Галицко-Волынское княжество
countryballs Комиксы Галицко-Волынское княжество Галицько-Волинське князівство песочница Українське мистецтво Моя Україна разная политота
Результаты поиска по запросу «
козак косплей
»Хортица Запорожье Украина длинопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
остров Хортица (часть1)
Хортица — необычайно красивый, живописный остров. Изумительный вид и славное прошлое привлекают внимание к Хортице жителей моего города, путешественников из разных уголков Украины и всего мира. Остров прославлен поэтами, художниками, историками и краеведами. Хортица - это сердце Запорожья. Хортица - это душа Украины.
Хортица – самый большой речной остров мира. Известен он был даже византийским императорам. Вот что писал об острове византийский император Константин Багрянородный (946–953 н.э.) : «Пройдя Карийский перевоз, русы причаливают к острову, который носит имя Святого Георгия. На этом острове они приносят свои жертвоприношения. Там стоит огромный дуб… " Честно сказать я как житель Запорожья до сих пор не могу разобраться в версиях сколько же нашему дубу лет. По одним данным ему больше 1000. По другим ему 700 . Сегодня это скорей памятник чем дерево.
Так было в далёком 1970 году.
Так стало в 2014 ((
Расположен остров на одном из главных торговых путей Украины. С древних времен здесь вели торговлю славяне и греки Здесь находилось языческое святилище, и здесь, на острове, окруженный на Черной скале печенегами, погиб в бою великий князь Святослав. Остров расположен в месте, где Днепр делится на зону порогов и зону плавней. Поэтому с глубокой древности он был естественным местом отдыха для торговцев, воинов, путешественников, преодолевших опасную зону днепровских порогов. Служил он пристанищем и княжеским дружинам.
Первые обитатели появились на острове уже в эпоху палеолита и мезолита, о чем свидетельствуют отдельные местонахождения кремневых изделий этого периода. На протяжении тысячелетия в урочищах Хортицы жили земледельческие племена эпохи бронзы (III-II тыс. до н.э.), оставив многочисленные поселения, городище, погребения и культовые сооружения. В VII в. до н.э. в этих краях появляются скифы.
Их пребывание на Хортице отмечено археологическими находками на скале Совутиной (городище), поселениями и погребальными комплексами.
Памятник яйцу на острове Хортица.
В музее каменных изделий.
Самые яркие страницы истории Хортицы связаны с запорожским казачеством. Первое укрепление казаков построено на о. Малая Хортица Дмитрием Вишневецким в 1556 году. Он осуществлял походы на турецкие крепости и охранял границы Польско-Литовского государства, территория которого включала и наш край.
Историко-культурный комплекс "Запорожская Сечь".
Пребывание казаков за днепровскими порогами способствовало заселению плодородных земель и оживлению тут хозяйственной деятельности. В истории казачества балки, овраги и буераки имели определенное значение «как пункты постепенной колонизации большой, дикой и пустынной степной равнины: этими угодьями запорожское войско владело и промыслы свои имело…».
На «Плане снятому на р. Днепре Хортицкому острову с показанием на оном разного леса, лугов, зимовников и другой ситуации» (1788 г.) обозначены места, где были казацкие зимовники Ивана Шевца, Степана Вергерина, Семена Кравца, Василия Кнышенка, Ивана Птахи, Федора Шлепки, Ивана Тарана. На Хортице также проживали запорожцы Довгали, Кучугура, Громуха, Головко и другие.
Великий Луг, который начинался с южного края Хортицы, давал возможность казакам заниматься охотой, рыболовством, скотоводством и другими промыслами. Сегодня лишь плавни Хортицы напоминают о былом богатстве Запорожского края, остальная часть плавней Великого Луга исчезла под водами Каховского искусственного моря в 1955-1957 годах.
Великий Луг, который начинался с южного края Хортицы, давал возможность казакам заниматься охотой, рыболовством, скотоводством и другими промыслами. Сегодня лишь плавни Хортицы напоминают о былом богатстве Запорожского края, остальная часть плавней Великого Луга исчезла под водами Каховского искусственного моря в 1955-1957 годах.
