О, литовська мова це цікава тема в цьому обговоренні і наша спільна історія часів Київської Русі тут ні до чого. Тут можна копнути глибше. Балтійські мови найближчі до слов'янських. Їх навіть в одну групу об'єднують - Балто-Слов'янські мови. А конкретно литовська дуже мало змінювалася протягом історії і тому зберегла чимало архаїзмів. Схоже, що в них початкова форма цього слова залишилася незмінною від самого початку. Метатези не відбулося. Може, хіба буква "і" перейшло в "и" після д. Але до нас останнє відношення немає. Перехід "і" в "и" в українській мові відбувся у XIX столітті.

Одне з передостанніх речень поправлю "А вже після неї сталося випадіння д з "modliti".

А стоп, наче зрозумів. В твоєму розумінні еволюція molditi відбувалася так. У поляків та чехів d переїхало поперед л. У нас же відбулося випадіння подібних складів і molditi стало molti. Але чому не припустити, що в нас початково був такий же шлях, як у поляків та чехів? Тобто в нас теж пройшла метатеза. А вже після неї сталося випадіння д з molditi. Таке випадіння у буквосполученні dl не рідкість. Для прикладу mydlo -> мило. Kridlo -> крило.

Я зараз, якщо чесно, не розумію куди наша дискусія рухається і що ти намагаєшся довести.

Виглядає так, що в нас на першому етапі відбулася така сама метатеза, як у поляків. Тобто molditi -> modliti (тут поляки зупинились) -> moliti. Ми ж говоримо "молити", а не "молти".

Так я ж і не оспорював, що "л" була в корені початково. В еволюційному шляху слова немовля, який я описав вище, першою сходинкою було "не моЛвить". Я ставив під сумнів, що "л" в немовля все ще з кореня, а не просто суфікс.
Хоча я тут щойно згадав, що є в українській мові слово "мовляв". І тут мені складно розкласти його на компоненти. Здається мені, це слово говорить на користь твоєї ідеї.
А от щодо modlić się, то там точно немає перестановки. Я вже написав про співвідношення польських та українських закінчень. Є у поляків d у слові чи немає, результат буде абсолютно ідентичний. Тобто навіть якби було "molić się" , то воно трансформується у те ж саме "молитися". Інакшим воно тупо не може бути ніяк.

Я зрозумів, про що ти казав. І мені відоме таке явище, як перестановка букв і складів. Просто маю сумнів, що там була перестановка.
В моєму розумінні слово сформувалося так:
Не молвить -> не мовить -> немов +зменшено-пестливий суфікс ля. Тобто "л" є частиною суфікса, а не кореня.
Щодо польського modlić, то переміщень не було. ć, то польський аналог т в закінченнях. Robić = робити, pracować = працювати.

А взагалі етимологія і спроби покопатися в формуванні слів, то цікава штука. Похвально, що тим займаєшся. Успіхів.

Я звісно не експерт, але думаю, тут не перестановка букв, а просто викидання букви л в слові "молвити". А "-ля" в немовля це просто суфікс.

І не тільки там. Німецька раніше була популярною до вивчення в Російській імперії і в ранні роки СРСР, тому це слово доволі міцно увійшло в лексикон і в інших частинах України, а також Росії. Західна Україна тут взагалі не унікальна.

Вам охлажденное?