Коронавирус в Украине. Готовимся к атаке шуток ..... и паники ^^
*Не желательно появляться в людных местах ...
*Выживут только флирансеры ....
Коронавирус в Украине. Готовимся к атаке шуток ..... и паники ^^
*Не желательно появляться в людных местах ...
*Выживут только флирансеры ....
Случилось это еще в 2018 году.
Рейтинг составило одно из крупнейших в мире туристических онлайн-изданий Flightnetwork.com.
Для того, чтобы отобрать 50 лучших пляжей, было опрошено более 1200 журналистов-путешественников, редакторов, блоггеров и агентств по экспертной оценке.
В рейтинг вошли пляжи Исландии, Испании, Португалии, Италии, Бельгии и других стран.
Пляж на острове Джарылгач, находится в Херсонской области, стал единственным пляжем Украины, что попал в рейтинг и занял 39 место.
Фильм снят при поддержке Украинского Культурного Фонда.
«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».
Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.
Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.
От себя добавлю : действие специфическое и не всегда понятное. Но побывать стоит .
А уже в 1968 году, к примеру, в Артемовске (Бахмут), недалеко от Горловки, осталась только одна украинская школа на окраине города и ни одного украинского детского сада.
Учителя русского языка и литературы получали зарплату на 20% больше, чем учителя украинского.
Вашему вниманию фотографии, на которых изображены жители Донецкой и Луганской областей в украинских вышиванках.
м. Горлівка, 1954
м. Лисичанськ, Луганська область
Євдокія Гніденко-Куплевацька м.Слов’янськ, Донецька область, 1937 рік
З архіву Слов’янської ЗОШ І-ІІІ ст. № 9. У літописі школи це фото підписано так:
“1950 р. Маршалкіна Валя і Винокурова Наталка виконують український танець…”
Cестри Дейнега Раїса та Валентина 1948-1949 рік. м. Краматорськ, Донецька область
м. Маріуполь, Донецька область, 1959 рік
Першотравнева демонстрація у Донецьку
м. Сніжне, Донецька область
м. Бахмут, Донецька область, 1913 рік
м. Єнакієве, Донецька область, 1924 рік
м. Юзівка, нинішній Донецьк
м. Луганськ
Родина Алчевських, Луганська область
Жіноче народне вбрання в залах Луганського краєзнавчого музею