PS. Хочу прояснить одну вещь. Если я хочу запостить смищную картинку на укр. языке, какие теги желательно ставить? Если поставлю Украина - пост выйдет в общий чат, где украинский язык могут и не понимать. Засирать тег Моя Україна тоже как-то неправильно, ибо тег больше о любви к стране, чем о смехуечках. Ну и постить в Перец шутку, которая ни разу не политическая, тоже как-то тупо... Что же делать? Комиксы на украинском тоже не пойдут, ибо это не комикс. Я в замешательстве.
тарас шевченко андрій єрмоленко&
»фэндомы креативная реклама такси Шансон ремень безопасности Bolt Моя Україна разная политота
Як змусити пасажарів пристібатися — гвалтувати їх вуха шансоном
Компанія Bolt спільно BDO Ukraine запустили в Києві креативну кампанію, яка закликає пасажирів пристебнути ремені безпеки.У рамках проєкту по місту їздитимуть автівки Bolt зі спеціальною системою.Під час подання таксі в салоні грає музика, стилізована під шансон. Композицію написали спеціально для цього проєкту, вона втілила в собі всі риси тієї музики, яка зазвичай дратує пасажирів. Щоб вимкнути музику пасажиру, потрібно пристебнутися.
Для тих хто не сильний в мову — просто дивіться відос.
фэндомы #сквозь время журнал сатира длиннопост історія України Моя Україна разная политота
Первый украинский сатирический журнал «Шершень»: несмешные шутки и роскошная графика
Царский режим был вынужден пойти на уступки: в октябре 1905-го Николай II издал свой «Манифест», где провозглашались политические свободы и 8-часовой рабочий день. Запрет украинского языка была отменена, с цензурой стало немного проще. Еще намечались первые выборы в Государственную Думу. Идеальное время, чтобы запустить сатирический медиапроект.
Киевская газета «Общественное мнение» 3 января 1906 объявила о выходе журнала «Шершень» - еженедельника «с рисунками и картинами на общественные и политические темы, по типу столичных сатирических журналов». Сразу же выяснилось, что слухи о смягчении цензуры были несколько преувеличены. Первый выпуск «Шершня» полностью конфисковали. Тем не менее, журнала удалось просуществовать семь месяцев.
Всего вышло 26 выпусков. К сожалению, их все еще не оцифровали. Но полную подшивку можно взять в Национальной библиотеке им. Вернадского, и осторожно пофотографировать лучшие страницы.
Идея «Шершня» возникла сразу же после царского манифеста, на подготовку ушло два месяца. Первое собрание редколлегии произошли на Андреевском спуске, 15 - в том же «Замка Ричарда». Всего за полгода редакция трижды меняла адрес.
Издателем «Шершня» был Владимир Лозинский - уроженец Каменца-Подольского, общественный активист и борец с самодержавием. В молодости даже был участником тайной революционно-террористической организации «Народная воля», но позже переключился на более спокойную издательскую деятельность.
Среди авторов - парад звезд. Тексты писали Иван Франко, Леся Украинка, Агафангел Крымский, Иван Нечуй-Левицкий, Александр Олесь, Михаил Коцюбинский и многие другие.
Конечно, почти все они публиковались под дурацкими именами. На страницах «Шершня» мы наблюдаем целое насекомое царство: Шершень Миргородский, Шершень Полтавский, Фома Шершень, Чмиль, Оса, Пчела, Комар, Муха, Насекомое, Слипень Оводович и просто ДЗЗ.
Но самое главное - графика. Обычно профессиональный уровень газетных карикатуристов был невысоким. «Шершень» был на голову выше всех своих собратьев и конкурентов, ведь к созданию визуальной части присоединились признаны художники. И это заметно.
Карикатуры и графические работы создавали Михаил Яковлев, Иван Бурячок, Владимир Резниченко, Афанасий Сластион.
фэндомы сериал український YouTube Українське мистецтво кино Пісні України Моя Україна разная политота
«І будуть люди» онлайн: серіал офіційно виклали у відкритий доступ
Цієї осені на телеканалі СТБ відбулась прем’єра 12-серійного фільму «І будуть люди» виробництва студії FILM.UA за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України. Події відбуваються на Полтавщині в буремні часи ХХ століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Історія драматичних змін, пристрасного кохання і цінності людського життя.
Робота над проєктом тривала цілих 5 років. Початок її прийшовся на 2015, коли FILM.UA Group підписала угоду щодо екранізації роману з удовою письменника Євдокією Дімаровою. Автор роману Анатолій Дімаров на власні очі побачив турбулентні події початку сторіччя. Мати з маленьким Анатолієм та його братом мусила покинути рідне село та змінити прізвище, рятуючись від розкуркулення. Вона і є однією з героїнь і книги, і фільму.
Режисер Аркадій Непиталюк після успіху кінофільмів «Кров’янка» і «Припутні» не збирався повертатися до роботи в телесеріалах, але закохався у проєкт. Щоправда, він погодився стати його режисером з другого разу. «Для мене серіал “І будуть люди” цінний перш за все тим, що ця історія покаже сучасним українцям, як їхні діди-прадіди зуміли вижити й залишитись людьми за нелюдських обставин. Це буде потрібним та корисним прикладом для сьогодення», – зазначив режисер.
Музику для серіалу написав молодий і надзвичайно талановитий композитор Роман Черенов. А дві головні пісні, які стали лейтмотивом, створив українсько-німецький фольк-джаз гурт LELEKA. Ці композиції – варіації української народної пісні «Зозуля».Головні ролі: Остап Дзядек, Акмал Гурєзов, Олена Борозенець, Катерина Григоренко, Віктор Жданов, Костянтин Темляк, Олександр Піскунов, Олександр Мавриць, Макар Тихомиров, Анна Тамбова, Віталій Ажнов, Аліна Костюкова, Ігор Колтовський.
Режисер – Аркадій Непиталюк.
Оператор – Дмитро Юриков.
Продюсери – Сергій Демидов, Віктор Мирський, Людмила Семчук.
Креативна продюсерка – Олеся Лук’яненко.
Виконавча продюсерка – Валерія Ткачук.
Автори сценарію – Тетяна Щегельська, Тарас Антипович, за романом А. Дімарова «І будуть люди».
картины Українське мистецтво Моя Україна разная политота
Оптические иллюзии, художественный обман зрения, игры разума, - излюбленные приемы, которые часто использует в своей живописи современный украинский художник Олег Шупляк. По образованию Олег Шупляк - архитектор, но уже долгое время преподает рисование и живопись, начав со школы в родном селе, а продолжив - в художественной школе города Бережаны. Несмотря на то, что в портфолио художника есть бесчисленное множество традиционной живописи, внимание привлекает именно нетрадиционная, - так называемые "картины с двойным смыслом", согласно терминологии автора.
Думаю догадаетесь чьи портреты "запрятаны" на каждой картине. Все они так или иначе связаны с Украиной.
А это сам автор:
фэндомы Китай Моя Україна разная политота
Нечего не обычного. Просто Китай. Просто мальчик. Просто надпись.