q-1"/*

*Арт старый аж 2012 года, но сегодня мы будем все смотреть футбол ^^ 

Зимовий Кам'янець-Подільський

MARU — «Було», 2017; Україна

Игра предназначена для широкого круга людей, но не рекомендуется для детей в возрасте до 12 лет. В игру может играть до 4 человек.

Прежде всего, вы выбираете одну из четырех фракций. Каждая фракция принимает участие в революции на Майдане. В начале игры у каждого игрока есть три повстанца-воина ("Rebel Warrior"), три повстанца-защитника («Rebel Defender") и один повтанец-разрушитель ("Rebel Destroyer") (фигуры устанавливаются в лагере рядом с зеленым треугольником на карте).Остальные фигуры зарабатываются во время игры.Игра продолжается до тех пор пока "Верховная Рада" не будет захвачена. Когда поеследний боец "Беркута" будут побежден в «Верховной Раде» начинается подсчет результатов. Ваша задача собрать вокруг себя патриотов, оюъединив их чтобы свергнуть правителя "Тирана". Вы должны как можно ближе подойти к коррумпированной власти и «Верховной Раде». Против вас будут бойцы "Беркута",  которые ходят по четко устоявшейся схеме.

Также есть еще два варианта возможного окончания игры:

а) силы «Беркута» завоюет лагерь повстанцев.

б) уровень тревоги правительства достигнет ста фишек и город наполнится танков.

В обоих этих случаях игра будет проиграна для всех игроков.

Карта создается в соответствии с планом города Киева. На карте есть все стратегические объекты, а также план "Майдана". Размер карты 90 см на 67 см и состоит из клеток размером 1,25 см на 1,25 см. Каждая клетка соответствует одному шагу. 

Задачей каждого боя является захват стратегических точек противника, но не уничтожение живой силы. Кроме того, в каждой игре число бойцов "Беркута" восстанавливается до исходного числа. Кубики решают, сколько воинов и каких вы получите после каждого цикла. "Нет боям между игроками. Все делают ту же работу! " Борьба между сторонами возможна, но, скорее всего, это приведет к победе правительства, что означает, в полному поражению. Юниты не производятся в казарме с помощью пищи и золота. Солдаты даже не вербуются, бойцы приходят сами, в зависимости от того, что вы делаете. Победа, в первую очередь, зависит от действий игрока, а не на броска кубика. Существует очень гибкая реакция общественности на то, что происходит, и это зависит только от вас. Захват здания, снос сайтов, устранение бойцов, и все это увеличивает славу и рейтинг фракции, а также уровень паники правительства, который зависит от количества солдат на поле боя для следующего цикла. Есть фракционные бонусы и гибкая система квестов. Вы также заработать деньги выполняя квесты.

Игровые деньги. 90 шт. по 1,5,25

Знаки славы. 20 шт

Знаки тревоги. 10 шт

Бонусные карты. 14 шт

Каты с заданиями. 20 шт.

Баррикады. 3х1 клетки. 15 шт

Памятники. 2х2 клетки. 3 вида. 7 шт.

Катапульта. 2х2 клетки. 1 шт.

Игровые кубики: четырехсторонний синий, желтый, шестигранный синий, желтый, восьмигранный синий, желтый, четырехсторонний красный (с буквами W, N, S, I), шестисторонний красный (с цифрами 0 , 0, 0, 1, 1, 2). Всего 8 различных кубиков.

Игровые фигуры

Беркут со щитом. 20 шт.

Беркут-стрелок. 12 шт

Повстанец-защитник. 20 шт

Повстанец-берсерк. 10 шт

Повстанец-разрушитель. 10 шт

Повстанец-поджигатель. 10 шт.

Повстанец-боец. 30 шт

Снайпер. 1-3 шт.

Карта

С добрым утром\днем\вечером\ночью :))

Вы только посмотрите сколько необычного , красивого, неординарного и кайфового в нашей стране !

ссылка на гифку

 Хаджибеевская дорога в Одессе по которой ездит трамвай №20 среди камышей.

Чудо дерево – Яблоня-колония. 

ссылка на гифку

Это не просто дерево, это своеобразный куст, включающей в себя 15 связанных родственных деревьев, и занимающей площадь более одного гектара.

Эта выдающаяся яблоня-сад растет в усадьбе, принадлежащей раньше князьям Мещерским в городе Кролевце по улице Андреевской, 51, ну это если вы живете в Сумской области и делать в воскресенье вам нечего )). По мнению экспертов этому "кустику" 200-250 лет. Тем самым это самая старая яблоня в Украине. У него даже легенда собственная имеется. Что то типа "дерево тоскует по любимому умершему  хозяину, и оплетает своими ветвями его могильную плиту , на которой написано: «Князь Петр Сергеев, сын Мещерский. Родился 1780 августа 24, умер 1848 февраля 18 от роду 68 лет".

ссылка на гифку

Остановка в селе Рудка, Черновицкая область. Я б сфоткалась.

Тернопольская область, Залещики )

ссылка на гифку

да да это Украина .

И напоследок. В Харькове есть кафе "KittyСafe".  Это заведение где вы можете пообщаться с живыми ... да, да с настоящими и пушистыми (надеюсь не вонючими) котиками. В кафе подают чай, кофе, суши, роллы, и сладости. У котиков есть своё отдельное меню. Так что если вам запрещает дома зависти котика злюка мама\девушка теперь вы знаете куда нужно ехать.

Спасибо за внимание. 

Помогите Даше найти  интересные места в Украине.

Делитесь информацией о своих городах в комментариях. 

Шановне панство, вітаю вас усіх зі святами!

