З Днем соборності!
Результаты поиска по запросу «
OST "Ваш Василь
»
армия фэндомы #Моя Україна разная политота
ССО Украины во время учений COMBINED RESOLVE XII, Германия 2019 год.
![ш fcá¿5J ^*v f.-^ _ . к? ** - * '/ . ' Яшшшк i » í¿Л * ' / H « Ski' ShÎ.Nh 1 l^v / ft' _гАл^ИСМп_ У.* jgjjy П| wMfy • уш ]L - -с • ^ Wrfp?í-/ -■*•. -^•* -\SjB| ,v, ч. ^¡ .'. w ■ *jIS|>» д • „ . tt il А ^Л S> Ч *,армия,Моя Україна,фэндомы,разная политота](http://img1.reactor.cc/pics/post/full/%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B8%D1%8F-%D0%9C%D0%BE%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0-5406969.jpeg "армия,Моя Україна,фэндомы,разная политота")
фэндомы kotyky.org.ua bihus.info Благодійність Моя Україна разная политота
Будь котиком: де обміняти час на добрі справи онлайн
В Україні з’явилась перша суспільно-корисна платформа kotyky.org.ua, де можна обміняти час на благодійність. Принцип роботи простий - виконуєш завдання, отримуєш “котиків”, та відправляєш цих “котиків” у вигляді гривень благодійним організаціям.
Відтепер робити добрі справи легко і весело - завдяки новій суспільно-корисній платформі kotyky.org.ua. Тут кожен може обміняти свій час на допомогу - виконати завдання, отримати внутрішньо-ігрову валюту “котиків”, і передати їх неприбутковим організаціям.
“Котиками” ми зазвичай називаємо людей, що прагнуть робити добрі справи”, - говорять розробники платформи - команда проекту Bihus.Info. - “А ще на нашому сайті так називається ігрова валюта, яку учасники заробляють, виконуючи завдання, щоб потім передати на благодійність”.
За правилами платформи, один котик дорівнює одній гривні. Чим більше користувач виконує завдань - тим швидше просувається в своєму рівні, отримує за різні досягнення нагороди, а головне заробляє “котиків”, які може перерахувати в різні благодійні фонди, представлені на платформі.
Зараз на платформі доступні 2 типи завдань - розшифровка декларацій та розпізнавання родинних зв’язків суддів. Але згодом їх планується більше - наприклад, тестування комп’ютерних ігор, розшифровка даних, онлайн-перевірка певних функцій, тощо. Кількість "котиків" за завдання залежить від рівню складності цього завдання.
Серед організацій, яким можна віддати “котиків” - 8 фондів і проектів: “Агенти змін”, “Tabletochki”, “People`s project”, “Повернись живим”, “Кожен може”, “Уголек”, “Пчелка”, “Краб”. Звіти за отримані кошти публікуються на платформі.
Проект відібрав фонди, які викликають найбільшу довіру, давно працюють, звітують за витрати. Водночас, це різні фонди за напрямком діяльності - від лікування дітей до сучасних дороговказів у Києві.
Заробляти котиків можна через виконання завдань, а також завдяки друзям. В кожного учасника є спеціальне посилання, і якщо його друг прийшов за цим посиланням і виконав завдання - учасник отримує додаткових “котиків”.
“Благодійність - це круто, але займатись благодійністю, одночасно виконуючи суспільно-корисні задачі, - ще крутіше”, - говорить співзасновник проекту Денис Бігус. - “Виходить подвійне “добро-комбо”, коли і завдання виконуються, і добрі справи втілюються".
Незабаром з'являться нові завдання і платформа продовжує допрацьовуватись. А з усіма питаннями і пропозиціями розробники просять писати у спеціальну групу на Facebook.
