Історія україни за 5 хвилин

Українці, які змінили хід історії

Просове пиво, мед, спотикач та варенуха. Цими дивними словами називали алкогольні напої жителі середньовічної України. Був на весіллі, мед-пиво пив…

Ці словами ми не раз чули від дідусів та бабусь, не задумуючись що у середні віки мед і пиво були чи не головними алкогольними напоями жителів тогочасної України.

Його часто, бо  вважали цілющим:

“Аще много медь яжь, уцелеешь”.

Таке бухло робили з бджолиного меду. Технологія виготволення не те, щоби була складною, але повозитися треба:

1. Готуєш медову ситу

2. Запарюєш шишки хмелю

3. Заправляєш цю сировину за шишками

4. Лишаєш настоюватися на пару днів

5. Розливаєш у бочки6.

6. Таскаєш ці бочки у погріб.

Був ще один рецепт, схожий, але трохи інкаший:

"4 кілограми бджолиного меду залити 6-ма літрами води, прокип’ятити двічі, покласти 50 грамів хмелю і знову поставити в холодне."

Кожен регіон Русі мав свої рецепти приготування цієї пиятики. Так, на землі Київській у таку медовуху додавали більше хмелю, від чого перло вдвічі більше. Мед за старосвітським рецептом, який варили на Чернігівщині, готувався так само, тільки там ще на додачу вимочували хліб.

Популярним напоєм був муселець. Це така медова наливка. До провареного з водою меду додавали ягоди з наливки. Щоб напій став хмільним, йому давали настоятись близько десяти днів.

У Київські часи жодна урочистість не обходилась без меду. Так, ще в “Лаврентіївськім списку” говориться, що древляни зварили і відвезли у місто дуже багато меду на поминки, які влаштувала княгиня Ольга по своєму чоловікові.

Це другий за популярністю алкогольний напій українського середньовіччя. Ви не повірите, однак тоді його варили без хмелю. Готували прохолодний рідкий хліб з ячменю або проса (або того й іншого разом), додаючи хміль та солод.

Вже потім пивні рецепти середньовіччя перекочували до козаків.

Французький дослідник Боплан у 1650 писав, що під час зимових походів козаки, рятуючись від холоду, тричі на день вживали гарячу юшку із пива. Та зловживати алкоголем не можна було. Особливо під час походів: порушення правила каралось навіть смертю.

Як приготувати Запорозьке пиво?

100 грам хмелю, добре розтертого з борошном і 3 склянками цукру, заливають 9-10 ложок окропу, дають настоятись протягом 2-3 годин, проціджують та зливають ще теплим в барило. Додають ще 2 склянки темної патоки та 50 грам дріжджів. Настоюють козацьке пиво у холодному місці, наприклад, у погребі.

Київ активно торгував з Візантією та грецькими містами Криму. От звідти до нас і потрапило вино. Спочатку його пили так собі, але з прийняттям християнства червоне напівсолодке стало потрапляти на столи середньовічних українців все частіше й частіше.

В українських колядках також згадується “зелено вино”, тобто настояне на зіллі – травах, корінні і прянощах.

З часів Київської держави українці отримали цікаві рецепти настоянок, які готували з фруктів, спецій, приправ. Ці рецепти постійно удосконалювалися і от що з цього вийшло:

Варенуха – слабоалкогольний напій. Готували узвар із сушених слив і груш, настоювали ніч, проціджували, додавали червоний гострий перець, м`яту, материнку, чебрець. Додавали меду і парили в печі. Подавали варенуху і гарячою і холодною. Гарячу варенуху вважали набагато смачнішою від охололої. Цей напій досить тривалий час заміняв горілку, яку вживали дуже мало.

Спотикач – напій, який постійно потрібно збовтувати. У невеликих кількостях змішували корицю, мускатний горіх, гвоздику, шафран та ваніль. Настоювали на горілці протягом 2 тижнів, щодня збовтуючи. Далі настоянку варили з цукром і охолоджували перед вживанням.

Старка – міцна витримана горілка, настояна на дубовій корі, чебреці, деревію тощо. Старка також вважалась лікувальним напоєм.

Паленка – напій на ягодах та прянощах, який дуже довго настоювався.

Полинівка – горілка, настояна на цілющих травах, а також терені, суницях чи сливах. Дуже популярною була полинівка на гострому червоному перці в стручках. Полинівка була значно міцнішою за будь-яку настоянку.

