кантрхуманс 18+
»Украина Вышиванка Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Искусство вышивки на Украине берет свое начало в дохристианском периоде. Эти данные подтверждают многочисленные археологические раскопки и письменные свидетельства путешественников. Но вышиванка как предмет гардероба появилась значительно позже – в середине 18 века. В это время многие помещики имели мастерские по пошиву и украшению повседневной одежды.
Но если в панской среде вышитая золотыми и серебряными нитями сорочка указывала на высокий статус ее обладателя, то в народном представлении она, как приближенный к телу предмет, олицетворяла магическую силу человека. Вышиванка была оберегом, символом здоровья и красоты, любви и верности, счастливой судьбы.
Символы, взятые за основу вышивки были выбраны не случайно. Вода и солнце наделяли жизненной силой, кисти калины благословляли на продолжение рода, а бутоны мака защищали от зла и невзгод. Получить в подарок вышиванку считалось великой удачей, поскольку она становилась оберегом человека.
Новую волну популярности вышитая украинская сорочка получила в начале 90-х годов прошлого века, когда Украина обрела независимость. Украинские деятели, артисты, политики стали использовать вышиванку как элемент стиля. Чего скрывать , но это течение подерживалось в основном в западных областях Украины. Где в каждой семье есть не одна вышиванка.
В свете последних событий можно сказать что вышиванка родилась в третий раз.
Сегодня в каждом свадебном салоне Украины можно приобрести наряд для торжественного случая с элементами вышивки.
Давно не редкость встретить на улицах городов детей, школьников, молодежь и людей старшего возраста в вышиванке. В комбинации с джинсами и мини-юбками этот стильный наряд не теряет своего культурного значения, приобретая самобытное драгоценное звучание.
В каждой области , городе, селе есть свои рисунки для вышиванок . Их много и все они разные , но наши , Украинские.
Любите Украину.
фэндомы напоЇ Моя Україна разная политота
Українські національні напої за старими народними рецептами.
Достеменно невідомо, коли з’явився цей напій, що прекрасно втамовує спрагу. Просто хтось колись вирішив залити ягоди-падалицю (а пізніше – і свіжі) водою, а після цього додати цукор і дріжджі. В результаті вийшов схожий на квас, добре тонізуючий і освіжаючий напій.
Як приготувати: 1 кілограм будь-яких ягід (можна навіть яблука, груші, абрикоси тощо) попередньо перебрати і викласти у великий емальований або скляний посуд і залити 1 літром кип’яченої холодної води, а потім додати дріжджі (приблизно 15 грамів). Для прискорення процесу бродіння посуд з вмістом краще всього поставити в місце, де підтримується постійне тепло. Далі потрібно залишити на 4–5 днів, після розлити по пляшках, закупорити і зберігати в прохолоді.
Коли пити: оптимально подавати до обіду як аперитив.
Варенуха
Цей напій став відомий на лівому березі України ще в 16 столітті. Основний склад: міцний алкоголь (горілка або самогон), фрукти і прянощі.
Як приготувати: рецептів приготування варенухи існує безліч, тому пропорційну кількість інгредієнтів назвати складно. Беруться будь-які сушені фрукти, їх кладуть у глиняний посуд і доверху заливають горілкою. Не завадить ложка меду, стручок гострого перцю, кориця, гвоздика, імбир, але всього потроху. Зверху як кришка кладеться кірка житнього хліба, краї замазуються тістом для додання герметичності. Лишається поставити все це в духовку на слабкий вогонь і засікти час – 10–12 годин. Після витягнути і процідити через марлю отриманий напій. Пити можна як гарячим, так і холодним.
Коли пити: на свята і за великим бажанням.
Спотикач
Ця настоянка готується довго, але винагороджує за терпіння своїм чудовим смаком. Спотикач – це приготовлена на прянощах і горілці настоянка. З’явившись у 18 столітті, напій постійно удосконалювався і в 19 столітті досяг своїх найкращих смакових якостей.
Як приготувати: столова ложка ваніліну і тертого мускатного горіха змішується з половиною чайної ложки кориці, заливається літром горілки і настоюється два тижні. Після цього суміш проціджують, в отриману рідину всипають дві склянки цукру. Потім усе це ставиться на вогонь. Напій потрібно постійно помішувати, і як тільки він почне закипати – виключити, після чого накрити кришкою і дати охолонути.
Коли пити: під час вечері і в дружній компанії.
Узвар
Цей прохолодний напій – не що інше, як компот із сухофруктів, але різниця полягає в тому, що в узвар часто додають ще й мед, також його можна не варити, а настоювати. Узвар – неодмінний напій на Різдво та інші великі церковні свята вже більше двох століть.
Як приготувати: промиті сухофрукти заливаються водою, додається цукор або мед, і посудину ставлять на вогонь. Доводиться до кипіння і через пару хвилин знімається з вогню. Дати охолонути, налити в глечик і подати охолодженим.
Коли пити: на Різдво, у літню спеку і за бажанням.
Кисіль
Існує кілька різновидів цього стародавнього напою. В основному киселі відрізняються своєю консистенцією: від густого желе до напою. Кисіль хороший тим, що його можна приготувати майже з чого завгодно: фрукти, ягоди, ревінь або молоко.
Як приготувати: можна взяти, наприклад, чорницю і збити в блендері до однорідної маси. Отримане пюре вилити в киплячу воду і додати цілі ягоди. Туди ж всипати цукор і довести до кипіння. Далі додати крохмаль, розведений невеликою кількістю води, суміш знову довести до кипіння і відразу зняти з вогню. Пити охолодженим.
