голая харьков
»фэндомы Карпаты усс память продолжение в комментариях Моя Україна разная политота
Я шел несколько километров по грязи под дождем вперемешку со снегом, ориентируясь только по спутниковой карте в телефоне, лишь бы найти этот камень. Когда нашел, то просто молча стоял возле него. В этих нехитрых словах, написанных более века назад рукой давно почившего бойца, сейчас видится больше смысла, чем во всех лекциях по истории из родного универа.
Постоял, помолчал, и задумчиво побрел назад. Жаль цветов не взял с собой
фэндомы Моя Україна разная политота
Горить крейсер "Москва"
У середу, 13 квітня, на російському ракетному крейсері "Москва" Чорноморського флоту РФ виникла пожежа.Цю інформацію, яку поширили в соцмережах, підтвердив радник голови ОПУ Олексій Арестович в інтерв'ю правозахиснику Марку Фейгіну.
"З флагманом морського флоту крейсером "Москва" сталася якась несподіванка. Сильно горить... Там 510 людей екіпажу, не можемо зрозуміти, що сталося - чи два матроси покурило не в тому місці, чи порушили в черговий раз якісь заходи безпеки, не щастить", - зауважив він.
Раніше про влучні постріли українського протикорабельного комплексу "Нептун" повідомив колишній народний депутат Сергій Висоцький. За його словами, обидві ракети поцілили в ракетний крейсер “Москва”, який входить до складу 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту РФ.
"Мені підтвердили: дві ракети українського протикорабельного комплексу "Нептун" здійснили ураження флагману ЧФ РФ ракетного крейсеру "Москва"! Два попадання з двох! Увесь Чорноморській флот Росії виведений для здійснення термінових рятувальних заходів!” - написав екснардеп.
Народна депутатка Ірина Фріз додала, що ракетний крейсер "Москва", який стояв на якорі у Севастопольській бухті, зник з радарів. Оскільки на морі вирує шторм, рятувальна операція військового корабля ускладнена. Ймовірно, його доведеться затопити.
фэндомы Андрій Шкуро історія Архів історія України Моя Україна разная политота
Андрей Шкуро достаточно противоречивая личность, но, есть то что мы не знали.
Например то, что он был настоящим украинцем.
Вот что удалось найти в архиве ОУН при библиотеке им. О.Ольжича
Від генерала Андрія Шкуро від 19 серпня 1941 р.
Вождеві
Андрієві Мельникові,
Голові Проводу Українських Націоналістів
у місці постою
Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність станути під прапор Організованого Українського Націоналізму згідно з вашим покликом з дня 6 липня 1941 року.
На це моє рішення вплинули оці обставини:
1. Часи, що тепер переживаємо, покладають на всіх Українців обовязок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях. В цій боротьбі не може остати осторонь українське козацтво, як теж воно не може вести осібної якої - небудь акції.
2. Рішення козацької старшини на терені Сербії, що однозгідно заявило готовність повести козацтво визволяти Батьківщину з-під московсько-жидокомуністичного режіму.
3. Жахливе положення козацтва в Сербії, виставленого на страшні переслідування з боку сербів, - мовляв, ми винуваті, Москва (біла й червона) не є в силах дати їм поміч.
В виду цього козача старшина й козацтво доручили мені повести на терені Незалежної Хорватії переговори в справі включення козацтва до активної боротьби з московським большевизмом в складі української самостійно формації, а коли це неможливе, то у складі козачих частин в складі німецько або хорватського війська.
В усіх трьох випадках прохаємо, щоб під козацтвом з території бувшої Югославії розумілося усіх козаків: кубанських, чорноморських, донських терських, астраханських, і других без огляду на їх народність, виходячи з заложення, що всі вичислені козаки представляють у всіх своїх станицях на Рідних Землях один національний в державному розумінні склад і тому непобажаним було б виріжнювати й розділювати їх на українців, москалів та інших інородців. Це побажання виправдовує обставиною, що за ввесь час свого перебування в Югославії не визнало себе козацтвом членами рускої нації, не визнало компетенцій руских правленій,а все й усюди признавало себе просто козаками.
В другому й третьому випадкові (участь у складі німецького чи хорватського війська) є нашим безумовним бажанням вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях.
Про це все договорився я з Вашим уповноваженим представником у Незалежній Державі Хорваті і, складаючи Вам оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом.
Слава Україні!
Загреб, дня 19. VIII. 1941.
Генерал-поручник Кубанського Козачого Війська.
Представник ОУН у Незалежній Державі Хорватії Василь Войтанівський.
Заґреб, дня 19.VIІІ.1941.
Вoлoдимир Вoйтанівський,
Представник OУН у Xoрватії
Генерал пoручник Андрій Шкурo,
генерал-пoручник Kуб[анськoгo] кoз[ачoгo] війська.
фэндомы мельница фотограф Рапс пейзажи Моя Україна разная политота
Одесский фотограф 7 лет ждал, чтобы сделать удивительные снимки мельницы
Одесский фотограф Сергей Онышко рассказал в соцсетях историю удивительных снимков старинной мельницы на севере Одесской области в селе Будеи на берегу реки Кодыма.
Поездка по не самым лучшим дорогам на расстояние в 260 км в одну сторону может отбить желание возвращаться туда у любого, но только не у Сергея. Он уже 7 лет ездит к этой мельнице в поисках оригинального сюжета с цветением:
«Я снимал с подсолнухами, с кукурузой, пшеницей, с голой землей и как уже сказал, в снегу. Но вот, чего мне не хватало всегда -так это цветущего рапса, который в компании с голубым небом, превращает пейзаж в чисто украинский… Пару раз я приезжал после жутких ливней и дважды моя машина чуть не переворачивалась в овраг, скользя по раскисшему склону. Спасали только внедорожные качества и мой водительский опыт. Один раз, без чуда, точно не обошлось. Как-то хотел застать цветущие вишни. Приехал, вишни уже отцвели. Не угадал. 260 км теперь ехать обратно…»
В этом году Сергей решил поснимать две мельницы — первую в Черкасской области у села Будище, а на обратном пути решил с Киевской трассы заехать в Будеи. Но Балтский район оказался закрыт на карантин. Это не остановило преданного делу одесского фотографа — он проехал к пункту назначения по обходным грунтовым дорогам! И это было не зря — возле мельницы расцвело огромное поле желтого рапса. Весь вечер и следующее утро он снимал удивительные пейзажи.Джерело: http://culturemeter.od.ua/odesskij-fotograf-7-let-zhdal-momenta-chtoby-sdelat-udivitelnye-snimki-melnicy-96273/?fbclid=IwAR0lKb_9HsN1gjXxEHPf4Slx9EuBfHXNG5K4K96wPevpFUrRx9NJ4LQ8rPo