Дівоче-жіноче святкове вбрання. Кінець ХІХ - початок ХХ століття. Ч.5

Частина 1 - http://joy.reactor.cc/post/4534904

Частина 2 - http://joy.reactor.cc/post/4535580

Частина 3 - http://joy.reactor.cc/post/4539930

Відеоролики проекту СПАДОК (англ. Back to Basics) присвячені українській культурі, традиціям, народним звичаям. У частині циклу «Національне святкове вбрання» глядачі побачать, як в XIX-ХХ столітті виглядала українка в залежності від віку, соціального статусу і регіону проживання. Для цього в кожному з коротких, але яскравих епізодів, буде відтворено характерний для певного регіону етнічний образ. 

Над створенням роликів працювали: режисер Олексій Гуз, оператор Юрій Бакун, консультанти Українського Інституту Історії Моди, графіка проекту Signal Red, продюсер Олена Малкова.

У проєкті «Спадок» звучать українські народні пісні, записані в сучасній обробці спеціально для циклу фолк-музикантами: Ігор Сакач (музичний продюсер), Максим Бережнюк (виконавець на традиційних духових інструментах, вокаліст), Марія Квітка (вокалістка), Анастасія Полетнєва (вокалістка)

Тернопільська обл. Заліщицький район

Модель: Ярина Дронь. Засновниця реконструкторської майстерні українських традиційних прикрас «ВидимоНевидимо». Скрипалька, займається відновленням та популяризацією етнічної музики. 

Чорна вишивка на Поділлі ніколи не вважалася жалобною. Цей колір асоціювався з кольором землі, а отже з родючістю, достатком та добробутом. У цьому регіоні так вишивали навіть весільні сорочки. Частіше за все нитки для такої вишивки виготовляли з вовни чорних овець. 

Ґердан – традиційна дівоча прикраса з бісеру, що використовувалась як частина головного убору. У XIX столітті бісер був настільки дрібним, що для низання ґерданів доводилося використовувати кінський волос.

Рівненська обл. Сарненський район

Модель: Оксана Мітюхіна. Займається збереженням, дослідженням, відтворенням та популяризацією української вишивки. 

Постоли (личаки) – взуття, плетене з кори дерев: верби, липи, в'яза тощо. В Україні найкраще збереглася традиція носити таке взуття на Поліссі. Одягали їх на полотняні або вовняні онучі, які намотували майже до колін. Личаки зношувались вкрай швидко – за чотири дні літом, і до тижня зимою. За рік одна людина змінювала близько 50 пар. 

Окрім взуття із лика виготовляли ще й сумки – навіски. Вони були популярними на початку XX століття. Використовували їх для зберігання дрібних речей та грошей.

Івано-Франківська обл. Снятинський район

Додільна сорочка - майже до самої землі.

Окрийка, окрійка - вишитий пасок.

Уплітки - сплетені у вигляді кіс, червоні гарусні нитки або стрічки з червоних гарусних ниток, які впліталися в коси. Гуцулки прикрашають свої уплітки мідними бляшками або ґудзиками. Найчастіше уплітки обвивають навколо голови, утворюючи своєрідний вінець з кіс. 

Полтавська обл. Миргородський район

Модель: Олена Дідик. Археолог, етнограф, дослідник та реконструктор традиційного одягу українських селян. Учасник фольклорного гурту «Гуляйгород». 

 Гаман – торбинка, в якій зберігали гроші та дрібні речі. На Полтавщині жінки шили їх з яскравої тканини, прикрашали вишивкою та аплікацією. Кріпили такий аксесуар до поясу або ж пришивали до спідниці. 

 Юпка – верхній жіночий одяг, що побутував у центральній та лівобережній Україні в ХІХ – першій половині ХХ століття. Шили юпки зазвичай із купленої мануфактурної тканини: вибійки, черкасини, або ж китайки. У кінці ХІХ століття кількість вусів на спинці юпки була ознакою заможності: чим багатша жінка або дівчина – тим більше складок нараховувалось на її верхньому одязі. На Полтавщині разом з крамними зустрічались юпки, пошиті з домотканого сукна.

Волинська обл. Ратнівський район

Модель: Олена Видрич. Фольклорист, дослідник традицій українського Полісся. Займається відродженням давніх традицій гуртового співу. Керівник дитячого фольклорного гурту «ЯсноКрасно». 

Як застібку для коміра сорочки, окрім кольорової стрічки на Поліссі використовували «шпоньку» («спінку») - металеву прикрасу у вигляді двох кружечків, з’єднаних штифтиком. Менший, не оздоблений кружечок, просовували в петлі на комірі, більший, зазвичай декорований кольоровим скельцем, залишався ззовні. 

Унікальна техніка декорування одягу аплікацією збереглася лише в декількох селах Волинської області. Таким чином оздоблювали сорочки, фартухи, притулки та плати. На біле полотно нашивалися смужки червоного, чорного та голубого кольору, що імітували розташування тканих узорів.

Сумська обл. Охтирський район

Модель: Марія Пошивайло. Дослідник українського гончарського фольклору, майстер народного мистецтва з соломоплетіння, писанкарства й виготовлення традиційних дівочих головних уборів.  

Особливо модним у кінці ХІХ століття стає кубовий ситець – тканина мануфактурного виробництва, із нанесеним на неї квітчастим візерунком. В Україну його почали завозити з 1840-их років. Найчастіше використовували для пошиття керсеток, юпок, спідниць та очіпків. 

 У деяких регіонах України вважалося соромом виходити за межі подвір’я без запаски, особливо негоже було, щоб їх у такому побачив сторонній чоловік. Найбільше цінувалися виготовлені з привозної парчі, золоті та срібні запаски. Їх вдягали лише на свята. Парчеві запаски були дуже коштовними, тому деяким дівчатам доводилося позичати їх на весілля у своїх подруг.