12 рокив

6 грудня день Збройних Сил України. 6 Декабря день Вооруженных Сил Украины

Сьогодні день ЗСУ, вітаємо захисників нашої крайни у таку скрутну хилину. Побажаємо їм щоб вони скоріш завершили свою роботу. Мирного неба вам хлопці, повертайтеся до дому до миру. 

Украинцы признаны самыми сексуальными среди всех наций

Опрос в социальных сетях выявил 50 самых привлекательных наций. Украинцы были признаны самыми сексуальными. На 9–м месте оказались англичане, на 45–м — американцы. Об этом сообщает английская газета "Daily Mail".

Авторы исследования спросили пользователей социальных сетей о самых сексуальных людях в мире. При этом уточнений понятия "сексуальный" не приводилось. Толкование слова осталось на усмотрение участников опроса.

Самыми сексуальными среди представленных в списке пятидесяти наций респонденты назвали украинцев. Следом за родиной Милы Кунис и Миллы Йовович следуют Дания (второе место) и Филиппины (третье место).

Последнюю строку списка заняли ирландцы. А американцы, подарившие миру огромное количество секс–символов, оказались всего сорок пятыми.

Опрос был проведен компанией "Big 7 Travel" среди 8500 пользователей социальных сетей.

Знятий в Києві кліп потрапив до рейтингу 100 найкращих музичних відео всіх часів за версією видання Rolling Stone

Замкнув 20-ку найкращих кліп на пісню "Nobody Speak" американського діджея DJ Shadow і хіп-хоп дуету Run the Jewels. Зйомки відео проводили в Українському домі у центрі Києва. У сатиричному кліпі показують, як насправді проходять міжнародні політичні наради за зачиненими дверима.

Перша двадцятка найкращих кліпів усіх часів за версією Rolling Stone виглядає так:

1. Beyonce — Formation

6 січня 1938 року народився видатний український письменник і правозахисник Василь Стус

Уродженець с. Рахнівки, Вінничина. Виріс у Донецьку. Закінчив історико-філологічний факультет педагогічного інституту з червоним дипломом. В аспірантські роки працював викладачем української мови та літератури на Кіровоградщині, згодом у Горлівці, плитовим у шахті "Октябрська", літературним редактором української редакції ґазети "Соціалістичний Донбас". Після відрахування з аспірантури у 1965-му через участь в протестах на масові політичні репресії змінив багато професій, одружився, друкувався в самвидаві.

У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального Комітету Компартії, Верховної Ради Стус критикував панівну систему, що після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. На початку 1970-х приєднався до групи захисту прав людини.

У січні 1972 був зарарештований та засуджений за антирадянську пропаганду на 5 років таборів у Мордовії. З ув'язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: «…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…».

Повернувшись восени 1979 до Києва, приєднався до Гельсинської групи захисту прав людини. У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука (того самого), намагаючись самому здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок йому зачитали без нього.

З листопада 1980-го Василь перебував у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (Чусовський район Пермського краю, Московія). У 1985 році українська діяспора намагалась висунути Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, але не встигла підготувати всі матеріали відповідно до процедури номінації...

