Результаты поиска по запросу «
марічка чан
»
фэндомы Пісні України Моя Україна разная политота
Чан Куок Кхань – Розмова З Морем
11 березня зірка проекту «Голос країни», в'єтнамський співак з українським серцем Чан Куок Кхань (Khanh Tran) презентував свою нову україномовну пісню «Розмова З Морем».Чан Куок Кхань про пісню «Розмова З Морем»: «Тут передано відчуття, коли людина стоїть перед морем. Вона хоче щиро розказати свою історію, але не просто історію, а історію свого кохання. Ця людина стоїть саме перед морем, адже воно так само вільне, безмежне та живе, як і почуття закоханої людини, які вирують через край. Думаю, що ця пісня не залишить байдужим нікого, закохає в себе, змусить пережити кожен момент. А ще мені дуже хотілося б, щоб ця історія надихнула якомога більше людей до нових світлих почуттів, особливо – до кохання. І нехай це кохання обов'язково буде взаємним!»
Цікаво, що українську мову молодий хлопчина, студент хімічного факультету університету «Львівська політехніка» вивчив лише за вісім місяців!
«Я вивчив українську з поваги до України!» – сказав Чан Куок Кхань у програмі «Голос країни», чим вразив не лише суддів проекту, а й сотні тисяч користувачів соціальних мереж.
фэндомы Пісні України Моя Україна разная политота
Зірка проекту Голос країни, в'єтнамський співак з українським серцем Чан Куок Кхань презентував свою нову україномовну пісню
Ця композиція увійде до дебютного альбому виконавця.
«Це мій дебютний альбом. Я почав займатися музикою з нуля відтоді, коли почав жити в Україні. Тоді я дуже старався знайти себе в музиці. Хотів би наголосити, що в цьому альбомі є дуже багато різних "кольорів", тобто, це ті відчуття, ті емоції, які я відчуваю весь час перебування в Україні. У піснях альбому переплітається як щось бадьоре та веселе, так і щось сіре та трішечки сумне одночасно. Усе, як у житті дорослої людини», – прокоментував Чан.
Цікаво, що українську мову молодий хлопчина, студент хімічного факультету університету «Львівська політехніка» вивчив лише за вісім місяців!
Перша україномовна пісня Чана:
фэндомы горы Карпаты Дивовижна Україна пейзаж зима Моя Україна разная политота
хтось цієї зими їздив в гори?
ДрагобратФото: meri_kushnir
joyreactor гривна фэндомы Моя Україна разная политота
О Гривнах
Сегодня на главную вышел пост с политоты и в нем была прекрасный коммент-копипаста о Крыме
в нем меня смутил тот факт, что чувак менял рубли на гривны в 1993 году, хотя в обиход украинская валюта вошла в 1996 году. Мне было 5 лет и когда отец принес новые бумажки в дом у меня был шквал емоций. О чем я сразу и написал
Разработка новой валюты для Украины началась в 1991 году, сразу после независимости 24 августа. В 1992 году была утверждена чеканка новых монет номиналом 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, и 50 копеек, а также одногривневой монеты (3, 15 и 20 копеек так и не попали в обиход) и сделан заказ на печать 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 гривен в британской компании "Томас Де Ла Рю".
Бумажки сделали вовремя и с 1992 года они уже были в Украине, но факап економики требовал введение переходних денег, которыми стали "карбовнці" или купоны. Сами гривны были выданы народу в далеком 1996 году и уже при втором президенте.
Так вот, что я хочу донести: половина имбецилов в сраче не знают историю собственной страны, вторая не может зайти на вики и прочитать историю валюты соседа.
Особонно горит от слов int16: дежрал я блять первые гривны, покупал на них всякую хуйню и даже имел забитую ими копилку. а ты пидор
фэндомы одежда вишиванка Вышиванка Спадок украшения девушки Моя Україна разная политота
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.3
Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904
Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Херсонська обл. Великолепетинський район
Модель: Вероніка Давиденко – журналіст телеканалу ICTV, захоплюється народною культурою та усіляко підтримує її. Хобі – театр, література та яскраві люди.
