дикие медведи на территории Украины водятся в Карпатах вблизи румынской границы. Считают, что наибольшую популяцию можно встретить на юг от Рахова. Несколько десятков живут в Сколевских Бескидах. Такая малая численность животных обуславливает необходимость в защите вида.
«Домажир» – не единственный приют в Украине. Неподалеку от озера Синевыр есть «Реабилитационный центр бурого медведя», организованный под эгидой Министерства экологии. Также в национальном парке в Галиче присматривают за несколькими животными, которых перевезли из Херсонской области. В Березовке возле Житомира есть небольшой центр, поддерживаемый фондом «Белая скала».
Игорь:
- Это хорошо, что мы не единственные, ведь чем больше будет таких приютов, тем больше возможностей решить проблему. Чем больше людей, которые понимают, что в природу нельзя вмешиваться, тем больше шансы на сохранение популяции животных, которые проживают в природных условиях.
К услугам посетителей Медвежий Приют предлагает: экскурсии в лесных вольерах с медведями, сказочные экскурсии с Чугайстром, бесплатный игровой парк для детей, парк «Мале Розточчя», амфитеатр, урок в лесной школе, беседки в лесу с зоной для барбекю, кафе с местной и вегетарианской кухней, сувенирный магазин, проведения мастер-классов.
График работы: вторник - воскресенье: 10: 00-18:00 ч, понедельник - выходной.
Украинская фирма по производству носков Dodo Socks даже создала коллаборацию с медвежьим убежищем "Домажир". Чтобы помочь и распространить информацию об инициативах, которые помогают спасти медведей, они создали пару носков с жителями убежища.
С каждой проданной пары носков с мишками они жертвуют 10 гривен на создание новых лесных берлог в медвежьем убежище "Домажир".
Посилання на джерела:
https://ukrainer.net/domazhyr/
Вареники еда длиннопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
мне чертовски хочется вареников ....
«…по хуторам российским можно было есть…вареники величиной с шляпу» ... Так Николай Васильевич Гоголь описывает в своей повисти "Вий" самые большие в мире вареники, которые были диаметром 30-40 см.
Филологи считают, что популярная у детей считалочка «эники беники ели вареники» является не чем иным, как переводом древней шаманской мантры с языка путунхуа. О_о
В 16 веке на Руси аметисты с красным оттенком назывались «варениками» и ценились такие камни дороже, чем рубины. Так у российской царицы Ирины Годуновой корона была украшена крупными «варениками», которые чередовались с сапфирами.
На Полтавщине и юге Черниговщины была распространена начинка для вареников из … муки! Для того что бы её приготовить, сало поджаривалось до сухой желтой шкварки, в кипящей смалец постепенно добавлялась мука и размешивалась до однородной массы. После чего зажарка охлаждалась и использовалась как начинка для вареников. Назывались такие вареники «вареники с песком».
Билл Клинтон, приезжал на Украину и его угощали варениками с вишнями. Президенту настолько понравилась эта блюдо, что эти вареники были занесены в список самых любимых его блюд.
Вареники попали на украинский стол благодаря туркам! Турецкая дюшвара пришлась настолько по вкусу украинцам, что они переделали её на свой лад, изменив начинку и упростив процесс приготовления теста. Первоначально вареники называли вараниками.
фэндомы песочница политоты политика Моя Україна разная политота
Сьогодні в Україні вшановують пам'ять Героїв, які загинули 1918 року в бою під Крутами, захищаючи українську землю від більшовицької навали.
