В мережі з'явився офіційний трейлер анімаційного фільму українського виробництва "Мавка. Лісова пісня". Фільм створений студією Анімаград (FILM.UA Group), і знятий за мотивами однойменної п'єси Лесі Українки, українських міфів і культурних традицій.
Результаты поиска по запросу «
Ryzen 7 2700
»
мост фэндомы сделай сам Моя Україна разная политота
Мост за 1300 долларов
Старый мостик, который соединял две части Сурско-Литовского, разрушили летом, когда расчищали Суру. Тогда громаде пообещали — восстановить кладку. Но когда это затянулось люди начали действовать самостоятельно.На материалы собрали 40 000 гривен.
Дизайн моста и его проект разрабатывал профессиональный архитектор. Жители хотели, чтобы конструкция была надежной.
#Сало с №востями голодомор История песочница политоты политика СССР Моя Україна разная политота
Сегодня, 22 ноября, День Памяти жертв голодомора.
(ватные петросянные комментарии будут нещадно баниться)
В этот день чтят (это чувство нельзя перевести на русский) вшановують память погибших в результате геноцида против украинского народа, когда был искусственно созданный дефицит пищи в 1932-1933 гг, который привел к смерти более 3,5 млн людей (а по неофициальным данным гораздо больше).
По мнению большинства историков, причиной возникновения в Украине и других частях СССР голода в 1932-33 годах была принудительная и репрессивная для крестьян политика хлебозаготовок, которую осуществляла коммунистическая власть.
Количество жертв Голодомора отличается из-за нехватки достоверных демографических данных того периода. Считается, что от голода в Украине умерло 3-3,5 миллионов человек. Всего количество жертв во всем Советском Союзу оценивают в 7 млн.
Голодомор затронул также Поволжье и Кубань (где жило много этнических украинском), Беларусь, Южный Урал, Западную Сибирь и Казахстан.
Само слово "Голодомор" впервые появилось в печатных трудах украинских эмигрантов в Канаде и США в 1978 году. В СССР в то время историкам позволяли говорить лишь о "трудности с продовольствием", но не о голоде.
В 2006 году, Верховная Рада официально признала Голодомор 1932-33 годов геноцидом украинского народа.
Более 20 стран уже признали голод в Украине 1932-33 годов геноцидом украинского: Австралия, Андорра, Аргентина, Бразилия, Грузия, Эквадор, Эстония, Испания, Италия, Канада, Колумбия, Латвия, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польша, Словакия , США, Венгрия, Чехия, Чили, а также Ватикан как отдельное государство.
Также в 2006 году, СБУ рассекретила более 5000 страниц государственных архивов о Голодоморе.
Доступными стали документы (в т.ч. и фото) о селянских повстаниях, которые предшествовали Голодомору, и о которых советская власть умалчивала: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=628
ФОТО ПОВСТАНЦІВ К. І. ТА Ф. КРУПА, І.МАТВІЄНКО, В. ДОНЦОВ, Ф.КУЧЕРОВ ТА Ю. БУШЛІ.
ПРЕДСТАВНИКИ ТА АКТИВІСТИ РПК. НОВО-КРАСНЕ. 1932 РІК:
Также стали доступны дневники жертв Голодомора http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=627
В 16-00 начнется массовая акция: каждый неравнодушный может зажечь свечу в память о погибших от Голодомора.
фэндомы Борщ еда кулинарный реактор длинопост Моя Україна разная политота
А смотрите что у меня есть.
В продолжение дискуссии на тему "Фу да это же борщ вне закона!"
А сейчас в детальках.
Ой грибы ....
Огурцы?! КВАС ?! О_О Да ладно ....
А где же мясо?
КАБАЧКИ КАРЛ!!!!!!
фирма "Доверие" говна не напечатает.
#Острый Перец политика #Сало с №востями фото Севастополь пляжи Балакучий шинок Моя Україна разная политота
Вот и побывал я на главных пляжах своего города и предоставлю небольшой фотоотчёт.
