Прівіт Моя Україно.
В ці важкі часи для нас хочу побажати всім нам силу духу, мудрості, спокою та вірності своїм корінням. І щоб там не базикали , Україна - це країна з давньою і славетною історією, культурою, мовою та традиціями!
Хоч селище Буки, яке розташоване у Маньківському районі Черкаської області, досить старе (перші згадки відносяться до 1515 року), але від давніх історичних часів в ньому залишилося небагато. Чи не найстарішою архітектурною його пам’яткою є напівзруйнований кам’яний млин. Також у поселенні є руїни однієї із перших малих ГЕС в Україні (та й в СРСР). Але безперечно не антропогенні пам’ятки мають найбільшу туристичну цінність у Буках. Головна туристична атракція – це каньйон Гірського Тікича.
Розповідь про Буцький каньйон буде не повною, без розповіді про Український кристалічний щит. Хоча б коротенької. Отже починається він у Рівненський області. Простягається із північного-заходу на південний схід, аж до Азовського моря. В довжину сягає 1 тисячі кілометрів при максимальній ширині у 250 км. Кристалічний фундамент (фактично камінь) є піднятою частиною Східно-Європейської платформи і має на собі незначну товщу осадових відкладів. Часто фундамент лежить над базисом ерозії, і тоді він скелями та порогами випірнає над осадовими відкладами (над землею). Найбільше таких ділянок в долинах річок, зокрема у прируслових частинах.
Породи що складають УКЩ – граніти та гранітоїди (типу гранітоподібні) – дуже міцні, тому річкам знадобилася не одна сотня мільйонів років, щоб прорізати собі дорогу. Але вода камінь точить. Нехай не швидко, але досить упевнено. Так і проточила вона дорогу (русло) для Гірського Тікича, вік долини якого перевищує вік долини Дніпра у десятки разів.
Починається річка Гірський Тікич у Оратівському районі Вінницької області. На півдні Черкаської області вона зливається із Гнилим Тікичем і утворює коротеньку річку Тікич. Тікич же, впадає у Синюху, яка котить свої води у Південний Буг.
Ділянки Тікича у Маньківському та Тальнівському районах Черкаської області часто схожі на гірську річку, тому він і називається Гірським. Наймальвничіша (за словами очевидців) ділянка розташована поряд із селищем Буки. Починається вона від греблі та містка у центрі селища і прямує на південь та південний схід. Кажуть, що південніше також є мальовничі ділянки. Але мабуть не настільки.
Вище містка розташована гребля водосховища (із шлюзом та закинутим пам’ятником Леніну в очеретах). Нижче починається плоска похила кам’яна поверхня із жолобом для річкового русла. Тут шумить водоспад, який отримав назву Вир. Хоча, на мою думку, це не зовсім водоспад – це падун чи перекат. Влітку у межень він такий собі, а ось навесні значно потужніший.
Нижче по течії (не скажу протягом скількох км) Гірський Тікич протікає у скелястих берегах, які інколи змикаються у справжній вузький каньйон. В погожу днину тут багато туристів із наметами. Часто вони шкрябаються вгору на скелі – тренуються. Глибоко у долині збереглися руїни ГЕС. Цю бетонну споруду звели у далекому 1929 році. Потім закинули.
Покинута ГЕС 1929 року.
Недалеко від сучасної греблі стоїть старовинний млин. Зараз це лише стіни, але хтось узявся вкрити їх новим дахом. Що то буде – хто зна. Місцеві кажуть, що кафе або готельчик. Це не дуже далеко від Києва – близько 200 км. Спочатку по трасі Е-95, а потім через Жашків на Маньківку (або на Буки).
Водяний млин (кін. 19 ст.)
Хоч каньйон рекреанти трохи підпсували, але він все рівно залишається величною і видатною пам'яткою природи. Подейкують, що зараз є план із відновлення старовинної ГЕС, зведеної у 1929 році. Думаєте варто?
На мапі: https://www.google.com/maps/place/49.094328,30.402603
Об этом сообщил председатель Мемориального центра Холокоста «Бабий Яр» Максим Яковер.
«Зайдя в проект «Бабий Яр», я обнаружил, что город не помнит о том, как убили четверть наших горожан. Многие говорят, что нельзя забывать эту трагедию. Но чтобы не забывать, нужно постоянно что-то делать для этого. Мы выходим с инициативой о переименовании станции метро «Дорогожичи» в «Бабий Яр», - написал он.
После переименования станции должен состояться ее редизайн, добавил Яковер. «Именно со станции должен начаться рассказ, который будет проходить в заповеднике и затем в музее. Переименование - это пролог», - объясняет он.
