Результаты поиска по запросу «
q' AND '1'='1
»
фэндомы кулинарный реактор кулинария Полтава Украина длиннопост Моя Україна разная политота
Як галушка стала символом Полтави
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, —
Насилу із-за столу встали
І спати послі всі лягли".
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."
Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
фэндомы спиздил сам #Моя Україна разная политота
Музей космонавтики імені Корольова
Житомир
Музей космонавтики імені Корольова – надбання космічної спадщини України. В українському місті Житомир 1 серпня 1970 відбулася знаменна подія – відкрився будинок-музей Корольова Сергія Павловича (будівля експозиції «Космос»), видатного конструктора і організатора випуску ракетно-космічної техніки та ракетної зброї СРСР.
Корольов вважається основоположником практичної космонавтики. Відкриття музею – це данина великому талантові великої людини. У цьому будинку Корольов виріс. Атмосфера тут наближена до реальності тих років, а інтер`єри повністю відтворені за розповідями його матері.
Музей воістину вражає, адже ви більше ніде не побачите капсулу з грунтом Місяця, яку подарувала NASA. У музеї також представлені: макет «Луноход-2», корабель «Союз», спусковий апарат автоматичної міжпланетної станції «Венера-15» у натуральну величину і багато іншого.
Музей космонавтики в Житомирі варто відвідати, щоб побачити етапи життя великого вченого Сергія Корольва. Побувавши у цьому будинку-музеї, ви побачите, наскільки безмежним було захоплення цієї талановитої людини своєю справою і як багато можна домогтися, осягаючи цілеспрямовано обрану дорогу у житті.
Особливо корисно відвідування музею космонавтики ім. Корольова для підростаючого покоління, що починає свій життєвий шлях.
Житомир
Музей космонавтики імені Корольова – надбання космічної спадщини України. В українському місті Житомир 1 серпня 1970 відбулася знаменна подія – відкрився будинок-музей Корольова Сергія Павловича (будівля експозиції «Космос»), видатного конструктора і організатора випуску ракетно-космічної техніки та ракетної зброї СРСР.
Корольов вважається основоположником практичної космонавтики. Відкриття музею – це данина великому талантові великої людини. У цьому будинку Корольов виріс. Атмосфера тут наближена до реальності тих років, а інтер`єри повністю відтворені за розповідями його матері.
Музей воістину вражає, адже ви більше ніде не побачите капсулу з грунтом Місяця, яку подарувала NASA. У музеї також представлені: макет «Луноход-2», корабель «Союз», спусковий апарат автоматичної міжпланетної станції «Венера-15» у натуральну величину і багато іншого.
Музей космонавтики в Житомирі варто відвідати, щоб побачити етапи життя великого вченого Сергія Корольва. Побувавши у цьому будинку-музеї, ви побачите, наскільки безмежним було захоплення цієї талановитої людини своєю справою і як багато можна домогтися, осягаючи цілеспрямовано обрану дорогу у житті.
Особливо корисно відвідування музею космонавтики ім. Корольова для підростаючого покоління, що починає свій життєвий шлях.
фэндомы Моя Україна разная политота
Вітаю всіх НАС з Днем Державного Прапора України.
Дозвольте привітати вас з таким гарним святом і побажати кожній родині нашої незалежної України щастя, здоров’я і віри в краще майбутнє нашої держави.
Слава Україні!
ТОП-10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР
1. Вперше поєднання синього і жовтого з'явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.
2. Золотий і синій колір використовувалися в гербі Руського королівства офіційно з XIV століття. Також ці кольори присутні і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
3. Прапори козаків Запорізької Січі також часто мали поєднання синьо-жовтого, особливо починаючи з XVIII століття. Як правило, на прапорі було і зображення козака в одязі золотого або червоного кольорів.
4. Цікаво, що спочатку синьо-жовті прапори були трикутної форми.
5. У 1917 році відбулася українська революція, з’явилася УНР. У битвах за свою свободу українські воїни йшли в бій під синьо-жовтими прапорами. Так, у битві під Крутами над захисниками української свободи майорів саме такий стяг.
6. Перший Президент України Михайло Грушевський затвердив таке поєднання кольорів як офіційний прапор країни. Цікаво, що тоді жовтий колір розташовувався зверху, а синій – знизу.
7. Досі експерти сперечаються, який колір повинен розташовуватися вгорі, а який – внизу. Така плутанина виникла ще під час УНР: тоді застосовували обидва варіанти. Символіка кольорів набагато глибша, ніж просто уособлення неба і поля пшениці. Золоте, жовте символізує Творця, Бога-Отця і взагалі, духовне начало. Синє ж – це все земне, а також свобода вибору, якою Творець наділив свої творіння в надії, що вони нею не зловживатимуть.
8. Після завоювання України більшовиками та утворення УРСР Володимир Ленін затвердив прапор республіки: червоне поле, а у верхньому кутку – синьо-жовтий прапорець. Але з ідеологічних міркувань вже в 1919 синьо-жовтий колір зник з прапора.
9. 22 липня 1976 року на Олімпійських іграх в Монреалі один канадський студент українського походження розгорнув синьо-жовтий прапор під час змагань з гандболу. Тоді його швиденько видалили з трибун: у цьому побачили небезпеку. А 26 квітня 1989 року, в річницю Чорнобильської трагедії, активіст Юрко Волощак розгорнув синьо-жовтий прапор на площі Ринок у Львові. Це був перший випадок вживання національного прапора за весь радянський період.
10. Цього року, з нагоди 25 річниці Незалежності, в Музеї архітектури та побуту Пирогово розпочнеться створення величезного прапора України із квітів. Очікується, що площа прапора складе близько 15 тисяч квадратних метрів, і він увійде до Книги рекордів Гіннеса та Книги рекордів України, як найбільший великий прапор з живих квітів.
#Metal фэндомы Anima Legit Atmospheric Melodic Metal Doom Metal Пісні України Моя Україна разная политота
Anima Legit (2011 - 2013)
Фанатом группы Anima Legit я стал ещё будучи школьником. Тогда, в 2011 году я не сразу расслышал в этой смеси меланхолии, атмосферики и мелодичности ту родственную моему сознанию печаль, данная музыка показалась мне тяжеловатой. Время от времени я снова заходил на их страницу в ВК, снова окунался в atmospheric melodic metal и одного дня вся их дискография - мини-альбом "Initium" на 3 записи и 1 трэк-сингл - оказалась в моём мобильном телефоне.
Группа не отличалась особой активностью, но перед своим оффициальным уходом в "невизначеної тривалості кому" випустили ещё один мини-альбом "Last", в котором появилось ещё 2 качественно записанных песен + ремастер песни "Я бачила", а автор песен и вокалистка Оксана Добуш ушла в проект Dragma.
фэндомы Одесса #Моя Україна разная политота
Одесса (Часть 2)
Часть первая >> http://ua.reactor.cc/post/2882433
Чем известна Одесса рядовому ватнику? Конечно же шашлыками. И едва ли у них в головах сможет уложиться, что на день независимости там проходит парад в национальных костюмах с участием большинства национальностей, проживающих в городе.
На него я попал совершенно случайно. Мы просто гуляли в центре города, и тут бац!
Ребята, в живую это невероятно красиво!
