Ох, простите, но картинка вызвала у меня шквал смешных эмоций =))
Правда ведь.
Правда ведь.
Результаты поиска по запросу «
<a href=
»
Новый Год Моя Україна разная политота
готовимся к новому году. комментим новогодними игрушками
#Моя Россия Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Почему Киев — мать городов русских?
У меня часто спрашивают: «Почему Киев – мать городов русских»? Я понимаю этот вопрос ;-), ведь акцент ставится именно на слово «мать». И дальше некоторые спешат уточнить, мол, почему не отец ;-), ведь так логичнее. Киев-то, дескать, мужского рода. Если порыться в исторических материалах и википедиях, то официальную поясняющую версию найти нетрудно: мать городов русских — это перефразированный фрагмент «Повести временных лет» Нестора Летописца: «Лето 6390… И сел Олег, княжа, в Киеве, и сказал Олег: «Да будет это мать городам русским». И были у него варяги, и славяне, и прочие, прозвавшиеся русью».
Есть также версия Дмитрия Лихачева о том, что «мать» в древнерусских письменных источниках используется в значении «метрополия», «столица» и также восходит к временам написания «Повести».
Нисколько не споря с официальными источниками, хочу поделиться собственными версиями, рациональной и иррациональной, почему Киев именно мать городов русских. Воспринимайте их с долей иронии. Вместе с тем, возможно, они несколько дополнят пояснения, приводимые в различных справочниках.
Итак, пояснение первое. Рациональное.
Учитывая, что «Повесть временных лет» писалась Нестором в Киево-Печерской Лавре в самом начале XII веке, то более ранние события летописец описывал как «Иные гляголя, ежи…» («говорят, что…», «утверждают, что ранее…»). Таким образом, во-первых, события и факты до XII века Нестор подает в собственной интерпретации на основе передаваемых из поколения в поколение устных сведений (сказаний, преданий, легенд и т.п.). А интерпретация, даже из уст историка, — это все равно интерпретация.
Но суть даже не в этом.
Во времена Нестора христианство на Руси было относительно молодым, и старые языческие верования и традиции оставались еще очень сильными. У язычников же был культ женщины-матери (так, в частности, Мокошь — единственная богиня дохристианского пантеона, чей идол стоял в Киеве на Старокиевской горе рядом со статуями Перуна, Даждьбога, Ярила и прочих. Считалось, что это была богиня-Рожаница, богиня-подательница жизни. По мнению некоторых историков, в частности, Б. Рыбакова, Мокошь была едва ли не центральной фигурой «народного» культа дохристианской Руси (в отличие от «дружинного», то есть воинского культа бога Перуна)).
Что уж тут говорить о более ранних периодах жизни и традиций Руси – X веке, когда Русь только-только была крещена, и даже IX веке, когда по приданию Олег (тот самый, который якобы провозгласил Киев «матерью») захватил Киев, убив князей Киевичей Аскольда и Дира). В IX-XI веках и в последующие столетия формально крещенная, а фактически еще веками жившая в традициях и верованиях язычества Русь больше тяготела к образу женщины-матери, дающей жизнь, заступнице и покровительнице, чем к непонятной насаждаемой христианской религии.
(К слову о язычестве: и в веке двадцать первом оно все еще сильно в нас, кто бы мне что ни говорил! Вспомните, как мы любим потрясти монеткой на растущую Луну, чтобы деньги водились, зайти в чужой дом и помимо приветствия хозяев также сказать «Здрасьте вашей хате», запустить кота, взять хлеб-соль при новоселье и т.п. Скажете, это ж – народные традиции. Верно. Только основаны они на глубоко впечатавшихся в нас в течение десятков, или даже сотен, поколений языческих верованиях – это не что иное как попытки привлечь на свою сторону силы природы, задобрить дух места или его хозяина. Современное язычество чистой воды, дошедшее до нас спустя тысячелетия! Поэтому нетрудно представить, что через всего сто лет после крещения Руси русичи в быту оставались в большинстве своем язычниками)
А раз сильны еще верования в Мокошь, в богиню-мать, которая дает жизнь, значит и Киев, главный стольный град, дающий жизнь, объединяющий, созидающий, и развивающий, в восприятии наших предков нисколько не мог ассоциироваться с воинственным Перуном или все еще чужим Исусом, как раз наоборот – с плодородной Мокошью, с матерью, с чем-то, что дало жизнь. И связка «Киев-мать» оставалась и для Нестора естественной, и для его интерпретаций возможных слов Олега о «Киеве-матери». Так и закрепилось и повелось в веках. И заметьте вопрос о Киеве-матери встал только в XX-XXI веках (не с развитием ли эмансипации и уравниванием в правах мужского и женског начал? 8-), ведь еще сто-сто пятьдесят лет назад фраза «Киев – мать городов русских» также была естественной и не вызывала вопросов…
Версия вторая. Иррациональная.
