Вона в Україні

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.2

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка).

Кримський півострів. Курманський район

Модель: Міла Боріскіна - блогер та велнес консультант. Хоббі: акторська майстерність, етнічний дизайн та вивчення українських обрядів. Після проекту народила сина Даміра. 

Брокарівська вишивка. Вишивка хрестиком не є архаїчною на території України. Вона набула поширення у кінці XIX ст., завдяки продукції фірми Brokard – стилізовані зображення троянд та розеток з квітів прикрашали обгортки туалетного мила «Крестьянское». Тому вишиті хрестиком сорочки та фартухи ще називають брокарівськими.

Кіровоградська обл. Олександрійський район

Модель: Домініка Данилейко – школярка, донька українських фольклористів та музикантів. Займається народними мистецтвами: піснями, танцями та писанкарством. 

Каламаковий пояс – пояс фабричного виробництва з тонкої кольорової вовни червоного, зеленого, синього кольорів. Він міг бути як однотонним так і різнобарвним у тонкі повздовжні смуги. Оперезуючись поясом дівчата випускали його кінці спереду, жінки з лівого боку або позаду. Старі бабусі каламайкових поясів не носили. 

Черевички - жіноче шкіряне взуття на невисокому підборі (“черевики на корках”). Могли бути відкритими або з халявою, що стягувався по нозі шнурівкою або застібалася на ґудзики. Підошви черевиків підбивали дерев’яними кілочками, а підбори – металевими підківками.

Вінницька обл. Крижопільський район

Модель: Олександра Бойко. Радіоведуча. За освітою театральний критик і журналіст. Вважає себе справжньою українкою, хоча народилася в іншій країні. Любить подорожувати, фотографувати, знайомитись з новими людьми і відкривати для себе світ. Веде власний блог про різноманітне рукоділля та донечку Варвару.

Баламути - намисто зі скам’янілого перламутру. Достеменно невідомо, коли і як в Україні з’явилися ці дивовижні, вершково-жовтуваті намистини. Одна з версій – вони були завезені в Україну паломниками з Єрусалиму. Намиста з перламутру з’явилися в результаті перенизувань чоток. Тому низки баламутів були короткі і часто – з намистин різної (круглої і овальної) форми. Сьогодні намисто з баламуту вважається традиційною українською прикрасою, реліквією окремого роду, окремої сім’ї і є об’єктом зрозумілого інтересу антикварів. Наместини баламуту цінуються, як і старий корал, та йдуть у валюті за грами. Чим крупніший баламут, чистіший, тим він дорожчий.

Житомирська обл. Баранівський район

Модель: Олена Янчук (Росава). Співачка, має у творчому доробку 5 різножанрових альбомів, серед яких два дитячі. Вдало поєднує українську автентику з сучасними музичними тенденціями. Автор курсу гармонійного розвитку та музичного виховання для малюків "Забавлянки та співанки з Росавою".

Літник – спідниця з домотканого матеріалу. Найчастіше його шили з вовняної тканини в дрібні кольорові смужки на червоному тлі (в паски), або у клітинку (гратки). У деяких селах для їх виготовлення використовували покупні білі нитки - більку, яку фарбували в домашніх умовах у різні кольори. До літника часто пришивали тонкий тканий пояс – крайку, що закінчувався зав’язками – шнурками: торочками, поворозками, учіпками, бечками.

Одеська обл. Кодимський район

Модель: Світлана Папенко. Студентка кафедри фольклористики КНУ ім. Тараса Шевченка. Учасниця Народного ансамблю української музики «Роксоланія», а також фольк-рок гурту «Yasnytsia». 

Шарафан – тип жіночого вбрання, характерний для півночі Одеської області (Східне Поділля). Назва походить від слова «шарий» – сірий. Буденні шарафани були саме сірими або чорними, а святкові – яскравих насичених кольорів. Шили їх переважно з покупних бавовняних тканин, низ спідниці рясно прикрашали стрічками, мереживом, плисом тощо. На пошиття такого шарафану йшло близько 6-8 метрів тканини. 

