військовий

Новий розділ

У вищого модераторського складу Моєї України виникла ідея зробити підтаґ, присвячений українським героям. Спочатку була думка охопити дописи про захисників нашої Батьківщини й об'єднати під простою назвою «Герої». Наразі є пропозиція охопити не тільки військових, а й відомих і не дуже людей, на яких можна рівнятися: волонтери, винахідники, активісти тощо. Письменників, поетів, художників, скульпторів, звісно, надалі висвітлюємо в «Українському мистецтві». Від себе пропоную назву «Квіт нації».

Чекаємо на пропозиції щодо змісту розділу, назви, а також оформлення: аватарки 100х100 пікселів (з'являється ліворуч від назви), обкладинки 846x179 (над назвою в самому тезі) та плашки 300x75 (видно праворуч на сторінці фандому).

Леськове

Село Леськове розташоване на кілька кілометрів східніше Монастирища. Народні перекази стверджують, що заснував село козак Лесько Фариба. Спочатку це був невеликий хутір із садибою, яку називали відповідно до ім'я власника Леськовою. Так згодом стало називатись і село, яке виросло навколо садиби. Вже в ХХ столітті Леськову чомусь перейменували у Леськове.

У Леськовому збереглася будівля, яку можна віднести до перлин садибної архітектури не лише Черкащини, а й всієї України - палац Даховських. Даховські стали власниками Леськового (чи то Леськової) на початку ХІХ століття. Це були дуже небідні вихідці із Польщі, які могли собі дозволити мати маєтки у багатьох селах України, розводити англійських жеребців і будувати такі палаци, який зараз стоїть, і який ховають від людських очей у Леськовому.

Даховські були справжніми англоманами, тому не дивно що палац зводився у формах англійської готики (точніше неоготики, чи псевдоготики). Ім'я архітектора, що проектував перший варіант леськівського палацу, історія не донесла. Кажуть, що сам Даховський розробив проект палацово-паркового ансамблю, а втіленням його у життя зайнявся виписаний із Польщі інженер Цехановський.

Даховські створили у Леськовому справжню казку. Цей маєток визнавали найгарнішою польською резиденцією у Центральній Україні.

Крім парку та палацу Даховський мав у маєтку зразковий конезавод з іподромом. Коні були ще одним захопленням Тадеуша. Він сам був гарним жокеєм, брав участь у європейських змаганнях і утримував цілу команду спортсменів-наїзників.

Даховський страшно не любив п'янство і різноманітно боровся із проявами цього суспільного лиха у своїх селах. На початку ХХ століття він відкрив у Леськовому чайну із назвою "Товариство тверезих". В закладі безкоштовно відпускали чай і цукерки для селян.

Переворот 1917 року застав Тадеуша Даховського на змаганнях у Відні. До України він повернувся в 1918 році із німецькими військами. Зібравши леськівських селян він вмовляв їх не руйнувати садибу, обіцяв в майбутньому перетворити Леськове на містечко (ну й взагалі райдужне життя). Але не судилося. Після захоплення краю більшовиками та відступу німецьких військ Даховський у свою резиденцію більше не повернувся. Але селяни виконали прохання свого колишнього пана - палацу вони не торкнулися.

 1925 році в палаці Даховських відкрили будинок культури Київського цукротресту. Через дев'ять років маєток перетворили на піонерський табір, а у повоєнні роки в ньому функціонував військовий санаторій.

В 70-ті роки минулого століття маєток Даховських перетворили на величезний склад медикаментів. Ймовірно, саме тоді будівлі і парк обнесли високими цегляними мурами.

Роки незалежності України не додали позитиву у життя Леськівського архітектурного дива - в палаці розташували військові склади…

Зараз на територію маєтку вхід закритий. А якщо когось і впускають (після тривалих вмовлянь), то на фотозйомку - табу. Наказ зверху. Ще гірше те, що з-за мурів зовсім нічого не видно. 

Фото: Роман Маленков

"Музика воїнів" - це культурно-мистецький і військово-патріотичний проект. 

Все просто . Музикант - воїн, музичний інструмент - зброя в його руках. 

На відео Гімн України грає на віолончелі музикант із вигаданим псевдо "Мартін".

Запорозький Марш

Контракт із ЗСУ підписала ексдепутатка парламенту Швеції Кароліна Норденгріпп

Про це вона написала у своєму «Інстаграмі». 

«Після трьох днів бюрократії стало зрозуміло, що мені дозволили пристати до лав регулярної армії, багато штампів зроблено»

Кароліні 42 роки. Раніше вона була депутаткою парламенту від партії «Шведскі демократи», а також входила до оборонного комітету.

Наразі Кароліна доєдналася до Інтернаціонального легіону у складі ЗСУ у званні сержантки.

Коротше повернувся до столиці а тут на мене вже шеврон чекає. Люб'язно намальований одним з нас спеціально на моє прохання. Синьоволоса ельфійка з джавеліном - чи не мрія кожного? Такі дрібнички показують підтримку нас нашим народом та щоразу нагадують за що я воюю.

Дякую, друже BigZed!

Крім фотки шеврона ще додам фото з коптера, щоб пост цікавіше був.

Если у вас есть вопросы про территориальную оборону ...
Как  стать резервистом? 
Какие нужны документы? 
Есть ли страховка? 
Буду ли я отправлен в места боевых действий? 
Где брать снаряжение и форму? 
Где пункт территориальной обороны?

То вот тут вы можете все узнать... 

Слава Україні !!!