14 лютого

У складі сучасної української мови майже  256 тис. слів. та вона надалі розвивається, таким чином збільшуючи цю цифру.

За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), і лише наостанок – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською лише 11.

Особливістю української мови є те, що у ній є великий перелік зменшувальних форм. Наприклад, зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки” ღღღ

Навіть й донині в нашій державній мові збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час для вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень, а саме: починає цвісти береза; збирання березового соку; паління берези на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє травичка), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп», що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіння листя), листопад (опадання листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Дитина наклеїла на стовпі оголошення про свій YouTube-канал, і за кілька днів він зібрав тисячі підписників

Українські користувачі соцмережі активно поширюють прохання підписатися на дитячий YouTube-канал про домашніх тварин. За дві доби він зібрав понад 10 тисяч підписників. 

Сторінка стала популярною, завдяки оголошенню, яке автор каналу написав власноруч і наклеїв на стовпі. 

Фото з рукописною рекламою опублікувала на своїй сторінці користувачка Twitter.  Після цього інформація про канал почала активно поширюватися мережею. Авторка публікації у соцмережі зазначила, що не знає ім'я та віку дитини, оскільки юний блогер дуже відповідально записує свій контент. Ймовірно, малеча проживає у Львівській області. 

Багато користувачів підтримали таку ініціативу і почали підписуватися на канал юного ютубера. Наразі "Природа ТВ" налічує уже понад 14 тисяч користувачів.  

Кругла (Нова) вежа

Круглая (Новая) башня в Остроге относится к комплексу Острожского замка, на горе над рекой Вилия. Когда-то это были резиденции могущественных князей Острожских, которые в 14-17 веке владели обширными землями на Волыни.

Укрепление на месте древнерусского городища начал возводить князь Даниил Острожских. Его потомки в течение двух столетий расширяли и укрепляли свою столицу. Так появились оборонительные башни, одной из которых является Круглая (Новая) башня.

Круглая башня построена в виде круга без небольшой части. Такая конфигурация обусловлена ​​необходимостью присоединить к ней замковые оборонительные стены. В литературе ее, как правило, датируют концом 16 века. Хотя это скорее дата надстройки верхнего ренессансного яруса башни.

Известно, что еще во времена Василия Красного город обвели крепостными стенами и уже тогда, в середине 15 века, была заложена нижняя часть Новой башни. Круглая башня - образец средневековой архитектуры с ренессансной короной зубчиков, скорее всего построена в середине 14 века.

В системе обороны замка Новая башня занимала особое место. Ее защитники могли одновременно вести не только фронтальный, но и фланговый огонь. Острожский замок был одной из самых неприступных феодальных крепостей в Украине.

Сегодня от подножия башни хорошо видны купола монастыря в Межиречье.

Круглая (Новая) башня располагается в юго-западном углу Замковой горы. Находится она рядом с Острожским замком на улице Академическая, 5, в центре города. Поблизости также размещается парк им. Шевченко. Доехать можно местным общественным транспортом, который регулярно ходит с вокзала. 

Миф о братских народах

1622 — приказ царя Михаила с подачи Московского патриарха Филарета сжечь в государстве все экземпляры отпечатанного в Украине «Учительного Евангелия» К. Ставровецкого 

1690 — осуждение и анафема Собора РПЦ на «киевския новыя книги» П. Могилы, К. Ставровецкого, С. Полоцкого, Л. Барановича, А. Радзивиловского и других 

1720 - указ Петра I о запрещении книгопечатания на украинском языке и об изъятии украинских текстов из церковных книг 

1729 - приказ Петра II переписать с украинского языка на русский все указы и распоряжения 

1763 - указ Екатерины II о запрете преподавания на украинском языке в Киево-Могилянской академии1769 - запрет Синода на печать и использование украинского букваря 

1775 - разрушение Запорожской Сечи и закрытие украинских школ при полковых казацких канцеляриях 

1832 — реорганизация образования на Правобережной Украине на общеимперских принципах с переводом на русский язык обучения 

1847 — разгром Кирилло-Мефодиевского брат ства и усиление жестокого преследования украинского языка и культуры, запрет лучших произведений Шевченко, Кулиша, Костомарова и других 

1862 — закрытие бесплатных воскресных украинских школ для взрослых в подроссийской Украины.

 1863 — Валуевский циркуляр о запрете давать цензурное разрешение на печатание украиноязычной духовной и популярной образовательной литературы: «никакого отдельного малороссийского языка не было и быть не может» 

1864 — принятие Устава о начальной школе, по которому обучение должно было проводиться только на русском языке 

1870 — разъяснения министра образования России Д.Толстого о том, что «конечной целью образования всех инородцев неоспоримо должно быть обрусение» 

1876 - Эмский указ Александра о запрещении печатания и ввоза из-за границы любой украиноязычной литературы, а также о запрете украинских сценических представлений и печатания украинских текстов под нотами, то есть народных песен 

1881 — запрет преподавания в народных школах и произнесения церковных проповедей на украинском языке. 

1884 — запрет Александром III украинских театральных представлений во всех малороссийских губерниях 

1888 — указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и крещения украинскими именами. 

1892 — запрет переводить книги с русского языка на украинский. 

1895 — запрет Главного управления по делам печати издавать украинские книжки для детей. 

1911 — постановление VII-го дворянского съезда в Москве об исключительно русскоязычном образовании и недопустимости употребления других языков в школах России. 

