комикс D&D
»#сквозь время Львов Україна длинопост Дивовижна Україна Моя Україна разная политота
Це неймовірно гарний фотопроект архітектора Миколи Кравцова - " Моменти з минулого Львова " .
Головний залізничний вокзал.
В 1892 році залізниця перейшла у власність держави, тому виникла потреба в новій великій будівлі вокзалу. Відкритий в 1904 році, вокзал був найсучаснішим в Європі на той час. Як виявилось, спочатку трамвайні колії були проведені до самої будівлі вокзалу і трамвай зупинявся прямо напроти головного входу.
Будучи стратегічним об'єктом, головний вокзал був розбомблений прямо в перший же день Другої світової війни 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу.
Будівля сильно постраждала і після війни деякий час тривали суперечки: відновлювати попередній вигляд вокзалу, чи знести залишки і побудувати новий. В результаті, як компроміс, прийняли рішення ззовні відновити будівлю, а інтер'єри зробити вже в стилі сталінського ампіру. Схоже, що тоді і вирішили зробити будівлю двоповерховою.
Главный железнодорожный вокзал.
В 1892г. железная дорога перешла в собственность государства, поэтому возникла необходимость в новом большом здании вокзала. Открытый в 1904 году вокзал был современнейшем в Европе того времени. Выяснено, что вначале трамвайные рельсы были проложены до самого строения вокзала и трамвай останавливался прямо напротив главного входа.
Будучи стратегическим объектом , главный вокзал был разбомблен прямо в первый же день Второй мировой войны 1 сентября 1939 , когда Германия напала на Польшу .
Здание сильно пострадало и после войны некоторое время продолжались споры : восстанавливать прежний вид вокзала , или снести остатки и построить новый . В результате , как компромисс , приняли решение извне восстановить здание , а интерьеры сделать уже в стиле сталинского ампира . Похоже , что тогда и решили сделать здание двухэтажным .
Початок вул. Зеленої. 1944 рік.
Радянські солдати ведуть бої під час Львівсько-Сандомирської операції, завдяки якій від німецьких військ було звільнено Західну Україну та частину Польщі. Операція була проведена дуже швидко, тому відступаючі німецькі війська навіть не встигли взірвати замінований ними Львів.
Начало ул.Зеленой. 1944 год.
Советские солдаты ведут бои во время Львовско-Сандомирской операции, благодаря которой Западная Украина и часть Польши были освобождены от немецких войск. Операция была проведена очень быстро, поэтому отступающие немецкие войска даже не успели взорвать заминированный ими Львов.
Вул. Коперніка, 1. Пасаж Міколяша.
Побудований в 1901 році для фірми "Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка", якій належав будинок з аптекою на вул. Коперніка, 1. В пасажі розміщувались кафе і кав'ярні, два кінотеатра, різні торгові площі.
Пасаж Міколяша зруйнований 22 червня 1941 р. німецькою авіабомбою.
Ул.Коперника, 1. Пассаж Миколяша.
Построенный в 1901 году для фирмы "Доктор Миколяш, Пич, Левинский и Компания", которой принадлежало здание с аптекой на ул.Коперника, 1. В пассаже размещались кафе и кофейни, два кинотеатра, различные торговые площади. Пассаж Миколяша разрушен 22 июня 1941г. немецкой авиабомбой
Пл. Ринок.
Будівля на куті — Палац Любомирських, побудований в XVII ст. на місці п'яти давніх кам'яниць. Потім реконструйований в ХVIII ст. Саме з балкону цієї будівлі в 1941 році в окупованому німцями Львові був проголошений Акт відновлення Української держави. Довідавшись про це, Гітлер видав наказ негайно знищити рух Бандери.
Пл.Рынок.
Здание на углу - Дворец Любомирских, построенный в XVll в. на месте пяти старинных домов. Потом реконструирован в XVlll в.Именно с балкона этого здания в 1941 году в оккупированном немцами Львове был провозглашен Акт провозглашения Украинского государства. Узнав про это, Гитлер отдал приказ незамедлительно уничтожить движение С.Бандеры.
А вот ще веселе фото :D це вул. Костюшка.
Можна сміливо стверджувати, що це перші люди, які пробували залізти в Полтву ;D Вони ж то не знають, що це не найкраще місце, щоб туди попасти))
А вот еще веселое фото : D это ул . Костюшко .
