Полиция арт
»фэндомы ВМВ нацисты #Моя Україна разная политота
18 января в Украине День памяти по поводу 75-х годовщин начала принудительного вывоза населения Украины в Германию, которых впоследствии назвали «Остарбайтеры».
К началу немецко-советской войны нацистское руководство не планировало использовать в промышленности своей страны рабочую силу из оккупированных территорий СССР, в частности также из Украины. Напротив, разрабатывались схемы массового истребления миллионов местных жителей и немецкой колонизации захваченных земель. Срыв «молниеносной войны», необходимость проводить позиционные боевые действия и мобилизировать все больше немецких крестьян и рабочих в армию заставили Гитлера частично изменить планы и пойти на использование трудовых ресурсов из оккупированных восточных территорий в экономических интересах Третьего Рейха.
Агитационная компания нацистов в Украине началась зимой 1942, в разгар голодной зимы. Добровольцам обещали достойную заработную плату, горячее питание и присмотр за родными на время пребывания работника в Германии. Первый эшелон с 1 117 рабочими-специалистами отправился из Харькова в Кельн 18 января 1942 года, второй в Бранденбург — 21 января. Вывоз трудовых ресурсов из Киева начался 22 января 1942, когда в Германию были отправлены 1,5 тысячи человек. 24 февраля первый поезд отбыл из Сталино (Донецк).
Особенностью начальных немецких трудовых наборов была четкая специализация рабочих по профессиям (преимущество отдавалось мужчинам со специальностью строителей, металлургов, горняков и т.п.), а также их по большей части добровольный характер. Достаточно быстро ситуация начала изменяться, ведь Германию уже не удовлетворяло количество добровольцев. С весны 1942-го гитлеровцы начали массовые облавы на местное население с привлечением к этому полиции и солдат вермахта. Введенная система из обещаний, социального давления и грубого террора дала им возможность в том году депортировать из оккупированных восточных территорий свыше 1 млн гражданских рабочих, большинство из которых (714 тысяч) были выходцами из Украины.
За 1941-1944 общее количество остарбайтеров составило 2,8 млн чел., в том числе 2,2 млн – украинцев. Большинство остарбайтеров работали на частных предприятиях. В Германии они жили в специальных лагерях под суровым надзором административно-полицейских спецслужб.
Остарбайтеры были обязаны носить нашивку темно-голубого и белого цветов с надписью «ОST» («Восток»), которая сообщала немцам, что эти люди — рабочие с востока, и понижала их в правах. Заработная плата составляла 30% платы немецкого рабочего, из чего большая часть шла на оплату питания и жилья. За попытку побега остарбайтеры карались смертью или заключением в концлагере.
Международный военный трибунал в Нюрнберге в 1946 году признал принудительный труд иностранцев, который использовали в нацистской Германии, преступлением против человечности и нарушением норм международного права.
В 1994 году немецкое правительство выделило значительные материальные средства для компенсации бывшим остарбайтерам. Сумы выплат украинцам при этом были в 5 раз меньше, чем, например, полякам. В 2006 выплаты были прекращены.
Сало с №востями фэндомы блокировка песочница политоты политика Моя Україна разная политота
О блокировке в 100500 раз.
Можна я тоже поумничаю.Похоже, что народ не до конца понял посыл с плокировкой российских сервисов.
Спецслужбы РФ имеют полный доступ к информации с этих сервисов. И могут вести масштабную развед деятельность против чиновников, силовиков и т.д. Отслеживать социальные изменения.
Сейчас просто начали эту брешь заделывать. Никто блокировать доступ пользователям не будет (хотя это обязывает указ). Для этого нет технической возможности. Да и законодательно еще доводить долго и нудно.
Эти санкции закроют филиалы российских ИТ компаний. Запретят покупку их продуктов.
Скорее всего со временем, на основании указа запретят определенным категориям чиновников и гос.служащих иметь аккаунты в этих сетях.
Это все для того, чтобы уменьшить масштабы подрывной деятельности в этом секторе.
фэндомы Киев памятник Моя Україна разная политота
На месте памятника Ленину в Киеве создадут арт-инсталляцию
На месте бывшего памятника Ленину в Киеве реализуют проект временной художественной интервенции.