Фотка на мыльницу, так что за качество не серчайте, но количество людей всё равно разобрать вполне можно.
Начну, пожалуй, со второго по многочисленности туристов пляжа города - Парка Победы. На фото подход к самому пляжу - народу, как видите, немного(хотя обычно там даже на подходе не протолкнуться). 
Всё тот же пляж, но дальше:
Чуть дальше:
Пляж разбит на секции, отделяемые пирсами. Пирсы все закрыли(кроме одного, что выше на фото), а раньше на втором этаже оных были кафешки да простые забегаловки. Сейчас их отнесли к аварийно-опасным и просто заградили проход, оставив только один пирс возле "опейн-эйр" клуба "Хорошо," куда, к слову, скоро приедет весьма именитая группа Крематорий.
К слову, о "Хорошо". Раньше это была небольшая площадка со сценой и застройкой вокруг этой сцены зданием кафе - дальше шёл дикий пляж - сплошные камни, никакой набережной. Что примечательно: там сделали полноценную набережную и даже соорудили небольшой стадион. Ниже фото:
Фото дикого пляжа: людей как всегда на нём немного, но в целом тоже имеются.
Следом фото с самого популярного нашего пляжа, который находится близ Парка Победы, но в отличие от оного - бухта, а не открытое море - Омеги.
Проход на пляж постоянно был забит как очередь(возле ларьков с сувенирами скапливается много народу, сейчас это тоже заметно, хоть и меньше):
Сам пляж, который также разделён на секции. Скажу сразу: весь пляж не фоткал - далеко идти - лень(я таки поплавать пришёл :D). Пофоткал только пару секций, но смею уверять, что все секции забиты в равной степени, поэтому не стал утруждать в фотографировании "одного и того же".
Вот:
Теперь Любимовка. Она находится на Северной стороне города. Добираться основной(южной) части города до туда проблематично, так что весь тамошний народ в основном - местные и туристы(там особая туристическая зона города, с отелями и т.п.).
Это не основной пляж, а "проход через дворы-гаражи". Следующая фотка - вид на основной пляж:
![•j ' »: ШШШ ШИшЛ j'bw, шКт « . t :*' *:Я1ШнНш.ж .”* s ]" / V&r* ,y,| ;<Ш21жНЖъ »ш 'Î &'Л* ш r "■ “ ,f ж ВёшРШ »V-- ?SW ta» .. w I,Моя Україна,разное,Острый Перец,политика,политические новости, шутки и мемы,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с](http://img0.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8B%D0%B9-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%86-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D0%BE-%D1%81-%E2%84%96%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8-2277314.jpeg "Моя Україна,разное,Острый Перец,политика,политические новости, шутки и мемы,Сало с №востями,ccn, saloandnews, сало с новостями, новости с салом,фото,Севастополь,пляжи,Балакучий шинок,Сало, аналитика, обсуждения, Украина, война,разная политота")
Бонусом фото центра(Нахимовской площади и Приморского Бульвара) в 11 утра:
^Очень мало людей, как для нашей площади.
Графская пристань:
Немного приморского(вид с парома):
От себя добавлю: пляжей у нас в городе ещё тех, что я не показал в достатке, я там просто пока ещё не был. В Балаклаву, например, ещё не ездил, в Казачку, Фиолент. Но основные пляжи города(доступ к ним самый простой и доступный + место, где всегда полно туристов) я показал. По моим впечатлениям, город опустел где-то на половину. Пляжи - на процентов 30-40. Что я хотел этим постом показать? То, что таки народ есть и его не так мало, как рисуют его в том же перце, кидая фото с веб-камер непонятных мне пляжей в Крыму, где нет НУ ПРОСТО ВООБЩЕ НИКОГО. По Крыму я не ездил, дабы фоткать, но в Севастополе пляжи заполнены(основные), но, конечно, не так сильно, как раньше. Пробок в городе не наблюдаю новых - всё по-старому.
