як-1

Немного о войне. ч.5 [ответы на вопросы]

Отвечаю на вопросы к этому постуhttps://joyreactor.cc/post/5388507

> Пленных брали? Или после арты там уже ничего не останется?

Если взять пленного является частью или целью боевой задачи - да, берем. В остальном по ситуации. Если пленные ставят под угрозу выполнение задач или целостность группы - такие пленные нам не нужны. Увы, такова война.

> Как мораль в войсках?

Отличная.

> Повиляло ли что-то вроде иранских дронов/мобилизации на мораль?

Да, повлияло - руснявые мобики очень даже веселят. Одно дело воевать с человеком, который за свою жизнь отстрелял БК на пол армии, и совсем другое дело чмобики.
Дроны вообще похуй ибо они не применяются по военным. Русня иранскими драндулетами лупит по мирным, что очень бесит и дает повод давать пизды "второй армии мира" с еще большим азартом.

> Как повлияло взятие Херсона?

Не взятие, а освобождение. Есть разница. Лично у меня идинаковые эмоции от освобождения любого населенного пункта, хоть села хоть города.

> Не появилась ли "безнадёга" после такой долгой войны?

А от чего? Весь мир был уверен, что Украинская армия не выдержит и недели. И каков результат? С каждым днем войны мы понимаем на сколько мы сильные. Скорее русню "безнадёга" накрывает с каждым днем все больше, но тут я хз, не спрашивал.

> Помимо SCARов какое вооружение у товарищей? Как с обвесом?

У нас всех одинаковое оружие, ну кроме личных короткостволов.
Обвес покупной. Купить можно что угодно, но все стоит денег.

> Какие у вас правила по личным съемкам, т.е. что и как можно снимать на телефон, выкладывать в инет т.п.?

Ничего нельзя выкладывать. Если очень хочется - после согласования с командованием и подчистки на предмет лишнего фона и т.п. Любое фото/видео слитое в сеть, особенно оперативное, может сыграть с автором злую шутку. Много видосов публикуется с нашлемных камер.
Кто-то снимает родным видео с приветами/поздравляшками, такое слать можно, но тоже после согласования.

> Много НАТОвской техники видел?

Да

> Можешь порекомендовать бренды одежды?

Задай этот вопрос кадырке, он брЭндах шарит )))

> Да я что-то со СКАРа подофигел. Это ж дорогое оружие и редкое.

А ты думаешь страны-партнеры нам помогают передавая исключительно пушки, мечи, луки и прочее оружие 17-го века?
Цена не имеет значения, руснявые репарации все покроют.
Я видел у некоторых подразделений винтовки, которые проходят первые полевые испытания.
Так что нет, скар не редкий.

> А в чем прикол этого скара? я просто не шарю в оружии

Ну... если вот так максимально просто... не тупой и не криворукий солдат с нормальным зрением после настрела в несколько сотен выстрелов, ну пускай тысячу, на 20-40 метров при стрельбе с колена сможет уложить весь магазин одной очередью в мишень размером с пачку сигарет.

> Есть ли военнослужащие с плохим зрением?

Да, но они явно не снайперы.

> Что по броникам? Учитывая характер и дистанцию боя, правда ли, что ниже 4-ого редко кто носит?

Зависит от задачи. Если мне нужно будет бежать и периодически запрыгивать на броню или прыгать в окоп, то я лучше буду без брони нежели нацеплю на себя кусок стали весом в пуд и сломаю ногу при первом же неудачном телодвижении. Повторюсь - все зависит от задачи.

> Как ощущения от магазина на 20 патронов? Достаточно или хотелось бы больше?

Естественно хотелось бы нескончаемый БК мизерным весом, но так не бывает. Но тут логика оружия иная. Мощный патрон в суме с просто охуенной точностью орудия, дает тебе возможность работать по цели одиночными выстрелами по принципу "один выстрел - одна цель". Я не видел у русни брони, которая бы норм держала этот калибр. Необходимость "поливать" врага с автомата шквалом пуль становится просто не нужной.

> Как обстановка в освобождённых сёлах? Что говорят местные: беспределили ли оккупанты, насколько всё засрато минами, есть ли следы военных преступлений. Много ли домов сохранилось, насколько сильно всё обезлюдело?

