Шалость#2

Скоро День Рождения у двух замечательных человеков, и модераторов цієї спільноти.

Здесь (ниже в комментах будет вестись обратный отсчет дней).

Ожидаемая дата - 17 декабря

А пока готовим тортики и рисуем открытки ;)

Це генiально! Шкода, що не по всiй Українi спрацюЄ!

Онлайн-банкинг в Украине

"Никогда не храни все яйца в одной корзине". Пожалуй все слышали эту фразу. И вот после массовой истерии хомяков, обнёсших все деньги со всех банкоматов в моем городе от новостей про приватбанк, я решил узнать как обстоят дела у конкурентов.

Начать решил с Аваля, который у нас долгое время именовался райффайзеном, хотя по слухам отношение к нему имел ровно никакое.

Захожу на их сайт и на главной странице вижу привет из девяностых

Это вот что за пиздец?

Я им как бы денег доверить хочу, а что вижу?

Хуй с тобой, золотая рыбка. Может всё не так плохо?

Но.. блять. Это банк или барахолка? Что ещё за продажа техники? 

Клик.

Блять. 

Пиздец2

Вы помните те дремучие времена, когда Flash-шаблоны для сайтов на дисках пачками продавались?

Ёбаный стыд.

VIP Design ёпта!

Если кому-то из Аваля вдруг попадётся этот пост, то для вас всего одна фраза:

СРОЧНО ПЕРЕДЕЛАЙТЕ

Какой там к черту онлайн-банкинг, если этот трэш меня не просто заставил ваш сайт закрыть, а даже запилить этот пост разочарований.

------

Ощадбанк

Недавно один из родственников не смог снять деньги с карты. 

"Превышен лимит операций" — именно это гласила надпись на экране банкомата. В кассе сказали "посмотрите на сайте".

О, ахуенно! — подумал я, когда услышал эту просьбу. — Неужели у Ощада сайт может помочь решить хоть какие-то вопросы?

Ссылко на сайт

Ощад, вы молодцы. Вы знаете, что интересует ваших клиентов. Вы стараетесь догнать приватбанк.

С названия "ОЩАДБАНК 24/7" я конечно поржал, не стоит приват прям во всём копировать :) Но всё же вы молодцы.

Отдельный респект за регистрацию. 

Честно: я был удивлен. Думал, что у вас всё хуже и бюрократичнее. Но спросило только номер карты и отправило смс на телефон, привязанный к ней. 

Всё.

Круто, блин.

А дальше разочарование.

Выяснилось, что внутри пока что практически пусто. Заебись: там можно посмотреть выписки по карте.

Карт, кстати отобразилось две. На второй оказались сняты кредитные деньги.

 — А, ну да, может быть перепутали когда-то карту, и сняли не с той. — Сказали родственники. — Сколько там положить нужно?

 — 700грн

 — И что делать?

 — Ну у вас же на основной вон бабла хватает, давайте с неё перекинем.

"Превышен лимит операций" — сказал сайт.

За месяц с карты потрачено на покупки меньше 2000грн, наличных снято и того меньше. Последние расходы почти неделю назад. Но лимит, мать его, операций превышен.

Каких операций? Где блять ссылки на "задать вопрос" или "поддержку онлайн"? (Каюсь, вторая возможно могла быть отрезана адблоком, тогда это отдельный привет разработчикам).

Короче итог: за красивой обложкой внутри пока что сайт почти пустой и нихуя не информативный. Хотя ребята развиваются. И там даже есть оплата коммуналки.

Всё не так плохо, как мне казалось издалека. Они в процессе и, вероятно, ништяки доработают.

----

Приватбанк

За этот пост мне не платил и вообще я их люблю :)

На данный момент считаю их онлайн-банкинг самым удобным, но поддержка у них в последнее время не справляется

Задавал вопрос в онлайне, и получилось примерно следующее:

.. подключается оператор имя_фамилия

..тишина..тишина..

..извините, что заставили вас ждать, оператор скоро ответит.. (ровно через 5 минут после подключения оператора)

..тишина..

..извините, что заставили вас ждать.. (ещё 5 минут прошло)

..тишина..