Если в августе удастся вернуться в Севастополь, то дополню фотографиями Балаклавы, Фиолента, Казачки и , может, ЮБК/Ялты.
опрос Моя Україна разная политота
Смена названия.
Всем добрый вечер (=
Мы переходим в фазу активного ребрендинга - мы меняем название .
В Украине есть не только сало . Голосуй за , понравившейся тебе , вариант. Голосуй сердцем, душой, пальчиком, носиком ... главное голосуй !
Для избежания вопросов : почему и кто виноват ? Объясняю. Админам сайта надоел срачь , да оно и понятно , поэтому все что связано с салом и ватником отправляется в политику. Стоп !!! Но мы же вне политики !? Вот для этого и меняем название.
Время голосования заканчивается в 00 - 00 . Кто не успел , тот как говорится , лег спать по раньше ^^
Не стесняемся и предлагаем свои варианты в комментах.
Меняем название на :
| Рідна країна | |
|
|
26 (7.8%) |
| У тиночка | |
|
|
10 (3.0%) |
| Край | |
|
|
12 (3.6%) |
| Грушевый сад | |
|
|
8 (2.4%) |
| Країна Україна | |
|
|
15 (4.5%) |
| Моя Україна | |
|
|
75 (22.6%) |
| Вільний | |
|
|
15 (4.5%) |
| Глечик | |
|
|
7 (2.1%) |
| Галушки та сметана | |
|
|
31 (9.3%) |
| Мельница в поле | |
|
|
1 (0.3%) |
| Шевченковские мечты | |
|
|
10 (3.0%) |
| Кiт в глечике | |
|
|
17 (5.1%) |
| Я крокодил хочу посмотреть результат | |
|
|
105 (31.6%) |
фэндомы климат Мы все умрём Моя Україна разная политота
Які міста України може затопити через зміну клімату до 2100 року
До 2100 року можуть бути затоплені частково 34 українські міста, а повністю – 62 села, 660 екологічно небезпечних об’єктів, 200 тисяч га сільськогосподарських земель та 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Крім цього, 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями.
Такі результати дослідження Екодії та науковців – “Вплив підняття рівня моря на прибережні зони внаслідок зміни клімату”. Мета проекту – привернути увагу до наслідків зміни клімату в Україні, стимулювати уряд і міста протидіяти кліматичним змінам та водночас адаптуватися до нових реалій сьогодення. Моделювання зон затоплення здійснене для 2100 року – за умови збереження сучасних темпів зростання викидів CO2.
Результати дослідження та інтерактивна мапа демонструють, які населені пункти, будівлі, дороги, екологічно небезпечні об’єкти та частини природно-заповідного фонду можуть бути затоплені Чорним та Азовським морем до кінця століття.
Детальні знахідки нижче:
2. 6 містечок та 62 села можуть бути повністю затоплені, зокрема: Гола Пристань, Затока, Лазурне;
3. 75 тисяч людей ризикують стати кліматичними переселенцями, адже їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення;
4. 660 екологічно небезпечних об’єктів можуть опинитись у прогнозованій зоні затоплення. Зокрема: 13 сміттєзвалищ і 36 очисних споруд, меткомбінат “Азовсталь” в Маріуполі та ставки-відстійники кримського заводу “Титан” поблизу Армянська;
5. Може затопити 200 тисяч га сільськогосподарських земель, 10 тисяч га виробничих територій, а також 1917 будівель комерційного та виробничого призначення;
6. Підняття рівня моря може спричинити затоплення 98 об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема: частину територій Чорноморського та Дунайського біосферних заповідників;
7. У прогнозованій зоні затоплення можуть опинитись об’єкти історико-культурної спадщини. Зокрема: археологічна пам’ятка “Херсонес Таврійський”, заснований понад дві тисячі років тому, а наразі внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Соф’я Садогурська, кампейнерка з кліматичної політики ГО Екодія, стверджує, що зміна клімату та, як наслідок, підняття рівня моря – проблеми, які вже зараз вимагають активних дій на міжнародному, національному та локальному рівнях.
