длинопост

Вот таких красавцев можно  встретить на Хортице.

Фото: Dimedrol Halt.

Статистика PornHub показала ментальную разницу между украинцами и пост советским пространством. 

Украина вошла в топ-20 стран по просмотрам видео для взрослых на Pornhub в 2021 году и заняла 14-е место. Согласно данным ресурса, предпочтения наших граждан при выборе контента 18+ все больше "солидаризуются" с нашими западными европейскими соседями, а не с другими постсоветскими странами.

Из анализа просмотров ресурса пользователями интернета в Украине следует, что в 2021 году количество поисковых запросов с использованием кириллицы резко увеличилось.

Категория видео MILF заняла лидирующие позиции - контент такой направленности вместе с украинцами больше всего смотрят, в том числе, в таких странах ЕС, как Германия, Польша, Нидерланды...

А вот видео категории "хентай" в Украине потеряло несколько пунктов - такой контент среди пользователей ресурса на территории Евразии является самым популярным в России, Беларуси, Балтийских странах... в сети уже обратили внимание на такую тенденцию, в которой усмотрели определенный подтекст и ментальную разницу между украинцами и россиянами. =))

Чаще всего в нашей стране ищут слово "секс". Термины, означающие "жесткий", "сквирт", "минет" и "массаж", стали самыми популярными в локализованных поисках. Популярные термины на кириллице включают "крупным планом" (+ 241%), "куколд" (+ 224%) и "огромные сиськи" (+ 172%).

Между тем, по сравнению с остальным миром, украинские посетители на + 728% чаще просматривают категорию "русские", на + 157% чаще смотрят видео "фистинг" и на 112% чаще смотрят видео с "вечеринками".

Привет мої крихітки.

Если  по поводу борща еще и возникают дискуссии о принадлежности, у некоторых долбнях, то о шпундре -  все известные мне источники говорят лишь одно. Это чисто украинское блюдо. Что ?! Вы не слышали о шпундре?!? Ипать как вы жили все это время без этой вкуснатени. 

Сегодня я познакомлю вас  с парочкой рецептов (первым я пользуюсь иногда, когда хочу доказать что я хозяюшка, а все остальные НЕТ !)
Так что же оно такое эта шпундра? А все очень просто – это свинина, обжаренная на жире из копченого сала, а потом тушеная в буряковом  квасе с буряком. Традиционно еще и пшино добавляют, но мы как то без этого. И без кваса. Поскольку квас вообще штука дикая в приготовлении, а буряковый вообще  запредельная ( я потом попытаюсь сделать и обязательно с вами поделюсь, так что если вы буряковый маэстро - делитесь) поэтому заменяют вином.  Вино нужно сухое и максимально кислый лимон. 

Итак нам понадобится:

-Свиная  – 1 кг 

-Сало копченое – 150-200 г 

-Буряк – 200 г 

-Вино сухое – 100-150 г 

-Лимон – 1 шт 

-Чеснок – 100 г 

-Черный перец горошек – 1 г 

Когда жира станет достаточно ложим или кладем, а может и выкладываем. Мясо целым куском это важно. А еще важно взять мясо с жирком. Хз как оно называется. Возможно лопатка. Короче обжариваем до корочки со всех сторон, можно и кусочками, но мясо не получиться таким сочным. ВАЖНО мы не жарим до полной готовности, мы просто делаем корочку. 

Убираем шкварки, добавляем буряк. Я режу кружочками, так мне кажется я больше похожа на Гордана Рамзи.  Обжариваем, не тушим, а именно обжариваем буряк.  

Добавляем винишко и сок выжатого лимона.  И тушим все это на огне, но я бы советовала в казанке с крышкой в духовке. 2-3 часа. Короче долго. 

Перед готовностью добавляем чеснок. Я просто его давлю ножиком как на картинке. Хули, я же рамзи.  И если готовлю в духовке то открываю крышку, что бы поджарилось. 

Ну все можно есть. 