..извините, что заставили вас ждать.. (ещё 5 минут прошло)

Короч я блять в очереди в интернетбанке со своим вопросом простоял 35 минут. И смех и грех.

----

Для чего псто?

Какими банками Украины пользуетесь вы? 

Можете ли их посоветовать? 

Какие знаете альтернативы?

Ещё с далёких времён сало является самым любимым и определяющим национальную принадлежность для нас.

Раньше салом питались люди, которые в социуме считались бедными или нищими, а сейчас тяжело представить настоящее застолье без сала на столе, при чём приготовлено оно в различных вариациях: жареное, солёное, копченое, начинённое и т. д.. Мы знаем, как приготовить сало, но не многие знают о пользе и вреде этого продукта.

Сало содержит жирные и арахидоновую кислоты, которые помогают регулировать уровень холестерина в сосудах и положительно влиять на уровень гормонов.

Сало категорически нельзя есть тем людям, которые его не любят.

Сало является биологически активным веществом, в нём содержатся несколько групп витаминов, необходимых для поддержания здоровья. Чтобы иммунитет был сильным нужно кушать сало регулярно, только не более 20 граммов в день.

Сало способно обезболить раны, помочь вытечь гною из зуба, например, или вообще освободить организм от полученных токсинов. Из данного списка ясно, что сало — это не только самый любимый продукт украинцев, а и неимоверно полезное и нужное, для здоровья, лакомство.

акт 2, початок http://ua.reactor.cc/post/4615313

16-40,25.11.20. Будинок страждань - це колишній склад недалеко від фортеці Південної Дороги. Будівля трималась на чесному слові і ремонті з використанням другосортних матеріалів. Більшість працівників - послідовники Ільматера і добровольці з багатьох районів міста. Вони годують і допомагають бездомним і хворим. За декілька годин Гриць перезаражав всю лікарню. За це йому пообіцяли трохи монет після 17-того числа. За які, за 250 монет, можна буде взяти трохи грибів, за 350 трохи рисидіуму... зараз у нього лишалось трохи ще на пару днів... його лякала біль що неминуче прийде після закінчення грибів... в нього був вже приготовлений запас екстракту чорного лотосу, та й висушеного лотоса було на півроку (це був лише дикоростучий вид з дуже малим вмістом магії) але він міг лише трошки приглушити Біль що прийде без грибів. Як ж він мріяв повернутись до тих країв де гриби росли поряд... Буря принесла ще більший дощ в Мулмастер, і системі зливових каналізацій міста нелегко було впоратися з такою величезною кількістю води.

 Крізь виття вітру і стукіт дощу по вікнах, було чути тільки звук швидко проточної води. Будівля здригається і лунає сильний гуркіт, ніби щось звалилося зовні. Через секунду лунає жахливий рев, супроводжуваний криками страху, болю і відчаю. Крики. Шум поточної води.Рев. Сміття. Грязь. Перехожі.

 Дощ і вітер б'ють по обличчю, як тільки хтось виходе на вулицю. Неподалік можна побачити частково завалену будівлю. З великого отвору на вулиці, поруч із свіжими руїнами доноситься звук проточної води. Великий монстр з короткими ногами, двома довгими щупальцями і великим ротом вилізло з ями. Звір гнівно заревів і почав атакувати перехожих. Більшість людей почали тікати від монстра, але не всі. Деякі не можуть, застрягли під уламками або лежать без свідомості, а один зачепився за край ями, інші або застигли в паніці, або відважно намагалися допомогти тим, хто в біді.

 Монстр скочив до Гриші й вкусив за ногу, заразивши новою болячкоюу...