Мокруха – на смак схожа на хороший лікер та міцніша за звичайну горілку. Готувалась із вишневого соку та зберігалась у затінку.

Тертуха – розтерті з цукром суниці заливали горілкою.

Травняк – ягоди горобини, полин, ревінь, любисток, соснові шишки, ялівець заливають горілкою та настоюють рівно пів року.

Автор Роман Коржик.

Вітаю з Міжнародним днем рідної мови, наші співвітчизники)

Троха історії про Хуст, Карпатську Україну і низка історичних фото.

15 березня 1939 року у місті Хуст була проголошена незалежність Карпатської України

Що теє було Карпатська Україна?

Хоча Карпатська Україна існувала менше доби, невелике провінційне містечко вмить стало відомим на увесь світ та зуміло капіталізувати цю короткочасну славу у певний статус – Хуст і досі є об'єктом уваги істориків, публіцистів, журналістів чи й просто пересічних туристів.

Хуст колись володів високим статусом – поселення було  коронним містом Угорського королівства. Але втратило своє стратегічне значення 1766 року — після влучення блискавки у порохову вежу Хустського замку.

Фортеця, що протягом століть була центром місцевого життя, перетворилась на руїни, а темп розвитку міста значно уповільнився.

Життя в Хусті дещо пожвавили регулярні ярмарки. А наприкінці ХІХ століття тут з'явилася залізниця.

Так розмірено містечко жило до кінця Першої світової війни.

У 1919 році, після Тріанону, Підкарпатська Русь увійшла до складу Чехословацької республіки.

В результаті поділу комітату Марамарош між Чехословаччиною та Румунією, адміністративним центром його чехословацької частини став саме Хуст. Завдяки цим подіям місто отримало новий імпульс для розвитку.

Будувались нові житлові та адміністративні будинки, медичні та освітні заклади, крамниці, казарми для військових, промислові підприємства та склади.

Місто отримало сучасні мережі водопостачання, каналізації та електромережі.

На початку 1920-их років Підкарпатська Русь була найвідсталішим регіоном Чехословаччини, і центральна влада республіки спрямовувала величезні ресурси на розвиток краю.

Старше покоління закарпатців у своїх споминах називає міжвоєнний період "золотою добою".

Втілювала містобудівну концепцію Хуста ціла плеяда блискучих чеських архітекторів – Їндржіх Фрейвальд, Ярослав Бом, Ярослав Фраґнер, Мілан Бабушка, кожен з яких спроектував одну або кілька будівель для міста.

За короткий проміжок часу Хуст перетворився на справжнє європейське містечко з модерною забудовою та сучасними комунікаціями.

Одна з фото  колекцій міститься в архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute).

 Під час роботи в цьому архіві мені вдалося віднайти унікальну підбірку фотографій 1939 року, які висвітлюють історію Карпатської України.

Реконструкція. Колона озброєних січовиків. Квітень 1939 р. Словаччина

еконструкція. Січовик на бойовій позиції з легким кулеметом VZ-26/30. Квітень 1939 р. Словаччина

учасники реконструкції з кінокамерою

Члени Карпатської Січі в строю. Другий зліва Олександр Блестів («Гайдамака»). Лютий-перша половина березня 1939 р. Хуст

Закарпатські діти у школі села Богдан (1937 рік). Фото з журналу Life

Федір Коріятович - один із братів Коріятовичів, онуків литовського князя Гедиміна, які після вигнання ординців із Правобережної України у XIV сторіччі князювали на Поділлі. Після конфлікту з литовським князем Вітовтом Федір емігрує на Закарпаття, розбудовує замок у Мукачеві і, за легендою, приводить з собою 40 тисяч українців із Поділля. Ця листівка є українським пропагандистським матеріалом весни 1939 року, вважають на форумі reibert.info:

 Видання Карпатської України "Нова Свобода". 4 грудня 1938 року

Лютий 1939 року. Агітаційна бригада Українського національного об'єднання

 "Урядовий вісник" - офіційний орган Президії уряду Карпатської України.

Сурсы с полной инфой:

http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2017/03/13/149615/

http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/03/16/31888/

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613/

https://twitter.com/pan_zugzwang/status/841772115233779713

І знову політота

 28 січня 1992 року Верховна Рада Україна затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави.

Це рішення було ухвалене після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості.

ЧОМУ BadComedian - це ШМАТОК ЛАЙНА?

Я надіюсь, що всі українці відпишуться від цього совкового підераса і його відео не будуть залітати в наші тренди.