Это не просто дерево, это своеобразный куст, включающей в себя 15 связанных родственных деревьев, и занимающей площадь более одного гектара.
Эта выдающаяся яблоня-сад растет в усадьбе, принадлежащей раньше князьям Мещерским в городе Кролевце по улице Андреевской, 51, ну это если вы живете в Сумской области и делать в воскресенье вам нечего )). По мнению экспертов этому "кустику" 200-250 лет. Тем самым это самая старая яблоня в Украине. У него даже легенда собственная имеется. Что то типа "дерево тоскует по любимому умершему хозяину, и оплетает своими ветвями его могильную плиту , на которой написано: «Князь Петр Сергеев, сын Мещерский. Родился 1780 августа 24, умер 1848 февраля 18 от роду 68 лет".
ну смешное ж название ^^ Название города происходит от места проживания первых поселенцев — «за лещиной» ... больше читайте тут . Местность в которой находится город - сказочная.
да да это Украина .
И напоследок. В Харькове есть кафе "KittyСafe". Это заведение где вы можете пообщаться с живыми ... да, да с настоящими и пушистыми (надеюсь не вонючими) котиками. В кафе подают чай, кофе, суши, роллы, и сладости. У котиков есть своё отдельное меню. Так что если вам запрещает дома зависти котика злюка мама\девушка теперь вы знаете куда нужно ехать.
Спасибо за внимание.
Помогите Даше найти интересные места в Украине.
Делитесь информацией о своих городах в комментариях.
Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.1
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Запорізька обл. Вільнянський район
Модель: Анастасія Вергелес – актриса, телеведуча, менеджер творчої програми фестивалю «З країни в Україну».
Керсетка – жіночий плечовий одяг без рукавів та коміра, оздоблений спеціальними складками по спинці – вусами. Особливо багато вусів (до 17-ти) мали керсетки з дорогих тканин – оксамиту, щільного шовку, кубового ситцю. Щоб отримати складки в умовах селянського побуту, кравець складав тканину потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі. Зверху накладалася друга дошка і близько трьох мішків збіжжя. Під таким пресом матеріал висихав і форма фіксувалася так міцно, що склади не розходилися.
Харківська обл. Балаклійський район
Модель: Ірина Данилейко. Етномузиколог. Учасниця фольклорного гурту «Михайлове Чудо». Ініціатор створення музично-етнографічного проекту «ЕГЕ-films».
Дукач – традиційна прикраса українських селянок, що мала вигляд великої монети з металевим бантом, оздобленим кольоровими скельцями. На його виготовлення потрібно було дві монети: одну вставляли в оправу, а з іншої робили бант. Золотий дукач своїй похресниці дарував хрещений батько на першу річницю хрестин. Бажано було, щоб на монеті був викарбуваний образ тієї великомучениці, ім’я якої носила похресниця: Катерина, Варвара, Марія тощо.
Черкаська обл. Черкаський район
Модель: Катерина Афанасьєва. Захоплюється українськими народними мистецтвами – писанкарством та малярством.
Ґерсет – тип керсетки, характерний для Півночі Черкащини. Шили його з тонкої крамної вовняної тканини, а поли закладали у дуже дрібні складки. Технологія створення таких складок в умовах селянського побуту була наступною: кравець складав сукно потрібним чином, змочував водою і клав на дошку, що лежала на прогрітій печі, згори накривав другою дошкою і ставив три мішки збіжжя. Під таким пресом сукно висихало і форма фіксувалася настільки міцно, що складки більше ніколи не розходилися.
Хмельницька обл. Новоушицький район
Модель: Лідія Афанасьєва. Бабуся, що є хранителькою традицій роду. Виховала дітей, онуків і навіть правнуків.
Баюр – вовняний кольоровий тканий пояс, довжиною до 3 метрів. Існує багато різних способів його пов'язування . На більшій частині України пояси пов'язували поверх сорочки та стегнового одягу, підтикуючи спереду або позаду. Вийти без пояса за ворота у кінці XIX ст. вважалося настільки ж непристойним, як вийти оголеним.
Закарпатська обл. Виноградівський район
Модель: Анастасія Єрмакова. Фольклорист. Займається дослідженням та популяризацією бессарабської народної культури. Солістка Національної філармонії України.
Пацюрки – локальна назва намиста на Закарпатті, яке виготовляли з кольорового скла. Специфічна технологія виготовлення зумовлювала легкість та мерехтливість прикраси. Воно було досить дешевим, але, на жаль, нетривким.
Баршун – ткана шийна прикраса з бісеру. Такі прикраси дівчата та жінки виготовляли у домашніх умовах, використовуючи бісер чеського виробництва.У Карпатах виготовлення прикрас з бісеру для себе та подруг було улюбленим заняттям дівчат у вільний від господарської роботи час, коли вони могли кілька годин присвятити нанизуванню "пацьорок" на нитки.
Українська кіностудія Victoria Film Studios на Київщині
Удивительной красоты замок прячется около обычной дороги возле Киева. Это помещение самой известной и крупной киностудии города - Victoria Film Studios.
Victoria Film Studios – огромная производственная территория, которая занимается созданием кинокартин. Для этого студия оснащена всем необходимым оборудованием, а также различными локациями, которые видны, даже если не заходить на территорию. Это «Тюрьма», «Озеро», «Поле», «Деревня», «Старый город» и другие.
Сама студия выглядит как знаменитый Диснеевский замок – башни, овитые плющом, причудливые изгибы деревьев… Создается ощущение, что из окошка вот-вот выглянет принцесса, а к самому замку прилетит дракон! Встречают приезжих трехметровые скульптуры Чужого и Хищника из одноименных фильмов.
