історія України

Подписчиков: 3     Сообщений: 134     Рейтинг постов: 1,061.8

історія України фэндомы ...Моя Україна разная политота 

  Поржи-Олексієнко Петро (1898, м. Ржищів Київської губ. — 1988, м. Денвер, штат Колорадо, США) — учасник бою під Крутами в складі студентської сотні, згодом сотник УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри, Воєнним хрестом УНР та іншими нагородами.Після програшу Української революції емігрував у США. Працював директором архіву-музею Української бібліотеки у Денвері. Автор спогадів «Ржищів над Дніпром» (1970). Помер 9 березня 1988 року на 90 році життя. Похований в Денвері на православній українській частині цвинтаря Crown Hills Denver.

1919 
історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота

Кінець 1960-початок 1970
історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота
Развернуть

фэндомы козаки історія України ...Моя Україна разная политота 

Реєстр Війська Запорізького 1649 рік

1649 год. После Зборовской битвы польский король Ян II Казимир вынужден признать гетманскую автономию в пределах трех воеводств: Киевского, Черниговского и Брацлавского. Число реестровых козаков, которым должны платить из королевской казны, увеличили до 40 000.

Соглашение не до конца устраивало обе стороны. Война продолжилась.

Реестр должен был подготовить гетманская администрация территории, где разрешалось жить козакам (Киевского, Брацлавского и Черниговского воеводств). Его содержание было определено на старшинской раде под Каневом. Полковники после совета разъехались по своим полках для составления реестров. Поскольку желая записаться козаками оказалось много, старшина записывала прежде всего тех козаков, «хто служат старо», «лучще людей», причем делалось это не без определенной прибыли для себя. Из практики составления реестра 1651 известно, что люди, которых к нему записывали, брали золотых красных "по 30 и по 40 и больши. Хто ково больши мог дать, тою и в рейстр писал, для того что нихто в холопстве быть попрежнему не хотел». Правительство Речи Посполитой, как это следует из письма короля Яна II Казимира к Богдану Хмельницкому от 12 ноября 1649, надеялся, что составление Реестра поможет ликвидировать «юрби своєвільних людей», которые выступали против возвращения шляхты.


1842 год. Украинский историк Иосиф Бодянский встречает в Варшаве земляка - уроженца Полтавщины, сенатора Царства Польского Андрея Стороженко. Тот сохраняет оригинал «Реестр Войска Запорожского» от 16 октября 1649 года. 190 листов в обложке из красной кожи исписанные мелким четким почерком. Скорее всего, он принадлежит писарю Войска Запорожского Ивану Выговскому. Впоследствии Бодянский получит разрешение на публикацию этого документа.


Основную массу козачества записали в шести реестровых полках, существовавших накануне Освободительной войны:

Белоцерковский полк: 2990 козаков;

Каневский полк: 3167 козаков;

Корсунский полк: 3472 козаков;

Переяславский полк: 2982 козаков;

Черкасский полк: 2996 козаков;

Чигиринский полк: 3222 козаков.

Вместе с 1992 козаками Кропивнянского полка, который был создан на территории Переяславского полка, то в этих полках были вписаны в Реестр 20821 козака, то есть более половины всех реестровых. Они жили на юге Киевского воеводства. Остальные козаки приходились на Уманский, Брацлавский, Кальницкий, Киевский, Миргородский, Полтавский, Прилуцкий, Нежинский, Черниговский полки. Меньше всего их вписано в Нежинский и Черниговского полки - соответственно 991 и 997 человек.

По с у а с л и к м плновлнъе нлпсне итого а ;а иомоую Бжею ие^вытяжоного 1А II Л К Л ? II М С Р Л г, Бжое лаки Короле Ноского Нелиного Кнгп Дитоского Раского Присного Мл7,окского/Бмнского IIнфлпского л Шве-ского К гос кого Кддлского деднного Королгл \уг. Колиости €г. Кр. Мл. и Реун Поснолнтое

А vtVt У} и» jjfft è> ^yj -,XtAfO-THitK«>'мО Г1 Xut-VHHKM м 1*Sfrr¿...ж* *Ф' 1 ¿Д В CV> hVJ^Np &) сл' [riôimvuBu ] IAN0BAN5P. Хлкхметюго лзд.1 lavtöiio Б.ХЕМ iNliZß U ÍMONOfó < ШЩ\ iß •ÆnVVI* ( » I - I I It лпл, У.Т 1л.*. V TTvmv,, ’.‘к'/'. 1 iAAiuXi.i/\jt'J 3i‘o¡ лл > \ •• А«хкт.