Кстати. Шпундра  упоминается в Енаїді =))

Онлайн-музей дерев’яного зодчества Чернігівщини

"Дерев'яне мереживо Чернігова" є некомерційним проектом, покликаним зберегти дерев’яну архітектуру Чернігівщини та відродити любов та повагу людей до неї. Проект стартував з відкриття у липні 2018 року онлайн-музею, присвяченого Чернігову, але згодом розрісся на область. Окрім фото- та геофіксації найцікавіших зразків дерев'яного зодчества, команда однодумців також займаються збором та систематизацією історичних відомостей про них. З 2019 року одним з ключових напрямків діяльності ініціативи є фізичне відновлення мережива на старовинних будинках.

Пров. Марковича 4

Вул. П’ятницька 77

Вул. Мстиславська 61

Вул. Андріївська 17/2

Вул. Київська 12

Вул. Київська 14Б - Будинок Спановського  

Вул. Гонча 42 - Будинок Якубовича 

Вул. М. Чернишевського 16 - Будинок Йосипа Сікорського 

Вул. Гонча 2Б 

Вул. Мстиславська 37 - Будинок Конашевича 

Вул. Підвальна 7 

Вул. М. Коцюбинського 33 - Будинок Червякова 

Вул. М. Коцюбинського 39 - Будинок Молявка 

Вул. Л. Українки 53 

Вул. Гонча 92 - Будинок Гозенпуда

Ці та інші елементи будівель Чернігова і Чернігівщини можна подивитись на сайті Дерев'яне мереживо Чернігова 

Інстаграм https://www.instagram.com/demer.cn.ua/ 

Підтримати проект фінансово: https://www.patreon.com/merezhyvo 

Знаменита "Summertime" Джорджа Гершвіна була створена на основі української колискової «Ой ходить сон коло вікон».

Як так сталося, що добре відомий американський композитор надихнувся українською піснею та створив з неї оперну арію, яка згодом стала однією з найвідоміших у світі мелодій, що має нині тисячі версій?

Квітка Цісик - "Ой ходить сон коло вікон"

"Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
"А де будем ночувати?"

Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,
Туди підем ночувати,
І дитину колисати.

Ой на кота та воркота,
На дитину та дрімота,
Котик буде воркотати,
Дитинонька буде спати".

На одному з їхніх концертів був присутнім молодий та успішний бродвейський композитор Джордж Гершвін (Справжні ім'я та прізвище Джорджа Ґершвіна — Яків Гершович. Народився у районі Бруклін, Нью-Йорк, у сім'ї євреїв — емігрантів з України. Його батько емігрував до Америки з Одеси), який якраз міркував над новим проектом - оперою за мотивами роману Гейворда «Поргі та Бесс», і шукав ідеї та натхнення. Почувши ніжну мелодію "Ой ходить сон коло вікон", він одразу зрозумів, що це саме те, що було йому потрібно.

Зрештою в 1934 році він створив оперу за мотивами роману Хейворда «Поргі та Бесс», найвідомішою арією якої стала мелодія, почута на концерті українського хору (текст написали ДюБос Гейвард і Айра Гершвін, брат Джорджа). Саме ця арія стала перлиною творчості композитора, а опера - найкращою баладною оперою в Америці. Однак 11 липня 1937 року композитор помер у віці 38 років внаслідок невдалої операції по видаленню пухлини головного мозку так і не побачивши успіху свого найкращого твору. 

Арія з «Поргі та Бесс»

"Summertime and the livin' is easy
Fish are jumpin' and the cotton is high
Yo' daddy's rich and yo' mama's good lookin'
So hush little baby, don't you cry

One of these mornin's you gonna rise up singin'
You gonna spread your little wings and you'll take to the sky
But 'till that mornin' there ain't nothin' gonna harm you
With yo mama and daddy standin' bye

Now it's summertime and the livin' is easy
Them fish are jumpin' and the cotton's 'bout waist high
Yo' daddy's rich and, ya know yo' mama's good lookin'
Now hush little baby, don't you cry"

Billie Holiday - "Summertime" 

Виконання Біллі Холідей 1936 року вперше вивело пісню у число національних хітів. Й до початку 1960-х років «Summertime» вже увійшла в репертуар усіх виконавців, в усі підручники музики. Жоден музикант на своєму шляху не оминув «Summertime», а для декого вона стала "візитівкою" і саме в їхньому виконанні закарбувалася у пам'яті мільйонів меломанів. Йдеться про Луї Армстронга, Еллу Фіцджеральд, Дженіс Джоплін, а також Чарлі Паркера. Офіційно зафіксовано 80000 версій виконання «Summertime», вказує дослідниця Л.Чуб. І це лише кількість версій! Кількість виконавців композиції та кількість разів її виконання годі й уявити.