1914 — запрет отмечать 100-летний юбилей Тараса Шевченко; указ Николая II о запрете украинской прессы. 

1914, 1916 — кампании русификации Западной Украины; запрет украинского слова, образования, церкви. 

1925 — окончательное закрытие украинского «тайного» университета во Львове. 

1926 — письмо Сталина «Тов. Кагановичу и другим членам ПБ ЦК КП(б)У с санкцией на борьбу против «национального уклона», начало преследования деятелей «украинизации». 

1933 — телеграмма Сталина о прекращении «украинизации». 

1938 — постановление СНК СССР и ЦК ВКП(б) «Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей», соответствующее постановление СНК УССР и ЦК КП(б)У.

1947 — операция «Висла»; расселение части украинцев из этнических украинских земель «врассыпную» между поляками в Западной Польше для ускорения их ополячивания. 

1960-1980 — массовое закрытие украинских школ в Польше и Румынии. 

1970 — приказ о защите диссертаций только на русском языке. 

1972 — запрет партийными органами отмечать юбилей музея И. Котляревского в Полтаве. 

1973 — запрет отмечать юбилей произведения И. Котляревского «Энеида». 

1984 — начало в УССР выплат повышенной на 15% зарплаты учителям русского языка посравнению с учителями украинского языка. 

1989 — постановление ЦК КПСС о «законодательном закреплении русского языка как общегосударственного». 

1990 — принятие Верховным Советом СССР Закона о языках народов СССР, где русскому языку предоставлялся статус официального.

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.1

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)

Запорізька обл. Вільнянський район

Модель: Анастасія Вергелес – актриса, телеведуча, менеджер творчої програми фестивалю «З країни в Україну».

Керсетка – жіночий плечовий одяг без рукавів та коміра, оздоблений спеціальними складками по спинці – вусами. Особливо багато вусів (до 17-ти) мали керсетки з дорогих тканин – оксамиту, щільного шовку, кубового ситцю. Щоб отримати складки в умовах селянського побуту, кравець складав тканину потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі. Зверху накладалася друга дошка і близько трьох мішків збіжжя. Під таким пресом матеріал висихав і форма фіксувалася так міцно, що склади не розходилися.

Харківська обл. Балаклійський район

Модель: Ірина Данилейко. Етномузиколог. Учасниця фольклорного гурту «Михайлове Чудо». Ініціатор створення музично-етнографічного проекту «ЕГЕ-films».

Дукач – традиційна прикраса українських селянок, що мала вигляд великої монети з металевим бантом, оздобленим кольоровими скельцями. На його виготовлення потрібно було дві монети: одну вставляли в оправу, а з іншої робили бант. Золотий дукач своїй похресниці дарував хрещений батько на першу річницю хрестин. Бажано було, щоб на монеті був викарбуваний образ тієї великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерина, Варвара, Марія тощо.

Черкаська обл. Черкаський район

Модель: Катерина Афанасьєва. Захоплюється українськими народними мистецтвами – писанкарством та малярством. 

Ґерсет – тип керсетки, характерний для Півночі Черкащини. Шили його з тонкої крамної вовняної тканини, а поли закладали у дуже дрібні складки. Технологія створення таких складок в умовах селянського побуту була наступною: кравець складав сукно потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі, згори накривав другою дошкою і ставив три мішки збіжжя. Під таким пресом сукно висихало і форма фіксувалася настільки міцно, що складки більше ніколи не розходилися.

Хмельницька обл. Новоушицький район

Модель: Лідія Афанасьєва. Бабуся, що є хранителькою традицій роду. Виховала дітей, онуків і навіть правнуків. 

Баюр – вовняний кольоровий тканий пояс, довжиною до 3 метрів. Існує багато різних способів його пов'язування . На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та стегнового одягу, підтикуючи спереду або позаду. Вийти без пояса за ворота у кінці XIX ст. вважалося настільки ж непристойним, як вийти оголеним.

Закарпатська обл. Виноградівський район

Модель: Анастасія Єрмакова. Фольклорист. Займається дослідженням та популяризацією бессарабської народної культури. Солістка Національної філармонії України. 

Пацюрки – локальна назва намиста на Закарпатті, яке виготовляли з кольорового скла. Специфічна технологія виготовлення зумовлювала легкість та мерехтливість прикраси. Воно було досить дешевим, але, на жаль, нетривким. 

Баршун – ткана шийна прикраса з бісеру. Такі прикраси дівчата та жінки виготовляли у домашніх умовах, використовуючи бісер чеського виробництва.У Карпатах виготовлення прикрас з бісеру для себе та подруг було улюбленим заняттям дівчат у вільний від господарської роботи час, коли вони могли кілька годин присвятити нанизуванню "пацьорок" на нитки.

озеро Росохан

Росоха́н — высокогорное озеро в Украинских Карпатах (массив Горганы), в пределах Рожнятовского района Ивано-Франковской области.

Расположено на южном склоне хребта Аршица (горный массив Горганы), в бассейне реки Мшана, на высоте 1120 м. Площадь озера около 500 кв. м. (по другим данным — 470 м²), наибольшая глубина 2,8 м (после затяжных дождей — до 4,5 м). Длина озера 50-70 м, ширина 20 м. Дно и берега каменистые, вода прозрачная.

Бессточное озеро, образовавшееся по одной версии в результате оползня, по другой — после падения метеорита.