Колюче намисто - один з різновидів традиційного намиста. Намисто виготовлялося з тонких коралів, нарізаних у формі трубочок, або продовгуватих циліндриків. Кінці кількох разків намиста кріпили разом та оздоблювали одною - трьома кольоровими стрічками, що зав’язувалися на шиї та звисали по спині.
Львівська обл. Яворівський район
Модель: Ірина Дрогомирецька – захоплюється українським традиційним вбранням, зокрема вишитими сорочками. Героїня сама вчиться вишивати, освоює різноманітні техніки. До того ж, у вільний від навчання час, працює в родинній майстерні вишиття.
Бавниця – невисокий обруч з полотна, оздоблений тканням , або вишивкою червоним та жовтогарячим кольором. Поверх неї надягали білу полотняну хустку, вишиту на одному з кінців квітчастим узором (китиця або гільце). Над чолом хустку закладалали спецільною складою -”ріжок” або “дзьобик”. Вдови чи старші жінки носили бавниці з перевагою синього кольору.
Шорц – локальна назва святкової спідниці, що побутувала на Львівщині. Ткали її у повздовжні різнокольорові смуги льняними, бавовняними та вовняними нитками по білому тлі, та закладали у дібні складки - збиранки.
Дніпропетровська обл. Дніпровський район
Модель: Ольга Троян – засновниця прикрасної майстерні «MAKOVIYA». Займається дослідженням та відтворенням традиційних українських прикрас та святкових жіночих головних уборів.
Очіпок - стародавній головний убір заміжніх жінок, під який ховали волосся. Шився з парчі, оксамиту, шовку та інших дорогих крамних тканин у формі шапочки з твердою основою з полотна проклеєного тістом. Щоб заховати волося під очіпок, його намотували на спеціальний обруч – кибалку, або ж заплітали в коси та викладали зверху «в коронку».
“Крамну” юпку шили з купованої мануфактурної тканини – черкасину, китайки, а найчастіше – набійки. На Дніпропетровщині ій притаманний характерний квадратний виріз горловини, який оздоблювали вистрочками, зборками, смужками тканини. Подекуди юпки утеплювали – між тканиною та підкладкою прокладали шар вати, фіксуючи його ручним, а пізніше машинним вистьобуванням.
Дрібні речі зберігали в невеликій накладній кишені. Для зручності її кріпили до пояса з шільного крамного матеріалу та прикрашали машинним вистрочуванням різнокольоровими бавовняними нитками.
Луганська обл. Кремінський район
Модель: Сусанна Карпенко – співачка, співкерівниця фольклорного гурту «Божичі» та «Школи традиційного народного танцю».
Завіска - локальна назва фартуха на Луганщині. Святкові завіски шили з білого полотна, оздоблювали вишивкою та мереживом, на відміну від буденних, що були виготовлені з дешевих фабричних тканин іноді зі скромною обшивкою з тасьми.
Сережки – один із найдавніших видів жіночих вушних прикрас. В Україні подекуди дівчаткам проколювали вуха в дворічному віці. Діти носили мідні, а дівчата та жінки - срібні, позолочені, зрідка золоті сережки. Іноді їх виготовляли з монет, що скріплювались між собою, або доповнювались металевими квітковими розетками.
Чернівецька обл. Заставнівський район
Модель: Діана Гоменюк. Героїня ролику захоплюється українською традиційною культурою, зокрема старовинними жіночими прикрасами, має власну невеличку колекцію.
«Нашийна прикраса – салба, поширена виключно на Буковині, складається з нашитих рядами срібних монет, які кріпляться на текстильну основу. Жінки та дівчата виготовляли такі прикраси в домашніх умовах. В деяких салбах можна нарахувати аж 120 монет!
Мінтян – своєрідна хутряна довга безрукавка, оздоблена тхорячим хутром, яскравою аплікацією із сап’яну, та вишивкою.
«Засвітити волоссям» - давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки це вважалось тяжким гріхом. Буковинки покривали голову нафрамою – домотканою, тонкою, візерунчастою тканиною, що мала довжину до 3 метрів.» - Марічка Квітка, консультант проекту СПАДОК.