Вторая армия мира мародерит все что может, потому вопрос беспредела весьма глуп.
Херсонское направление загажено минами по самый пиздец. Русня не побрезговала даже минированием животных.
В селениях пиздец. Руснявым недовоинам на мирных похуй, на детей, женщин, стариков... люди поумирали просто от голода или болезней. Геноцид.

> Про камери у всіх це цікаво, у тебе якийсь особливий підрозділ?

Так

> Как боевой дух, как в целом настрой у людей?

Боевой дух отличный. Настрой боевой. Страха нет, есть желание уничтожить каждого, кто пришел к нам с оружием, а потом где-то отдохнуть.
Я вот хочу на море. После победы поеду в свой любимый Железный порт, очень надеюсь, что "розовый заец" еще будет продавать креветки )))

> Легко ли избегать огня по своим? Всегда ли понятно, кто перед тобой - свой или чужой?

Ну тебе уже ответили - в настройках отключаешь и все.
Бля, ребята, это в игре вы спавнитесь хуй знает где в рассыпную. Мы работаем четко слаженной группой, знаем кто и где находится, часто сверху кружится дрон, оператор которого смотрит и пиздит в ухо куда стрелять, а куда бежать. Бывает огонь по своим, но тут пиздов получет командование. Каждая операция планируется до мелочей.

> Шо по трофеям? Сильно войска рф меняют тактику и меняют ли её вообще?

Если то или иное вооружение не является частью задания - трофеи не берем. Нет смысла.

> Как часто бывают прямые огневые контакты? На сколько это вообще актуально для этой войны? Или бал всё таки правят дроны и артиллерия?

Все зависит от рода войск. Сейчас прямой огневой контакт является основной работой нашего маленького колектива )))

> А я вот хочу узнать, ты когда пишешь "охуенное" , "пиздатое" и т.д. это реально у тебя такие ощущения от снаряжения/оружия или это просто оборот речи? Вобщем, действительно ли такая гигантская разница между уровнем снаряжения стран пост-совка и Европы/Америки?

Вот прикинь, ты годами ездишь на жиге семерке, она тебе нравится и полностью устраивает. Простая, надежная, ремонтопригодная. Ты доволен автомобилем и рад им обладать. И тут в один прекрасный момент тебе дарят что-то не сверх космическое, например весьма банальный ford c-max. И ты, рядовой юзер жиги, будешь просто в ахуе от всего - от динамики, от управления, от комфорта, от продуманности каждой детали. От того, что люди считают "базовой комплектацией".
Вот между пост-совковым и Европейским оружием аналогичная разница - все продумано и очень точно посчитано


Вроде всем ответил. Пишите. Будет возможность - отвечу.

Нужны ли нам посты с тегом политика?

Если нужны то в каком качестве? Ну не будем мы же тут устраивать разборки между порохоботами и еще какими то там ботами :/

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.5

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)

Тернопільська обл. Заліщицький район

Модель: Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики. 

Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець. 

Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.

Рівненська обл. Сарненський район

Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки. 

Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар. 

Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.

Івано-Франківська обл. Снятинський район

Додільна сорочка - майже до самої землі.

Окрийка, окрійка - вишитий пасок.

Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс. 

Полтавська обл. Миргородський район

Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород». 

 Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці. 

 Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.

Волинська обл. Ратнівський район

Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно». 

Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні. 

Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.

Сумська обл. Охтирський район

Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.  

Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків. 

 У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.

Нова Каховка

Сегодня Украина подает заявку на вступление в НАТО в ускоренном порядке

Поляк та українець катують один одного скоромовками. Хоча відео ще кінця 15го року, тут я не бачив.

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Кількість мовців – понад 45 млн, більшість яких живе Україні.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів включена до списку мов, які успішно розвиваються.

7 відмінків іменника, до яких ми звикли, вирізняють українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний відмінок, існує лише в граматиці древніх мов: латині, грецькій та санскритській граматиці.

Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». Найменш уживаною виявилась літера «Ф», у більшості випадків, слова які починаються з цієї літери, запозичені з інших мов.

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», а найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка, котрий перекладено 147 мовами.