А вот здесь читайте с долей иронии. Хотя, кто знает… ;-) )))
Мне неоднократно попадаются на глаза различные материалы, в которых авторы утверждают (и даже прикладывают снимки), что с высоты Киев имеет женский лик.
Посмотрите, во-первых, на правый берег Киева (а именно здесь город и зародился). Правый берег так интересно прочерчивает Днепр, что и формирует как раз очертания женского лика. И это особенно хорошо заметно, если смотреть на береговую линию сверху, идеально – с высота полета самолета либо даже из космоса. На высоте четко видны лоб, прикрытый глаз, нос и подбородок.
Линию лба, то есть того места, чем обычно человек думает, образует склон Днепра в районе Печерска. Кстати говоря, именно в этом районе традиционно заседала «думающая» верхушка города. Там расположен царский Мариинский дворец, здание Верховной Рады и Кабмин. Интересно, что в центре «лба», где традиционно рисуют «третий глаз», расположена Киево-Печерская Лавра. Еще две святыни Киева — Софийский собор и Михайловский Златоверхий собор — находятся прямо в «глазнице» города. Разрез глаза образован Крещатым яром, то есть Крещатиком.
Первым о женском лике Киева заговорил архитектор Георгий Куровский, бывший главный художник, заместитель главного архитектора Киева.
Вторая не менее интересная деталь: если задержать свой взгляд на Днепре, протекающем в городе, и всмотреться в острова (это видно не только из космоса, но и даже на обычных географических картах), вся цепочка островов в черте города формирует ни что иное, как женскую фигуру(!), причем особенно хорошо развито женское лоно, формируемое плавной береговой линией Труханова острова и в особенности Матвеевским заливом.
Ну а если говорить серьезно, то можно по разному относиться к версиям о происхождении фразы «Киев — мать городов русских». Можно долго спорить и исследовать этот вопрос, однако в реальности, я думаю, ответ него уже давно погребен под толщей истории…
мова много букв фэндомы Моя Україна разная политота
Чому варто спілкуватися українською мовою та як почати?
Колись я писав допис про володіння англійською мовою, а цього разу позичив статтю про нашу рідну. Написано "живо", цікаво й подекуди кумедно, як на моє почуття гумору. Допису вже третій рік, тому, можливо, хтось із вас бачив. Автор: киянин Зен Антипоп. А для шапки й наочності знайшлось зображення з інструкцією.Щодо маленької анотації: Автор намагається донести соціальне, політичне значення питання та навіть перспективи на цьому заробляти. І, звичайно, оцінюють людину за її вчинками й нема різниці, якою мовою говорить свиня. За епіграф наступної статті якнайкраще підійдуть слова Магатма Ґанді: "Хочеш змінити світ - почни з себе".
Й увага - багато тексту! Приємного перегляду чита́ння!
Звісно ж слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу. Отже.
ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?
1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.
2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...
3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.
4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. [На ваших очах готується хитрюща змова жидобандерівців - прим. мої]. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість нашим людям та компаніям заробити, зокрема надаючи послуги з тієї адаптації.
5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої попаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.
6. Це забезпечує зв'язок поколінь та безперервність культурного та історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і усі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. [Овва! Ось і поплічників згадали]. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни і усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Власне, чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!
7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома, не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушиватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.
8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!