Бесаги – подвійна ткана торба, що перекидалася через плече. Використовували їх як дорожню торбу, а також носили в них паски до церкви на Великдень. Цікаво, що окрім дрібних предметів та їжі, у них могли переносити дітлахів.

Дворазовий володар премії «Оскар» й актор, який багатьом запам’ятався головними ролями у таких стрічках, як: «Випускник», «Людина дощу» та «Вся президентська рать» – Дастін Гоффман – несподівано довідався про трагічне минуле власної родини. А саме, що його дід і прадід – обидва народжені в Україні євреї – були розстріляні чекістами у 1921 році.

Про це розповідається в останньому, надзвичайно емоційному епізоді програми телеканалу PBS «В пошуках вашого коріння з Генрі Ґейтсом» («Finding Your Roots With Henry Louis Gates»). Програма була присвячена історії родин двох акторів – Дастіна Гоффмана та Мії Ферроу.

Однак, саме Гоффман став її головним героєм. Автори програми з’ясували, що родичі Гоффмана за батьківською лінією походять із українського міста Біла Церква, що на Київщині. Його дід Френк і бабуся Естер емігрували до США ще до революції.

Дастін Гоффман зізнався телеведучому Генрі Ґейтсу, що зі своїм батьком мав доволі напружені стосунки. Питання ж родинної історії були не лише оповиті таємницею, а й впродовж усього життя актора лишалися своєрідним табу в розмовах із батьком.

Як з’ясували автори телепроекту, дід Дастіна Гоффмана Френк не просто залишив сина. На початку 20-го століття він відправився з США до охопленої громадянською війною України, аби врятувати своїх батька й маму від єврейських погромів. Згодом чоловік зник.

Про те, що з ним сталося, автори програми довідалися, лише відшукавши статтю, в якій згадувалася бабуся Дастіна Гоффмана – Естер. Жінка судилася з Радянським Союзом за вбивство її чоловіка. Так стало відомо, що дідусь Дастіна Гоффмана – Френк був заарештований в Кам’янці-Подільському і згодом страчений чекістами.

Автори програми припускають, що прадід Дастіна Гоффмана – Сем, який був розстріляний через місць, поплатився життям, коли спробував довідатися – що сталося з його сином. Не оминула гірка доля й прабабцю Гоффмана – Лібу, вже після того, як вона втратила сина й чоловіка, жінка була заслана більшовиками до концетраційного табору. Але не лише вижила в ньому, але й зуміла виїхати до Аргенити, але й згодом, будучи вже 62-річною, перебратися до США.

В копії медичного огляду, який Дастіну Гоффману віддав ведучий, актор прочитав, що до США його прабабця приїхала дуже слабкою. Вона погано бачила й мала ампутовану ліву руку:

Весь эпизод тут http://www.pbs.org/video/2365684842/ (нужно смотреть через проксик)

источник: http://m.ukrainian.voanews.com/a/hoffman-ukrainian/3233101.html

Андрей Шкуро достаточно противоречивая личность, но, есть то что мы не знали.

Например то, что он был настоящим украинцем.

Вот что удалось найти в архиве ОУН при библиотеке им. О.Ольжича 

Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність станути під прапор Організованого Українського Націоналізму згідно з вашим покликом з дня 6 липня 1941 року. 

На це моє рішення вплинули оці обставини: 
1. Часи, що тепер переживаємо, покладають на всіх Українців обовязок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях. В цій боротьбі не може остати осторонь українське козацтво, як теж воно не може вести осібної якої - небудь акції. 
2. Рішення козацької старшини на терені Сербії, що однозгідно заявило готовність повести козацтво визволяти Батьківщину з-під московсько-жидокомуністичного режіму. 
3. Жахливе положення козацтва в Сербії, виставленого на страшні переслідування з боку сербів, - мовляв, ми винуваті, Москва (біла й червона) не є в силах дати їм поміч. 
В виду цього козача старшина й козацтво доручили мені повести на терені Незалежної Хорватії переговори в справі включення козацтва до активної боротьби з московським большевизмом в складі української самостійно формації, а коли це неможливе, то у складі козачих частин в складі німецько або хорватського війська. 
В усіх трьох випадках прохаємо, щоб під козацтвом з території бувшої Югославії розумілося усіх козаків: кубанських, чорноморських, донських терських, астраханських, і других без огляду на їх народність, виходячи з заложення, що всі вичислені козаки представляють у всіх своїх станицях на Рідних Землях один національний в державному розумінні склад і тому непобажаним було б виріжнювати й розділювати їх на українців, москалів та інших інородців. Це побажання виправдовує обставиною, що за ввесь час свого перебування в Югославії не визнало себе козацтвом членами рускої нації, не визнало компетенцій руских правленій,а все й усюди признавало себе просто козаками. 
В другому й третьому випадкові (участь у складі німецького чи хорватського війська) є нашим безумовним бажанням вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях. 
Про це все договорився я з Вашим уповноваженим представником у Незалежній Державі Хорваті і, складаючи Вам оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом. 

