казак играет в карты

Скелі Довбуша

«Скалы Довбуша» - уникальный памятник истории и природы. Это скально-пещерный комплекс, расположенный в Долинском районе Ивано-Франковской области на территории Поляницкого регионального ландшафтного парка.

Как рассказывают, в XVII-XVIII вв. это место было частым лагерем повстанцев, которые использовали пещеры под свое хранилище-казну. Не исключено, что в 1743 г. здесь находились отряды Олексы Довбуша. Поэтому неудивительно, что геологический памятник природы названа в честь легендарного предводителя повстанцев Олексы Довбуша. «Скалы Довбуша» лежат на высоте 668 м над уровнем моря. Сами скалы, состоящие из песчаника, были образованы более 70 млн. лет назад на дне теплого палеогенового моря.

Скалистый массив, который тянется с востока на восток среди буково-елового леса, имеет широту около 200 м и длину в 1 км. При этом скалистые выступы достигают высоты в 80 м.

Олекса Довбуш был сыном бедного крестьянина с Печенижина (теперь Ивано-Франковская обл.). Фамилия его означает, что кто-то из его предков был Довбушем или добошем, т.е. барабанщиком в армии. Олекса Довбуш, не имея имущества, по примеру других крестьян, разоренных шляхтой, пас общественных овец, а затем оставил семью, ушел в партизаны и возглавил отряд. Отряд Олексы Довбуша особенно активно действовал в 1738-1739 годах. Его опорным пунктом были окраины Яблунивского ключа. В 1740 году отряд Довбуша отступил в Черногору и расположился на горе Стиг на границе Галичины, Молдавии и Венгрии. Против повстанцев вел безуспешно борьбу коронный гетман И. Потоцкий. В 1745 году повстанцы даже получили Богородчанскую крепость.

Существует своеобразный план гродища-крепости. Оно с трех сторон окружался скалами, а с четвертой - валом и внутренним рвом шириной 40 м. В скале был выбит колодец, к которому вели каменные ступени. Современная глубина колодца ок. 6 м и он уже не доходит до воды. В скалах выбиты три пещеры, в которых сохранились пазы от бревен. Также на скалах сохраненные изображения солярных знаков, углублений в форме ладоней и тому подобное. На территории городища есть и большой курганный могильник (насыпи диаметром 5 м и высотой до 1 м). Впрочем, это не все, в этом комплексе пещер и скал есть много и других интересных, ведущих свою историю из глубины веков.

Археологические раскопки дают полностью возможность воссоздать эту крепость-городище в наиболее приближенном виде. Поэтому создание единого комплекса деревянных наскальных укреплений должно стать приоритетной задачей в туристической сфере для властных кругов Ивано-Франковской области и Украины. Этот памятник природы и истории находится в 11 км к юго-западу от города Болехов, вблизи с. Бубнище.

«Скалы Довбуша» - популярное туристическое место. Уникальное по своим формам и расположением накопления гигантских скал, камней, напоминающие удивительных существ, нарезанный глубокими, темными ущельями, ямами, тайными ходами и тропами - все это привлекает посетителей. «Скалы Довбуша» - известное место и среди скалолазов. По скалам проложено много альпинистских маршрутов различных категорий сложности. Там же регулярно проводятся соревнования по альпинизму.

Годное исполнение.

Родина військовослужбовців Військово-Морських Сил Збройних Сил України потребує Вашої допомоги!

У 11-річної доньки Юрія та Світлани Олексійчуків виявлено пухлину в головному мозку. Лікарями встановлено діагноз: МР-признаки об`ємного утворення лівої гемосфери мозочка, пілоцитарна астроцитома.

Потрібні невідкладне оперативне втручання для видалення пухлини та подальше лікування дитини. Вартість лікування складає понад 100 тис. гривень. Сім’я не спроможна самостійно оплатити оперативне лікування та післяопераційну реабілітацію.

Мама – Олексійчук Світлана Анатоліївна, мічман, військовослужбовець військової частини А1940;

Батько – Олексійчук Юрій Євгенович, підполковник, військовослужбовець Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, неодноразово виконував службові (бойові) завдання в зоні проведення АТО, учасник бойових дій.

Командування звертається до всіх небайдужих за можливістю надати посильну допомогу сім’ї військовослужбовців у лікуванні дитини.

Контактна особа: мати Олексійчук Світлана Анатоліївна, моб. тел.: 0953888432, 0682636762.
Номер карти ПриватБанка: 5168 7420 3070 5853.

Игорь Подопригора

З Днем прапора Моя Україна!

* Свято було засновано в 2004 році президентом Леонідом Кучмою.

* Першим задокументованим використанням жовтого та синього кольорів був герб Львівської землі.

* Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора 22 березня 1918 року, коли Центральна Рада прийняла Закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного кольорів як прапору Української Народної Республіки.

* 23 серпня 1991 року, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор досі, як реліквія, зберігається під склом у музеї ВРУ.

* 28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла закон про Державний прапор України, яким національний прапор затверджувався в якості державного.

* Згідно з популярною інтерпретацією, жовтий колір символізує пшеничні поля, а синій — небо над ними.  Деякі історики говорять про те, що спочатку використовувався жовто-блакитний прапор, проте інші вважають що в часи УНР використовувалися обидва варіанти.

* У 2009 році президент Віктор Ющенко заснував щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.