Учитывая историческую и природную ценность острова, с 18 сентября 1965 года Хортица объявлена Государственным историко-культурным заповедником, а с 5 апреля 1993 года получила статус Национального заповедника.
Длина острова Хортица около 12 километров, ширина — 2,5 километра. Высота прибрежных скал в некоторых местах достигает 30 метров. Скалы изрезаны пещерами, их здесь очень много. Самая известная — Змиева пещера. В ней, по древнему преданию, жил «змий» о двенадцати головах.
Остров Хортица буквально дышит Историей. Ее свидетельства находят и под водой, и под землей. В 1995 году неподалеку от балки Генералки на глубине 9,5 метров был обнаружен остов большого дубового долбленого судна. На фото операция по подъему казацкого судна и часть судна на дне Днепра.
По мнению археологов, это остатки ладьи времен Киевской Руси. А на северо-восточном побережье острова были обнаружены землянки той же эпохи. Найдены амфоры, фрагменты керамики, наконечники стрел и многое другое.
Но все же, самая главная легенда острова — это Запорожская Сечь и клады запорожских казаков, но об этом потом. )))
фэндомы листівка упа Різдво Моя Україна разная политота
Різдвяні листівки УПА
1947 рік. Майже на кожній листівці - Віфлеємська зоря.
1952 р. На звороті наступної листівки: "…що буде в 52?? Свободна Україна! Певно: в 53".
Текст на звороті попередньої листівки: "Веселих Свят і щасливого Нового року бажає Гуцул. 1 січня 1946". Іван Бутковський – "Гуцул", колишній командир Воєнної округи "Говерля" (Івано-Франківщина), а на еміграції керівник Місії УПА при ЗП УГВР привітав із Новорічними святами Володимира Макара – "Вадима", секретаря Миколи Лебедя.
Бійця УПА вітають попередники у створенні держави - князь і гетьман. Без місця і часу видання. Автор невідомий. На звороті надрук чотирма мовами: "Поштова листівка. Post card – Carte postale – Postkarte".
Ще одне традиційне для повстанської агітації зображення трьох воїнів - упівця, княжого дружинника і козака. Тут вони представлені як три царі, котрі вклоняються Новонародженому.
Листівка спеціяльно до Нового року - здається, намальована олівцями.
Повстанський вертеп: вірою і зброєю по сталінському концтабору. Видана у 1947 р.
Текст на звороті попередньої листівки: "Другові Вадимові! Веселих Свят і Щасливого Нового Року бажає Омелян (?). 1 січня 1946"
Повстанці як діти. Видана в 1952 р. або напередодні.
фэндомы Моя Україна разная политота
З ДНЕМ ЗАХИСТНИКА ВІТЧИЗНИ !
Захисник для мене, на сам перед, це той, хто захищає незалежність моєї країни та територіальну цілісність.
Зі святом Вас любі ^__^
історія України фэндомы длиннопост бухло Киевская Русь алкоголь История Моя Україна разная политота
Просове пиво, мед, спотикач та варенуха. Цими дивними словами називали алкогольні напої жителі середньовічної України. Був на весіллі, мед-пиво пив…
Ці словами ми не раз чули від дідусів та бабусь, не задумуючись що у середні віки мед і пиво були чи не головними алкогольними напоями жителів тогочасної України.
Його часто, бо вважали цілющим:
“Аще много медь яжь, уцелеешь”.
Таке бухло робили з бджолиного меду. Технологія виготволення не те, щоби була складною, але повозитися треба:
1. Готуєш медову ситу
2. Запарюєш шишки хмелю
3. Заправляєш цю сировину за шишками
4. Лишаєш настоюватися на пару днів
5. Розливаєш у бочки6.
6. Таскаєш ці бочки у погріб.
Був ще один рецепт, схожий, але трохи інкаший:
"4 кілограми бджолиного меду залити 6-ма літрами води, прокип’ятити двічі, покласти 50 грамів хмелю і знову поставити в холодне."