Lana Del Rey - "Summertime"  

Janis Joplin - "Summertime"

Sting and the Dutch Orchestra of the 21st Century - "Summertime"  

Арію Дж.Гершвіна було перекладено на болгарську, каталонську, чеську, голландську, есперанто, естонську, фінську, французьку, німецьку, італійську, японську, литовську, маорі, креольську, польську, португальську, українську, сербську, іспанську, ідиш і мову зулу. Відтак українська колискова "Ой ходить сон коло вікон" стала однією з найпопулярніших та найулюбленіших композицій у всьому світі. Щоправда як "Summertime".

Mendy Cahan with Jenia & Alex Olshansky Fusion Duo  - "Summertime" на ідіші

La VIVo вирішили поєднати в одну пісню оригінал і версію Гершвіна - "Ой ходить сон-Summertime"

Як галушка стала символом Полтави

У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.

Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».

уривок з "Енеїди" І. Котляревського.

Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка». 

Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка. 

Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця. 

Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.

Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною. 

Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.

А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.

Картопляні галушки із сиром

Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України. Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України, ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

Було запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую».

Український народ підтвердив прагнення жити в незалежній державі – 90,32% учасників референдуму відповіло: «Так, підтверджую». Загалом в голосуванні взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України.

Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.

У Києві незалежність України підтримали 92,88 відсотка виборців, в Донецькій області – 83,9%, в Луганській – 83,86%. А в Автономній республіці Крим сказали «Так» незалежності Української держави 54,19% виборців, тоді як у Севастополі показник був вищим – 57,07%.

Тільки після 1 грудня 1991 року Україну почали визнавати інші країни світу:
2 грудня – Канада і Польща,
3 грудня – Угорщина,
4 грудня – Латвія і Литва,
5 грудня – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія і так далі.

Одночасно з референдумом 1 грудня відбулися перші в історії незалежної Української держави вибори президента України, на яких главою держави був обраний Леонід Кравчук (61,59 відсотка голосів). Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%), а на третьому місці опинився Левко Лук’яненко (4,49%). Загалом балотувалися 6 кандидатів.

Президент которого мы не смогли заслужить (личное мнение)

Студенти Української академії лідерства створили онлайн-ресторан зі стравами, які допомогли українцям вижити у Голодомор.
У графі «Дізнатися ціну» замість вартості – інформація про те, як кожна з цих страв допомогла свого часу тисячам людей вижити.

*Студенты Украинской академии лидерства создали онлайн-ресторан с блюдами, которые помогли украинцам выжить во время голодомора.

В графе «Узнать Цену» вместо стоимости - информация о том, как каждое из этих блюд помогло в свое время тысячам людей выжить.

Трав'яники – випечений хлібець з натертої трави, замішаний на гарячій воді з додаванням насіння льону.

*Травяники - выпеченный хлебец с натертой травы, замешанный на горячей воде с добавлением семян льна.

Хлібці – запечена кришена солома разом із просяною й гречаною половою, макухою з конопляного сім’я, товченого в ступі.

*Хлебцы - запеченная измельченая солома вместе с "просяною й гречаною половою" (простите не знаю как перевести), жмыхом с конопляного семени, толченого в ступе.

Суп «Бур'ян» – зварений качан кукурудзи та трава.

*Суп "Бурьян" - сваренный кочан кукурузы и трава. 

Палянички – випечені подрібнені картопляні відходи із залишками зернят, замішані на гарячій воді.

*Палянычкы - выпеченные измельченные картофельные отходы с остатками зёрнышек, замешаны на горячей воде. 

Хліб – тісто з перетертої кори зі жменькою висівок і листям лободи.

*Хлеб - тесто с перетертой кори и горсткой отрубей и листьями лебеди.