А зараз кілька порад щодо того,
ЯК ПОЛЕГШИТИ СОБІ ПЕРЕХІД НА УКРАЇНСЬКУ:
1. Не соромтесь того, що ви наразі не надто досконало вмієте говорити українською. Якщо ви не робитимете це регулярно, то ваше вміння НІКОЛИ не вдосконалиться. Єдиний спосіб ідеально оволодіти мовою - це регулярно її застосовувати. Що більше ви говоритимете українською, то легше й краще вам це вдаватиметься.
2. Більше читайте українською. Купуйте українські книжки, газети та журнали, дивіться українські передачі, слухайте україномовне радіо. Дивіться фільми українською. Або такі, що дубльовані українською (тим паче, що професійний український дубляж часто є кращим за російський). В кінотеатрі йдіть на україномовний сеанс, коли завантажуєте кіно з інтернета, шукайте копію з українським дубляжем. До речі, її дуже легко знайти. Майже всі фільми, наприклад, на ex.ua мають копію де є кілька звукових доріжок, серед яких дуже часто є українська. Під час перегляду обирайте саме її. [Також є портал з торент-толокою Гуртом і невеличка команда дубляжу аніме та серіалів Ukrdub].
3. Якщо вам психологічно (або з інших причин) важко одразу перейти на тотальне спілкування українською, робіть це частково та/або поступово.
Наприклад, почніть спілкуватися українською у себе в родині, або серед найближчих друзів. Або, коли потрапляєте у нове коло спілкування - спілкуйтесь одразу українською. Якщо вас не знали раніше, ні в кого не виникне здивування та зайвих запитань на кшталт, "чего это ты вдруг по-украински заговорил?"
Або спілкуйтеся виключно українською з незнайомими людьми - в транспорті, на вулиці, у магазині чи в ресторані, під час спілкування з операторами гарячих ліній, з міліцією та іншими держслужбовцями, тощо. Це не лише полегшить вам психологічний перехід на мову, але й сприятиме відтворенню україномовного наволишнього середовища. Бо досі, зокрема в Києві, панує феномен, навіть коли людина вдома та з друзями природньо спілкується українською, а у громадських місцях та/або на роботі переходить на російську (бо "так заведено"). Маємо змогу створити протилежний тренд.
4. Якщо не можете українізуватися самі, українізуйте своїх (майбутніх) дітей. Купуйте їм українські дитячі книжки, показуйте україномовні мультики, тощо. Віддайте їх до українського садочку, школи, класу, тощо. Усіляко плекайте їхню любов та повагу до української мови, історії, традицій, культури.
5. Коли знаходитесь за кордоном, розмовляйте лише українською. Тоді вас не переплутають з росіянами, яких в світі зараз люблять ще менше, ніж раніше. Не будьте схожим на "русо-турісто"! [їх упізнають трохи за іншими критеріями]
6. Почніть писати виключно українською. Наприклад ділові листи, або у твітері [на головній Реактору. Годі приховувати нашу "окупацію" - всі й так з України :D].
7. Крім того, українізуйте речі навколо себе:
- змініть інтерфейс телефона, інших гаджетів, комп'ютера, веб-сайтів та соцмереж на українську. Зокрема, всі девайси від Apple завжди підтримували українську мову "з коробки" й не потребують додаткового її встановлення - просто поміняйте мову інтерфейсу у налаштуваннях і все. Facebook, twitter і навіть ВК та Одноклассники мають українську локалізацію (хоча останніми двома не рекомендує користуватися навіть СБУ);
- в банкоматі зажди обирайте українську, взагалі скрізь де є можливість обрати українську - робіть це. А де нема - запитуйте у власників "чому" й вимагайте, щоб було;
- коли шукаєте щось у Гуглі, чи деінде, шукайте спочатку українською. Не хвилюйтеся, Гугл розумний і навіть російськомовні результати ви не пропустите, якщо вони будуть релевантні вашому запиту. Коли юзаєте Вікіпедію, заходьте спочатку на українську версію, а на іншомовну лише якщо такої статті в українській нема, або інформації в ній недостатньо (як альтернативу раджу не російську, а англійську версію - вона зазвичай повніша та об'єктивніша особливо зі спірних питань) [поганим знавцям в нагоді стане Вікіпедія спрощеною англійською]. Оці запити та фактичні переходи на україномовні сайти або їхні версії є вкрай важливими для підвищення статусу української у кіберпросторі, бо статистика усе це враховує;
- коли пишете оголошення чи табличку, пишіть українською. Навіть якщо це напис на вашому гаражі або об'ява у вашому під'їзді.