Кожен регіон Русі мав свої рецепти приготування цієї пиятики. Так, на землі Київській у таку медовуху додавали більше хмелю, від чого перло вдвічі більше. Мед за старосвітським рецептом, який варили на Чернігівщині, готувався так само, тільки там ще на додачу вимочували хліб.
Популярним напоєм був муселець. Це така медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів. У Київські часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в “Лаврентіївськім списку” говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.
Це другий за популярністю алкогольний напій українського середньовіччя. Ви не повірите, однак тоді його варили без хмелю. Готували прохолодний рідкий хліб з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.
Вже потім пивні рецепти середньовіччя перекочували до козаків.
Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.
Як приготувати Запорозьке пиво?
100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.
Київ активно торгував з Візантією та грецькими містами Криму. От звідти до нас і потрапило вино. Спочатку його пили так собі, але з прийняттям християнства червоне напівсолодке стало потрапляти на столи середньовічних українців все частіше й частіше.
“На південних схилах лаврських горбів, добре освітлених та зігрітих сонцем, з давніх-давен існували виноградники. Лавра постачала церковне виноградне вино для всієї Русі, – пише Михайло Рибаков у книжці “Невідомі та моловідомі сторінки історії Києва”. – Особливо жваво велася торгівля вином і сушеним виноградом – “розинами” – з Москвою. Навіть у ХVІІ ст., прохаючи у царя Олексія Михайловича підтвердження на численні маєтки “с людишками”, ігумен “смиренно бил челом, осетрами копчеными днепровскими да бочкой вина красного собственных садов, да розинами сушеными на твою царскую утеху”.
В українських колядках також згадується “зелено вино”, тобто настояне на зіллі – травах, корінні і прянощах.
З часів Київської держави українці отримали цікаві рецепти настоянок, які готували з фруктів, спецій, приправ. Ці рецепти постійно удосконалювалися і от що з цього вийшло: Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м`яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало. Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням. Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм. Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався. Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку. Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку. Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою. Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливають горілкою та настоюють рівно пів року.
Автор Роман Коржик.
фэндомы Гетьманщина квест Текстовый Квест игра История копипаста Моя Україна разная политота
«Гетьманщина»: як козаки Україну руйнували
«Гетьманщина» – це браузерна гра, в якій вам треба буде взяти на себе відповідальність за долю української козацької держави, Війська Запорозького, яка з’явилася на наших землях після великого козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького. Ваше завдання – якнайдовше зберігати державу, з усіх боків оточену ворогами. Шансу на перемогу нема, все питання у тому, як довго ви протримаєтесь.
Період української історії, що почався відразу ж після смерті першого очільника Гетьманщини у 1657 р., відомий у вітчизняній історіографії як Руїна. Руїна – це те, що українці власними руками зробили з собою та своєю країною. Звісно, не обійшлося і без втручання сусідів, які підбурювали українців розірвати свою державу на шматки. Майже все зовсім як зараз, тому «Гетьманщина» – дуже важлива для сучасної України гра, і ми пробачимо їй деякі недоліки, насамперед дуже просту графіку.
«Гетьманщина» охоплює період з червня 1657 р., за місяць до смерті Богдана Хмельницького, до січня 1660 р., час війни на три фронти та гетьманства вже Юрія Хмельницького. Після смерті Богдана вам треба вирішити, на кого з соратників гетьмана зробити ставку – на його молодшого сина Юрія, щоб, як планував сам Хмель, започаткувати нову династію, яку визнають інші монархи Європи; чи на більш досвідченого Івана Виговського, побратима гетьмана, очільника Генеральної військової канцелярії (відповідає сучасному посту прем’єр-міністра), який прагнув союзу з нещодавнім ворогом, Польщею.