Можно смело утверждать , что это первые люди , которые пробовали залезть в Полтву ;D Они то не знают , что это не лучшее путь , чтобы туда попасть ))
Тут бiльше http://www.nickolaykravtsov.com/
історія України фэндомы длиннопост бухло Киевская Русь алкоголь История Моя Україна разная политота
Просове пиво, мед, спотикач та варенуха. Цими дивними словами називали алкогольні напої жителі середньовічної України. Був на весіллі, мед-пиво пив…
Ці словами ми не раз чули від дідусів та бабусь, не задумуючись що у середні віки мед і пиво були чи не головними алкогольними напоями жителів тогочасної України.
Його часто, бо вважали цілющим:
“Аще много медь яжь, уцелеешь”.
Таке бухло робили з бджолиного меду. Технологія виготволення не те, щоби була складною, але повозитися треба:
1. Готуєш медову ситу
2. Запарюєш шишки хмелю
3. Заправляєш цю сировину за шишками
4. Лишаєш настоюватися на пару днів
5. Розливаєш у бочки6.
6. Таскаєш ці бочки у погріб.
Був ще один рецепт, схожий, але трохи інкаший:
"4 кілограми бджолиного меду залити 6-ма літрами води, прокип’ятити двічі, покласти 50 грамів хмелю і знову поставити в холодне."
Кожен регіон Русі мав свої рецепти приготування цієї пиятики. Так, на землі Київській у таку медовуху додавали більше хмелю, від чого перло вдвічі більше. Мед за старосвітським рецептом, який варили на Чернігівщині, готувався так само, тільки там ще на додачу вимочували хліб.
Популярним напоєм був муселець. Це така медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів. У Київські часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в “Лаврентіївськім списку” говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.
Це другий за популярністю алкогольний напій українського середньовіччя. Ви не повірите, однак тоді його варили без хмелю. Готували прохолодний рідкий хліб з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.
Вже потім пивні рецепти середньовіччя перекочували до козаків.
Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.
Як приготувати Запорозьке пиво?
100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.
Київ активно торгував з Візантією та грецькими містами Криму. От звідти до нас і потрапило вино. Спочатку його пили так собі, але з прийняттям християнства червоне напівсолодке стало потрапляти на столи середньовічних українців все частіше й частіше.
“На південних схилах лаврських горбів, добре освітлених та зігрітих сонцем, з давніх-давен існували виноградники. Лавра постачала церковне виноградне вино для всієї Русі, – пише Михайло Рибаков у книжці “Невідомі та моловідомі сторінки історії Києва”. – Особливо жваво велася торгівля вином і сушеним виноградом – “розинами” – з Москвою. Навіть у ХVІІ ст., прохаючи у царя Олексія Михайловича підтвердження на численні маєтки “с людишками”, ігумен “смиренно бил челом, осетрами копчеными днепровскими да бочкой вина красного собственных садов, да розинами сушеными на твою царскую утеху”.
В українських колядках також згадується “зелено вино”, тобто настояне на зіллі – травах, корінні і прянощах.
З часів Київської держави українці отримали цікаві рецепти настоянок, які готували з фруктів, спецій, приправ. Ці рецепти постійно удосконалювалися і от що з цього вийшло: Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м`яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало. Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням. Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм. Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався. Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку. Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку. Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою. Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливають горілкою та настоюють рівно пів року.
Автор Роман Коржик.
Радио JUC музыка #Сало с №востями Моя Україна разная политота
Понедельник — день тяжёлый. В эфире жалуемся и слушаем разную музыку!
Заходим в эфир нашего ЖУК-радио традиционно в 21:00!
Прописываем свои ники на реакторе для удобства.
Ссылка на радио: http://volnorez.com/juc
Также всей диджейской рубкой просим вас о помощи в дальнейшем развитии радио.
Для сего я размещу ниже кошелёк-вебмани, дабы вы могли помочь с подключением пакета "Стандарт".
Что это нам даст? Самое важное — Автотранслятор, мы сможем загружать песни и они будут целый день звучать в эфире и вы сможете слушать радио, где бы вы ни были. Плейлист будет состоять, вестимо, из разношёрстной музыки и, думаю, не даст вам заскучать на работе или, например, в дороге. "Стандарт" увеличит объём загружаемой нами музыки вплоть до 1 гб, что позволит адекватно формировать плейлисты на эфир, увеличит также качество вещаемой музыки и у нас появится возможность оформить радио более подобающе. Также расширит доступное количество людей, кои одновременно могут находиться на радио. Подойдёт любая помощь(мы и с диджеев соберём налог :D), спасибо за внимание. :)
Кошелёк WMU: U289388411892
Отличный комментарий!