7 травня 1840 року народився Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) - всесвітньо відомий композитор, диригент і педагог з українського роду Чайок.
Українське коріння композитора досліджує історик Ганна Черкаська:
Здавна в Україні був відомий козацький рід Чайок (Чайковських), його родичами були Гребінки, Гоголі.
Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, шляхтич родом з-під Кременчука, козацький сотник Омельницької сотні Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Син Федора, народжений на Полтавщині Петро Чайка (дід композитора), спудеєм Києво-Могилянської академії взяв прізвище Чайковський – так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Петро Федорович полковим лікарем пройшов російсько-турецьку війну, отримав посаду городничого у В’ятській губернії Росії, де й пустив корені. Ілля Петрович Чайковський, батько композитора, вийшов у відставку з посади гірничого начальника Камсько-Воткінського заводу в чині генерал-майора. Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асье. Батько матері був епілептиком, що передалося онукові.
Петро Ілліч Чайковський народився 7 травня 1840 р. З 10 років він навчався в училищі правознавства. Упродовж років дружив із князем Олексієм Голіциним. У 1864 р. студентом консерваторії Петро Чайковський вперше на запрошення Голіцина приїхав на канікули на Сумщину, в Тростянець, там він написав свій перший симфонічний твір - увертюру до драми О. Островського «Гроза».
У Тростянці Чайковський познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Кондратьєвим. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну. Петро Ілліч щороку по кілька місяців жив на Слобожанщині або на Поділлі, де написав понад 30 творів, із домінуванням української тематики.
Багато творів написав Чайковський у селі Низи поблизу Сум у садибі Миколи Кондратьєва. У співдружності з поетами Іваном Суриковим і Левом Меєм композитор написав твори на переклади з віршів Тараса Шевченка «На вгороді коло броду» — дует «В огороде возле брода» та «Садок вишневий коло хати» — романс «Вечір». Цікаво, що до цих творів Шевченка писав музику й Микола Лисенко. «Исконно русский» шедевр «Я ли в поле да не травушкой была» Чайковському навіяла українська пісня «Чи я в лузі не калина була».
У Кам’янці на Черкащині, у маєтку, управителем якого був чоловік сестри Чайковського Лев Давидов, Петро Ілліч «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Понад 28 років життя Чайковського пов’язані з містом над Тясмином. Аби Петро Ілліч міг почуватися вільно, йому відвели окрему будівлю з трьома кімнатами. Враження від українського літа 1874 року в Кам’янці лягли в основу Першого концерту для фортепіано з оркестром, головна тема якого пісня Марусі Чурай «Ой не ходи Грицю та й на вечорниці», а у фіналі композитор використав мелодію веснянки «Вийди, вийди, Іванку». Критик Герман Ларош відзначив цінність концерту, красу українських мелодій, вплетених у канву твору.
Особливе місце в подорожах Чайковського в Україну посідало Поділля, куди композитора привела тривала дружба з Надією фон Мекк. Про Поділля, Петро Ілліч писав: «Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам’яті світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя». До наших днів тут добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
Тут Чайковський створив низку знаменитих творів: перша оркестрова сюїта, п’єси для скрипки, 7 романсів, серед яких «То було ранньої весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана.
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів майстер дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру. В Україні Чайковського любили завжди. У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський домагався постановки «Тараса Бульби» М.Лисенка українською мовою. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського відділення Російського музичного товариства Київської консерваторії.
За деякими пвердженнями, складна психологічна атмосфера навколо сексуальності композитора підштовхнула його до отрути. 6 листопада 1893 р. – у кращий світ пішов 53-річний композитор Петро Чайковський. Офіційно було оголошено про смерть від холери.
Двоє композиторів - Чайковський та Лисенко - козацькі нащадки, обоє з матерями спілкувалися французькою, освіту отримали на чужині, але провідною тематикою творів була Україна, навіть померли в один день 6 листопада.
У 1926 р. в рамках політики українізації з‘явилася державна опера і було здійснено постановку «Євгенія Онєгіна» українською, спеціально для участі у цих виставах учив українську мову геніальний російський тенор, 56-літній Леонід Собінов. Він захоплювався звучанням української мови в арії Ленського.
Максим Рильський зробив два переклади. Один – для роману, де було відтворено саме пушкінську іронічність, пародію, власне, на романтизм «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї красні дні», і інший – для опери, де єдність романтичної, тужливої музики Чайковського і поезії набула особливого значення: «О, де! О, де розвіялися снами весни моєї красні дні?».
У неукраїнській Україні не лунають опери Петра Ілліча Чайковського державною мовою.
Цікаві та маловідомі факти про видатних українців зібрані у книзі Ганни Черкаської “Українська Історія в Обличчях”.

Впервые за время независимости Украины выйдет фильм, созданный по мотивам произведения Тараса Шевченко

12-го марта этого года впервые за время независимости Украины на киноэкраны выйдет фильм "Толока", созданный по мотивам баллады Тараса Шевченко «У тієї Катерини…», а ее сюжет охватывает 400 лет истории Украины. Михаил Илленко является и автором сценария, и сопродюсером. 

Идея фильма возникла у Илленка еще в 1967 году. В феврале 2013 года начались съемки.

«Наш фільм – це чотирьохсотрічна подорож хати Катерини просторами ризикованого землеробства за умов, несумісних з життям, у пошуках таємниці толоки. Толока має багато таємниць. Толока – не лише будівельний процес. Це стратегічний ресурс існування України навіть тоді, коли вона ще не називалася Україною». 

 Синопсис: У Тараса Шевченка есть баллада о том, как влюбились в Катерину трое козаков. Свой выбор Катерина доверила судьбе: пообещала стать женой тому, кто избавит из плена ее брата. Двое из трех козаков погибли, пытаясь выполнить условия договора, третьему удалось спасти брата, но брат Катерины оказался не братом, а ее любимым... Ждать «брата» Катерине в сюжете фильма придется не один век, старея и не теряя надежды.Этот рассказ, как притча, пролетает сквозь историю Украины, воспроизводит ее драматические и героические эпизоды. Каждое испытание разрушает дом Катерины. Но она упорно, как и многие поколения украинцев, снова и снова поднимает ее из руин. Возраст украинской хаты короткий - от войны к войне. Если бы не толока, не было бы где и встретить своего любимого. Благодаря толоке ниодна хата в Украине никогда не была «с краю», всегда в центре общины.

Вірш "У тієї Катерини...": http://taras-shevchenko.in.ua/virshi/u_tieyi_kateryny.html

Джерело: https://ukrainianpeople.us/%d0%b2%d0%bf%d0%b5%d1%80%d1%88%d0%b5-%d0%b7%d0%b0-%d1%87%d0%b0%d1%81%d0%b8-%d0%bd%d0%b5%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%b6%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%96-%d0%b2%d0%b8%d0%b9%d0%b4%d0%b5-%d1%84%d1%96%d0%bb/?fbclid=IwAR26EPbq93a5k_51xA7HBTIpJECsYMtWeJGm7cEwOa7VYLvVY8mYsiEDehI