зрада перемога

^____^

Фото зроблено учора в Польщі, коли наш Ан-225 «Мрія» летів з Києва до Лейпцига.

Киев

На станции "Золотые Ворота", среди мозаики, спрятана надпись "Слава Україні". 

На момент открытия станции, надпись была очень хорошо видна, и по прошествии времени стала слабозаметной.

Особого значения придает то, что станция была построена в 1989 году, когда такую фразу сочли бы за проявление жесткого национализма. 

 Надпись находится в вестибюле между большим и малым эскалаторами, по направлению к выходу.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%96_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%29

Станция также вошла в топ станций метро по версии журнала The Guardian, подробнее в этом посте

Як галушка стала символом Полтави

У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.

Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».

уривок з "Енеїди" І. Котляревського.

Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка». 

Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка. 

Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця. 

Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.

Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною. 

Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.

А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.

Картопляні галушки із сиром

Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом

Мова – це зброя, сильніша за гармати. 
З Днем української писемності та мови !

«Укргазбанк» почав видавати кредити під 0,01% на домашні сонячні електростанції

Державний «Укргазбанк» почав надавати фізичним особам кредити на купівлю і встановлення «домашніх» сонячних електростанцій, сонячних колекторів та теплових насосів під 0,01% річних, повідомила прес-служба банку в середу, 29 березня.

Максимальна сума кредитування становить 1 млн грн на термін до 5 років.

Як зазначила заступниця голови правління «Укргазбанку» Інна Тютюн, домашня сонячна електростанція – це і реальна можливість забезпечити енергетичну незалежність своєї родини, і привабливий бізнес-проект.

«Домогосподарство може не лише задовольнити власні енергопотреби, а й продавати надлишки у загальну електромережу за “зеленим тарифом”, який сьогодні для сонячних електростанцій складає 0,18 євро за 1 кВт*год. Встановивши на даху будинку СЕС, можна забезпечити додатковий щомісячний дохід у 10 тис. грн», – розповіла Тютюн.

Сонячні колектори та теплові насоси, які генерують тепло з повітря або землі, зможуть забезпечити домогосподарство теплою водою та опаленням.

Послуга надається в рамках кредитної програми «ЕКО-енергія», яку банк розробив в рамках реалізації стратегії ЕКО-банкінгу, яка передбачає втілення в життя проектів, пов’язаних з ефективним використанням ресурсів, альтернативною енергетикою та зменшенням шкідливого впливу на довкілля.

пруф  и пруф