2018 год. По просьбе Александра Деркача документ оцифрует Евгений Кириченко (Evgen Kirichenko). 

Реестр доступен по ссылке https://milkalliance.com.ua/books/Reestr_voiska_zaporozskogo.pdf?fbclid=IwAR20lDbxW0yc31XJHFGF-lcC9fOUNtba38kI6D_LiuaViGAZVeeJIVB-5W8 - в нем имена и фамилии 37745 козаков из 16 полков: девяти правобережных и семи левобережных.

Наиболее мажорный - Чигиринский. К нему зачислен Богдан Хмельницкий, его сын Тимофей, а также писарь пушечный и будущий гетман Петр Дорошенко. В перечне есть несколько казаков с фамилиями Мазепа, Сагайдачный.

Единой инструкции и образца для составления Реестра не было. В одних полках все сотни записано по имени сотника (например, Сотня Шубцева, Петрашкова т.д.), в других они представлены если не по имени сотника, то по названию стенного центра (Каневский, Корсунский, Переяславский полки). В некоторых полках все сотни подано под названием сотенного центра (Чигиринский, Уманский и др.). В Брацлавском полку в каждой сотне записано козаков по местностям. Исключение составляет Белоцерковский полк, где Реестр был не по сотнями - только по местностям.

Подготовленные на местах реестры направлялись в полковой центр, а оттуда в гетманскую резиденцию в Чигирине. Возведение полковых списков в единый реестр проводилось в Чигирине в военной канцелярии. Здесь квалифицированным писарям и подписарям поручалось оформление Реестра. Таких книг, наверное, было несколько, потому что один экземпляр должен был храниться в Варшаве, а другие - в Украине. До наших дней дошла только та, которую отвезли в Варшаву.

 
Развернуть

поэт Павло Тычина стихи кирпич історія України 

“Краще з’їсти кирпичину”. Хто вигадав пародійні рими про Павла Тичину

Каждый из нас хотя бы раз в жизни слышал фразу: "Краще з’їсти кирпичину, ніж учить Павла Тичину". В школе ученики читали и зубрили стихи украинского автора. Кому-то это нравилось, кто-то делал это через силу и лучше бы "кирпичину з'їв". Но откуда взялся этот панчлайн, который стал мемом?

поэт,Павло Тычина,стихи,кирпич,історія України

Еще несколько рифм на поэта:


"Стоїть у полі, мов дубина

Павло Григорович Тичина…"

_

"Дайте мені кирпичину,

Я уб’ю Павла Тичину."

_

"Ой, Павло Тичина —

Любий наш проХвесор,

Пишеш ти, як Пушкін,

Та нема Дантеса…

Дайте кирпичину!

Я уб’ю Тичину!"

_

Варіант:

"Ти ж бо й академiк,

Ти ж бо і проХвесор,

Пишеш ти, як Пушкiн,

Та нема Дантеса…

Дайте кирпичину!

Я уб’ю Тичину!"

_

"Біля церкви коло бані

Спить Тичина в чемодані.

Дайте мені кирпичину,

Я приб’ю Павла Тичину."


Есть версия, что пародии на Тычину написал Владимир Сосюра. Поэт с Донбасса тоже написал немало текстов, прославляющих Советский Союз, но на старости лет спохватился и выстрелил стихотворением "Любіть Україну", за который получил шквал критики от большевистской власти, в том числе - Павла Тычины, который был министром образования и любил Сталина. Поэтому панчлайн о кирпиче - это возможный ответ Сосюры Тычине, который продался коммунистам и писал примитивную поэзию, в то время, как сам Сосюра творил реально крутые тексты. Но это лишь одна из гипотез.

По другой версии, эти панчлайны придумывали школьники или студенты. Даже есть версия, что одноклассники Тычины, еще в детстве тролили его за то, что он пишет стихи, и придумывали обидные строки о нем. Такой себе буллинг в имперской России.

