яка сумна
»фэндомы joyreactor Моя Україна разная политота
І знову політота
Заходжу зранку у політоту, і що я там бачу. Все того ж автора "Алексея Шибаева", який вчора виправдовувався, нібито росіяни знаходяться у полоні у Путіна, як люди в Херсоні чи німці у концлагері. Тепер же він запостив нову знахідку про те, що українці добивають полонених росіян.Тема тут: http://polit.reactor.cc/post/5155970
Відео справжнє, але як і в попередній темі про Херсон, автор вирішив сильно не розбиратися, а одразу ж перейшов до висновків, що однозначно українські військові - злочинці, і ще й добавив що на його думку, якщо таку жорстокість не покарати, то інші вояки потім будуть почувати себе вальяжно і продовжуватимуть чинити злочини.
Саме відео (увага NSFW): https://t.me/voenacher/14106
По-перше, "добитий полонений" один, і він дуже непростий "полонений", тому що має дуже велику характерну рису, яка відрізняє його від інших "типових полонених".
Якщо ви подивитеся відео, то помітите, що в перші секунди декілька солдатів ЗСУ кажуть "он уже хрипит", "та он уже хрипит". Це так званий "предсмертний хрип", або більш відомий термін під назвою "Агонія".
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%8F
Предсмертний хрип сигналізує термінальний стан організму. У цей час людина переживає надважкі страждання і, власне кажучи, все що у вас асоціюється зі словом "агонія".
Навіть при наявності медичної допомоги, у більшості випадків агонія - незворотній стан, який передує смерті. Людині зазвичай залишається жити 5-10 хвилин. І ці останні 5-10 хвилин будуть скоріше за все найгіршими останніми хвилинами у житті людини.
Далі по відео ми чуємо голос іншого воєнного ЗСУ, який каже "та оставь его". На що той, хто сртіляє, каже "да не могу я".
Що відбувається?
Я не буду таким категоричним як Олексій, але судячи зі всього, українські військові дуже добре знають цей стан і вирішили "полегшити страждання" ворогу, хоча один із них і пропонував просто залишити росіянина.
Якщо поряд немає швидкого доступу до спеціалізованного реанімаційного обладнання - людина у стані агонії - приречена. Я можу допустити, що ніяка швидка не приїхала б у зону бойових дій за 5-10 хвилин, у Дмитрівку. Тож ЗСУ вирішили діяти найбільш гуманним способом, який був на їх думку доступний.
Український військових можна за це засудити, але навряд чи можна звинуватити їх у жорстокості у даному випадку.
фэндомы оповіданнячко Карасі київські байки багато букв ТАтуся Бо Моя Україна разная политота
Карасі (читати голосом Подерев'янського)
КарасіСвєточці дуже хотілося карасів. І вона давно по всякому про це намікала своєму Віталіку. Але Віталік дарував їй вино, труси, айфон, колготи, але... не карасів. Задвалося, що якщо Віталік їй подарує машину, то вона теж подивиться розчаровано "ех, не карась, опять"
І от якось, Свєта пішла з Віталіком на ярмарок купити хурми, хуйні і порею. А там карасі. Плещуться у великій балії, стріпують хвостами. І так Свєті схотілося карасячого м'яса, що вона не витримала і купила цілий кілограм "отих крупніньких, рєзвіньких, спортівніньких таких, і отого вкиньте, да-да, отого шо похожий на трєнєра по боксу".
Щаслива Свєта мчала додому не відчуваючи ніг, слідом ледь устигав розгублений Віталік, бо раптом його Свєта, яка їсть усякі витрибеньки лише, і раптом плебейські карасі. Ладно б уже амур, чи хоча б толстолобік, а то... карасі. Ужас якийсь.
Але карасів у той день не сталося, бо раптом нагрянули гості. Свєта вкинула їх у кульку в холодильник і так вони й лежали в темряві і холоді. Аж поки на наступний день Свєта не дістала кульок з карасями. Свєта була переконана, шо за ніч карасі благополучно віддали Посейдону душу і готові смажиться.
Шось стрьомне Свєта відчула відразу, як привідкрила кульок, один з борзих і рєзвіньких карасів дивився на неї своїми ЖИВИМИ глазами і беззвучно промовляв "ану бистро кульок закрила, хулі пиришся?!".
- Віталік, вони живі, - загробним голосом сказала Свєта.
- прийшло твоє врем'я убивать, Свєта, - відповів Віталік, а сам в цей момент молився, шоб його не заставили щас срочно цих карасів везти і випускають в Дніпро, а тоді туди носить теплу воду, бо "їм же холодно". А то, знаєте, були вже прецеденти.
І Свєта сначала й подумала було відвезти нещасних в Дніпро, влаштувати їм проводи, але карасячого м'яса таки хотілося дужче. Ютуб показував, що якщо карася нормально так стібануть по голові колодочкою ножа, то він витягує губи трубочкою, так само як Свєта на селфі, і перестає бути живим.