Центр уже обратился с соответствующей просьбой к мэру Виталию Кличко.
Массовые расстрелы происходили в урочище Бабий Яр в 1941-1943 годах. На месте, где сегодня расположен вход в метро, были убиты более 100 000 человек: евреев, цыган, украинцев, советских военнопленных, пациентов психбольницы.
Джерело: https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/294173-pereymenuvati-stantsiyu-dorogozhichi-na-babin-yar?fbclid=IwAR3JhgV6nhcTrOnbJB6iinzB8qbWxKb_evVtlf6c9gkAQzGgVTo1EGwukhUПро те, які функції має місто, і з якими проблемами зітнулись багато великих міст світу. Як подолати ці проблеми і що робити для того, щоб мешканці міста почували себе захищеними і радісними.
про фізіологію людини, і про те як на наші відчуття впливають розміри міста і будинків. Як має будуватись місто враховуючи масштаби людини? Як на місто впливає автомобільний рух? І чому висотне будівництво це зло?
Накануне на побережье в Бердянске море выбросило большое количество водорослей, огромные кучи которых начали гнить и распространять неприятный запах. Коммунальщики прибыли очистить центральный пляж, однако вместо того, чтобы вывезти и утилизировать растения безопасным способом, рабочие принялись при помощи вил сбрасывать их обратно в воду.
Заповедник создан в 1988 году распоряжением Совета Министров УССР. Заповедник расположен на правом крутом берегу реки Северский Донец на грани Лиманского и Славянского района, между деревнями Закотное и Пискуновка.
«Крейдова флора» ("Меловая флора") фактически единственный значительный по размерам заповедный участок кретофильной флоры в Украине, сохранившийся в удовлетворительном состоянии. Лесные группировки отдельно занимают площадь 120 га - байрачные дубравы, и более 450 га - крейдовососновые боры, вместе с первичными поселениями сосны меловой. Из кретофильных видов выделяются дворядник меловой, дрок донской, иссоп меловой, громовик донской, погремок меловой, ранник меловой, шлемник меловый.
«Крейдова флора» - единственный участок в Украине, где взяты под охрану естественные боры с сосной меловой. Это уникальное с точки зрения ботаники место. Здесь охраняются растения, которые встречаются только на меловых отслоениях и растут вместе с растениями горных, хвойных и широколиственных лесов.
«Крейдова флора» является ярким примером изменения растительности после прекращения действия разрушительных антропогенных факторов, здесь идут значительными темпами процессы восстановления первичных растительных сообществ под действием естественного возобновления сосны меловой и непосредственное формирование заключительных стадий ценогенезы (1,2,4).
Экскурсии в заповеднике не проводят, так как он функционирует только с природоохранной и научно-исследовательской целями.
Среди примеров мониторинговых исследований ученых можно назвать труд Василия Ткаченко, А. Генова и руководителя отделения Сергея Лиманского «Основные изменения в растительном покрове" Меловой флоры "за десять лет завещания», опубликованную в центральном ботаническом издании Украины - журнале Украинский ботанический журнал (2002 год) . Сейчас такие работы является точкой отсчета для оценок воздействий военных действий на заповедные экосистемы.
Сосна меловая
Особенностью «Крейдової флори» является сильно пересеченная местность и обилие меловых склонов, разрезанных оврагами, что спадают к Северскому Донцу. Все это создает чрезвычайно разнообразные условия для различных видов флоры и фауны и формирует чрезвычайно яркие пейзажи.
Территория заповедника пострадала во время военных действий 2014-2015 годов.
В течение 2015-2016 годов заповедник стал местом постоянного мониторинга местных специалистов, специалистов общественных учреждений и академических институтов последствий военных действий, которые коснулись природных экосистем. Среди таких групп, которые обследовали территорию заповедника, были экспедиционные отряды Экология-Право-Человек, Украинского Хельсинского союза, Национального научно-природоведческого музея НАН Украины, Институт зоологии и ботаники НАН Украины.
Последствия военных действий:
 | Моя УкраїнаПодписчиков: 1033 |
 | Українське мистецтвоПодписчиков: 114 |
 | Комікси українськоюПодписчиков: 79 |
 | український YouTubeПодписчиков: 58 |
 | Дивовижна УкраїнаПодписчиков: 45 |
 | Пісні УкраїниПодписчиков: 30 |
 | Радио JUCПодписчиков: 22 |
 | Розваги від Моя УкраїнаПодписчиков: 12 |
 | історія УкраїниРейтинг: 1,061.8 |
Отличный комментарий!