Проект будет реализован фондом Изоляция с 3 по 17 мая 2017 года. Каким он будет, выберут сами жители. С 3 по 9 апреля на сайте Изоляция проходит голосование, участие в котором может принять каждый желающий.
Выбрать предлагают из четырех проектов, отобранных международным жюри конкурса, в которое вошли художница Синтия Гутьеррес (Мексика), искусствовед Евгения Моляр (Украина), директор Департамента культуры КГГА Диана Попова (Украина), архитектор Год Роуботам (Великобритания) и куратор проекта Общественная соглашение Екатерина Филюк (Украина).
De Pedestal (художественный дуэт Afterall, Италия)
Авторы проекта предлагают возвести деревянную конструкцию вроде клетки, повторяющую форму пустого постамента в масштабе 1: 2. Она размещается горизонтально позади постамента, подчеркивая его беспомощность.Мне нужен герой (Милена Вучкович, Сербия)
На пустом постаменте предлагается установить мощный прожектор. Он должен быть включен целый день, но наиболее заметным становиться только ночью. Прожектор вращается и освещает объекты вокруг - дома, деревья, машины. Происходит поиск нового героя. Таким образом подчеркивается отсутствие простых и четких решений и необходимость видеть вещи в ином свете.
Ритуалы природы (Иса Каррильо, Мексика)
Автор предлагает покрыть пустой пьедестал горшками с розмарином. Розмариновая колонна должна выполнять терапевтическую функцию. Другая часть проекта заключается в открытых для горожан регулярных медитациях shamata - практики, в которой внимание будет сосредоточено на дыхании.Героев не существует (Микита Шалений, Украина)
Украинский художник предлагает с обеих сторон постамента установить, как в библиотеке, два ряда книжных полок с небольшими досками. Перед каждым рядом располагаются корзины с мелом и углем.
Каждому желающему предлагается нарисовать или записать на доске то, что он/она хотели бы забыть с помощью мела. Или то, что важно помнить - с помощью угля. Доски с записями будут собираться на полках как своеобразный архив мнений и желаний жителей города.
Голосование тут: https://izolyatsia.org/social-contract/vote/?lang=uk
1 De Pedestal (художественный дуэт Afterall, Италия) | |
|
5 (5.4%) |
2 Мне нужен герой (Милена Вучкович, Сербия) | |
|
20 (21.7%) |
3 Ритуалы природы (Иса Каррильо, Мексика) | |
|
28 (30.4%) |
4 Героев не существует (Микита Шалений, Украина) | |
|
39 (42.4%) |
фэндомы граффити Українське мистецтво Украина в мире уличные художники Interesni Kazki длинопост Моя Україна разная политота
Знаете кто автор этого граффити?
Нет? тогда читайте дальше ....
Авторами являются Владимир Манжос (Вова Waone) и Алексей Бордусов (Леша Аес), которые в свою очередь называются "Interesni Kazki" примерно с 2003 года.
Interesni Kazki чаще работают за границей. Знаете почему? Да потому что там не нужно тыщуовердохуя подписей и разрешений дабы привнести в нашу жизнь немного красок.
В 2014 году The Huffington Post внес украинский проект в топ 25 стрит-арт проектов мира.
Больше работ туточки
фэндомы Мавка Лісова пісня Mavka Моя Україна разная политота
фэндомы политика песочница политоты длинопост #Сало с №востями Евромайдан Моя Україна разная политота
День Гідності та Свободи
23.11.2013Дівчина з національним прапором закликає проїзджаючих автомобілістів долучитися до акції протесту. Перші дні Майдану. Ще ніхто не уявляв, що нас чекає. Дівчина з друзями верталася не то зі свята, не то з весілля. Вони підійшли, подивились, що відбувається на Майдані, послухали, поспілкувалися. Після цього вона попросила в когось прапор і стала біля дороги, намагаючись звернути увагу людей, що проїжджали по Хрещатику в машинах. Все відбувалося під прохолодним осіннім дощем, але це нікого не хвилювало.
фото Макс Требухов01.12.2013
Демонстранти сплять на підлозі храму під час всенощної служби, сховавшись від переслідувань. Перша ніч після розгону студентів, люди намагалися відпочити і зігрітися, прихистком для них стала церква. Священики ходили навшпиньки поміж людей. Відбуваючи нічну службу, памятаю як я боявся налякати людей звуком затвору камери.