Гадаю, ви зрозуміли ідею. Можна ще багато чого тут вигадати. І все це легко перетворити на веселу гру й навіть змагання. Хоча б і на змагання із самим собою.
А головне, якщо ми самі почнемо усе це робити, жодних зусиль держави у цьому потрібному напрямку не знадобиться. Ми ж з вами вже переконалися, що наше суспільство діє значно швидше й ефективніше за державу. До того ж у держави зараз є завдання важливіші. Люстрація, наприклад. [йшов шістнадцятий рік... люстрацією якщо й пахне, то тільки сміттєвою]
І ще. Якщо ви бажаєте любити Україну виключно або здебільшого російською (чи будь-якою іншою мовою) - це ваше право, я на нього не посягаю. Робіть як вважаєте за потрібне. Але перед тим все ж перечитайте ще раз перші 8 пунктів цього допису й пообіцяйте мені подумати про викладені там думки, гаразд?
P.S. І дуже прошу, МАКСИМАЛЬНО РОЗПОВСЮДЖУЙТЕ цей текст та ці ідеї! Можна навіть без посилання на мене. Головне - результат! А він неодмінно буде!
Слава Україні!
фэндомы мова длинопост історія України Моя Україна разная политота
О богатстве украинского языка знают все, а вот о море синонимов слов «Мовити», «Казати», «Говорити» скорей всего знает никто :) Как правило в романо германских языках имеется 5-10 глаголов для обозначения понятия «Говорити». И это вполне достаточно. Но не нам ^^ Мы имеем 108 синонимов к этому понятию. Кстати, достичь такого числа синонимов одному слову дано не в каждом языке. Среди всех индоевропейских языков украинский один имеет діє-слово (глагол) «мовити», которое пошло от іменника (существительное) «мова», с таким космичиским разнообразием.
1.Мовити (промовляти Слово)
2.Казати (казку)
3.Говорити (правду)
4.Балакати (синонім: лялякати)
5.Відати (повідати словом)
6.Розмовляти (з кимось)
7.Ректи (урочисто проголошувати)
8.Гутарити (ладно домовлятися)
9.Цвірінькати (ніжнозвучно говорити)
10.Тьохкати (розмовляти як пара соловейок)
11.Лепетати (дитяча мова)
12.Шкабарчати (не дуже приязно говорити)
13.Прорікати (майбутнє)
14.Цвікати (докоряти)
15.Співати (тихо мовити колисанку діткам)
16.Промовляти (Слово, Орацію)
17.Пащекувати (грубо говорити)
18.Бормотати (мовити не розкриваючи рота)
19.Гомоніти (лагідно, приглушено говорити)
20.Сокотати (ніжно, солодко говорити)
21.Триндити (казати неправду)
22.Наговорювати (текст у мікрофон; на когось)
23.Лаяти (за аморальні вчинки)
24.Висловлювати (думку)
25.Гиркати (перекидатися словами, сваритися)
26.Туркотіти (мило перемовлятися)
27.Цвенькати (мовити іноземною мовою)
28.Нарікати (на дощ або пекуче сонце; долю)
29.Провіщати (ладну погоду, майбутнє)
30.Ґерґотати (незрозуміло балакати)
31.Звіщати (Добру Новину)
32.Балабонити (пустомовити)
33.Верзти (незрозуміло говорити)
34.В'якати (мовити)
35.Кликотіти (мовити швидко, як лелеки)
36.Жебоніти (мовити ласкаво, тихо, як потічок)
37.Базікати (про пусте)
38.Бельмекати (не розуміючи щось казати)
39.Варнякати (мовити у сні)
40.Галдичити (одне і те ж)
41.Проказувати (напам'ять поезію)
42.Шепотіти (тихенько мовити)
43.Гаркавити (нечітко вимовляти літеру «Р»)
44.Агакати (мовити часто слово «ага»)