Коли пити: оптимально – як третю страву після обіду, але можна і після вечері.
Сирівець
Відомий ще з часів Київської Русі. В 966 році князь Володимир розпорядився відсвяткувати перемогу над печенігами вживанням цього напою. Пізніше сирівець стали використовувати як заправку до окрошки і зеленого борщу. По суті, це хлібний квас, але без додавання цукру.
Як приготувати: у велику посудину (або дубову бочку) кладеться черствий житній хліб, всипається 4 склянки житнього борошна. Усе це заливається окропом. Посудину накривають кришкою і залишають на добу. Тим часом в окремому посуді дві склянки борошна змішують з водою, додають дріжджі і залишають також на добу. Потім ця опара додається в основну посудину-бочку, вимішується, доверху доливається вода. Зберігається бочка в прохолодному місці, через 3–4 дні сирівець готовий. По мірі вибирання продукту в бочку можна доливати воду.
Коли пити: у спеку і додавати в окрошку.
Сита
Сита (з наголосом на а) – це розведений водою мед, іноді відвар меду на воді. Мабуть, найдревніший солодкий напій: ще в кам’яному віці люди вживали мед диких бджіл, розводячи його водою. На Різдво ситою стали підсолоджувати кутю, а в Поліссі сита була окремою ритуальною стравою.
Як приготувати: в ідеалі береться сотовий прісний мед, кладеться в бочку і заливається окропом. У результаті мед розчиниться, а віск спливе. Отриману ситу необхідно процідити і охолодити. Напій готовий.
Коли пити: з метою профілактики простудних захворювань та за бажанням.
Ряжанка
Цей кисломолочний напій – не що інше, як йогурт, але без різних добавок. Його рецепт з’явився в Україні кілька сотень років тому: тоді змішувалося молоко і вершки, в результаті виходив різновид кислого молока.
Як приготувати: літр молока доводиться до кипіння, потім тримається на слабкому вогні протягом 1,5–2 годин. Після цього ємність з молоком ставлять у добре розігріту духовку без вогню приблизно на 2 години. Потім молоко має трохи охолонути, до нього додається 1–2 столові ложки сметани, ємність закутується теплим рушником і залишається до ранку. Після охолодити і можна пити.
Коли пити: у спеку (чудово втамовує спрагу) і з лікувально-профілактичною метою.
Медовуха
Цей напій бере свій початок з часів Київської Русі, особливого поширення набув на Західній Україні. З часом різновидів медовухи стало досить багато, в тому числі і з додаванням етилового спирту.
Як приготувати: у літрі кип’яченої води розчиняється 50 грамів меду, в отриману солодку воду додаються промиті родзинки для активізації бродіння. Ємність нещільно накривається кришкою і на дві доби залишається при кімнатній температурі. Потім процідити через марлю, розлити по пляшках і залишити в холодильнику на 2–3 місяці.
Коли пити: на свята.
Калинник
Вік цього напою обчислюється декількома сторіччями. В українському Поліссі знали безліч рецептів його приготування.
Як приготувати: на 4 літри води береться 1 кілограм калини. Ягоди перебрати, промити і покласти в ємність. 2,5 склянки цукру розчинити в окропі і залити калину. Ємність закривається і настоюється протягом тижня в прохолодному місці. Після напій проціджують і п’ють охолодженим.
Коли пити: з лікувально-профілактичною метою і для втамування спраги.
мова Україна длинопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Небольшая подборка синонимов, забытых пословиц и слов. ^^
Дметься, як жаба на кладці.
Роздайся, море, — жаба лізе!
Надувся, як тісто в кориті.
Ходить, як індик переяславський.
І півень на своєму смітті гордий.
Хвалений борщ надвір виливають.
Бо́язко, бо́язько, присл. — Тарасові було і цікаво, і трохи боязко йти до школи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 18).
Жа́ско, присл. — Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти. (Ковельск.)
Жа́хно, присл. — Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик... (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127).
За́пко, присл. — У лісі так запко. (Н. Вол.)
Ля́чно, присл. — Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. (Млак. 71.)
Мо́торошно, присл. — В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 636)
Маркі́тно, присл. — Чим ближче до хати, тим йому ставало маркітніше (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 258)
Пу́дно, присл. — Лячно, пудно, страшно на душі, на серцю (Олександр Білецький)
Скума́сно, присл. — Лише пес дідів скумасно вив на пласкій вершині зчахнутої кручі (Володимир Дрозд)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А.Кримський, С.Єфремов)
Вы́скочка – ви́скічко, ви́скочень (р. -чня), ви́хватень, ви́хватько, (ж.) вискаку́ля (р. -лі); (социальный) ви́панок, доробке́вич, скоробага́тько; (временщик) скоропа́дько, скоропа́да (общ. р.). [Його́ звуть по-ву́личному Ви́скічко ще од ба́тька, бо ба́тько ду́же люби́в виска́кувати перед пана́ми. Всі дівча́та мовча́ли, ті́льки на́ша вискаку́ля знов ви́скочила. Це ви́панок, ви́бився в пани́ з на́ших-таки́ про́стих мужикі́в. Яки́й ви́хватько знайшо́всь!];
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Выскочка – (о человеке) ви́скочень, -чня;
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Висіка́ка, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Вы́скочка = висїка́ка, ви́тичка. С. З. Кот. — Я нарошно йому спускала, а він і ноги розіклав! Ото! провчу я висїкаку! Кот. — На вы́скочку = на пока́з, на ви́передки, напере́д усїх.
"Справжні" монархи не сприймають імператора-випинка-висікаку.