“Паризька угода, яку Україна ратифікувала 2016 року, говорить про два взаємодоповнюючих напрямки боротьби із глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату і адаптацію до кліматичних змін. Україна має поставити ціль зі скорочення викидів парникових газів, прийняти на національному рівні політику переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року та вже зараз почати впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату як на державному, так і на локальному рівнях. Лише так можна зробити наслідки зміни клімату не такими трагічними для людей”, – розповідає Садогурська.
Незначне, на перший погляд, глобальне потепління вже призводить до серйозних проблем: зменшується площа льодовиків, підвищується рівень моря, почастішали сильні шторми, торнадо, повені та посухи. За даними міжнародних експертів, з 1901 по 2010 роки середній глобальний рівень моря вже підвищився майже на 20 см і темпи зростання лише прискорюються. Підняття рівня Світового океану несе загрозу, насамперед, прибережним територіям багатьох країн світу.
Інтерактивна карта доступна за посиланням: ecoaction.org.ua/projects/sealevel/index.html
фэндомы Микола Садовський Українське мистецтво Моя Україна разная политота
Цей день в історії
7 лютого 1933 року в Києві в 76 років помер Микола Садовський (Тобілевич), актор, режисер, корифей українського побутового театру.
Микола Садовський у кінці 1880-х, коли церква не дозволила Марії Заньковецькій повінчатися з ним
Народився 13 грудня 1856-го в селі Кам’яно-Костувате Херсонської губернії (тепер – Миколаївська область). Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.
Навчався в Єлисаветградському реальному училищі. Доброволець російсько-турецької війни 1877-1878 років, відзначений Георгіївським хрестом – у рукопашному бою на Шипці під зливою куль врятував прапор полку.
Після повернення на батьківщину зайнявся сімейним захопленням – театром. У 1888-му організував власну трупу. У 1905 р. на запрошення з Галичини Садовський очолював театр «Руської Бесіди» у Львові, чим (разом із М. Заньковецькою) сприяв значному піднесенню театральної культури на Західноукраїнських землях.
В 1906-му заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві.
Афіша Театру Городського Народного Дому “Бранка Роксоляна”, надрукована в газеті “Рада” № 58. 10 (23) березня 1912 року
Був щедро наділений акторськими даними: вмінням перевтілюватися, пристрасним темпераментом, стрункою поставою, виразним обличчям, багатою мімікою, пластичністю тіла. Прекрасно виконував народні пісні, оригінально – народні танці. Вершиною його акторської майстерності стали героїко-драматичні образи Назара Стодолі, Богдана Хмельницького, Сави Чалого, Тараса Бульби.
Головний уповноважений у справах народних театрів в уряді УНР. Головний розпорядник урочистостей на Софійському майдані в Києві під час проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919-го. 1920 року в Галичині, з 1921 — очолював театр «Просвіти» в Ужгороді.
Театральна трупа Руського театру, м. Ужгород
Програма святкування сорокарічного ювілею М. К. Садовського. м. Ужгород. 19 грудня 1921 р.
Сцена зі спектаклю Руського театру, м. Ужгород
У 1923-му еміґрував до Праги, але за три роки повернувся в Україну на запрошення уряду УСРР. Не маючи можливості створити власну трупу, виступав у різних театрах, знявся у головній ролі в фільмі «Вітер з порогів» (1929), де зіграв старого лоцмана і, попри поважний вік, без дублера пірнав у Дніпро.
Помер у Києві, похований на Байковому кладовищі.
Джерела:
«Український інститут національної пам'яті»;
зображення «Історична правда».
