Результаты поиска по запросу «
воїн
»
фэндомы упа Моя Україна разная политота
Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто клянусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю ycix Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом Народу Українського:
Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.
Буду мужнім, відважним і хоробрим y бою та нещадним до ворогів землі української.
Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.
Буду виконувати всі накази зверхників.
Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.
Буду гідним побратимом y бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.
Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.
Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від загарбників та здобути Українську Самостійну Соборну Державу. В цій боротьбі не пожалію ні крови, ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України.
Буду мужнім, відважним і хоробрим y бою та нещадним до ворогів землі української.
Буду чесним, дисциплінованим і революційно-пильним воїном.
Буду виконувати всі накази зверхників.
Суворо зберігатиму військову і державну таємницю.
Буду гідним побратимом y бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї.
Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий закон Української Національної Революції і спаде на мене зневага Українського Народу.
политика песочница политоты Вторжение в Украину 2022 политика песочница Вторжение в Украину 2022 Сало еда фэндомы Моя Україна разная политота
Українські артилеристи знищують новітній російський танк Т-90, ще два підбито. Ізюмський напрямок
Хмельницкий памятник Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
В Україні за часи її існування як незалежної державі було побудовано безліч різних пам'ятників, зокрема, тих, які присвячені пам'яті воїнам, які загинули в результаті локальних конфліктів. Особливо варто виділити монумент, який споруджений в місті Хмельницький. Меморіал присвячений, як зазначено на постаменті, «подолянам, загиблим в Афганістані та інших локальних війнах». Власне, вся композиція представлена у вигляді величезної руки, яка ставить на шахову дошку у вигляді земної півкулі фігурку воїна. У народі пам'ятник так і називають - «пішак».
«Поміляються правітелі - страждає народ» («Помиляються правителі - страждає народ») - саме такий напис позначена як пояснення до обраної авторами композиції. А майстром, який виконав цей шедевр, є сучасний скульптор Микола Мазур.
В пояснення до обраної тематики варто відзначити, що криваві війни розв'язуються з ініціативи політиків, і саме руки високих чинів управляють фігурами людей на шаховій дошці планети. Покоряючись наказам «згори», солдати, подібно пішакам, відправляються на справжнє пекло для того, щоб виконати свій військовий обов'язок. Подібно шаховим фігурам, вони першими гинуть у війнах, і ними жертвують. Однак за втратою кожної такої «пішаки» стоять сльози матерів, вдів і дітей, які залишилися сиротами, зламані душі і долі і втрачені назавжди надії.
фэндомы Сало с №востями хлопці з ЗСУ ЗСУ S.T.A.L.K.E.R. press f Моя Україна разная политота
Защищая Украину от российского вторжения, погиб один из разработчиков игры S.T.A.L.K.E.R. Владимир "Fresh" Ежов
фэндомы Одесса Украина кладбище козаки історія України Моя Україна разная политота
Козацкое кладбище в Одессе старше самой Одессы
Шкодовая гора интересна не только пещерными домами. За камышами скрывается еще одно не менее интересное место - козацкое кладбище.
Куяльницкое кладбище - старое недействующее кладбище бывшего поселка Куяльник, захоронения козаков Сотниковской Сечи. Теперь оно находится в черте города Одесса, по Хаджибейской дороге, на склонах Шкодовой горы. Его основали козаки Сотниковской Сечи еще в далеком 18 веке, за несколько лет до основания Одессы. Они же и добывали ракушечник для строительства города.
После разрушения Запорожской Сечи большая часть козаков перешла в турецкие владения. Они поселились в пригороде Хаджибей, в районе Куяльницкого-Хажибейського пересыпи. Поскольку сама пересыпь, узкая и длиной 8 км, тогда постоянно затапливалась, то селились они на склонах гор Шкодовая и Длинная могила. На склонах Шкодовой горы возникло поселение Куяльник, где в 1809 основана Вознесенская церковь (не сохранилась).
Кладбище возникло еще раньше, примерно в 1775 году, а старое захоронение датируется 1791 годом, то есть за три года до построения Одессы. Метрические книги Вознесенской церкви велись с 1809 до 1822 года. Позже начинает действовать Рождество-Богородицкая церковь в соседнем селе Усатово. В метрических книгах присутствуют данные о 531 захоронения. Большинство фамилий (две трети) - чисто украинские, 18 имен однофамильцев или прямых потомков запорожских полковых старшин, есть и фамилии гетьманов (Дорошенко, Черный) и генеральских есаулов (Лысенко), а также фамилии, происходящие от названий запорожских куреней.