фото Макс Требухов
11.12.2013
Прохід до Адміністрації Президента цілодобово охороняли солдати внутрішніх військ. Дівчата-мітингувальниці намагалися схилити силовиків на сторону народу. Эту фотографию я сняла рано утром на Банковой. Люди принесли розы к ограждению возле Администрации Президента. Цветы выглядели торжественно и нелепо. Но невероятно красиво.
Фото Ганна Грабарська
11.12.2013
Дівчина вдома спостерігає за спробою розгону Майдану. Інтернет-трансляції з ключових точок протестів велися волонтерами і журналістами цілодобово. В цей день відбулася перша серйозна спроба зруйнувати барикади і розігнати мітингарів. Солдати внутрішніх військ і Беркут проривалися з вул.Михайлівської та вул.Інститутської. Штурм почався опівночі. Завдяки інтернету за декілька годин "захисників" стало в рази більше. Сутички тривали до 9-ї години ранку. Это было больше похоже на фильм ужасов. Я работал за компьютером и собирался было скачать фильм и под попкорн его посмотреть. Зашел по привычке в Фейсбук проверить новости. Не для кого ни секрет, что социальные сети стали мощным толчком в революционном процессе. Подружка Тотоша уже была в кровати. Я позвал её. Она с ужасом наблюдала за происходящим.
Фото Андрій Горб
15.12.2013
Недільне віче на Майдані побило всі рекорди по кількості людей. Зйомка з даху будинку Профспілок. Вражаюча картина - мільйон людей на центральній площі твоєї країни, що зібралися на недільне Віче 15 грудня 2013го. Дивлячись на неї розумієш, що один зі слоганів часів Євромайдану "Я крапля в океані" не є вже такою метафорою - і таки кожен окремо разом з усіма має силу океану.
Фото Костянтин Чернічкін
19.01.2014
Цей день в історії назвали "криваве Водохреща". Після того, як колону з Майдану, що прямувала до стін Верховної Ради, не пропустила міліція, почалися активні сутички з використанням спочатку каміння, а трохи пізніше і коктейлів Молотова. На фото - протестувальники пішли в контратаку на спецпризначенців спецпідрозділу "Беркут", які періодично під час зіткнень намагались заарештувати найактивніших євромайданівців. Хаотична некерованість і відсутність плану дій, безмежна хоробрість і люта ненависть до "беркутів", за всі ті жахливі речі, що вони встигли натворити під час Євромайдану, і відсутність з боку влади будь якої адекватної реакції, виплеснулись на Груші у неймовірне вуличне протистояння, коли люди вершили правосуддя на свій розсуд. Ці двоє "беркутів", незважаючи на всю драматичність зображеного, насправді не дістали жодних поранень, завдяки їх обладункам, через мить вони підхопились і побігли до своїх. Це сталось, через те, що так званим правоохоронцям здавалось, що вони ще контролюють ситуацію.
Фото Владислав Содель
21.01.2014
Протестувальники стоячи на автобусі, що згорів під час сутичок, б'ють палицями по бочках і розмахують прапором України. Це був третій день сутичок на вулиці Грушевського. Силовики привезли машину з величезним прожектором і освітлювали лінію зіткнення. В той вечір йшов дуже гарний сніг. Люди стоять на спаленому автобусі внутрішніх військ, один з яких грюкає ломиком по залізній бочці. В контровому освітленні протестувальники виглядали дуже гарно. А ще в той вечір я взувся в берці, які були дуже слизькі і я дуже боявся, що якщо беркут раптово піде у наступ, то я не зможу втікти, бо буду падати.
Фото Максим Кудимець
22.01.2014
Протестувальники з "кокетейлем Молотова". "Дівчино, це перша лінія оборони", - так мене застерішали ці двоє хлопців з "Коктейлями Молотова". Тут готуються йти вперед чи зустріти "Беркут", якщо вони підуть в атаку.
Фото Вікторія Пришутова
21.01.2014
Спецпризначенці внутрішніх військ МВС несамовито б'ють беззахисного протестувальника, який не чинить жодного опору. Це було схоже на море - хвилі силовиків накочувались вулицею Грушевського на протестуючих, ламаючи слабких та тих, хто не встиг втекти, відтісняючи їх аж на Хрещатик і так само, трохи заслабнувши та розпорошивши свої сили, відкочувались назад для перегрупування для хвилі наступної, полишаючи за собою понівечені тіла та розтоптані прапори держави, яку нібито мали б захищати.
