рождество

Різдвяний «павук»

Різдвяний «павук» — традиційна прикраса оселі в Україні на різдвяні й новорічні свята виготовлена з соломи. Таких «павучків» вважають оберегом та символом Всесвіту.

Дохристиянські уявлення про створення світу, організацію простору відображаються і в такому різдвяному атрибуті, як "павук", що "снує" світ - образ космосу-всесвіту.

За легендою, павук "заснував" вхід до печери, (за іншою версією довкола дерева), в якій заховалась Мати Божа із Дитятком від Іродових воїнів, таким чином, врятувавши Святу Родину від загибелі.

На Лемківщині та в деяких районах Львівщини виготовляли "павуків" із соломи, яких підвішували в хаті до сволоку. Могли виготовлятись павуки із тонких прутиків та дроту. У місцях з'єднання соломинок чіпляли паперові квіти, свічки тощо. У музеї архітектури та побуту теж є павуки, проте зроблені із паперу, прикрашені горішками.

«Павуків» підвішували в хаті до центрального сволока на довгій волосині з конячого хвоста. Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палючої печі — великий «павук» разом з приправленими до нього близнюками повертався в різні боки.

"Солом'яні павуки" - один із найдавніших витворів із соломки і найбільш загадковий. Їхні форми, побудовані на поєднанні множини однакових модулів, вражають своєю гармонією. Хаос множини солом'яних трубочок в руках майстрів, перетворюються у космічно впорядковані диковинні конструкції, начебто в їх руках створюється Світ.

Для виготовлення павуків нарізали соломинки необхідного розміру. Через внутрішню частину пронизували ниточку, що скріплювала їх. Таким чином виходили кубики та квадратики з різними формами. З них, власне, й формували різноманітні фігурки й підвішували їх до стелі. Вони нагадували стилізованих павуків. Від найменшого подиху повітря павучки починали рухатися, створюючи враження живої істоти.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D1%83%D0%BA 

«Щедрик» зі словами, перекладені з української на англійську, а також з оригінальним українським текстом.

«Щедрик» був написаний українським композитором Миколою Леонтовичем на початку ХХ століття. Пісня базується на українській народній щедрівці. У 1921 році, пісню вперше почула американська аудиторія у виконанні Української республіканської капели в Карнегі-Холі. Пізніше Пітер Вільговський написав аранжування мелодії для оркестру та написав нові слова англійською, створивши «Колядку дзвонів». Оригінальний «Щедрик» Леонтовича співається акапельно змішаним хором у чотири голоси.

Книга-мандрівка. Україна - 3й сезон

Всі серії разом:

Украинская "елочка" - дідух

Українська кухня на різдвяні свята

Хотя Святой Вечер приходится на последний день Рождественского (Филипповского) поста, и все блюда, которые к празднику готовят хозяйки - постные, и называется она "багатою вечерею", потому что стол в этот вечер богатый на 12 блюд.

Главное рождественское блюдо - кутя. Кутя - обрядовое поминальное блюдо. Готовят ее из молотой пшеницы, риса, овса или ячменя и сладкой добавки - меда, сахара, изюма, варенья, цукатов, сухофруктов (зерно в куте символизирует вечную жизнь и достаток, а сладость - символ райского блаженства). Во многие виды кути обязательно входит сироп из меда, приготовленный на воде и отваре из крупы, конопляного молочка, а также орехи, мак, пряности.

Части кути, как правило, готовят отдельно: зерно или крупу отваривают в большом количестве воды или варят рассыпчатую кашу, затем добавляют сладкую часть и добавки. После соединения всех компонентов кутю прогревают в течение 10 мин (kучше в глиняном горшке).

В зависимости от количества добавленной жидкости кутя может быть полужидкой или рассыпчатой. Настоящую кутю варят из зерен пшеницы, она должна быть полужидкой, и едят ее ложками. Пшеницу предварительно готовят следующим образом. Сначала зерно толкут в деревянной ступе, подливая по чайной ложке теплой воды, чтобы оболочка зерна полностью разрушилась. Затем ядра отделяют от плевел, просеивая и промывая. И только после этого варят на воде из чистых зерен кашу.

Различают постную и скоромную ( «багату, щедру») кутю. Постную кутю ели в Крещенский и Рождественский сочельники, а также в поминальные дни, а на крестины и другие праздники - скоромную (на молоке, сливках, с большим количеством масла). Обрядовое значение имеет преимущественно постная кутя.

Вторым блюдом после кути считают густой узвар из сушеницы - из груш, яблок, слив. Некоторые добавляют черноплодную рябину, малину, вишни. На стол подают картофельный постный салат с луком, фасоль "толочену", то есть отварную и перемолотую через мясорубку, домашний хлеб, пироги и кисель.

Традиционно на Святу Вечерю стол украшали 12-ю блюдами, чтобы "задобрить" каждый месяц в новом году, чтобы он был щедрым.

Перечень традиционных блюд, которые готовят на Рождество:

- Кутя

- Постный борщ (с ушками, с грибами и черносливом)

- Грибова юшка

- Вареники (со сливами, грушами, капустой или картофелем)

- Голубцы (с пшеном, с картошкой, с гречкой, с рисом и тушеной морковью и пастернаком, с рисом и грибами, или голубцы под грибным соусом)

- Маринованная сельдь

- Маринованные грибы

- Жареная или заливная рыба

- Тушеная капуста (с грибами, с фасолью)

- Фасоль

- Узвар

- Пампушки.

Также могут быть:

- Городина (морковь, буряк, капуста), яблоки, груши, сливы (иногда соленые)

- Салаты (из свеклы и чищеной сельди, из соленых огурцов, кислой капусты и лука, из белой фасоли)

- Фаршированные бурячки

- Шухи

- Капустник, заправленный маслом и пшеном

- Старинный гуляш

- Сиченики из гороха

- Фасолевые блины

- Постные деруны

- Вареный картофель, смазанный толченым чесноком с маслом

- Гороховая каша

- Пшенная каша с грибной приправой на растительном масле

- Банош

- Запеченная рыба с грибами

- Пирог из рыбы

- Острая приправа из толченого чеснока, черного перца, зеленого укропа, томатной пасты и масла

- Мачанка из грибов

- Сбитень горячий

- Лепешки с медом

- Калачи

- Блины (гречневые)

- Сырники

- Пампушник праздничный (считается блюдом для Духов, которую люди с ними разделяют)

- Варениця

- Кисель

Кулинарные особенности регионов:

На Волыни кутю подают и густую (без узвара), и жидкую. На рождественский стол подают борщ с грибами, картофель в "мундире".

На Галичине кутю варят густую, как каша, и щедро заправляют орехами и маком.

На Ивано-Франковщине к постному борщу с грибами готовят "краплики" - вареники с мелко порезанной селедкой, заправленные жареным на масле луком.

На Закарпатье жарят постные деруны (без яйца), готовят "галамбець" - колбаски из кукурузной каши с поджаренным на масле луком.

На Буковине в кутю добавляют халву.

На Луганщине кутю обычно варят из риса и пекут много пирогов с разными начинками.

Обязательно делают постные голубцы с рисом, гречкой и грибами и грибную подливу.

Джерела: 

https://lyuboml.rayon.in.ua/news/20051-retsepti-strav-na-sviatvechir

https://archive.svitua.org/all-featured/item/6810-yaki-stravi-gotuyut-ukrajintsi-na-rizdvo-12-pisnikh-strav-na-svyatvechir.html