південний парк

Знайшов цікавеньке!

Осокорківські луки - заказник у Києві

Ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки» створено рішенням Київради № 522/7178 від 11.04.2019 р. Заказник розташовується на південь від озера Тягле та вулиці Колекторної у Дарницькому районі м. Києва. Площа об'єкту — 148 га.

Згідно проекту рішення про створення заказника “Осокорківські луки” балансоутримувачем цієї території є КО “Київзеленбуд”. Балансоутримувачем заказника “Озеро “Тягле” залишилося КП “Плесо”.

Заказник включає фрагмент центральної заплави Дніпра на схід від історичного с. Осокорки. На території проектованого заказника наявні такі типи заплавної рослинності: водна, прибережно-водна, лучна, болотна та фрагменти заплавних лісів (зокрема в урочищі Березівка, південніше озера Тягле).

Фото - Nataliya Larionova

Листяні ліси поширені фрагментарно вздовж проток та представлені деревостанами з тополі чорної або осокора, верби білої, значною є участь осики та берези. Ці масиви листяного лісу надзвичайно багаті на гриби, зокрема такі цінні їстівні види, як підберезники та підосичники. Великого різноманіття досягають сапротрофні та дереворуйнівні гриби. На території проектованого парку також наявні значні за площею зарості верби гостролистої (шелюги).

Фото - Оксана Дмитровская

На території проектованого заказника наявне значне різноманіття комах, що включає, зокрема, і такі види Червоної книги України як махаон, джміль яскравий, стрічкарка блакитна, вусач мускусний та інші. У численних протоках та озерах мешкають великі популяції рака річкового, який стрімко зникає з водойм м. Києва унаслідок їх прогресуючого забруднення. Великим є різноманіття водних м'якунів, серед яких низка видів жабурниць та скойок. Зустрічається тут рідкісна у Києві псевдоанодонта плоска. З більш дрібних м'якунів поширені численні види ставковиків, катушок, лужанок, а також кульки та річкові чашечки. З рідкісних безхребетних у водоймах трапляється п'явка медична, занесена до Червоної книги України.

Фото - Stas Muhin

Надзвичайно велике значення має територія проектованого заказника для птахів, який розташований уздовж Дніпровського екологічного коридору, де міграціям пернатих перешкоджає наявність великого міста.

З ссавців на території заплавного урочища зустрічаються ондатра, полівка водяна, норка американська, заєць сірий, їжак білочеревий, ласка, кутора звичайна, кріт європейський, бобер європейський. Два види — заєць сірий та ласка — перебувають під охороною Бернської конвенції.

Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8_(%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA)

Сторінка на Facebook - https://www.facebook.com/ecoparkosokorky/

Ця мелодія - не лише найвідоміша українська в світі, але, напевно, й найстаріша в світі мелодія з популярних на сьогоднішній день, оскільки народилась ще в дохристиянські часи. І оспівується в ній прихід нового, щедрого року. 

“Щедрик” став популярним завдяки відомому українському композиторові Миколі Леонтовичу. Ця композиція - обробка давньої української новорічної щедрівки – на сьогоднішній день найвідоміша новорічна пісня в усьому світі в перекладі на англійську мову, що має назву “Колядка дзвонів” (“Carol of the Bells”).

Уперше “Щедрик” був виконаний хором Київського Університету у 1916 році в Києві, а 5 жовтня 1921 року “Щедрик” був вперше презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку.
У 1936 році Пітер Вільховський (також родом з України), який працював для радіо NBC, пише англійську версію слів до “Щедрика” - “Carol of the Bells”. Згодом пісня зазвучала у популярних кінофільмах “Гаррі Поттер”, “Сам вдома” та мультиплікаційному серіалі “Південний парк”.

Оригінальні інтерпретації твору робили відомі рок-гурти “Barenaked Ladies” та “Savatage”, а переробка пісні у стилі “техно-данс” від DJ Demonix наразі стала культовою класикою електронного андеграунду.

Ну і найголовніше. В Україні прийнято щедрувати в січні. Але річ в тім, що Новий рік наші предки святкували з прибуттям весни, коли все прокидалося, все оновлявалося, відроджувалося. Тоді й співався Щедрик. Навіть в словах його говориться про приліт ластівочки, які, як ви певно розумієте, в січні не прилітають, нагадує користувач ЖЖ Котигорошко.

2010 року власну версію композиції “Щедрик” записав Олег Скрипка. Музичний запис відбувався в студії на території Печерської Лаври за участю музикантів «Лє Гранд Оркестру» і Тараса та Олі Чубай. 
Кліп реалізував режисер-мультиплікатор Степан Коваль, який створив справжнє новорічне міні-кіно, виконане в жанрі пластилінової 3D-анімації. Сценарій фільму, написаний професійним казкарем Сашком Лірником. 

