голая 10 летка

Мавританський майдан

Недалеко от города Павлоград, что на Днепропетровщине, есть комплекс земляных валов, которые имеют совершенную рельефную форму. С высоты птичьего полета они складываются в интересный рисунок. Местные прозвали это место - Мавританский майдан. 

Исследователи утверждают, что этому образованию уже более пять тысяч лет, однако до сих пор никто не может объяснить ни происхождение, ни назначение странной конфигурации. Те, кто здесь побывал, говорят, что это место обладает особой целебной энергетикой.

Интересный Мавринский майдан по своей форме - геометрически правильный усеченный конус с отверстиями на трех его верхушках, направленных четко на восток, запад и юг.

Именно здесь в день весеннего равноденствия солнце скрывается прямо по центру одной из впадин майдана. Именно из-за этого явления, его считают давним славяно-арийским святилищем или украинском Стоунхенджем.

По мнению некоторых исследователей, этот майдан - своеобразный храм, который нашли наши древние предки. По одной версии, площадь была местом для молитв и жертвоприношений. Зато другие исследователи расходятся в своих предположениях относительно его происхождения.

Существует гипотеза, что запорожские казаки использовали майдан как оборонительное сооружение. Кое-кто высказывает мнение, что появились насыпи вследствие раскопок археологами обычных курганов, и в результате возникли необычные холмы. Популярной остается версия о площадь как календарно-Обсерваторный комплекс. Говорят даже о мистическом происхождении земляной конфигурации, мол, здесь останавливались инопланетные существа, которые до сих пор сюда прилетают, чтобы установить контакт с землянами. 

А еще вы не увидите здесь птиц. На этой территории не растут деревья. Между холмов ни при каких осадках не задерживается вода.

Вітаю з Міжнародним днем рідної мови, наші співвітчизники)

Андрей Шкуро достаточно противоречивая личность, но, есть то что мы не знали.

Например то, что он был настоящим украинцем.

Вот что удалось найти в архиве ОУН при библиотеке им. О.Ольжича 

Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність станути під прапор Організованого Українського Націоналізму згідно з вашим покликом з дня 6 липня 1941 року. 

На це моє рішення вплинули оці обставини: 
1. Часи, що тепер переживаємо, покладають на всіх Українців обовязок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях. В цій боротьбі не може остати осторонь українське козацтво, як теж воно не може вести осібної якої - небудь акції. 
2. Рішення козацької старшини на терені Сербії, що однозгідно заявило готовність повести козацтво визволяти Батьківщину з-під московсько-жидокомуністичного режіму. 
3. Жахливе положення козацтва в Сербії, виставленого на страшні переслідування з боку сербів, - мовляв, ми винуваті, Москва (біла й червона) не є в силах дати їм поміч. 
В виду цього козача старшина й козацтво доручили мені повести на терені Незалежної Хорватії переговори в справі включення козацтва до активної боротьби з московським большевизмом в складі української самостійно формації, а коли це неможливе, то у складі козачих частин в складі німецько або хорватського війська. 
В усіх трьох випадках прохаємо, щоб під козацтвом з території бувшої Югославії розумілося усіх козаків: кубанських, чорноморських, донських терських, астраханських, і других без огляду на їх народність, виходячи з заложення, що всі вичислені козаки представляють у всіх своїх станицях на Рідних Землях один національний в державному розумінні склад і тому непобажаним було б виріжнювати й розділювати їх на українців, москалів та інших інородців. Це побажання виправдовує обставиною, що за ввесь час свого перебування в Югославії не визнало себе козацтвом членами рускої нації, не визнало компетенцій руских правленій,а все й усюди признавало себе просто козаками. 
В другому й третьому випадкові (участь у складі німецького чи хорватського війська) є нашим безумовним бажанням вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях. 
Про це все договорився я з Вашим уповноваженим представником у Незалежній Державі Хорваті і, складаючи Вам оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом. 

Слава Україні!

Загреб, дня 19. VIII. 1941. 
Генерал-поручник Кубанського Козачого Війська. 
Представник ОУН у Незалежній Державі Хорватії Василь Войтанівський.

Заґреб, дня 19.VIІІ.1941. 

Вoлoдимир Вoйтанівський, 
Представник OУН у Xoрватії 

Генерал пoручник Андрій Шкурo, 
генерал-пoручник Kуб[анськoгo] кoз[ачoгo] війська. 

про прибирання снігу на вулицях

Национальный костюм украинки носит название "Невеста войны"

Панове, з Днем Незалежності! 

Завжди тримайте в своєму серці свободу безкрайніх ланів, волю родючих земель, та могутність великих Карпат! Слава Україні!