"доабавила"?! Додала...

Тим, що тицяти у все й казати що то українське (Україна; пов'язане з Україною) - істерично. Не все довкола Україна. Навіть скажу, що навпаки - нічого навколо не є Україною. Вона починається з людей. Це щось у середині. Малим проявом цього спільного відчуття є стримане шанування символіки яка підкреслює спільність людей, їх спільні цінності, звичаї, цілі.

Чи не є це вже занадто? Якщо собака насере на вулиці чимось схожим на герб - також викладати? Коли я вішаю прапорець на скло авто - для мене це ОК. Та коли бачу німецьке/французьке/японське авто на якому герб на кожних дверцятах, прапори на кожне скло наліплені й дві лінії вздовж авто блакитного і жовтого кольорів - то є істерика, а не патріотизм. Вчинками треба, вчинками...

https://www.airbnb.com/

Побольше бы такого позитива.