Фото Віталій Лазебник
22.01.2014
Співробітники Беркута (спецпідрозділ МВС) використовують "коктейлі Молотова" проти мітингуючих. Під час "зачистки" вулиці Грушевського, Беркутівцям було замало гранат і куль, вони любили "порозважатись з вогнем".
Фото Макс Требухов
22.01.2014
Співробітник Беркута стріляє впритул гумовими набоями в волонтера-медика. "Зачистка" вулиці Грушевського. Спочатку поцілили в медика-волонтера, потім в журналіста, який був свідком. На щастя нас врятували люди, котрі відволікли на себе увагу стрілка. На задньому плані жінка з волонтерського медпункту намагається зупинити стрілка, є думка, що це саме Надія Савченко.
Фото Макс Требухов
24.01.2014
Протестувальникі біля стадіону "Динамо" стіляють з великої саморобної рогатки. Я всё пытался влезть поближе, но меня пару раз отталкивали и настоятельно просили не мешать, мол есть тут дела поважнее. Опять таки, стена дыма, огня... Прилетающие с той стороны "резинки"... теперь всё это кажется нереальным...
Фото Андрій Горб
27.01.2014
Хлопець із самооборони Майдану та дівчина з медичної служби Майдану на барикаді. Рідкісний момент людської теплоти в місці, яке сприймалося як місце протистояння, палаючий покришок і вибухають гранат. Місці, де постійно очікуєш небезпеки.
Фото Олександ Кузьмін18.02.2014
Протестувальники передають бруківку до місця зіткнень. Бій між протестувальниками, й правоохоронцями, які перекрили підхід до Верховної Ради на перехресті вулиць Інститутська і Шовковична тривав вже декілька годин й ніхто і не думав припиняти боротьбу. Десь за гучною лінією бою, я побачив як люди тихо й методично працювали, намагаючись зробити і свій внесок в загальну справу. Хтось видобував бруківку з тротуарних доріжок, а інші вишикувалися у живий ланцюг й передавали найактивнішим на передову. Вражало, як різні люди в критичні моменти швидко самоорганізовувались й розуміли один одного майже без слів.
Фото Александр Чернічкін
18.02.2014
Беркутівці б'ють фотокореспондента Володимира Бородіна, щоб відібрати у нього відзняті матеріали, особисті речі та фотоапаратуру. ..Володя Бородін веде під руки пораненого до медиків, він же намацує пульс в когось з людського «штабелю», фотографує впритул «беркутівців», які стріляють та кидають коктейлі Молотова зі схилів Жовтневого палацу. За декілька хвилин вже на мосту до "Глобуса" його грабують ті самі «беркутята». Починали з шолома, та не ризикнули відірвати його разом з головою – переключились на красивенький фотоапарат та великі об’єктиви, забрали і документи, телефони, гроші. Вони просто звірі.
Фото Анатолій Бойко
20.02.2014
Медик-волонтер біля щита, який використовувався як ноші для транспортування пораненого на вул. Інститутській.Насправді, події 20 лютого я пам'ятаю уривками. Пам'ятаю, як лежали загиблі біля поштамту, люди стояли і мовчали. У дядька в камуфляжі постійно дзвонив телефон, він відповідав порожнім, рівним голосом - Ні, це не Саша. Саша мертвий. Це його сотник. - Телефон дзвонив знову.
фото Владислав Мусієнко
23.02.2014
Жалоба за загиблими патріотами. Жінка обіймає дерево за яким люди ховались від куль. Кров, біль, квіти. Саме в той день я вперше зненавидів свою роботу. Нескінченний потік людей і майже повна тиша. Звук працюючої камери рвав її на шматки - механічний лічильник людської скорботи. Хотілося щоб все це було не насправді. Не з нами, не в нашому місті, і не в нашій країні. А краще, щоб не було зовсім.
Фото Андрій Ломакін
Цей фотопроект присвячений Простим Людям, які творили Революцію та відкрили можливість для змін в Україні.
Більше фото тут humanfactor