Потому действительно, учить такие стихи, как этот - очень плохо. Лучше реально жрать кирпич:


"Та нехай собі як знають 

Божеволіють, конають, 

— Нам своє робить: 

Всіх панів до ’дної ями, 

Буржуїв за буржуями 

Будем, будем бить! 

Будем, будем бить!"


Это строки из стихотворения "Партія веде", который Тычина написал в 1933 году, когда украинцы умирали от голода.

А вот такую ​​поэзию Тычина писал в 1918 году, когда воевал за УНР и не был коммунистом:


"Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух,

Лиш Сонячні Кларнети.
У танці я, ритмічний рух,
В безсмертнім — всі планети.


Я був — не Я. Лиш мрія, сон.
Навколо — дзвонні згуки,
І пітьми творчої хітон,
І благовісні руки.


Прокинувсь я — і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.


І стежив я, і я веснів:
Акордились планети.
Навік я взнав, що Ти не Гнів, —
Лиш Сонячні Кларнети."


Как бы там ни было, кто бы ни придумал эти панчлайны о Тычине, речь об одном: талантливый и крутой поэт может превратиться в простого писаку очень легко - пошел на компромисс с властью, писал то, что нравится вождю. А возможно Тычина понимал, что высокая и правдивая поэзия его убьет, как это произошло с сотнями поэтов "Розстріляного Відродження".


Джерело: https://artefact.org.ua/literature/krashhe-zyisty-kyrpychynu-hto-vygadav-parodijni-rymy-pro-pavla-tychynu.html

Развернуть

історія України фэндомы #сквозь время ...Моя Україна разная политота 

101 рік від дуже важливої події - Акту Злуки УНР і ЗУНР.

З Днем Української Соборності!

Мітинг на Софійській площі під час проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. Київ, 22 січня 1919 р.


історія України,Моя Україна,фэндомы,сквозь время,разная политота


Развернуть

фэндомы одежда зима мода історія України ...Моя Україна разная политота 

Традиційний зимовий одяг українців 100 років тому

Сердак - верхняя нарядная одежда, сшитая из валяного овечьего сукна, украшенная выкладкой шерстяным шнуром. Начало XX века. Черновицкая область, Путильский район.

Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Гуцульский сардак. Начало ХХ века. Ивано-Франковская область, Косовский район.

UKRAINIAN INSTITUT« Of FASHION HISTORY Щ И ' и ft *,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Покутский праздничный сардак. Начало ХХ века. Ивано-Франковская область.

UKRAINIAN INSTITUT! Of FASHION HISTORY ^ЗДНКЗ "'•; *§f ли fJL' TГл^А^ЯЛЛмГч* f. Л Zc*-^*~\ к- -,,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Полесская женская свита из белого овечьего сукна, украшенная шерстяными шнурами и кистями. Начало ХХ века. Ровенская область, Сарненский район.

UKRAINIAN INSTITUT! °J FASHION HISTORY,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Полесская женская свита - латуха. Начало ХХ века. Волынская область, Ратновский район.

UKRAINIAN INSTITUT* Of FASHION HISTORY UKRAINIAN INSTITUTI Of FASHION HISTORY,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Уйош - мужская верхняя одежда в Закарпатье, изготовленная из шерстяного сукна. Начало ХХ века.

I* UKRAINIAN INSTITUT! of FASHION HISTORY i UKRAINIAN INSTITUT! Of FASNION NISTORY,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Подольский мужской чугай "до стану" из домодельного валяной сукна. Начало ХХ века. Хмельницкая область.

UKRAINIAN INSTITUTS Of FASHION HISTORY,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Курта (куртак) - традиционная верхняя одежда крестьян. Сшитый из рядовины, домодельной ткани из льняной нити с шерстяным подотканием. Начало ХХ века. Ровенская область, Сарненский район.

Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Праздничная женская свита, сшитая из рядовины. Начало ХХ века. Ровенская область, Сарненский район.

