Результаты поиска по запросу «
geek journal школа
»
песочница мода объявление удобно пиздец фэндомы надо брать Моя Україна разная политота
Ботинки из кротов
фэндомы мультипликация Пісні України семья короткометражка стихи Моя Україна разная политота
Ходить Гарбуз по городу
"Ходить Гарбуз по городу..." — украинская шуточная кукольная история-мюзикл 1997 года режиссера Валентины Костылевой, студия «Укранімафільм». Снятый по мотивам одноименного стихотворения с использованием известных украинских детских считалок, а также известных украинских музыкальных произведений и песен. Шуточная музыкальная история о Тыкве, хозяина огорода, его жену и многочисленных родственников и знакомых. Все они живут вблизи, часто встречаются и решают какие-то свои жизненные ситуации. Огурчики хочется поиграть, девицы-морковки ждут достойных женихов. В мультфильме изображены украинские народные гуляния, обряды, быт и обычная сельская жизнь.Стих
Обізвався старий біб:
– Я задержав увесь рід!
Ой ти, гарбуз, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?
– Миска пшона, шматок сала –
От до мене вся приправа!
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
– Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалася морквиця,
Гарбузовая сестриця:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
– Я піддержав увесь рід!
– Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Інший варіант кінцівки
Обізвався старий біб:
– Я задержав увесь рід!
Ой ти, гарбуз, ти перістий,
Із чим тебе будем їсти?
– Миска пшона, шматок сала –
От до мене вся приправа!
виадук мост фэндомы архитектура железная дорога Тернополь Моя Україна разная политота
Плебанівський віадук
Плеба́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на автошляху Тернопіль — Чернівці (Автошлях М 19). Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, ранньої залізної доби і давньоруської культури. Плебанівський віадук – пам’ятка архітектури, залізничний міст, розташований неподалік цього села. Минуло більше 100 років будівництва, а ним і надалі їздять потяги, правда, нечасто – бережуть, адже він є пам’яткою архітектури. віадук потрапив до рейтингу найкращих мостів України.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини, уряд якої сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
З 1867 до 1918 року Тернопільщина входила до складу Австро-Угорщини. В інтересах Австро-Угорської імперії уряд сприяв залізничному будівництву на Закарпатті, Буковині та Галичині. Будівництво залізниць велось таким чином, щоб зв’язати, перш за все, центральні райони Австрії зі східним кордоном з метою збуту товарів австрійської промисловості і вивозу в центр країни сировини. Сполучення цих районів між собою забезпечувало стратегічні інтереси держави, розширювало сферу впливу і збільшувало прибутки.
У 1861 році було завершено будівництво залізниці Краків – Перемишль, що з’єднала Західну Україну з Віднем, наступним кроком стало прокладення залізничної колії до Львова. Перший потяг прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня, саме тому львівська залізнична магістраль вважається найстарішою в Україні.
У 1896 році було завершено будівництво залізничної колії Тернопіль – Копичинці, що сполучала Галицьке Поділля з Буковиною. Саме на цій важливій залізничній гілці у селі Плебанівка Теребовлянського району знаходиться дев’ятиарковий кам’яний залізничний віадук.
Масивний і надійний віадук уже 120 років допомагає залізничним поїздам долати звивисті схили галицької землі. Свій початковий вигляд йому вдалося зберегти завдяки надійній кам`яній кладці і дев’яти високим аркам. Арочний стиль конструкції віадука вибраний невипадково — це збільшує надійність і довговічність всієї конструкції.
Кілька років тому відбулось спецпогашення поштової марки, на якій зображено міст у селі Плебанівці Тернопільської області. Також «Укрпошта» створила спеціальний поштовий штемпель «Мости України. Перший день. 27.06.2016. Теребовля, 481000, Тернопільська область».
фэндомы наше всё Борщ еда сметана Моя Україна разная политота
Тут двi кiльцевих групи, тому це Сметанол Борщанолу! Та окрема молекула-оператор перемiщення сметанола-барщанолу до реактора
капитошка фэндомы анимация мультфильм Українське мистецтво український YouTube Пісні України Советские мультфильмы Моя Україна разная политота
Капітошка
«Капитошка» - литературный персонаж, созданный писателем и сценаристом Натальей Гузеевой, герой анимационных фильмов и детских книг. Художественный образ Капитошки был воплощен художником Генрихом Уманским.
Анимационный фильм состоит из двух серий: «Капітошка» (1980 р.) и «Повертайся, Капітошко!» (1989 р.).
Над фільмом працювали:
- автор сценарію - Наталя Гузєєва
- режисер - Борис Храневич
- художник-постановник - Генріх Уманський
- композитор - Геннадій Сасько
- оператор - Анатолій Гаврилов
- звукооператор - Ірина Чефранова
- художники-мультиплікатори: Михайло Титов, Ніна Чурилова, Володимир Врублевський, Олександр Вікен, Адольф Педан, Я. Селезньова
- ролі озвучували: Людмила Ігнатенко, Олена Слободяник (вокал), Богдан Бенюк, Ольга Сумська (російськомовна версія), Наталя Сумська (україномовна версія), Євген Паперний
- асистенти - Е. Дьомкина, А. Савчук, А. Назаренко, Ірина Сергєєва
- монтаж - С. Васильєвої
- редактор - Л. Пригода
- директор картини - Іван Мазепа
- музичне оформлення мультфільму та пісеньку Капітошки виконала Хорова капела Українського радіо.
фэндомы Моя Україна разная политота
У перекладі турецького оригіналу Бучацького договору на польську мову у пункті 4 -му стверджується «УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ З ДАВНІМИ КОРДОНАМИ КОЗАКАМ ВІДДАТИ…»
20 жовтня 1672 року між Османською імперією і Річчю Посполитою у м. Бучач на Тернопільщині було укладено мирний договір. На боці турецької сторони взяли участь представники гетьмана Петра Дорошенка. Стосовно українських земель Брацлавщини та Правобережної Київщини, де існував козацький устрій, вперше на міжнародно-правовому рівні вживався термін «Українська держава» (польськ. «Ukrainskie Panstwo», тур. Ukrayna memleketinin — «Українська країна»).