фэндомы кулинарный реактор кулинария Полтава Украина длиннопост Моя Україна разная политота
Як галушка стала символом Полтави
У місті галушці звели пам'ятник, у музеях цитують присвячені їй рядки класиків, а на честь неї проводять фестиваль влітку. Частування нею – обов’язковий елемент в будь-якої туристичної програми. Зо два десятиліття галушку просувають як гастрономічний бренд Полтави.
Галушки є загальноукраїнською стравою на теренах Наддніпрянської України. Етнологиня, докторка історичних наук та засновниця садиби-музею «Лялина світлиця» Олена Щербань каже, що поширеність галушок на території Лівобережжя пов’язана з тим, що українці здавна були землеробами. Наші предки вирощували хліб, тому в культурі харчування переважали страви з борошна. Робота у полі вимагала значних витрат енергії, а галушки, були швидкою, смачною, ситою їжею, якої хлібороби потребували після важкої праці.
Попри те, що галушки готують у різних регіонах України, на Полтавщині ця страва історично укорінилась завдяки впливу літератури. Про це каже кандидатка економічних наук, доцентка катедри менеджменту Полтавського університету економіки і торгівлі, та організаторка міжнародного фестивалю «Полтавська галушка» Яніна Барибіна:
«Полтавщина прославилась саме завдяки літературі, завдяки Івану Котляревському, Миколі Гоголю. Галушки згадуються у період Полтавської битви. Ми маємо згадки, коли війська куштували саме полтавську галушку. Чому так сталося? Тому що галушка була однією з найпростіших страв, але при цьому вона була достатньо ситною, а раціон пересічного українця не був надто багатим щодня».
Кругом наставили мисок;
І страву всякую, без мови,
В голодний пхали все куток.
Тут з салом галушки лигали,
Лемішку і куліш глитали
І брагу кухликом тягли;
Та і горілочку хлистали, —
Насилу із-за столу встали
І спати послі всі лягли".
уривок з "Енеїди" І. Котляревського.
Про роль літератури у створенні гастрономічного образу Полтави говорить і старша наукова співробітниця Полтавського літературно-меморіального музею Івана Петровича Котляревського Валентина Скриль:
«Іван Котляревський у своїй “Енеїді” неодноразово згадує галушки. Наприклад, що галушка була просто великим подарунком, у голодні роки. Ось він пише “без галушок як помирали, колись як був голодний год”, потім “п’ять казанів стояло юшки, а в чотирьох були галушки”. Він взагалі у своїй “Енеїді” згадує понад 160 назв українських страв. Це просто енциклопедія української кулінарії, української кухні. Не дивно, що наша Полтавщина, до Котляревського нахиляючись, символом міста зробила отаку просту страву, як галушка».
Ситуація з джерелами ускладнюється тим, що сьогодні галушка не є повсякденною стравою українців. Ґрунтуючись на рецептах господинь, зібраних під час досліджень, етнологиня дізналася, якою має бути правдива галушка.
Найперше, говорить Щербань, ми маємо зрозуміти, що сучасні галушки значно відрізняються від тих, які готували раніше. У давнину їх робили з гречаного, пшенично-житнього та житньо-пшеничного борошна. Борошно не було таким білим і такого дрібного помелу. Воно мололося жорнами на млинах, і тому було грубе та іншої консистенції. Відповідно галушки не були тими галушками, які ми сьогодні бачимо.
Окрім того, що сучасні галушки готують переважно на основі білого борошна, сам рецепт тіста теж істотно змінився. Так, зі слів етнологині, раніше галушки варилися на основі кисляку (кефіру), соди, борошна, іноді з додаванням яйця.
Готували українці галушки так: замішували тісто, розгортали і різали його смужками, а потім відщипували шматочки і кидали в киплячу воду, молоко, бульйон. Галушки були щипані і рвані, другі просто нарізали ножем. Можна сказати, це були перші спроби приготування домашньої локшини.
Сьогодні галушки готують різними способами і з різних інгредієнтів (манка, картопля, сир), подають на стіл замість хліба до борщу, м'яса або просто з маслом, шкварками, фруктовим соусом, медом або сметаною.