45.Гуморити (мовити смішне)
46.Гарчати (грубо говорити)
47.Ляпати (язиком, говорити)
48.Мурмотіти (мовити з напіввідкритим ротом)
49.Буркати (зрідка відгукуватись під час розмови)
50.Воркотати (тихо говорити)
51.Гурити (научати)
52.Талдичити (мовити як у Біблії, Талмуді)
53.Бурчати (корити, незадоволено говорити)
54.Журчати (про любу мову, текучу як джерело)
55.Квохтати (мама до своїх дітей)
56.Кликати (людей, кур, гостей)
57.Кпити (висміювати)
58.Журити (соромити за содіяне)
59.Напучувати (научати словом)
60.Голосити (голосно плакати, причитаючи)
61.Замовляти(словом хворобу)
62.Повідати (історію, бувальщину)
63.Оповіщувати (вість громаді)
64.Лебедіти (закохано говорити)
65.Розказувати (діткам казку)
66.Розпатякувати (секрети всім)
67.Розмовляти (душа в душу)
68.Торохтіти (бистро мовити)
69.Брякати (невдало вставляти слово)
70.Тараторити (скоромовкою повторювати одне і те ж)
71.Патякати (говорити не те і не тим)
72.Бубоніти (глухо мовити)
73.Теревенити (мовити про незначне)
74.Оповідати (бачене, почуте)
75.Обговорювати (нові поезії)
76.Радити (раду; щось добре або зле)
77.Галдіти (розмовляти голосно)
78.Славити (словом)
79.Вуркотіти (говорити ніжно як голубки)
80.Мимрити (мовити з закритим ротом)
81.Розраджувати (втішати словом)
82.Словоблудити (софістика, хуцпа; обман інших)
83.Славословити (Бога, Богиню)
84.Скоромовити (говорити скоромовкою)
85.Примовляти (лихо)
86.Переказувати (усно твір у школі, вузі; вітання)
87.Домовляти (-ся обом сторонам про мир)
88.Переговорювати (-сь одне другого)
89.Нараяти (побажати щось хороше іншим)
90.Прославляти (Богів)
91.Перемовляти (-ся одне одного)
92.Словославити (Богів і лицарів-героїв)
93.Торочити (настійно повторювати те ж саме)
94.Триндичити (говорити пусте)
95.Радославити (радо славити Радунь Вічних Богів і Богинь)
96.Благословляти (словом)
97.Шкандалити (скандалити словесно, обмовляти)
98.Шпетити (присоромлювати)
99.Розпатякувати (розказувати секрети всім)
100.Підмовляти («юнак дівку підмовляє»)
101.Іронізувати (мовити з іронією, але без сарказму)
102.Базарити (сленґ: говорити, домовлятись)
103.Проговорювати (важливі теми)
104.Закликати (до тиші; ангелів, Божества)
105.Гейкати (часто мовити слово «ге», «гей»)
106.Бубніти (читати вголос)
107.М'ямлити (нечітко мовити)
108.Галасувати (гуртом промовляти різні слова).
фэндомы урбанистика Львів Украина Реконструкция архитектура український YouTube Alex Shutyuk было-стало Моя Україна разная политота
Реконструкція вулиці Пішої у Львові
Часто ми навіть не задумуємося, наскільки правильний благоустрій може змінити атмосферу місця, при тому, що будинки лишаються тими самими.Класний приклад такого перевтілення - вулиця Піша. Ніби ніякої фантастики, але занедбаний закапелок перетворився на затишну та живописну вуличку з купою цікавих деталей.
Було-стало
фэндомы Китай Моя Україна разная политота
Нечего не обычного. Просто Китай. Просто мальчик. Просто надпись.
Fill Feaouill gif Моя Україна разная политота
"ця гіфка мені не дуже подобається, тож нехай тут полежить."© Fill Feaouill
Отличный комментарий!