Всех с наступающим))
Результаты поиска по запросу «
Полиция арт
»
фэндомы николаевская область Радоновое озеро мигия небольшой бонус в коментариях Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Радоновое озеро - пример как начать что-то делать, вместо того, что б ныть и проводить исследования и обсуждения
Заранее прошу простить за вотермарки, большинство фото были сделаны новостным сайтом а доступа к их исходникам у меня нет :)
Сначала немного про само озеро:Чёрное (Радоновое) озеро представляет затопленный гранитный карьер Гранитно-степного Побужья. Из-за особенного рельефа и климата эту территорию называют “’Украинской Швейцарией”.Радоновое озеро — главная достопримечательность Мигии, так как вода в нем необыкновенно голубого цвета. Глубина озера — до 42м. Именно Мигию ещё называют столицей Украинского рафтинга.
А теперь про само событие произошедшее менее года назад:Одной из самых известных природных достопримечательностей Николаевской области теперь можно любоваться как на ладони. Сегодня, 8 июня, в селе Мигия Первомайского района открылась смотровая площадка с видом на знаменитое Радоновое озеро.Еще два месяца назад на месте сегодняшней смотровой площадки была заброшенная траншея, заполненная мусором. Теперь это комфортное место для приятного времяпровождения. Для удобства туристов здесь организован паркинг, поставлены деревянные беседки, установлены лавочки, сидя на которых вам откроется наилучший обзор мигийских красот. Рядом с площадкой также стоят информационные стенды, на которых туристы могут узнать подробную информацию о Радоновом озере, национальном парке «Бугский гард», а также о других природных сокровищах Николаевщины. Отметим, что Радоновое озеро – это один из немногих туристических объектов, который популяризирует бренд области.Идея соорудить смотровую площадку с видом на озеро принадлежит депутату Николаевского облсовета, бывшему главе Первомайской райгосадминистрации. Он признался, что это было его давней мечтой с момента, когда он впервые увидел это озеро. Путешествуя по Америке, он увидел, как там обустроены площадки для туристов, и загорелся построить подобное в Первомайской районе. Спустя два года мечта воплотилась в реальность. Это стало возможно благодаря совместным усилиям представителей бизнеса и местной громады.
Для меня это чудесный пример того, как люди берут и делают, а не начинают вместо того собирать круглые столы и проводить 100/500 исследований призывая "специалистов" и маркетологов, в итого тратя на них все деньги и делая вывод - мы б могли сделать круто, но денег не хватило
![щншз H£VV4il|] f^l’| /Лм ш Ky Яг^ ¿B ffifffls 1 J ЩК » * yrfignTlBf ЯВВ i г. .TjpfivTM |ЛВйм11 .«CR ИИ№г, ! AVg^Aii ». I f НМЖ1 1^' i н^^и^^врвч^вн PS ftdKMf fyT II ShV^Hp i Н^Нг ' ВЦ pV ^Нм0] fejjB^g ¡WB . • V^wM' W'sjbTIBHE^H |l ■ml e¡j(i №(|1 i]Lj| Mn 1 H b^kJ BBæ^I ¡ШШ1'« Bj nr](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B5-%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%8F-3689371.jpeg "Моя Україна,фэндомы,николаевская область,Радоновое озеро,мигия,небольшой бонус в коментариях,Дивовижна Україна,разная политота")
фэндомы Моя Україна разная политота
Реліз книги "Вогневир - Flameström" 2020. Трейлер. Арти. Та уривок тексту.
Зимою чи навесні 2020 року побачить світ книга в жанрі темного епічного фентезі у сеттінгу Київської Русі "Вогневир" (Flameström") письменника Володимира Кузнєцова. Зараз триває передзамовлення на сайті Воля https://thewill.com.ua/catalog/kniga-vognevir/
"Нікому не уникнути Вогняного Виру. Від нього не сховатися, не втекти – він затягне у себе, загорне в палаючи обійми. Війна прийшла на нашу землю – війна, дотепер небачена й незнана. Незчислена орда. Смертоносні машини. Чорні чари. Війна не чує благань. Війна поглинає слабких. Хто наважиться постати на її шляху?"
Спільнота видання в мордокнизі https://www.facebook.com/vognevyr/
Синописис:
Рутенія, край багатих міст та прадавніх лісів, зазнає нищівного нападу. З-за східного обрію, з безкраїх степів насувається Навала безжальних воїв, химерних чудовиськ та темних чаклунів, неспинна у прагненні жахливішім навіть за нищення та руйнування. Рутенські князі готуються зустріти цього найстрашнішого з ворогів. Але до того, чи подолані будуть кровна ворожнеча та зрадництво? Чи постануть на допомогу старі спільники та давні суперники? Банди варягів-найманців півночі, лицарські ордени жемайтів з хоругвами, намальованими вовчою кров’ю, охляла, але ще могутня Ромейська держава, сильна золотом та чарами, волелюбні сівергородці, що не визнають над собою ніякої влади… Прадавнє чародійство, духи Праві та Наві, а з ними – чудовиська, повні ненависті до людства.
Рутенія, край багатих міст та прадавніх лісів, зазнає нищівного нападу. З-за східного обрію, з безкраїх степів насувається Навала безжальних воїв, химерних чудовиськ та темних чаклунів, неспинна у прагненні жахливішім навіть за нищення та руйнування. Рутенські князі готуються зустріти цього найстрашнішого з ворогів. Але до того, чи подолані будуть кровна ворожнеча та зрадництво? Чи постануть на допомогу старі спільники та давні суперники? Банди варягів-найманців півночі, лицарські ордени жемайтів з хоругвами, намальованими вовчою кров’ю, охляла, але ще могутня Ромейська держава, сильна золотом та чарами, волелюбні сівергородці, що не визнають над собою ніякої влади… Прадавнє чародійство, духи Праві та Наві, а з ними – чудовиська, повні ненависті до людства.