HISTORY,Моя Україна,фэндомы,одежда,зима,мода,історія України,разная политота

Джерело: Український Інститут Історії Моди.
Развернуть

історія України фэндомы ...Моя Україна разная политота 

 

шиш mi ¿»JmOiuih nvüïir «wiici. г. • -jp ; /—TT л^ч.-и1 л!<Г'% :л* *v» "¡р ;ч*л •Nt ••*» ’ * И»1 '* у 4‘^UV 1,історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота

історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота



Дочка Ярослава Мудрого, королева Франції – Анна, 1063 р., підписала латинську грамоту слов’янськими літерами: Ана рьи-на, що відповідає латинському Anna regina (тобто Анна короле­ва). У підписі привертає увагу відсутність букви г, і це наво­дить на думку, шо Анна Ярославна в слові regina вимовляла не звук ґ, а звук, тотожний із сучасним українським г, для якого в слов’янській азбуці не було позначення ; )

а) Грамота французького короля Філіпа I на користь абатства св.Крепіна в Суассоні, що містить автографічний підпис Анни Ярославни. 1063 р.

б) Підпис Анни Ярославни Київської.


Развернуть

історія України фэндомы ...Моя Україна разная политота 

Різновид кокарди військ Української Центральної Ради, що з’явилася наприкінці 1917 року.
історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота
Развернуть

історія України фэндомы ...Моя Україна разная политота 

Залізничний експрес «Люкс–Торпеда».
Курсував з 1936 до 1939 на Лвівщині (під польскою окупацією) зі швидкістю до 115 км на годину, 52 пасажири.
історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота
Развернуть

історія України фэндомы ...Моя Україна разная политота 

Відзнака за Перший Зимовий похід Армії УНР
історія України,Моя Україна,фэндомы,разная политота
Развернуть

фэндомы Українська мова історія України ...Моя Україна разная политота 

Навіть якось незвично від того що раніше Схід був більш україномовним, ніж Захід. Як вийшло так що сторіччя потому ситуація протилежна?


Укпшнська - 66.4 Росшська-21.6% 1ншМ2% Украшська-70.0% Росшська- 3.5% Ihují -26.5% Украшська-93% Росшська-2.6% Ihuií-4.4% Украшсьна - 80.6% Росшська -17.7% 1ншМ.7% Украшська-79.2% Росшська-5.8% 1ншЫ5% Украшська-59% Росшська-0.7% 1нш1 -40.3% Полтавська Украшська - 80.9% Росшська-3.2%


На початку 18 ст. указом російського царя Петра І у Східній Україні було заборонено друкувати українською мо­вою релігійну літературу. Це позначилося на книгови­давничій справі в цілому.

Староукраїнська літературна мова силоміць витіснялася російською. Українська мова функці­онувала фактично лише на західноукраїнських землях, які перебували в складі Австро-Угорщини.

З кінця 18 ст. зароджується нова українська літературна мова на народній основі. Основоположником її став Іван Котляревський. Тарас Шевченко своєю творчістю під­ніс українську літературну мову до рівня загальнонародної.

Традиції Шевченка в розвитку української літературної мови провадили далі у своїй творчості Пантелеймон Куліш, І. Я. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, М. М. Коцюбинський та інші письменники.

У 60—80-х рр. 19 ст. розвиток української літературної мови галь­мувався царськими заборонами (Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876).

З початку 20 століття українська літературна мова була представлена не тільки у художній, а й у науковій та публіцистичній літературі. Особ­ливо бурхливо вона розвивається після віднов­лення української державності (1917) і практично до кінця 1-ї третини 20 ст.

Вона входить у всі сфери суспільного буття, ставши знаряддям освіти, науки й культури.

З її допомогою виросла нова українська інтелігенція.

І хоч у роки більшовицьких репресій робилося усе, щоб загальмувати процес роз­витку української мови, однак знищити мову, укорінену в системі освіти й культури, засобах масової ін­формації, було вже неможливо. Новий наступ на неї здійснено в часи застою: вона почала зникати з навчальних закладів, науки, інших сфер суспільного життя.

1989 року завдяки зусиллям патріотичної української громадськості BP республіки прийняла Закон УPCP "Про мови в Українській PCP", який на­дав У. м. статус державної. Цей статус закріпле­но в Конституції України 1996.


Развернуть
В этом разделе мы собираем самые интересные картинки, арты, комиксы, статьи по теме історія України (+134 картинки, рейтинг 1,061.8 - історія України)