 Отідж врятувався від утоплення і вибіг з каналізації на вулицю, приносячи значні руйнування. В паніці і гніві він атакував всіх, хто знаходиться поблизу. Григорій читав про цих істот: "Отідж - це гротескний монстр з лукоголовим тілом на трьох міцних ногах, очі і ніс якого розташовані на стеблі, що росте з верхньої частини роздутого тіла. Два пружних щупальця закінчуювалися загостреними листоподібними придатками, якими отідж загрібає їжу в роззявлену пащу. Отідж заривається під купами сміття і падали, залишаючи на поверхні тільки сенсорне стебло. Коли їстівна істота проходить повз - щупальце виривалось з під сміття і хапало здобич. Отіджі користуються всіма можливостями засідки, щоб можна було з'їсти здобич набагато більшу за них. Вони використовують обмежену форму телепатії для заманювання жертви до лігва, іноді видаючи себе за когось іншого. Отідж не любить світло. У пустках вони живуть в стоячих болотах, засмічених ставках і вологих лісових лощинах. Запах могильників, міських каналізаційних колекторів, сільських гнойових куп і скотних загонів привертає їх в цивілізовані області. Оскільки отіджей цікавить тільки їжа, в їх гніздах іноді скупчуються різні скарби від їх жертв упереміш з мотлохом. Розумні живуть під землею у співіснуванні з отіджамі, використовуючи їх як утилізаторів сміття. На такому багатому харчування отіджі жиріють в своїх лежбищах. Ця нерухома ненажерливість робить їх надійними охоронцями. До тих пір, поки він нагодований, отідж утримується від нападу на інших істот. Проте, потенційний господар отіджа може недооцінити потрібну кількість відходів, і м'яса, щоб утримати його від блукань у пошуках їжі. Чимало господарів було зжерти «тренованими» отіджамі після того, як їжа закінчувалася в його лежбищі. 

... відбиваючись від щупалець щитом, жрець прикликав духів стражників, ті у виглядів чорних котів наскочили на спину монстра.

 Поки  отідж був зайнятий примарами - жрець ще встиг Проклянути ворога, і себе декілька раз підліковувати поки гамселив ціпком істоту, і та втративши свідомість пала й затихла в ногах жреця...

... Гріша їв отруєний, чорною капустою, суп з дюжиною гостей... собі, в тарілку він добавив протиотруту з гострого перцю і їв срібною ложечкою...   Вкрав кусок міднього артефакту. Одягнув зомбі отиджа в кольчужний обладунок, закріпив щит і ціпок, одягнув в кандали, вийняв череп, всі кістки і зробив скелета лучника. 

... Завітавши до таверни, попоїсти, Григорій зустрів Гарвея і Лану, перекусив вони повернулися до важливого питання - незвичної погоді. Точна причина такої погоди неясна, але зрозуміло, що епіцентр бурі зосереджений в монастирі Жовтої Троянди. Гарвей і Лана хотіли, щоб Гріша вирушили в монастир і зайнявся пошуками культистів, Гарвей готовий заплатити 1000 зм: половину авансом, а іншу половину після успішного завершення їх завдання. Звичайно Гриць узяв аванс... 

13.19

Довгий ритуал, крапля крові, шматочок плоті і щіпка кісткової пилу - ще одна дівчинка повернулась у цей світ як зомбі... поки завтра сонце не досягне зеніту - дуже приваблива неповнолітня загибла буде слухняно виконувати всі накази Григорія. Він наказав їй вдягнути рабські окови, прикуватися і тягнути воза з двома клітками(зомбі-отидж,скелет-лучник) і торбами із речами...

 Один з двох шляхів до монастиря Жовтої Троянди - це телепортація(інший, через гори і лід, можна йти лише пішки) через магічне коло в містечко Равенсбург, в Дамарі. Звідти йшла дорога до монастиря. Гарвей познайомив його з магом що провів ритуал телепортації(цим магом був я, Крон)

Равенсбург - невеликий фермерське містечко з 3500 жителями. Жителі були стурбовані погодою і її впливом на врожай, але знали про неї ще менше, ніж Гріша. Вони не радили йому подорожувати в такий час до монастиря Жовтої Троянди, оскільки це і так важка подорож, а із-за бурі дороги можуть стати особливо небезпечними. 

 Велика частина подорожі з Равенсбург в Судрав мала пройти через скелястий вічнозелений Земляний ліс, дерева якого надавали укриття від найгірших проявів погоди. Відомо, що якась давня магія утримує монстрів від цих лісових масивів. Навіть гуманоїдні хижаки намагалися обходити ці місця. Тому ліс вважається досить хорошим місцем для табору...

