мотанка з крилами

Палац у Турчинівці. Остання резиденція Терещенків

З радянських часів будівля використовується як сільськогосподарський ліцей.

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.5

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)

Тернопільська обл. Заліщицький район

Модель: Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики. 

Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець. 

Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.

Рівненська обл. Сарненський район

Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки. 

Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар. 

Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.

Івано-Франківська обл. Снятинський район

Додільна сорочка - майже до самої землі.

Окрийка, окрійка - вишитий пасок.

Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс. 

Полтавська обл. Миргородський район

Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород». 

 Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці. 

 Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.

Волинська обл. Ратнівський район

Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно». 

Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні. 

Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.

Сумська обл. Охтирський район

Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.  

Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків. 

 У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.

Віталій Кличко презентував книжку своїх смішних цитат "Хто не чув, той побачить!".

Кошти від її продажу підуть на благодійність.

Презентація видання відбулася у музеї Klitschko Expo ("Кличко Експо").

"Нарешті сталося те, що я давно обіцяв: я таки видав самоіронічну книжку зі своїми відомими цитатами. Вона яскрава, весела, позитивна. Скажу відверто, як людина, яка вміє посміятися, пожартувати над собою, яка вміє не ображатися на жарти на свою адресу, насправді на жарти на свою адресу, я не маю на увазі так звані жарти "95 кварталу". Ми видали цю книжку в такому цікавому форматі, смішному, маленькому, зручному, і до неї увійшли 14 найвідоміших моїх цитат, з ілюстраціями, разом з обкладинкою, це вже 16″, – розповів Кличко.

Сам же Кличко не планує спинятися і має намір видати ще не одну книгу своїх мемів.

За словами мера Києва, великий відсоток українців за минулий рік не прочитали жодної книги, тож він пожартував, що його книгу можна встигнути прочитати кілька разів ще до Нового року.

У небі під Одесою пілот літака написав слово relax

Літак молдавських авіаліній Air Moldova за 25 км від кордону з Україною та Одеською областю вчора виконав політ, траєкторія якого вийшла у вигляді слова relax.Слово, що вийшло, показав пізніше сайт стеження за авіатрафіком Flightradar24.com. Гасло вийшло завширшки 80 миль (128 км).

twitter

Чаплинський говорить про історичні райони Києва

Чаплинський говорить про історичні райони Києва, їхню занедбану красу, забудовані двори, пластикові балкони, жахливий стан хідників, трамваїв і колій.

Чаплинський: "Після таких відео може здатися, що я не люблю нашу столицю. Відповім словами видатного львів'янина Івана Франка: "Я не люблю її з надмірної любові".

в Житомире снесли фабрику, производившую легендарные носки.

Т_________________Т

Пластилиновый домик

Данный особняк 30-х годов 20 века достался хозяину по наследству. После того как нынешний владелец дома заказал реконструкцию у львовского архитектора Николая Сеника, дом получил кардинально новый вид.Тепер дом выглядит как из мультика и его иногда называют «пластилиновым домиком».

Расположен дом на улице Цетнеровка 16.

Можна доїхати до пластилінового будинку з центру від площі Митної маршрутним таксі № 47А, №50, та трамваєм №2. Виходити з громадського транспорту потрібно біля Личаківського парку. Проходити парк, і потрапляєте на вулицю Цетнерівка, де пластиліновий будинок кидається вам відразу в очі.

Під час будівництва дороги біля Трускавця знайшли поселення, якому понад 7000 років

Під час будівництва нової об’їзної дороги Трускавця, поблизу села Модричі,  «Рятівна археологічна служба» знайшла сліди поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яка вважається давнішою, ніж трипільська. Серед знахідок – серпи, кераміка, кремнієві знаряддя праці і заготовки для нoжів.

Дослідники виявили сліди «довгого дому» площею приблизно 23х8 м, в якому могли проживати близько 50 людей. Такі будинки зі стовповою конструкцією і плетеними стінами, по центру яких є ями або господарські об’єкти, притаманні культурі лінійно-стрічкової кераміки.

Археолог Микола Шніцер розповів, що найцікавішими віднайденими артефактами є вироби з кременю, скребки, вкладення до серпа, кам’яне тесло, елементи обсидіану – вулканічного скла, керамічний посуд з орнаментом з ліній, які утворюють стрічки, що і дало назву культурі. Виявлені знахідки передадуть в музей. В який саме – ще радяться. Можливо, у музей «Дрогобиччина» або Львівський обласний краєзнавчий музей у Винниках.

Розкопки розпочали 1 вересня, вони триватимуть ще до кінця наступного тижня. Після цього тут розпочнуть роботи дорожники, які вже будують об’їзну на інших ділянках. 

https://zaxid.net/arheologichni_znahidki_vikom_7000_rokiv_poblizu_truskavtsya_foto_n1507554