Слава Україні!

Загреб, дня 19. VIII. 1941. 
Генерал-поручник Кубанського Козачого Війська. 
Представник ОУН у Незалежній Державі Хорватії Василь Войтанівський.

Заґреб, дня 19.VIІІ.1941. 

Вoлoдимир Вoйтанівський, 
Представник OУН у Xoрватії 

Генерал пoручник Андрій Шкурo, 
генерал-пoручник Kуб[анськoгo] кoз[ачoгo] війська. 

Купюра номіналом 1000 гривень миф чи реальність? 

Незабаром в Україні буде представлена нова купюра номіналом 1000 гривень. Висловлювалися припущення, що на новій купюрі буде зображений лідер ОУН Степан Бандера. Але на ескізі купюри імовірно буде зображений письменник Пантелеймон Куліш. Джерело в НБУ також повідомило, що було кілька варіантів оформлення банкноти, “однак, імовірно, на купюрі зображений академік О_О Володимир Вернадський”.

Так виглядає купюра згідно версіі Гаврилюка.

В Запоріжжі з’явилася “Алея парасольок”

Днями у Запоріжжі за аналогією з іншими містами України з’явилася алея летючих парасоль. Вона знаходиться на вулиці Сталеварів біля одного із закладів громадського харчування. Парасольки встановили власники кафе. Після появи інсталяції окремі користувачі соцмереж побачили в парасольках пропаганду нетрадиційної орієнтації, проте автори проекту запевнили, що він не має жодного стосунку до ЛГБТ-спільноти.

Компания Kinorob экранизирует историческую драму о княжне Анне Ярославне.

Работу над исторической драмой «Анна Киевская» компания Kinorob начала в 2016 году. На данный момент картина находится на финальной стадии написания сценария и утвержден основной состав съемочной группы. «Проект «Анна Киевская» будет реализован в рамках договора о совместном производстве между Украиной и Францией. При этом наша основная цель - создать качественный исторический фильм для широкой аудитории, понятный зрителю и в Украине, и во Франции, и в других странах" Сюжет фильма «Анна Киевская»/ Anna de Kiev основан на историческом романе французской писательницы Жаклин Доксуа «Анна Киевская, королева Франции». Это история о киевской княжне Анне - дочери Ярослава Мудрого, ставшей королевой Франции. После женитьбы короля Генриха на Анне для Франции наступает пора расцвета. Именно Анна вдохновляет короля на правильные и великие поступки. С помощью оружия и дипломатии Генрих и Анна побеждают врагов, расширяют свои земли и приносят на них мир и покой.

Пруф

«Гетьманщина»: як козаки Україну руйнували

Скільки триватиме карантин? Вчені змоделювали три сценарії протидії епідемії

Одною із найбільш важливих подій вчорашнього дня по темі коронавірусу стала публікація результатів моделювання ефективності різних стратегій протидії від авторитетного Британського Імперського Коледжу.

Застереження: до будь якої моделі, наскільки б просунутою вона не була, треба ставитися обережно. "Немає вірних моделей, просто деякі з них корисні". Не варто сприймати числа внизу як невідворотність або вирок.

Отже, науковці використали початкові реальні дані по смертності та заразності з  Китаю/Кореї/Італії та спробували передбачити результат трьох стратегій за допомогою просунутої версії SIR-моделі: