Серія поштових марок та конвертів "Славетні жінки України"
Княгиня Ольга
Чим відома? Перша, з князів Київської Русі прийняла християнство, хоча й не змогла зробити його державною релігією. Була канонізована Православною Церквою. Мала жорсткий норов та гострий розум. Жорстко помстилася древлянам за вбиство чоловіка, спочатку вбивши послів, а потім і спаливши місто Іскоростень. У той же час, зуміла дуже делікатно відмовити імператору Костянтину у залицяннях, зробивши його своїм хрещеним батьком. Упорядкувала збирання данини та вважається засновницею міста Псков.
Анна Ярославна
Чим відома? Середня дочка Ярослава Мудрого, що згодом стала королевою Франції, є автором найстаріших зразків української письменності. Її підписи, що є на багатьох державних актах, оточують незліченні хрестики - відмітки вищіх васалів Франції. Перша, з королев Франції мала регентську владу. Заснувала Абатство Святого Венсана, що діє й у наші дні та у 2013 році було придбано Українським католицьким університетом.
Маруся Чурай
Чим відома? Напівлегендарна співачка з нещасливою долею. Вона надихала своїми піснями своїх сучасників та надихає вже багато століть поетів та письменників, що оспівують ії трагічну історію кохання. Вважається автором пісень «Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі», «Засвіт встали козаченьки».
Роксолана
Чим відома? Жінка, що не потребує зайвого представлення. Приклад особистого подвигу, коли, не дивлячись на тяжкі обставини, людина все ж змогла занайти в собі сили перебороти їх. Доречі, всупереч розповсюдженій думці, Роксолана ніяк не полегшувала долю тогдашньої України, та ніяк не упереджувала подальші грабежі. Але осуджувати її за це було б край не справедливо.
Галшка Гулевичівна
Чим відома? Ця жіночка своїми пожертвами започаткувала Київську братську школу, що згодом стала часткою Києво-Могелянської академії, проспонсувала відкриття школи та лікарні для незаможного населення.
Головна тема дня - безвізовий режим для України. Пропоную трохи пограти: суть гри у тому, щоб замінити одне слово у популярній кинострічці на "безвіз" так, щоб шановане панство заволало сильніше ніж воли як ясла повні.
Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ.
Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.
У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)
Тернопільська обл. Заліщицький район
Модель:Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики.
Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець.
Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.
Рівненська обл. Сарненський район
Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки.
Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар.
Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.
Івано-Франківська обл. Снятинський район
Додільна сорочка - майже до самої землі.
Окрийка, окрійка - вишитий пасок.
Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс.
Полтавська обл. Миргородський район
Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород».
Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці.
Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.
Волинська обл. Ратнівський район
Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно».
Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні.
Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.
Сумська обл. Охтирський район
Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.
Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків.
У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.
7 лютого 1933 року в Києві в 76 років помер Микола Садовський (Тобілевич), актор, режисер, корифей українського побутового театру.
Микола Садовський у кінці 1880-х, коли церква не дозволила Марії Заньковецькій повінчатися з ним
Народився 13 грудня 1856-го в селі Кам’яно-Костувате Херсонської губернії (тепер – Миколаївська область). Брат Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського й Марії Садовської-Барілотті.
Навчався в Єлисаветградському реальному училищі. Доброволець російсько-турецької війни 1877-1878 років, відзначений Георгіївським хрестом – у рукопашному бою на Шипці під зливою куль врятував прапор полку.
Після повернення на батьківщину зайнявся сімейним захопленням – театром. У 1888-му організував власну трупу. У 1905 р. на запрошення з Галичини Садовський очолював театр «Руської Бесіди» у Львові, чим (разом із М. Заньковецькою) сприяв значному піднесенню театральної культури на Західноукраїнських землях.
В 1906-му заснував перший український стаціонарний театр, який розпочав свою роботу 1906 року в Полтаві, а потім діяв аж до 1919 в Києві.