Їдять галушки виключно гарячими - тільки так вони максимально смачні.
А ще галушкам присвятили пісню - слова написав Анатолій Лихошвай, музику – Василь Якубович.
"Був я, друзі, у Тюмені -Добрі ліплять там пельмені,Та немає краще страви,Як галушки у Полтаві.Приспів:Ой, галушечки-галушки, -Нема в світі краще юшки:І на салі, і в сметані,І пшеничні, і гречані, -Ось які!..Полтавські галушки.Заїжджав я до Кавказу –Там харчо – згориш відразу,Аж в очах зірки світились,Та галушечки все снились.Приспів.Хвалить брат мій щі "по-флотськи" -Вигляд в нього парубоцький;Я ж здоров'ячко теж маюІ йому своє співаю.Приспів.Любі друзі, приїжджайте,До Полтави завітайте;Будемо вас ми частуватиІ галушки подавати.Приспів."
Картопляні галушки із сиром
Галушки з гречаного борошна з цибулею і салом
фэндомы Моя Україна разная политота
В українських говорах побутує досить багата й розгалужена система назв частин хлібини. Ці частини можуть указувати на різні ознаки: розмір, спосіб відокремлення, черговість відокремлення тощо.
Діалектологиня ЄВГЕНІЯ ТУРЧИН у дослідженні «Лексична реалізація мікрополя “частини хлібини” в українських говорах» (у зб.: Структурні рівні українських говорів. – К., 1985. – С. 146–165) розробила класифікацію діалектних назв частин хлібини за згаданими ознаками:
• відламаний шматок хліба довільного розміру: кус (кусóк, кýсник, кýсничок, кýсман, кýсмет), шмат (шматóк, шматóчок), кавáл (кавáлок, кавáлець, кавáльчик), дарáб (дарáба, дарáбка, дарáбчик, дарáбиць), букáт (букáта, букáтка), фалáт (фалáток), лóмоть, ломáка;
• відрізаний великий (товстий) шматок хліба: окрáєць (крáєць), лýстка, пáлусток, бáйда, байди́га, бардá, барди́га, ковирдя́ка, штáба, штали́ба, бацамáн, кубéта, лупéт(а), зап’я́ток, ски́ба, ски́бка, кус, кýсман, дарáба, бужéра;
• відрізаний через усю хлібину плоский великий шматок хліба: ски́ба (крýгла, кругловáя), ски́бка, скибéла, óбертень, обертýха, лýста (лýстка), крóнка, грíнка;
• відрізаний навскіс до половини хлібини невеликий шматок: ски́бка, ски́ба, крóмка (крóнка), грíнка, лýста, бáйда (байди́на), пáйка, партéка, зап’я́ток, зап’є́сток, кусóк, шматóк, кýсник, окрýшок, дáраб, дарáба, фалáт, букáта, скрáєць, лупíток, липíстка, підкíвка, шáйтка;• перший відрізаний малий шматок хліба: окрáєць (крáєць, скрáєць, закрáєць, окрáєнець, óкрай, окрáйок, скрáвок, крáїк, закрáйчик, окраю́ха), цілýшка (цілýшок, поцілýшко, цілýйка, поцілýнок), челю́стка, горбýшка, лобóк (злóбок, лобóчок, лóбчик, лобáшка), óсух (осýшок, всýшок), сухáр, при́ліпка, óкурка, скíрка, шкури́нка, твердýшка, óкрух, окрýшок, крýщик, крýмка, спи́лочок, верхýшка, поти́личник;
• останній малий шматок, що залишається від хлібини: послíдок, вíдліпка, окрáєць, скрáйок, крáїк, óкрай.
А як називають частини хлібини у ваших краях або у вашій родині?
#Сало с №востями футбол Моя Україна разная политота
Днепр вышел в финал лиги Европы! В финал Лиги Европы, Карл!!!
