О богатстве украинского языка знают все, а вот о море синонимов слов «Мовити», «Казати», «Говорити» скорей всего знает никто :) Как правило в романо германских языках имеется 5-10 глаголов для обозначения понятия «Говорити». И это вполне достаточно. Но не нам ^^ Мы имеем 108 синонимов к этому понятию. Кстати, достичь такого числа синонимов одному слову дано не в каждом языке. Среди всех индоевропейских языков украинский один имеет діє-слово (глагол) «мовити», которое пошло от іменника (существительное) «мова», с таким космичиским разнообразием.
1.Мовити (промовляти Слово)
2.Казати (казку)
3.Говорити (правду)
4.Балакати (синонім: лялякати)
5.Відати (повідати словом)
6.Розмовляти (з кимось)
7.Ректи (урочисто проголошувати)
8.Гутарити (ладно домовлятися)
9.Цвірінькати (ніжнозвучно говорити)
10.Тьохкати (розмовляти як пара соловейок)
11.Лепетати (дитяча мова)
12.Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
13.Прорікати (майбутнє)
14.Цвікати (докоряти)
15.Співати (тихо мовити колисанку діткам)
16.Промовляти (Слово, Орацію)
17.Пащекувати (грубо говорити)
18.Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
19.Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
20.Сокотати (ніжно, солодко говорити)
21.Триндити (казати неправду)
22.Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
23.Лаяти (за аморальні вчинки)
24.Висловлювати (думку)
25.Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
26.Туркотіти (мило перемовлятися)
27.Цвенькати (мовити іноземною мовою)
28.Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
29.Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
30.Ґерґотати (незрозуміло балакати)
31.Звіщати (Добру Новину)
32.Балабонити (пустомовити)
33.Верзти (незрозуміло говорити)
34.В'якати (мовити)
35.Кликотіти (мовити швидко, як лелеки)
36.Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок)
37.Базікати (про пусте)
38.Бельмекати (не розуміючи щось казати)
39.Варнякати (мовити у сні)
40.Галдичити (одне і те ж)
41.Проказувати (напам'ять поезію)
42.Шепотіти (тихенько мовити)
43.Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»)
44.Агакати (мовити часто слово «ага»)
45.Гуморити (мовити смішне)
46.Гарчати (грубо говорити)
47.Ляпати (язиком, говорити)
48.Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
49.Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
50.Воркотати (тихо говорити)
51.Гурити (научати)
52.Талдичити (мовити як у Біблії, Талмуді)
53.Бурчати (корити, незадоволено говорити)
54.Журчати (про любу мову, текучу як джерело)
55.Квохтати (мама до своїх дітей)
56.Кликати (людей, кур, гостей)
57.Кпити (висміювати)
58.Журити (соромити за содіяне)
59.Напучувати (научати словом)
60.Голосити (голосно плакати, причитаючи)
61.Замовляти(словом хворобу)
62.Повідати (історію, бувальщину)
63.Оповіщувати (вість громаді)
64.Лебедіти (закохано говорити)
65.Розказувати (діткам казку)
66.Розпатякувати (секрети всім)
67.Розмовляти (душа в душу)
68.Торохтіти (бистро мовити)
69.Брякати (невдало вставляти слово)
70.Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
71.Патякати (говорити не те і не тим)
