«Капитошка» - литературный персонаж, созданный писателем и сценаристом Натальей Гузеевой, герой анимационных фильмов и детских книг. Художественный образ Капитошки был воплощен художником Генрихом Уманским.
Анимационный фильм состоит из двух серий: «Капітошка» (1980 р.) и «Повертайся, Капітошко!» (1989 р.).
Над фільмом працювали:
- автор сценарію - Наталя Гузєєва
- режисер - Борис Храневич
- художник-постановник - Генріх Уманський
- композитор - Геннадій Сасько
- оператор - Анатолій Гаврилов
- звукооператор - Ірина Чефранова
- художники-мультиплікатори: Михайло Титов, Ніна Чурилова, Володимир Врублевський, Олександр Вікен, Адольф Педан, Я. Селезньова
- ролі озвучували: Людмила Ігнатенко, Олена Слободяник (вокал), Богдан Бенюк, Ольга Сумська (російськомовна версія), Наталя Сумська (україномовна версія), Євген Паперний
- асистенти - Е. Дьомкина, А. Савчук, А. Назаренко, Ірина Сергєєва
- монтаж - С. Васильєвої
- редактор - Л. Пригода
- директор картини - Іван Мазепа
- музичне оформлення мультфільму та пісеньку Капітошки виконала Хорова капела Українського радіо.
«Це сумно, непросто і болісно, але я зрозумів, що все: більше не можу. Просив би вас не впадати в депресняк з цього приводу. Все-таки, це були прекрасні роки й багато хорошого ми зробили, подарували одне одному безліч приємностей.
Що буде у майбутньому – не знаю: планів конкретних не маю. Це важко пояснювати словами. Можливо, це з часом відродиться у якось кращому, яскравішому варіанті. Хочу подякувати вам усім за те, що буди з нами усі ці роки, любили, підтримували: і для вас це все теж було чимось важливим – не тільки для мене».
Нагадаємо, гурт "Тартак" було засновано у 1996 році. За цей час ним було випущено десять альбомів, останній з яких побачив світ у 2018 році.
Гурт "Був’є" зявився у 2014 році як сайд-проект, в рамках якого Положинський реалізовував музичні ідею, що з різних причин не могли бути утіленими в межах "Тартака". На сьогоднішній день дискографія цього гурту налічує два альбоми: «12 Пісень, Якими Був’є Сповіщає Про Своє Існування» (2016) та «12 Пісень, Якими Був’є Не Хоче Нікому Нічого Доводити» (2019).
Також у Олександра є третій – напівжартівливий проєкт – "Ол.Ів.’Є", який він робить разом з фронтменом гурту "NRavitsa Planet" Іваном Маруничем. В його рамках музиканти під акустичну гітару виконують дотепні пісні, знімаючи це на відео, і щосуботи викладали ці ролики на Youtube.
Автори ідеї — команда діджитал креативної агенції ISD Group — провели кілька місяців у майстерні та майже місяць посеред мальовничих Карпат за виробництвом і записом новаторських музичних інструментів, а ще залучили видатних українських митців, аби дати голос джерельній воді.
Ідея змінювалася кілька разів. Усе почалося з пропозиції створити «аудіо-етикетку». Далі говорили про семплювання, але всі одностайно з Манекеном сказали, що семплінг — це попсово, цим нікого не здивуєш. Тоді подумали про інструменти. Виникли образи типу арфи на вершині гори, крізь яку дме вітер. Об’єднали зусилля з винахідником інструментів Дімою Ганушем і Вовою Че з майстерні кастомних велосипедів HARDRIDE і разом рушили до того, що в результаті побачили і почули люди.
Цимбали
Вірніше, струнний інструмент за мотивами цимбал, зі схожим насиченим і дзвінким тембром. Швидка річка Бистриця обертає його і створює музику.
Калімба
Щипковий інструмент, схожий на африканську калімбу. Колесо зі стальними язичками, кожен із яких відповідає своїй ноті, звучить завдяки річці Жнець.
Водобій
Ударний інструмент, що перетворює силу водоспаду Крапелькового на красивий масивний удар. Бурхливий потік наповнює чашу і щосили б’є по літаврі.
Чаймси
Група перкусійних інструментів — шість сталевих трубок, кожна з яких відповідає своїй ноті. Тиха вода річки Жнець дає їм поштовх і створює магічний передзвін.
Піали
Група перкусійних інструментів, які мелодійно стикаються між собою на ніжних хвилях річки Бухтівець. Скляні піали мають три різні розміри, щоб видавати потрібні ноти.
Дзвіночки
Створюють ніжний передзвін завдяки турбулентній течії річки Жнець, яка постійно гойдає поплавок.
Джерело: https://comma.com.ua/article/golos-vody-isd-group/
Группа MniShek продолжает возрождать музыкальные традиции и записала современную версию украинской народной песни "Ой, Мороз, Мороз", которую многие ошибочно считают достоянием российской культуры.
Песня "Ой, Мороз, Мороз" была известна в Винницкой области еще в начале 1900-х годов. В то время как в России она "ушла в люди" только в 1954-м.
Ой мороз, мороз,
Ще й зима буде,
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Прошу я тебе –
Не зморозь мене!
Ой не так мене,
Як мого мужа,
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Бо в мого мужа
Плоха одежа.
Кожуха нема
Й чобіток нема,
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Кафтан тоненький,
Та й той подертий.
Сиджу за столом,
Та й пишу пером,
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом.
Та й пишу пером,
Та й плачу жальом
В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі...
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі...
Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили...
Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить...
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить...
Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман...
Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав...