На кладбище на месте захоронений можно увидеть 32 вида старинных крестов разных размеров и форм.
В настоящее время кладбище заброшено. Сохранилась площадь 0,16 га, последнее захоронение 1965 года. На кладбище около 205 старинных надгробий, вырезанных из цельной глыбы известняка, на 33 крестах сохранились надписи. На большинстве крестов все еще можно разобрать отдельные слова, фамилии и даты. Все надписи полностью расшифрованы одесскими историками и краеведами. Все надписи выполнены смешанными - церковно-славянском и украинском языками, начинаются с фразы: "здесь почивае раб Божій", далее следуют имена и фамилии, а также криптонимы под титлами ІН ЦЙ (Ісус Назарянин цар Юдейський). На одном из захоронений просматривается год 1771 (надпись: "Здсъ погрєбнъ рабъ Божи младенцъ Иоанъ року Божія 1771"), но специалисты датируют это захоронение 1791 годом. [1] 32 с существующих крестов уникальны. Среди крестов преобладают четырехконечный, шестиконечные и восьмиконечные распространены меньше, в большинстве случаев часть основания креста расширена по сравнению с верхней частью. Расширения части имеют форму треугольника, трапеции, прямоугольника с прямыми закругленными и ступенчатыми гранями, символизируют крест на Голгофе. Среди могил выделяется одна - в форме подушки с казацкой булавой.
Среди разновидностей крестов распространены греческий и расширенный кресты, иногда расширенный крест дополняется в основе полумесяцем. Распространены мальтийские кресты, иногда в комплексе с полумесяцем, редко случается круглая и трилисна формы. Очень распространенной является лучистая форма, которая не имеет аналогов, все имеют круг - знак солнца в праславянском символике.
Добраться сюда можно на трамвайном маршруте №20, который также называют тростниковым.
фэндомы Моя Україна разная политота
Вот и подошел еще один дурацкий год к концу.
А раз все няши то что должно случится под новый год?
Правильно !!! Вы все должны получить подарочки (ну как все .... только те кто прочтет пост до конца)
В прошлом году мы делились фото елочки, а в этом предлагаю делится фотками подарков и оливьешек, и мондаришек !!!!!
Потому что йолка у нас уже есть !
Фото принимаются до 1 января, до момента когда проснется первый модератор.
Фото должны быть вашими, личными.
Фото постим в комментарии.
Можно даже с бумажечкой для ua.reactor.cc или на фоне монитора с фендомчиком.
ваша Даша.
фэндомы Моя Україна разная политота
Вітаю всіх НАС з Днем Державного Прапора України.
Дозвольте привітати вас з таким гарним святом і побажати кожній родині нашої незалежної України щастя, здоров’я і віри в краще майбутнє нашої держави.
Слава Україні!
ТОП-10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
1. Вперше поєднання синього і жовтого з'явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
2. Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
3. Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Як правило, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
4. Цікаво, що спочатку синьо-жовті прапори були трикутної форми.
5. У 1917 році відбулася українська революція, з’явилася УНР. У битвах за свою свободу українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами. Так, у битві під Крутами над захисниками української свободи майорів саме такий стяг.
6. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни. Цікаво, що тоді жовтий колір розташовувався зверху, а синій – знизу.
7. Досі експерти сперечаються, який колір повинен розташовуватися вгорі, а який – внизу. Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовували обидва варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба і поля пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі, духовне начало. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.
8. Після завоювання України більшовиками та утворення УРСР Володимир Ленін затвердив прапор республіки: червоне поле, а у верхньому кутку – синьо-жовтий прапорець. Але з ідеологічних міркувань вже в 1919 синьо-жовтий колір зник з прапора.
9. 22 липня 1976 року на Олімпійських іграх в Монреалі один канадський студент українського походження розгорнув синьо-жовтий прапор під час змагань з гандболу. Тоді його швиденько видалили з трибун: у цьому побачили небезпеку. А 26 квітня 1989 року, в річницю Чорнобильської трагедії, активіст Юрко Волощак розгорнув синьо-жовтий прапор на площі Ринок у Львові. Це був перший випадок вживання національного прапора за весь радянський період.
10. Цього року, з нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово розпочнеться створення величезного прапора України із квітів. Очікується, що площа прапора складе близько 15 тисяч квадратних метрів, і він увійде до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший великий прапор з живих квітів.
Запорожье Украина Лава на Лаву песочница Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Лава на Лаву
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