Свєта поклала карася на дошку, взяла ножа, та як стьобне карася по пиці. Карась мало того шо не вмер, а взбодрився настіки, шо як подорвався, та як влупив хвостом Свєту по писку.
І тут в Свєті прокинувся берсєрк і гени борщагівських вікінгів. "Ах ти ж сука", - закричала Свєта на карася і вхопила його за горло. Карась був слизьким, тому вивернувся і застрибнув Свєті в цицьки.
- йобане животне, я тобі, падла, щас плавніки поламаю!
Свєта вихопила карася з декольта і почала лупити ним об мийку. І тут нарешті карась витягнув губи, прям як Свєта на фірменних селфачах. Свєта взяла ножаку і почала його чистить, але тільки но завела під луску ножа, карась підібрав губи, хижо блимнув оком, зігнув хвоста, та як ввалив тікать.
- сишеш, пасажир, ти куда собрався, муділа?
Муділа, тобто карась, втік недалеко, за холодільнік.
- Віталя, поможи.
- всмислі?
- від мене карась втік.
- Свєта? У мене тут мітінг, і щас колєги питають, на чом ти сидиш.
Свєта, пхикнула і пішла двигать холодильник, за яким карась уже намагався окопаться прямо в ламінаті і звідти вести тривалі позиційні бої зі Свєтою. Але, якщо в дєвочці просинається борщагівський берсєрк, то якийсь холодільнік її не остановить.
Віталік ще чув із кухні звуки демонтажу стін і пересування меблів, та крики "я тебе, сука, удєлаю".
І таки удєлала. Майже.
Сяк-так зняла луску, дістала нутрощі, вирізала зябра. І після того так побєдно кладе повєрженого врага на дошку, а він як ввалить від неї у напрямку канадського кордону.
Тут у Свєти нєрви і здали.
- Вітааааля, — заволала Свєта, грюкнула дверима в кухню і підперла їх своєю тренованою сракою.
Коли Віталік прибіг, то побачив дуже блєдну і рівномірно вкриту лускою та риб'ячими тельбухами кохану, яка плакала і заїкалась.
- Віталік, там йобане восстаніє мєртвєцов. Віталія, їх там 5 штук ще в кульку і один похожий на трєнєра боксьорського. Віталік, я вже не хочу карасів, давай закажем суші і строітєльну бригаду. Віталік, і купи мені огнємьот. (с) Валерій Валерійович разом з Чорним Патріотом
фэндомы Вторжение в Украину 2022 политика песочница политоты Моя Україна разная политота
Тому він визначив свою ціль як функцію. "Що б не сталося, я так і хтів."
Але хтиве їбанько не врахувало, що ми теж не пальцем роблені і вміємо в математику. Тому запросто можемо взяти від цієї функції похідну. І тоді в нас виходить, що путло затіяло війну щоб московію остаточно перетворити на безлюдне багно, всю Європу силоміць затягнути в НАТО, а з української армії зробити для НАТО еталон.
фэндомы історія України запорожская сечь козаки український YouTube Моя Україна разная политота
Устрій Запорозької Січі як держави зі слів останнього очевидця
фэндомы креативная реклама такси Шансон ремень безопасности Bolt Моя Україна разная политота
Як змусити пасажарів пристібатися — гвалтувати їх вуха шансоном
Компанія Bolt спільно BDO Ukraine запустили в Києві креативну кампанію, яка закликає пасажирів пристебнути ремені безпеки.У рамках проєкту по місту їздитимуть автівки Bolt зі спеціальною системою.Під час подання таксі в салоні грає музика, стилізована під шансон. Композицію написали спеціально для цього проєкту, вона втілила в собі всі риси тієї музики, яка зазвичай дратує пасажирів. Щоб вимкнути музику пасажиру, потрібно пристебнутися.
Для тих хто не сильний в мову — просто дивіться відос.
фэндомы український YouTube Історія Без Міфів історія України Ірина Ігнатенко секс брак аборты этнология Моя Україна разная политота
як кохалися наші предки
Тілесність та сексуальність – одні з найзабороненіших тем в українському суспільстві до 20-го століття. До цієї тематики рідко зверталися професійні етнологи. Із яких джерел ми можемо дізнатися, як кохалися наші предки? Навіщо взагалі про це знати? Що таке “секеляння”, “притула”, сороміцький фольклор? коли і як наші предки укладали шлюби? Чи існували проституція та венеричні захворювання? Як ставилися до зґвалтування, абортів, снохацтва й до якого віку вважали “нормальним” займатися сексом?
Розповідає Ірина Ігнатенко – кандидатка історичних наук, доцентка історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Притули, життя на віру, байстрюки
Перевірка на цноту, контрацепція, подружня зрада