72.Бубоніти (глухо мовити)
73.Теревенити (мовити про незначне)
74.Оповідати (бачене, почуте)
75.Обговорювати (нові поезії)
76.Радити (раду; щось добре або зле)
77.Галдіти (розмовляти голосно)
78.Славити (словом)
79.Вуркотіти (говорити ніжно як голубки)
80.Мимрити (мовити з закритим ротом)
81.Розраджувати (втішати словом)
82.Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших)
83.Славословити (Бога, Богиню)
84.Скоромовити (говорити скоромовкою)
85.Примовляти (лихо)
86.Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання)
87.Домовляти (-ся обом сторонам про мир)
88.Переговорювати (-сь одне другого)
89.Нараяти (побажати щось хороше іншим)
90.Прославляти (Богів)
91.Перемовляти (-ся одне одного)
92.Словославити (Богів і лицарів-героїв)
93.Торочити (настійно повторювати те ж саме)
94.Триндичити (говорити пусте)
95.Радославити (радо славити Радунь Вічних Богів і Богинь)
96.Благословляти (словом)
97.Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
98.Шпетити (присоромлювати)
99.Розпатякувати (розказувати секрети всім)
100.Підмовляти («юнак дівку підмовляє»)
101.Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
102.Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
103.Проговорювати (важливі теми)
104.Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105.Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»)
106.Бубніти (читати вголос)
107.М'ямлити (нечітко мовити)
108.Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
Подробнее
ГЙРЧЙТИ СКРИПНИ БОВШТИ JOT вйиЧСРГОШИСИЧЙТИ ГУСТИ ВШИ Р1Ч ЯОПОТЙТИ Ц0С0Т1ТИПР0Р1КЙТИ ЦОСОТЙТк СУЮРИТИ ГУГН1ТИ ЦВСНЬКЙТи' .ШВЙРГОТЙТИПОВ1ЛЙТИ ПРОРОНИТИ РУБЙТИ ЛСПСТ1ТИ тВВЯВ£„Ш1ш~1 ДЖСРКОТ1ТИДЖСРГОТ1ТИ дсйсйти ГУГНЯВИТИ ГЛЙГОЛЙТИ ПЙСТЙЛЙКЙТИ ГЙЛЙИСОТЙТИ »ОЬОБСЙТИСЯ 0ИЛИкИ1И шл ^ Л0П0Т1ТИ проц|Джу вйти випйлити Г/JDQPMTM 1ЛЙИСОТЙТИ 1 w I/V ■ W11 VIПЙТЯСЙТИ розтовляти ВИДЙВЛЮВЙТИ протовляти шквйрютйти мщ|Джувйти ШЙЮЬЙТИ обсртйти язиют ВИДУШУВЙТИ иВйРЬОТПИ РОЗБЙ31КУВЙТИГОтОН1ТИВИСЛОВЛЮВЙТИ(Я ДЖСРГОТЙТИ ВИТИСИ»ТИШЙ(Ш)Т|ТИ ПРОКЙЗУВЙТИ ЮЗЙТИ ГйЛйЙШТИ ГОРЛЙТИ ОДНИ «ИОТЙТИ ПРОБЙСИТИ ПРОГРИПШИ БСС1ДУВЙТИ ЛЖ№ ЙТИ ХЛИПЙТИ ГРИСПОТЙТИ ЬОРБУВЙТИ Б(ЛЫЮТЙТИ вигоовляти сритии 0БР0^ЖйиТЙрЙиНИТИ в™ ЯЙТИ хрипни товити щдипг|ЩИ™ ШИП1ТИ БЙЯТИ
Моя Україна,фэндомы,мова,длинопост,історія України,разная политота
В польском языке есть слово "gaworzyć"(гавожичь, где "ж" и "ч" мягкий вариант "р" и "т"б соответственно)- значит, по сути, лепетание маленьких детей, которые не умеют говорить. В старопольском "gaworzyć"-треп
https://sjp.pwn.pl/sjp/gaworzyc;2460994.html
Ты смотришь на это сточки зрения современного состояния языка. А я тебе про этимологию. Есть слово "молвить", которое является вариантом "мовити". Есть слово молва.
Другой, прям сочный вариант - слово молиться, молитися.
По-польски-modlić się. Произошла простая перестановка "л" и "д". "д" стало глухим и превратилось в "т"
Я даже нашел как то правильно называеться- метатеза
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B0
В моєму розумінні слово сформувалося так:
Не молвить -> не мовить -> немов +зменшено-пестливий суфікс ля. Тобто "л" є частиною суфікса, а не кореня.
