п.с. з сонячного Ташкента (с) Google Translate
Моя Україна разная политота
п.с. з сонячного Ташкента (с) Google Translate
Тож що ми знаємо про Мазепу? Так, він син білоцерківського городового отамана, народився у селі Мазепинці і одержав відмінну, передову на той час освіту, він герой багатьох літературних творів, (романтичний образ бунтівника привабив Байрона, Пушкіна, Гюго…), про українського гетьмана знято кілька кінострічок. Дехто, можливо, чув про меценатську діяльність Мазепи, та більшість українців чомусь схильні вважати, що гетьман «розтринькував» кошти державної скарбниці, незважаючи на те, що кошти Івана Мазепи підтримували українську освіту (будівництво шкіл, Києво – Могилянської академії) та культуру (будівництво соборів). Є, правда, і ті злощасні 10 000, які Мазепа передав Голіцину, та росіянин у будь – якому разі їх би отримав – як не від Мазепи, то від іншого претендента на гетьманську булаву.
Український гетьман намагався догодити Петру I, щоб потім користуватися з того, і тому підписав дуже тяжкі для України Коломацькі статті, які передбачали русифікування українського народу через шлюби з росіянами. Потрібно визнати, що допомога Мазепи була неоціненною для російського імператора, адже Петро I 1695 року не зміг узяти Азов, і тільки наступного року, з допомоги трьох козацьких полків імператорові це вдалося. Мазепа отримав «Андрія», і кілька інших орденів, і здавалося, був цілком щасливий.
1701 року Петро I відмінив універсал про нові торгівельні шляхи з Європою. Імператор хотів, щоб українці торгували через Архангельськ, адже економічна незалежність України означає і політичну незалежність… Тож економіку України потрібно було обмежувати. До Іван Мазепа, з життєвим досвідом прийшло і розуміння наслідків такої політики, і український гетьман почав шукати нових союзників. Таким союзником став шведський король Карл XII, і Мазепа почав вести таємні переговори зі шведами.
В цей час козацькі старшини почали тиснути на Мазепу: «Як ми за душу Хмельницького молимось, так ми тебе будемо проклинати». Гетьман «відкрив карти», а Кочубей швиденько написав «кляузу» Петру I. Та Російський цар справді довіряв Мазепі, тож не повірив ні Кочубею, ні Іскрі.
Та коли (за відсутності у фортеці Мазепи) Меньшиков поїхав в Україну ліквідувати гетьманство, полковник Ніс його впустив, і Меньшиков написав цареві довгого листа з доносом: «Мазепа сие учинил не ради одной своей особы, а ради всей Украины». Тоді Меньшиков і Петро I зруйнували Батурин, запорожці підтримали універсал Мазепи, але Європа не підтримала його. Мазепа помер на чужині, під патронатом Турецького султана, який поклявся на Корані, що не видасть Мазепу.
Тож Мазепа не зрадив свій народ, він зрадив царя, і ми можемо критикувати хіба що помилки його політики, які він визнав і намагався виправити.
Вітання від патріотів!
Со вчерашнего вечера, с твердого и волевого позволения Re-l и не менее твердого и няшного исполнения SkeletonKey Мы теперь являемся фэндомом.
Вам придется автаризироватся еще раз , но это не страшно для тех кто помнит свой пароль и логин. А для всех остальных страшно.
Над дизайном и общей атмосферой уже работают .... но вот в разработке содержания у вас есть, уникальная возможность, поучаствовать!
Значит так.
Есть такие разделы :
4. Joyreactor Ukrainian Community(JUC)
* - в стадии разработки\подготовки\обмозговки
К ним нужно придумать уникальное описание на украинском языке. От меня получите медальку , специальную медальку, очень специальную .... медальку и благодарность. Особо отличившемся вышлю подарок ^^
Пы.Сы. нет пысы.
Небольшая подборка синонимов, забытых пословиц и слов. ^^
Дметься, як жаба на кладці.
Роздайся, море, — жаба лізе!
Надувся, як тісто в кориті.
Ходить, як індик переяславський.
І півень на своєму смітті гордий.
Хвалений борщ надвір виливають.
Бо́язко, бо́язько, присл. — Тарасові було і цікаво, і трохи боязко йти до школи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 18).
Жа́ско, присл. — Боюся, бо вже ніч, — жаско мені буде додому йти. (Ковельск.)
Жа́хно, присл. — Ленський пада; все імлою Заслалось; жахно продзвенів У пітьмі крик... (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1947, 127).
За́пко, присл. — У лісі так запко. (Н. Вол.)
Ля́чно, присл. — Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди. (Млак. 71.)
Мо́торошно, присл. — В темряві моторошно бряжчала зброя, непокоїлися коні (Михайло Стельмах, I, 1962, 636)
Маркі́тно, присл. — Чим ближче до хати, тим йому ставало маркітніше (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 258)
Пу́дно, присл. — Лячно, пудно, страшно на душі, на серцю (Олександр Білецький)
Скума́сно, присл. — Лише пес дідів скумасно вив на пласкій вершині зчахнутої кручі (Володимир Дрозд)
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А.Кримський, С.Єфремов)
Вы́скочка – ви́скічко, ви́скочень (р. -чня), ви́хватень, ви́хватько, (ж.) вискаку́ля (р. -лі); (социальный) ви́панок, доробке́вич, скоробага́тько; (временщик) скоропа́дько, скоропа́да (общ. р.). [Його́ звуть по-ву́личному Ви́скічко ще од ба́тька, бо ба́тько ду́же люби́в виска́кувати перед пана́ми. Всі дівча́та мовча́ли, ті́льки на́ша вискаку́ля знов ви́скочила. Це ви́панок, ви́бився в пани́ з на́ших-таки́ про́стих мужикі́в. Яки́й ви́хватько знайшо́всь!];
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)
Выскочка – (о человеке) ви́скочень, -чня;
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Висіка́ка, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)
Вы́скочка = висїка́ка, ви́тичка. С. З. Кот. — Я нарошно йому спускала, а він і ноги розіклав! Ото! провчу я висїкаку! Кот. — На вы́скочку = на пока́з, на ви́передки, напере́д усїх.
"Справжні" монархи не сприймають імператора-випинка-висікаку.
Сейчас живу в Хмельницком
Сходить бы погулять, пивка попить, да вот только я никого не знаю в этом городе
Но на самом деле город не важен
Приоритет конечно же ближайшим, но я совсем не против съездить в гости в любой город и любую область :)
кратко о себе: фрилансер, в прошлом году уехал из донецкой области
p.s. вконтактика и прочих социалок не имею