Просто думка, і бажання дізнатися думку інших

Інтерес підігрівало відразу дві речі: З однієї сторони фільм цікавив, як історичне полотно, хоча я думаю ніхто, окрім наших прокатчиків, не позиціонував його саме як чисто історичний фільм. З іншої сторони - це фільм знятий не Україною, але про Україну.

Скажу відразу - фільм сподобався, дуже сильно сподобався. Напевне навіть настільки сильно - що увійшов в перелік самих улюблених фільмів. Хороший художній драматичний фільм, з історичним підтекстом. Хороші історія і сюжет, хороша операторська робота, хороша режисура, хороша акторська гра, звук та спецефекти. І скільки я читав відгуки в інтернеті, і чув від багатьох знайомих які також не пожаліли 50 гривень на білет - фільм сподобався більшості. Або навіть якщо і не сподобався, то явного негативу не викликав. 

Але наші критики зовсім іншої думки. Причому, це нищівна критика, яка інколи прямо таки котиться до того, щоб не пускати "Гіркі Жнива" на великі екрани. І в цьому виникає питання - як же так?

Я досить тісно працюю з кінотеатрами нашого регіону, і особисто від адміністрації чув про проблему з відвідуванями сеансів. Фільм просто не популярний. І на це повпливала думка критиків. 

Відразу скажу, що Західні критики також були розчаровані стрічкою, а точніше деякими аспектами, але їхня критика в більшій мірі відноситься до не досить продуманої рекламної кампанії, дещо незграбної звукової чи операторської роботи над фільмом. 
Узагальнити можна так: фільм начебто і хороший, але очікувалося більшого професіоналізму від авторів. Добре, на четвірочку, але можна та треба краще. 

А що ж наші критики. А от тут і бардак, вибачте мене. Таке відчуття ніби Україна давно має якщо вже не свій Голлівуд, то Боллівуд точно. Піднявся такий шум і гам, ніби цей фільм знятий в десь в Кремлі. І це і обурює, і дивує.
До проблем фільму відносять так звану граничну гіперболізацію і безкомпромісний поділ світу на чорне та біле. Я можливо далекий від основ кінематографу, але хіба для художнього фільму це не допустимий прийом? Так, краски в фільмі згущували, особливо стосовно постаті Сталіна. Але не настільки сильно, щоб скотитися до пропаганди й абсурду. А підвищення контрасту і інтонації дозволило краще перейнятися переживаннями героїв. 
Також критики вважали, що фільм антисемітський, і підводить  до висновку, що українцеві по-справжньому добре лише за межами України. Хм... дивно, чи автори цих висловлювань дивилися взагалі цей фільм. Я особисто не замітив ніяких антисемітських мотивів. А про еміграцію так взагалі абсурд - добру частину фільму йде мова проборотьбу за Україну, про любов до неї і патріотизм. Так, в фільмі піднімається питання пошуку дому за кордоном, але хіба ж від доброго життя? Від безвиході, і це яскраво показано.
Особливо порадувала Олена Панченко з «Апострофа», яка заявила, що фільм знятий не про українців, і не для українців. В цій заяві правди 50 на 50, а от здорового глузду 0. Так, фільм знімався орієнтовано на західного глядача. І про це заявлялося в відкриту. Емігранти зняли цей фільм на власні кошти, і розкрили в ньому історичні аспекти Української історії - болючі аспекти, про які в самій Україні інколи забувають. Чому ж за всі роки незалежності Україна з її талантами не змогла відзняти стрічку, яка б більш маштабно розкривала суть проблеми геноциду українського народу? 
Звинувачень дуже багато, але всі вони впираються в одне - знімали не ми тому і фе...
І це дуже прикро. Так фільм не історичний, художній, зроблений по шаблонах, має ряд ляпів, але він єдиний в своєму роді, і з того що ми маємо - від найкращий. Навіть відносно нещодавній "Поводир" не зміг викликати таку бурю емоцій, як "Гіркі жнива".

На вашу думку - заслуговую цей фільм такої критики?