Всем спасибо , всем бобра. Про политику не слова =)

Добропарк

 “Добропарк” знаходиться неподалік села Мотижин, Макарівського району, Київської області. Площа дендропарку – 400 футбольних полів. Там уже висадили приблизно 44 тис. дерев та кущів, 13 га газонів, більше 1 млн тюльпанів 70 сортів, облаштували систему поливу довжиною в 38 км. Над цим працювали півтора року.

Фото: pod_val

Джерело: https://www.facebook.com/dobropark.ua/

Хеллоуин в парке Горького _ 

Видео из официального канала КП "Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького"

Да, это чистый бизнес!

Настало время ахуительных историй для тех, кто против запрета российских ресурсов. Но вы ведь все равно мне не поверите.

IT-независимость Украины

Так вот, были такие времена, когда рекламный рынок в Украине был поделен между 3 китами (укрнет, бигмир и мета) и всеми остальными. Киты забирали на себя около 90% рекламных денег. Потом был кризис, но мы выжили. А потом пришли mail.ru и яндекс, которые демпинганули стоимость рекламы до такого состояния, чтобы украинские ресурсы могли существовать на грани выживания. На самом деле ниже грани, поэтому многие проекты не выжили. Выжившие и неплохо чувствующие себя есть, но их фактически единицы. Поэтому и нет у нас BBC, Guardian, The Independent — производство контента стоит больших денег, реклама стоит копейки. Наш рекламный рынок был обрушен, убит наповал этим демпингом.

А теперь, господа моралисты, расскажите мне как можно развивать украинские ресурсы при такой стоимости рекламы и конкурировать с Яндексом, капитализация которого $9,4 млрд или с Mail.ru с капитализацией в $5,7 млрд?

Знаете ли вы что, в Европе или в США на сайте с посещаемостью в 10 000 человек в день на одном только adsense можно зарабатывать $2000-$3000 в месяц, в то время как у нас такой доход можно получить с аудитории в 60 000-80 000 человек в день?

Знаете ли вы, что при одинаковой посещаемости football.ua (№1 в Украине) и sports.ru (были такие времена, тогда он был еще не лидер, но был в десятке в России), sports.ru зарабатывал в 10 раз больше украинского ресурса?

Знаете ли вы, что при посещаемости сайтов в странах Балтии в 7-8 раз меньше украинских (для примера, gismeteo.lt — 500 000 за неделю, gismeteo.ua — 3.8 млн, и это при конкуренции значительно более высокой, чем у них), прибалты заработали на своих ресурсах столько, чтобы зайти в Украину и попытаться инвестировать в украинские ресурсы?

Давайте еще раз. Российские ресурсы зашли в Украину и обрушили рынок рекламы. Опустили на дно. Вы могли это не почувствовать, но это остановило на годы развитие украинского интернета. Аналогия — это как если бы российские банки обвалили гривну в 3 раза. Тут вы поняли, потому что прочувствовали на себе.

Вы пишете, что этот запрет с бухты барахты, и что он тоже кому-то выгоден, что это чистый бизнес. ДА, БЛЯДЬ, это чистый бизнес! Украинский бизнес! Бизнес для украинцев. Выгодный для украинцев.

Что дальше? Вы, пожалуйста, и дальше ходите в свои любимые вк, одноклассники, яндексы через впн или тор, или прокси, теперь это не страшно, тк теперь по закону рекламодатели не смогут платить российским компаниям, а значит российские компании более не смогут влиять на украинский рынок рекламы, на Украину.

Грядет эра IT-независимости Украины от России.

Парк в Черкасах

Парк в Черкасах і його наступна черга «Олені і зубри», яку відремонтували і повністю переробили за гроші Roshen (о жах!).

Окрім архітектурної естетики тут і присутній важливий задум — інтегрувати парк в природнє середовище, щоб тварини себе відчували максимально вільними.

Однією з головних цілей проектувальників було збереження зелених насаджень на території, зокрема унікальних ялин. Більше 190 дерев були ретельно зафіксовані на стадії проекту і збереженні в ході будівництва. Більш того, ялини стали невід’ємною частиною експозиції, оскільки просуваючись містками відвідувачі час-від-часу опиняються під їх густим покровом, неначе у цілинному лісі. Таке проектне рішення значно ускладнило конструкції візуально простої споруди, оскільки команді професіоналів довелося розробляти спеціальні трикутні пальові основи.

В даному проекті було застосовано принцип зануреної експозиції, котрий дозволяє тваринам перебувати в природному, зручному для них середовищі, в той час як відвідувачі мають змогу комфортно спостерігати за ними, знаходячись практично у центрі експозиції. 

Спеціально для експозиції архітекторами було запроектовано та розроблено унікальну систему містків, котрі підносять відвідувачів безпосередньо над вольєрами і дають їм змогу оглядати тварин з майже семиметрової висоти. Містки створюють єдину систему, поєднуючись між собою, розходячись і подекуди перетинаючись у різних рівнях, забезпечуючи, тим самим, можливість безперервного руху. Архітектори прорахували можливі варіації маршрутів, в ході чого було зроблено висновки щодо значного збільшення довжини оглядового шляху та часу перебування на території експозиції.

Дитячий майданчик