Щодо польського modlić, то переміщень не було. ć, то польський аналог т в закінченнях. Robić = робити, pracować = працювати.
А взагалі етимологія і спроби покопатися в формуванні слів, то цікава штука. Похвально, що тим займаєшся. Успіхів.
czeski-mluvit
polski-mówić
русский-молвить
українська-мовити
С втором примере ты тоже не прав.
modlić- превратилось в "молдити", а тут сработало правило гаплологии. Один из слогов пободніх по звучанию просто слился с другими. И получилось- молити.(почему і превратилось в ы я опускаю, так как скорее всего это связано с твердостью л и т в украинском языке, которое осталось еще со старословянского)
Выпадение одинаковых или сходных слогов называется гаплологией (от древнегреческих слов ἁπλόος ‘простой’ и λόγος ‘слово, речь’). Выпадать может не только полностью совпадающий слог, но и слог близкий по звучанию.
Хоча я тут щойно згадав, що є в українській мові слово "мовляв". І тут мені складно розкласти його на компоненти. Здається мені, це слово говорить на користь твоєї ідеї.
А от щодо modlić się, то там точно немає перестановки. Я вже написав про співвідношення польських та українських закінчень. Є у поляків d у слові чи немає, результат буде абсолютно ідентичний. Тобто навіть якби було "molić się" , то воно трансформується у те ж саме "молитися". Інакшим воно тупо не може бути ніяк.
(Происходит от гл. молиться (молить), далее из праслав. *molditi, от кот. в числе прочего произошли: - вставка) ст.-слав. молити (deisthai, parakalein — Мар., Зогр., Супр.) молитися (prosefchesthai - Супр.), русск. молиться, молюсь, укр. молити, белор. молiць, болг. моля «прошу», -се «молюсь», сербохорв. молити, молим, словенск. moliti, molim, др. словенск. modliti sе ..., чешск. modlit sе, словацк. mоdlit sа, польск. modlic sie, в.-луж. modlic sо, н.-луж. modlis. Родственно лит. malda «просьба», maldyti, maldau «умолять», mel;sti, meldziu «просить, молить(ся)», хетт. mald-, maltai- «просить, говорить», арм. mаlt;еm «умоляю», др.-в.-нем. meldon, нов.-в.-нем. melden «заявлять, докладывать». Слав. метатеза *modliti
*molditi -modlic sie
в украинском просто произошло выпадение подобного по звучанию слога di
*molditi- molti
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5
воробей- но wróbel
корова-но krowa
сон- но сна- тоже связанно с падением редуцированных
Тот же пример длани и долони
редуцированній звук о- который у нас удлиннился, а у поляков исчез
Тоже самое и с modliti, которое вполне могло быть modjliti. Взрывное "д"-могло перейти в "ди". Перестановки, палатализации, редукции шли параллельно в каждом регионе.
Вообще словянские языки шли по пути преобретения гласных. В праславянском язык имел их меньше, как например, армянский, где возможна комбинация Мкртычан
в украинском языке molditi путем гаплологии и попросту слиянию-выпадению "ди" c "ти"
molditi->molditi->molti->moliti
Но посмотри выше-Родственно лит. malda «просьба», maldyti, maldau «умолять»
Если ты помнишь, украинские земли были в составе Литовского княжества и поэтому архаизм у них остался. Хотя они и не говорят на словянском языке, но очень много позаимствали ввиду долгих длительных контактов
maldyti- какой-то гласный там был, и есть много форм где сохранилось ди, но не сохранилось ти. То есть доказательства гаплологии на лицо.
Кстати, в копилку синонимов:
чесати
терти
2 - это рассказывать
13 - пророчить
15 - петь
и ещё другие, это вообще не от том слова и не синонимы ни разу. А если и те считать то на русском тоже есть говорить, разговаривать, трындеть, болтать, базарить и т.д.