я тебе люблю, нє не ти

Купюра номіналом 1000 гривень миф чи реальність? 

Незабаром в Україні буде представлена нова купюра номіналом 1000 гривень. Висловлювалися припущення, що на новій купюрі буде зображений лідер ОУН Степан Бандера. Але на ескізі купюри імовірно буде зображений письменник Пантелеймон Куліш. Джерело в НБУ також повідомило, що було кілька варіантів оформлення банкноти, “однак, імовірно, на купюрі зображений академік О_О Володимир Вернадський”.

Так виглядає купюра згідно версіі Гаврилюка.

В Запоріжжі з’явилася “Алея парасольок”

Днями у Запоріжжі за аналогією з іншими містами України з’явилася алея летючих парасоль. Вона знаходиться на вулиці Сталеварів біля одного із закладів громадського харчування. Парасольки встановили власники кафе. Після появи інсталяції окремі користувачі соцмереж побачили в парасольках пропаганду нетрадиційної орієнтації, проте автори проекту запевнили, що він не має жодного стосунку до ЛГБТ-спільноти.

Компания Kinorob экранизирует историческую драму о княжне Анне Ярославне.

Работу над исторической драмой «Анна Киевская» компания Kinorob начала в 2016 году. На данный момент картина находится на финальной стадии написания сценария и утвержден основной состав съемочной группы. «Проект «Анна Киевская» будет реализован в рамках договора о совместном производстве между Украиной и Францией. При этом наша основная цель - создать качественный исторический фильм для широкой аудитории, понятный зрителю и в Украине, и во Франции, и в других странах" Сюжет фильма «Анна Киевская»/ Anna de Kiev основан на историческом романе французской писательницы Жаклин Доксуа «Анна Киевская, королева Франции». Это история о киевской княжне Анне - дочери Ярослава Мудрого, ставшей королевой Франции. После женитьбы короля Генриха на Анне для Франции наступает пора расцвета. Именно Анна вдохновляет короля на правильные и великие поступки. С помощью оружия и дипломатии Генрих и Анна побеждают врагов, расширяют свои земли и приносят на них мир и покой.

Пруф

львiвський мyзикaнт Гордій Старух заграв на лірі народну рекрутську пісню "Дубе"

Нa мyзичний прoєкт «Гoлoс крaїни» 11 сeзoнy прийшoв львiвський мyзикaнт Гордій Старух. 32-рiчний yчaсник вирiшив пiдкoрювaти сeрця трeнeрiв нaрoднoю пiснeю “Дyбe”.

Чoлoвiк зiгрaв нa лiрi, якy вигoтoвив влaснoрyч, aджe вiн є  нe лишe мyзикaнтoм, a й скyльптyрoм. Гордій створює унікальні музичні інструменти, зокрема ліри. Так, у колекції музиканта вже понад пів сотні ексклюзивних інструментів. Вони розійшлись усім світом.

"Дубе, дубе, дубе зелений,
А хто ж тебе буде рубать,
Як я піду марширувать?
Дубе, дубе, дубе зелений.

Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде рубать,
А ти підеш марширувать,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.

Травко, травко, травко шовкова,
А хто ж тебе буде косить,
Як я піду шаблю носить?
Травко, травко, травко шовкова.

Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший мене буде косить,
А ти підеш шаблю носить,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий.

Жінко, жінко, жінко молода,
Хто ж тя буде обнімати,
Як я піду воювати?
Жінко, жінко, жінко молода.

Хлопче, хлопче, хлопче молодий,
Інший буде обнімати,
А ти підеш воювати,
Хлопче, хлопче, хлопче молодий".

Джерело

Группа MniShek продолжает возрождать музыкальные традиции и записала современную версию украинской народной песни "Ой, Мороз, Мороз", которую многие ошибочно считают достоянием российской культуры.

Песня "Ой, Мороз, Мороз" была известна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов. В то время как в России она "ушла в люди" только в 1954-м.

Текст пісні “Ой, Мороз, Мороз”:

Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом

В саду осіннім айстри білі

Схилили голови в журбі...

В моєму серці гаснуть сили: 

 Чужою стала я тобі... 

 Мені сімнадцятий минало

Весною, як сади цвіли,

Я про кохання ще й не знала, 

Ми тихо з сестрами жили... 

Як я садила айстри білі,

То ти поміг мені полить...

З тих пір я мрію про кохання, 

З тих пір душа моя болить... 

 Як ти проходив мимо двору,

Я задивилась на твій стан,

Стояла довго під вербою, 

 Поки вечірній спав туман... 

Коли умру я від кохання,

То поховайте серед трав,

А ти, зірвавши айстру білу, 

 Згадаєш, хто тебе кохав...

Україна то є ти! З новим роком вас!

- Стоїш на залізничій колії коло хмельницького базару і відчуваєш запах бабуль з кравчучками. І віриш, що вільний ти, і життя лише почалася. І губи пече від смаку Графської...

- Я не був на Хмельницькому базарі... 

- Гаразд, не заливай! Жодного разу не був на найбільшому ринку світу?

- Не довелося. Не був.

- Уже постукали на небеса, накачалися сангушком, буквально проводили себе в останню путь... А ти на ринку то не скуплявся турецькими светрами жодного разу... 

- Не встиг. Не вийшло.

- Не знав, що на небесах нікуди без цього? Зрозумій, на небесах тільки й розмов, що про товари з цього ринку. Які вони неймовірно дешеві і якісні... Про продавців, яких вони бачили... Про те, як потяг, занурюючись вглиб ринку, ставав червоним як кров. І вбирав енергію бариг в себе, і ставав приборканим, і зникав поміж палатками, в глибині ринку. А ти?.. Що ти їм скажеш? Адже ти жодного разу не був на хмельницькому базарі. Там нагорі тебе охрестять лохом...

Ти Не Бог

Стара пісня, якої тут чомусь не було. Sasha Kladbishe вказана в виконавцях, хоч особисто я її тут не чую.

Коли ти ну дууууууже підтримуешь Україну і хочешь на щековицю

Віче пам'яті полеглим

Нині полягло багато славного й відчайдушного козацтва, яке заблокували не тільки в політиці, а й на всьому реакторі. Невідомо, чи буде в нього бажання повертатися на реактор і робити нові профілі (та й ті час од часу блокують), тому з'явилася думка, чи не знайти альтернативу, де можна зібратись нашим товариством без додаткових обмежень.

Українського іміджборду-соцмережі, на кшталт 9gag, reddit, imgur, pi**bu чи реактора немає. На мою думку, найдоступнішим варіянтом є знов facebook. Справа не в тому, аби перекочувати туди, а лише дати альтернативу й гарну можливість для полеглих душ спілкуватися зі світом живих. За внутрішньою сутністю це було б "Товариство укрореакторців".

Якщо ви "за", можна обмовити реалізацію: воскресити Сало; поряд із Салом/паралельно/замість нього зробити загальну (закриту чи відкриту) спільноту, до якої (як вирішиться) дублюватимуться дописи з українських розділів реактору чи робитимуться якісь свої дописи. Також це може стати місцем для контенту, який викладають на головну реактору й вимушені робити російською мовою, а в перспективі хтозна, може, дозріємо до створення свого сайту.

Будь ласка, ваші думки та пропозиції.