Афіша Театру Городського Народного Дому “Бранка Роксоляна”, надрукована в газеті “Рада” № 58. 10 (23) березня 1912 року
Був щедро наділений акторськими даними: вмінням перевтілюватися, пристрасним темпераментом, стрункою поставою, виразним обличчям, багатою мімікою, пластичністю тіла. Прекрасно виконував народні пісні, оригінально – народні танці. Вершиною його акторської майстерності стали героїко-драматичні образи Назара Стодолі, Богдана Хмельницького, Сави Чалого, Тараса Бульби.
Головний уповноважений у справах народних театрів в уряді УНР. Головний розпорядник урочистостей на Софійському майдані в Києві під час проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919-го. 1920 року в Галичині, з 1921 — очолював театр «Просвіти» в Ужгороді.
Театральна трупа Руського театру, м. Ужгород
Програма святкування сорокарічного ювілею М. К. Садовського. м. Ужгород. 19 грудня 1921 р.
Сцена зі спектаклю Руського театру, м. Ужгород
У 1923-му еміґрував до Праги, але за три роки повернувся в Україну на запрошення уряду УСРР. Не маючи можливості створити власну трупу, виступав у різних театрах, знявся у головній ролі в фільмі «Вітер з порогів» (1929), де зіграв старого лоцмана і, попри поважний вік, без дублера пірнав у Дніпро.
Доброго дня. Вирішив теж викласти рецепт, за яким ми готуємо борщ.
Зазвичай ми варимо борщ з того м’яса, яке зараз є в домі. Яловичина чи свинина, шия чи задок, байдуже.
Цього разу у нас борщ зі свининою.
М’ясо заливаємо холодною водою, ставимо на вогонь. Коли вода закипить, солимо та додаємо морквину та половину цибулі, зменшуємо вогонь та варимо до готовності м’яса десь 1-1,5 години.
Цибулю та моркву викидаємо, м’ясо нарізаємо порційними шматочками, повертаємо у бульйон.
Буряк та моркву натираємо на крупній терці, картоплю нарізаємо кубиками, шинкуємо капусту, нарізаємо болгарський перець скибочками.
Замість томатної пасти ми використовуємо заправку для борщу та томатний соус зі спеціями.Квасолю беремо консервовану. Квасолю можна брати білу, можна червону, це непринципово.
У казані розігріваємо соняшникову олію, висипаємо буряк та моркву, додаємо столову ложку цукру та трохи окропу та тушкуємо під кришкою на невеликому вогні.
Одночасно висипаємо картоплю в каструлю з бульйоном.
Через 10 хвилин у казан з буряком додаємо заправку для борщу та кілька ложок томатного соусу, а у каструлю – капусту та болгарський перець.
Варимо та тушкуємо ще 10 хвилин.
Настав відповідальний момент. У каструлю з бульйоном висипаємо тушковані буряк з морквою.
Додаємо квасолю. Варимо все разом ще кілька хвилин.
Наприкінці додаємо зелень. Все!
Даємо борщу трохи настоятися, насипаємо у полумисок, додаємо сметану. Смачного!
У нас для вас файні новини ... Мы решили порадовать вас холявной медалькой ... ну как холявной .... полухолявной .... ну вовсе не холявнойую ... а очень даже за что то ....
![нпмцшн «пущ Г"“2 jflГ % ¡Ж* IH|K|r i 1§п|11И] ^"*1 W _ «1 в) ■! ■щв W™! ®"й2 ||Д ЛЯ. ! й Bjii в§^сэд jfc* ЖйиИ 1 Авй^Шк в 1 авчамвм Iraa^HMM,Моя Україна,фэндомы,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-4653395.jpeg "Моя Україна,фэндомы,разная политота")
![В У'ьращ&юом А/рамочная Я tnesSe, л(о$лю [Ja teie, tfaítfa] а Я меде, too каю [Ja tzie, ¿ochaJa ] ньреёоамкся /о а К/ - Я tH&iïn лю5лю, но ам&юк равные, лнансная:,Моя Україна,разное,Моя Україна комикс,мова,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D0%BA%D1%81-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-1976359.jpeg "Моя Україна,разное,Моя Україна комикс,мова,разная политота")