В якості бонусу до передзамовлення - ексклюзивна суперобкладинка.
Уривок з тексту чіпляє. Мова досить мальовнича, що в купі з багатим сеттингом, щедро здобреним всілякою східнослов'янською нежиттю, обіцяє захопливе чтиво.
Уривок.
Селище було невелике – з десяток халуп, низьких, ледь не по стріхи заглиблених в землю, кільцем стояли довкруж невеличкого майдану з колодязем-журавлем. Біля колодязю лежав мертвий собака – роздутий як діжка, з висолопленим, чорним язиком. Над селом висіла глуха, мертвотна тиша – здавалося, навіть мала пташка не наважувалася завести поблизу своєї ранкової пісні. Тільки листя шепотіло на вітру, та стиха скрипіли віти.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать…
- Прокляте місце… зачароване… - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро…
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п’явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться…
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли… але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.
Один з вояків висадив ногою двері ближньої халупи. Темрява, що панувала там, наче дим вивернулася назовні. Не наважившись перетнути порога, варяг нахилився, вдивляючись в чорне хатнє нутро.
- Мертві! – гукнув нарешті, і в голосі його лунав острах. – Всі мертві. Чоловік, дружина, дітлашня. Разом лежать…
- Прокляте місце… зачароване… - пролунав поміж воїнів пошепт, та ущухнув, тільки-но Віґдіс озирнулася.
Варяженка пройшла до колодязя, зазирнула в нього. Поміркувавши хвилину, вхопила журавля та занурила. Зі скреготом у присвітанковій тиші він опустився, хлюпнуло в глибині відро…
Складений з колод зруб наче вибухнув, чорна вода вдарило в хмарне небо, а за мить крижані бризки дощем впали на людей, що стояли поблизу. Нестерпний сморід вдарив у ніздрі, змусивши варягів відсахнутися – від води тхнуло мертвотою та падлом. Віґдіс, відкинута на декілька кроків, з повним люті стогоном відкинула колоду, що придавила їй ноги. З колодязя ж випросталася рука – біла як полотно, лискуча, з довгими чорними нігтями. За нею випросталася друга, а потім і голова – надута наче пухир, з чорним, проваленим носом, виряченими скляними очами, роззявленим синім ротом, в якому за білястими уламками зубів ворушилося щось темне й шпичасте.
Потопельник, здоровезний як ведмідь, вибрався назовні. Голе тіло його, роздуте, як кухва, вкрите було темними плямами, чорними мацаками на ньому звивалися жирні п’явки, а величезний крендюх здригався і ворушився. Груди його були вкрити глибокими розрізами – хтось добряче пошматував зашкарублу шкіру, залишивши на ній довгу низку чаклунських знаків. Такі ж були й на плечах та мерця, менші – на долонях і чолі.
- Чого заклякли?! –ревнув Матс. – Заціпило? Рубайте потвору!
- Стояти!!! – перекрила його Віґдіс, вже на рівних, з мечем напоготові. – Всі в кільце. Пильнуйте, браття! Зараз почнеться…
З глухим ревінням потопельник посунув на Віґдіс. Та зустріла його спокійно, низько нахиливши голову, виставивши перед собою щит і меч. Щосили ляснула клинком по залізному обручу щита:
- Нуж бо, стерво! Потіш мя – я чекаю!
Розбуджені жахливим ревінням велетня, з халуп навколо почали вилазити мертві. Були вони темні і й покручені, наче старі корчаги, немов смерть прийшла до них в невимовних стражданнях. Рухалися, наче понівечені ляльки, шкутильгаючи і розхитуючись, затиналися, й падали, зводилися чи повзли… але робили це неймовірно швидко і з безтямною впертістю. Серця варягів не вдарили й тричі, як перші мерці вже дісталися їх.
фэндомы чак норрис политота песочница политоты рейнджеры Моя Україна разная политота
Чак Норис Одобрям :)
В конце сентября в Украину приедут 10 техасских рейнджеров, которые начнут отбор и обучение 25 сотрудников спецподразделения МВД Сокол. В дальнейшем, эта группа в качестве специальных инструкторов войдет в подразделение специального назначения КОРД национальной полиции Украины.
Справка. Дивизион Техасских рейнджеров - подразделение правоохранительных органов с юрисдикцией в штате Техас (США). Базируется в столице штата Остине.
Техасские рейнджеры занимаются раскрытием различных преступлений (от убийств до коррупции), действуют как детективы, занимаются охраной Губернатора Техаса, разыскивают беглецов.
Сегодня численность сотрудников подразделения колеблется в пределах 140 - 150 человек. Штаб-квартира техасских рейнджеров находится в столице штата - Остине.
Для того чтобы стать полноправным рейнджером, нужно некоторое время прослужить в других подразделениях правоохранительных органов (обычно - в дорожных патрулях), пройти отбор (с серьезным конкурсом) и специальное обучение.
Рейнджеры обеспечиваются табельным стрелковым оружием (дробовиками и карабинами), криминалистическим оборудованием, специальными средствами. Сотрудники Дивизиона пользуются непререкаемым авторитетом, работа рейнджера считается очень престижной и по форме, и по содержанию близка к работе ФБР.