Кого б ви не підтримали, вам доведеться зіткнутися з наслідками своїх дій і зрозуміти, як складно було українським державцям у ті часи. Навіть дії, які виглядають розумними зараз, через 350 років після Руїни, з великою імовірністю не привели би до перемоги, а лише б відстрочили кінець Гетьманщини. Надто сильні й підступні були вороги України, надто незгуртована була козацька старшина, яка тягнула державу у різні боки, надто не освічені були пересічні українці, які занадто легко піддавалися обіцянкам зрадників (сьогодні б сказали обіцянкам популістів).
«Гетьманщина» – це покрокова текстова стратегія / адвентюра, щось на зразок тих ігор, які існували на зорі комп’ютерної ери. Кожен ігровий місяць ви будете розмовляти з посланцями іноземних держав, брати участь у радах старшини, вирішувати, як вчинити в тому чи іншому випадку. Стратити зрадників, чи ні; виділити кошти на армію, на церков, чи на розбудову держави; підтримати мистецтво, чи спрямувати ці гроші на підкуп простого козацтва? Укласти союз зі Швецією, з Польщею, з Кримським ханством чи Московією? Й багато іншого.
Крім того, час від часу вам треба буде брати участь у битвах козацького війська, насамперед, на жаль, з українськими ж заколотниками, що виступають проти гетьманської влади, підбурені вашими ворогами, чи навіть під прапорами інших держав. На жаль, під час Руїни в певні часи в Україні було по два та навіть по три гетьмани – під польським, московським, османським чи шведським протекторатом. Ось до симуляції битв в нас є певні питання. По суті, це стара добра гра «Камінь-ножиці-папір», в яку додали деякі характеристики військ – оснащеність, мораль й таке інше. Але все одно боєві зіткнення виглядають у «Гетьманщині» занадто спрощено та хаотично.
Ще одна складова гри – текстовий квест / RPG за участю молодого запорожця Олексія, який з’являється у декількох важливих епізодах 1657 – 1660 рр., таким чином даючи нам змогу подивитися на історичні події очами простого вояка. Так, на відміну від більшості інших обставин гри, ці епізоди вигадані, але відбуваються під час та на тлі реальних подій.
За що ще треба похвалити «Гетьманщину», так це за непогані українські тексти та за невеликі історичні довідки про кожну з подій та кожну історичну особу, що брала в ній участь. «Гетьманщина» більшою мірою не гра, а інтерактивний підручник історії, з деякою варіативністю в межах реального історичного потоку. Після закінчення гри, як би й коли би вона не скінчилась, ви матимете змогу порівняти ті рішення, що приймали ви, з тим, як це було насправді.
Так, «Гетьманщина» поступається AAA та багатьом інді-іграм по графіці та по складності геймплею. Так, це більш інтерактивна книжка, ніж гра. Але важливість подій, що показані в ній, для розуміння наслідків роз’єднаності українців, дає нам право рекомендувати цю гру майже всім. Було б дуже добре, якби «Гетьманщину», як допоміжний інтерактивний посібник, додали б до курсу історії України у школі.
Мабуть, ви зможете зробити симуляцію України часів Гетьманщини у Europa Universalis IV, там навіть є вже козацьки юніти в рамках Europa Universalis IV: The Cossacks Collection. Але Europa Universalis IV – це гра, зібрана на загальних правилах, які не відображають усіх нюансів часів Руїни. В будь-якому разі, спробуйте ще й «Гетьманщину», вона дійсно дуже непогана.
«Гетьманщина» — цілком безкоштовна гра, але якщо у вас виникне бажання підтримати її розробника, це можна зробити з сайта гри.
ПС Джерела
https://itc.ua/articles/getmanshhina-yak-kozaki-ukra%d1%97nu-rujnuvali/
https://historygame.net/
большой герб Украины Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Я был неприятно удивлён,когда узнал ,что в Украине нет большого герба.Ну как,есть малый-официально это трезубец,а большого нет.
Выдвигали законопроект про большой герб,но до сих пор не приняли.
Просто я хочу ,чтобы все знали какой может быть большой герб Украины в будущем.
Отличный комментарий!