12 рокив

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

Було запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так, підтверджую». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.

Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.

У Києві незалежність України підтримали 92,88 відсотка виборців, в Донецькій області – 83,9%, в Луганській – 83,86%. А в Автономній республіці Крим сказали «Так» незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%.

Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу:
2 грудня – Канада і Польща,
3 грудня – Угорщина,
4 грудня – Латвія і Литва,
5 грудня – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59 відсотка голосів). Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.

Президент которого мы не смогли заслужить (личное мнение)

Українка у вишиванці на обкладинці журналу 1928 року в США

Минулого року Україна стала третім за величиною у світі імпортером основних озброєнь (після Катару та Індії).

Про це йдеться у звіті Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI).

Там зазначають, що з 1991 року до кінця 2021-го Україна імпортувала лише кілька основних видів зброї.

Натомість торік піднялася на третю сходинку у світовому рейтингу завдяки військовій допомозі з боку США та багатьох європейських держав.

За даними SIPRI, за п’ятирічний період на Україну припало лише 2,0% світового імпорту озброєнь.

«Через побоювання, що постачання бойових літаків і ракет дальнього радіуса дії може призвести до подальшої ескалації війни в Україні, країни НАТО відхилили запити України на них у 2022 році», — зазначив старший науковий співробітник Програми SIPRI з питань передання озброєнь Пітер Д. Веземан.

Водночас він наголосив, що країни НАТО постачали таку зброю іншим державам, залученим до конфліктів, зокрема на Близькому Сході та в Південній Азії.

А що там інші країни?

Загалом імпорт основних видів озброєнь європейськими державами збільшився на 47% у період із 2013-17 до 2018-22 років, тоді як глобальний рівень міжнародних постачань озброєнь знизився на 5,1%.

Найбільше рівень міжнародних постачань зброї впав в Африці — на 40%, а зріс лише в Європі — на 47%. Хоча різке збільшення закупівлі зброї відмічають також в окремих державах і на інших континентах, де тривають військові конфлікти чи є їхня загроза.

Імпорт зброї впав в Африці (на 40%), США (на 21%), Азії та Океанії (на 7,5%) і на Близькому Сході (на 8,8%). Водночас зріс відсоток імпорту до Східної Азії та деяких держав в інших районах.

Частка Сполучених Штатів у світовому експорті зброї зросла із 33 до 40 відсотків, а частка росії впала з 22 до 16 відсотків.

Реве та стогне Дніпр широкий

У київському метро є напис “Слава Україні”, зроблений ще за часів московської окупації.

У  роки радянської неволі будівельники, які оздоблювали станцію метро “Золоті ворота”, виклали напис “Слава Україні” коричневою смальтою. Національне гасло можна побачити на мозаїчному фризі у вестибюлі між ескалаторами: літери – темніші, фон – світліший.Із часом мозаїка сильно потемніла, і побачити її стало важче.