На территории киностудии работает небольшая гостиница, а также кафе и ресторан – но их могут посетить только сотрудники студии, актеры, режиссеры и так далее. Экскурсии по студии, к сожалению, не проводятся. Поэтому если вам посчастливилось оказаться возле замка – осмотрите его самостоятельно, а это дело интересное и увлекательное.
Добраться до Victoria Film Studios можно своим ходом или маршруткой, которая идет в сторону Житомирской области – например, до Коростышева. Замок находится возле села Гуровщина, в 20 км от Окружной дороги.
Переезд из Донецкой области в западную часть Украины
Так как текста оказалось много, то я решил разбить один огромнейший пост на несколько частей.
Часть первая: чего мне дома не сиделось?
Я не знаю с чего начать.
Наверное первое, что нужно сразу уточнить — я фрилансер, проживший бОльшую часть своей жизни в Донецкой области.
В моём городе не идёт боевых действий, он не захвачен представителями днр и в целом всё было бы хорошо, но у нас с середины ИЮНЯ в городе нет воды. Совсем никакой.
Мне просто смешно слышать на джое жалобы, что у кого-то летом горячую воду отключают.
У нас в кране всё это время не было даже холодной. Впрочем вчера в новостях увидел, что её до сих пор нет и даже не предвидится:
В данной ситуации фамилия "Мокрый" и подпись в виде фейспалма вообще выглядят как издевательство.
Если кому интересно, как город живёт в условиях отсутствия воды, то могу отдельно написать в комментариях, так как это довольно большая история.
Пока что стоит отметить лишь то, что дальновидным жителям проблемы с углём и газом теперь кажутся второстепенными, так как без воды отопительный сезон не может быть начат в принципе. А остальные продолжают каждый день стоять по 2-4 часа в очереди, чтобы набрать воды, и верят в.. да хуй его знает, что у них в головах творится.
Так вот
Однажды вечером по пути из магазина от одних соседей я услышал, что у нас в городе появились ГРАДы, а от других, что через соседний город прошла огромная колона отступающих украинских войск. Сплетни у нас тут каждый день новые и одна история ахуетительней другой, так что я давно ни во что не верю. Но люди утверждали, что видели всё своими глазами. Обзвонил друзей, которым телевизор не промыл мозги, чтобы выяснить что из слухов правда. Оказалось, что 1) грады, направленные в сторону Донецка, действительно окопались на въезде в город. Кроме того на некоторых терриконах (кто не в курсе - в гугл) разровняли площадки и установили артиллерию. Что именно - мне не сказали. Инфа про терриконы от начальника безопасности шахты, инфа про град на выезде из города от тех, кто живёт возле него. 2) Друзья из соседнего города подтвердили, что действительно через город прошла большая колона отступающих войск.
Прикинув, что эти два факта могут означать, я не стал дожидаться явления днр народу, а в тот же день собрал все вещи для переезда.
Компанія Google разом з Мінкультом створили віртуальний тур семи музеями України просто неба в різних областях.
3D-екскурсію можна почати на сайті проекту.
Крім віртуальної подорожі, на сайті можна дізнатися про історію життя в різних регіонах, а також ознайомитися з народною архітектурою та побутом. 3D-тури по музеях також доступні в режимі Street View на Картах Google.
За інформацією BBC Україна, проект є частиною кампанії "Автентична Україна", яка складається з музеїв народної архітектури та побуту в Києві (Пирогово), Львові ("Шевченківський гай"), Переяславі-Хмельницькому та Ужгороді, а також з Центру народознавства "Мамаєва Слобода" (Київ), Запорізької Січі — заповідника "Хортиця" (Запоріжжя) і резиденції Богдана Хмельницького в Чигирині.
Віртуальна екскурсія доступна трьома мовами — українською, англійською та російською.
360-градусні панорами дозволяють погуляти музеями та заглянути всередину будинків. В рамках кампанії уже є віртуальні тури дерев'яними церквами карпатського регіону, яких вважають світовою спадщиною ЮНЕСКО. А також 3D-тур Київським національним академічним театром оперети.
Плеба́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на автошляху Тернопіль — Чернівці (Автошлях М 19). Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, ранньої залізної доби і давньоруської культури.
Плебанівський віадук – пам’ятка архітектури, залізничний міст, розташований неподалік цього села. Минуло більше 100 років будівництва, а ним і надалі їздять потяги, правда, нечасто – бережуть, адже він є пам’яткою архітектури. віадук потрапив до рейтингу найкращих мостів України.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини, уряд якої сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини. В інтересах Австро-Угорської імперії уряд сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
У 1861 році було завершено будівництво залізниці Краків – Перемишль, що з’єднала Західну Україну з Віднем, наступним кроком стало прокладення залізничної колії до Львова. Перший потяг прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня, саме тому львівська залізнична магістраль вважається найстарішою в Україні.
У 1896 році було завершено будівництво залізничної колії Тернопіль – Копичинці, що сполучала Галицьке Поділля з Буковиною. Саме на цій важливій залізничній гілці у селі Плебанівка Теребовлянського району знаходиться дев’ятиарковий кам’яний залізничний віадук.
Масивний і надійний віадук уже 120 років допомагає залізничним поїздам долати звивисті схили галицької землі. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки надійній кам`яній кладці і дев’яти високим аркам. Арочний стиль конструкції віадука вибраний невипадково — це збільшує надійність і довговічність всієї конструкції.
Кілька років тому відбулось спецпогашення поштової марки, на якій зображено міст у селі Плебанівці Тернопільської області. Також «Укрпошта» створила спеціальний поштовий штемпель «Мости України. Перший день. 27.06.2016. Теребовля, 481000, Тернопільська область».
