Аніме вбиває!!!
З каналу Ігоря Фентона, що робить кумедні сценки, ділиться власними думками та декілька разів на рік викладає огляди на забуті всіма аніме-серіяли.
З каналу Ігоря Фентона, що робить кумедні сценки, ділиться власними думками та декілька разів на рік викладає огляди на забуті всіма аніме-серіяли.
Притарабанив вам тут озвучені тизер та трейлер до оригінального аніме від Netflix по Доті
Тизер:
Трейлер:
Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз зазначає, що кота вирішили завести не просто так. По-перше, потрібен був медіапривід — зробити музей позитивним і сучасним. По-друге, як відзначає франкознавець, це відома світова практика.
Богдан Тихолоз й авторка світлин Даша Бавзалюк— Моя програма на посаду директора називалася «Живий музей живої людини», а дім, у якому немає кота, це не зовсім дім, — каже Богдан Тихолоз. — У багатьох музеїв на службі є музейні коти. Вони мають пильнувати, щоби не було мишей. Також вони приваблюють відвідувачів. Але найголовніша причина — сам Франко, який дуже любив тварин. У його домі був кіт, рудий. Ім’я його точно невідоме, але є всі підстави вважати, що він був Мурлика, бо саме так називається кіт у відомій поемі-казці «Лис Микита». Франко не тільки мав його за кота. Він мав його за друга та лікаря. Відомо, що кіт вилазив поету на плечі, багато хто згадував, що його часто можна було застати у такій позі. Думаю, деякі поезії Франка написані під впливом кота. То як може не бути кота у цьому музеї?
До того, як потрапити в музей, кіт жив у підвалі, потім 4 місяці пробув у ветеринарній клініці, куди його принесла волонтерка Оксана Харишин, аби соціалізувати. Деякий час Мурлика жив і в родині, проте через алергію в дитини його повернули.
Мурлика буде жити в будинку, де працюють наукові співробітники, та допомагатиме проводити екскурсії.
Авторка світлин: Оксана Харишин
Його вік приблизно 5 000 – 2 700 років до н.е.
Глечики та кераміку трипльців знайшли просто під час зорювання поля – їх на поверхню дістав плуг. На земельній ділянці, яку підготували для с/г робіт, стояло близько 3-5 будинків (спалені за звичаєм), але поки глечики та кераміку не пошкодив плуг, вони були цілі. Залишків кераміки багато й лежать фактично на поверхні (20-40см). Можливо, це лише 10% поселення, адже трипільці жили великими громадами й будинків було багато.
Фото: Світлана Кравець